ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тема 4: Злочинність як об’єкт кримінологічного вивчення

1) Природа та сутність злочинності

2) Визначення поняття злочинності та її основних рис

3) Кримінологічні показники злочинності та основні способи їх вимірювання

4) Латентна злочинність: види причини та способи виявлення

 

В процесі розвитку думки про злочинність було сформовано 2 напрямки розуміння природи та сутності злочинності як прояву людської злочинності:

1) Соціальний – багато дослідників злочинності пов’язували її з соціальною недосконалістью суспільства, яке не забезпечувало вирішення соціальних проблем, тим самим вчиненню злочинів надавалася соціальна ознака, підтвердженням соціальної сутності злочиності стало запровадження регулярних статистичних спостережень, що започатковані бельгійським математиком Альфредом Кєте. Ці спостереження виявили фактичну незмінність показників злочинності на певній території протягом тривалого часу а також зв'язок між вчиненням злочинів та певними соціальними процесами на цій території. Статистичні дослідження виявили соціальні закономірності людської активності, у тому числі і негативної

2) Біологічний – чарльз ламброзо кінець 19 ст. на основі масового обстеження в’язнів була виявлена частина осіб, що мали певні антропологічні, фізіологічні, психологічні ознаки, які відрізняли їх від осіб, що не вчиняли злочинів стали показниками злочинної схильності. Ломброзо зробив висновок, що вчинення злочинів є природним явищем біологічного, генетичного походження, однак загальну теорію розробити не вдалося, оскільки було встановлено, що біологічні властивості осіб перебувають у взаємозв’язку з іншими – демографічними, економічними, релігійними, політичними, тощо (послідовники цієї теорії: З. Фрейд, І. Ной, Ж. Пінатей, Є. Кретчмер)

На сьогодні жодний з поглядів на природу злочинності не може бути визнаний панівним, так як і не може бути відкинутий, оскільки природа феномену злочинності є різнообумовленою, а їх детермінація багаторівневою

Пит.2

Історично засвідчено, що термін злочинність з’явився у літературі у другій половині 19 ст.. і вживався як правило у двох значеннях:

1) Як відображення загальної кількості злочинів на певній території – статистичний підхід

2) Як визначення загальної сукупності злочинів, що обумовлена відповідними соціальними умовами, загальною організацією суспільства – соціальний підхід, такі підходи характерні і для сучасної західної кримінології. Теоретичне поняття злочинності для неї нехарактерне, вживається як робоче поняття для кримінологічних вимірів показників злочинності як сукупності злочинів, а також для вивчення злочинних нахилів соціальних відхилень

У радянській кримінології сформувалося інше ставлення до потреби визначення поняття злочинності, хоча на початку розвитку радянського вчення про злочинність, поняття її як таке не дуже цікавило вчених,оскільки всю свою увагу вони приділяли доведенню відсутності власних соціалістичних детермінант злочинності. Доводилося, що злочинність є перехідним явищем, зумовленим експлуатацією іншими капіталістичними пережитками у свідомості людей, шкідливим впливом буржуазного оточення.

Проаналізавути визначення!!:

Негативне соціально-історичне мінливе явище, що полягає у вчиненні частиною членів суспільства вчинків, які заподіюють шкоду іншим членам суспільства або суспільству в цілому, відповідальність за які передбачена кримінально правовими нормами

Злочинність – це соціальний феномен суспільного життя у вигляді неприйнятної та небезпечної для суспільства массової відносно стійкої, різнообумовленої кримінальної активності частини членів суспільства

Феномен – рідкісне надзвичайно виняткове явище; те що особливо визначним винятковим дуже рідко трапляється

Явище – зовнішній вияв сутності предметів, процесів; безпосереднє відбиття речі в почуттєвому сприйнятті; подія, факт

Аналізуючи різні за змістом поняття злочинності можна виділити спільні риси поняття злочинності

Спільні риси поняття злочинності:

1) Соціальні злочинності

2) Відносна масовість

3) Історична мінливість

4) Правовий характер

5) Суспільна небезпека

Пит..3

Вимірювання злочинності за основними показниками здійснюються через збір, накопичення та опрацювання відповідної статистичної інформації.

Суб’єктами реєстрації злочинів є органи МВС та прокуратури

Джерелами статистичної інформації є:

- Статистичні звіти відповідних правоохоронних органів про зареєстровані злочини та виявлених злочинців

- Статистичні звіти судових органів про кримінальні справи розглянуті у суді та про винесені вироки

- Статистичні картки первинного обліку про злочин та особу злочинця

- Показники соціально демографічної та економічної статистики

- Інформація про інші право порушення, стан фонових явищ

- Матеріали узагальнення кримінальних справ «відказних матеріалів» та заяв про вчинення злочину

- Результати соціологічних та кримінологічних опитувань, експериментів та спостережень

На підставні отриманої інформації отримуються статистичні данні:

- Про кількість зареєстрованих злочинів. У тому числі окремо за ступенем їх тяжкості, за характером суспільної небезпеки, тощо.

- Про кількість розкритих і нерозкритих злочинів

- Про кількість виявлених осіб, що вчинили злочини у тому числі окремо данні про неповнолітніх, раніше судимих, жінок, чоловіків, у стані сп’яніння у групі, тощо

- Данні про кількість потерпілих та характер спричиненої їм шкоди, а також окремі данні про кількість та характер організованих груп та злочинних організацій

До основних показників злочинності, що піддаються кримінологічному вимірюванню відносяться: рівень, динаміка, питома вага,структура, географія, а також ціна злочинності

Рівень злочинності – визначена в абсолютних числах загальна кількість злочинів вчинених на певні території за певний проміжок часу, та осіб, що їх вчинили

Динаміка злочинності – показник, що відображає зміни рівня інтенсивності, структури та інших ознак злочинності протягом певного часу. Розрізняють поточний аналіз (співставлення данних за рік з попередніми роками) та системний аналіз (співставлення данних з виділення відповідних часових періодів важливих для розвитку суспільства.

Динаміка – рух злочинності в часі в бік її зменшення, збільшення чи стабілізації.

 

26.09.2012

При вивченні злочинності в динаміці обраховують (у відсотках) темп приросту, який враховує ступінь зростання та ступінь зниження злочинності і показує наскільки зріс чи знизився рівень злочинності у відповідний період порівняно з іншими періодами,який називається базою порівняння

Способи вимірювання бази порівняння:

1) Базовий спосіб – вирахування відповідного показника у кожному році заданого періоду порівняно з обраним базовим постійним роком

2) Ланцюговий спосіб – вирахування показника кожного року порівняно з аналогічною величиною попереднього року

 

Структура злочинності – це кількісно якісний показник, який визначає співвідношення різних окремих груп злочинів, які формують види злочинності із загальним рівнем злочинності а також окремих груп злочинів у загальній кількості виявлених осіб, що вчинили злочин

Структура злочинності визначається за методом порівняння згідно з яким співвідносяться кількісні та якісні характеристики окремих категорій злочинів та окремих категорій злочинців, класифіковані за різними статистичними, кримінально-правовими та кримінологічними критеріями

Питома вага злочинності – кількісний показник який визначає співвідношення окремих видів злочинів із загальним рівнем злочинності і вираховується у відсотках за формулою : п.в.=з.в. *100% розділити на з.з.

Традиційно злочинність структурують за такими підставами:

1) Щодо злочинів:

- Ступень суспільної небезпеки злочинів

- Об’єкт посягання

- Форми вини

- Ознаки співучасті та множинності злочинів

- Мотивації злочинної поведінки

- Географія злочинності

- Найбільша поширеність окремих видів злочинів

2) Щодо злочинців:

- Вік і стать

- Соціальний статус та зайнятість

- Стан сп’яніння під час вчинення злочинів

- Ознаки співучасті та множинності

- Громадянств, тощо.

 

Географія злочинності – це так званий комплексний показник на основі інших показників – рівня інтенсивності, структури, динаміки – відображає поширеність злочинності на вимірюваній території відповідного регіону з урахуванням адміністративно територіальних, соціально демографічних, соціально економічних, соціально культурних та інших чинників

Ціна злочинності – показник, що відображає рівень матеріальної шкоди від злочинності, що включає кількість потерпілих, вартість на лікування та оплату пенсійного забезпечення потерпілих, різного роду компенсаційні витрати потерпілим в тому числі моральна шкода, економічна шкода, як прямі збитки так і втрачена вигода а також витри держави на боротьбу із злочинністю

Пит..4

Латентна злочинність – це сукупність злочинів різних видів, що були вчинені, але не стали предметом передбаченого законом реагування у вигляді порушення кримінально-процесуального провадження та притягнення винуватих осіб до відповідальності

 

Суспільна небезпека латентної злочинності:

1) Суттєво викривлює уявлення про реальний стан злочинності

2) Зменшує ступінь достовірності прогнозів злочинності

3) Послаблює результативність протидії злочинності

4) Спричиняє безперешкодне відтворення злочинності

5) Породжує недовіру громадян щодо спроможності правоохоронних органів забезпечити захист їх прав та свобод

Причини існування латентної злочинності:

1) Непрофесіоналізм та неефективність правоохоронних органів у здійсненні діяльності по реагуванню на вчинення злочинів та заяви потерпілих

2) Корупція державних, правоохоронних, судових органів

3) Криміналізація правоохоронних органів

4) Легалізація кримінальної діяльності

5) Тиск на потерпілих та свідків удосконалення способів приховування злочинів у тому числі за допомогою правоохоронних органів

6) Недовіра громадян до правоохоронних та судових органів

Види латентної злочинності:

1) Природна (прихована) – сукупність злочинів про які не відомо правоохоронним органам через відсутність звернення потерпілого чи свідка із заявою про вчинення злочину, або через високий ступінь приховування злочину злочинця

2) Штучна – сукупність злочинів про вчинення яких відомо правоохоронним органам але за різних причин такі злочини не отримали реєстрації в офіційному порядку

3) Гранична (виділяють окремі науковці) – сукупність злочинів про вчинення яких невідомо потерпілому, або факт вчинення злочину не сприймається чи не усвідомлюється потерпілим як такий

Рівні латентності окремих видів злочинів – виділяються в залежності від характеру та очевидності наслідків певних видів злочині, ступеню їх природної прихованості, ступеню сприйняття злочинного характеру діяння потерпілим чи свідкам:

1) Низький рівень латентності

2) Середній рівень латентності – статеві злочини, крадіжки, хуліганство,порушення прав.безп.рух

3) Високий рівень латентності – шахрайство хабарництво та інші службові злочини, господарські злочини

 

Способи виявлення латентної злочинності:

1. Виявлення громадської думки про стан латентної злочинності

2. Експертна оцінка спеціалістів

3. Вивчення документів правоохоронних, контрольно-ревізійних органів, медичних закладів, тощо.

4. Аналіз діяльності правоохоронних органів щодо реагування на заяви про злочини, розслідування та судовий розгляд справ

5. Порівняльний аналіз статистичних даних про зареєстровані злочини певного виду з даними про злочини інших видів з матеріалами медичних закладів

6. Аналіз перевірок інших органів – прокуратури, ревізійних органів

7. Співставлення даних про злочин та інші види правопорушень

8. Співставлення даних про звернення громадян у засобах масової інформації

9. Опитування населення

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти