ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Дослідження та збереження поля Зборівської битви 1649 року

Дослідження полів битв є непростою справою. Після бою місцеві жителі, що потерпіли від переходу військ, збирали усе, що могло пригодитися. Це включає не тільки зброю, але й одяг, казани і будь-який неушкоджений предмет, який легко можна було взяти з поля. Залізо, що ще до кінця ХІХ ст. вважалося дорогоцінним матеріалом, миттєво перероблялося. Через декілька поколінь місцеві люди забули про ті жорстокі події.

Рис. 1. План Зборівської битви 1649 р.

Територія, на якій відбувався бій, зазвичай займає велику площу. У більшості випадків це може сягати кількох десятків гектарів. Природна ерозія землі, будівництво нових доріг та нові поселення дуже змінють ландшафт. Як правило, історичні документи про військову діяльність неточні. Часто це було свідомо. Автори пробували спростувати свою причетність до поразки або взяти на себе додаткову славу. Карти та малюнки, складені в часи подій, недосконалі з технічних причин та складних умов створення, а також, як часто виявляється, змінені за бажанням замовника.

Ще донедавна археологи, що звикли працювати «вглибину», а не на великих просторах, не володіли методикою фіксації та аналізу підйомних матеріалів, пов’язаних із битвами того чи іншого часу. Археологи були обмежені, бо знайдені поодинокі матеріали не давали можливості комплексного вивчення битв. Дослідження братських поховань приносили неповторну інформацію, але представляли собою тільки фрагмент події. Наприклад, виявлення братського поховання з битви Вісбі дало змогу дослідити перевагу коротких шабель проти середньовічного обладунку [1]. Розкопки в Берестечку, які дали унікальний комплекс артефактів, пов’язаних із козаками та повстанцями, що загинули, обороняючи переправу, також входить до такого типу досліджень [2].

Вперше комплексне дослідження поля битв було проведене в Літл Бігхорн [3]. Після степової пожежі на місці бою Дуглас Скотт, археолог з Американської Державної Системи Парків, застосував дві нові технології для досліджень — металошукачі та GPS. Металошукач показує наявність металу в землі. Метал є основним залишком на полях битв — чи то залізний наконечник стріли античності, свинцева куля пізнього середньовіччя, чи мідна гільза Першої світової війни. Таким чином, виявлення цих предметів та їх точна географічна прив’язка дають змогу широкомасштабного вивчення полів битв. Система GPS, яка працює на базі зв’язку з географічними супутниками, дає науковцям можливість групування матеріалів на великих територіях. Співставлення цих виявлених даних з історичними описами битв, історичними картами, ілюстраціями, із сучасними топографічними картами дають можливість розпізнання подій минулого. Успіх цього нового напрямку у дослідженні полів битв спричинив до його використання в інших частинах світу.

З 2002 р. автори використовували цей метод для дослідження військових подій 1649 р. Працюючи разом з археологом Богданом Строценем та архітектором Миколою Бевзом, ми почали вивчення битв під Зборовом та Збаражем [4]. Так само, як і в дослідженнях поля битви Літл Бігхорн в Америці, де разом індіанці та американці європейського походження брали участь у відкритті спільної історії, українські та польські студенти спільно досліджували поле Зборівської битви.

Незважаючи на те, що за останні триста років на теренах полів битв ХVІІ ст. відбувалася ціла низка подій та пізніші бої, нам вдалося здобути унікальну інформацію. Протягом літнього сезону 2002 р. було виявлено скупчення куль ХVІІ ст. на пасовиську поряд із теперішньою забудовою. Кулі були двох розмірів та відрізнялися за своєю формою. Більші кулі приблизно круглі, а менші кулі мали залишки литва, так звані «хвостики» або льотки. На перший погляд такі кулі виглядали незакінченими, їх можна було віднести до того, що козаки стріляли будь-якими кулями. Але такий висновок був би неправильним. В археологічній літературі такі кулі відомі, але недостатньо вивчені [5].

Натомість історичні джерела, як, наприклад, опис француза Сен Ремі з початку ХVІІІ ст. свідчать що такі додатки до куль було зроблено для того, щоб створити паперову гільзу [6]. На відміну від паперових гільз ХVІІІ ст., де і куля, і порох були разом у паперовій трубочці, паперові гільзи ХVІІ ст. прив’язувалися до льотка, що залишався після виливання кулі. Сен Ремі описує, що іноді спеціальний льоток додавався до кулі, щоб можна було прив’язати паперову гільзу. Виявляється, що амуніція, уживана у Зборові, застосовувалася на 50 років раніше, ніж вона з’явилася у Західній Європі.

У 2004 р. продовжувалися дослідження в Зборові. Працюючи довкола місць, де було виявлено два типи куль, ми знайшли предмети, які відносилися до подій 1649 р. Крім більших куль та двох уламків кремінних ударних замків було знайдено залізні наконечники стріл. Такі стріли часто були уживані татарами, але козаки та польські війська також їх застосовували.

Використовуючи комп’ютерну програму ArcView, яка поєднує базу даних з тривимірною системою координат, ми нанесли знахідки на сучасну топографічну підоснову, а також всі відомі елементи історичної топографії. Виявилося, що амуніція та інші предмети зброї сконцентровані в двох групах, що створюють лінію з великим проміжком. Можливо, що це відображає відстань між двома полками або місце, де знаходилася центральна частина полку, що була озброєна довгими списами. В середині ХVІІ ст. піхотні полки переважно складалися з мушкетерів, що стояли на флангах, та списоносців, що знаходилися в центральній частині полку.

Реконструкція плану Зборівської битви за даними археологічних

та історико-топографічних досліджень

В результаті нашої роботи було виявлено частину оборонної лінії табору коронних військ в Зборові, і ця частина була внесена до національного реєстру археологічних пам’яток України.

Щоб детальніше дослідити позиції табору коронних військ, а також виявити позиції козацької артилерії, татарського та козацького таборів, А.Мандзій склав науковий проект. Завдяки гранту Фулбрайта вдалося досягнути цієї мети.

Спільно з архітекторами М.Бевзом та В.Чорновусом проводилися топографічні дослідження з метою виявлення залишків військових укріплень XVII ст. Головною підосновою для наших досліджень була сучасна геодезична зйомка масштабом 1:5000. Допоміжними картами були топографічна карта 20-х років ХХ ст., карта фон Міга кінця XVIII ст., план фортифікацій Зборівської битви 1649 р. (Deutsche Staatsbibliothek, Kartographische Bestand - verzeichnisse 3. Herausgegeben von Edon Klemps, s. 259, poz. 2454, Zbaraz, sygn S C 8.31; poz. 2455, Zborov sygn S C 8.1) [7].

Нами було проведено співставлення картографічних джерел згідно з сучасною геодезичною підосновою. Основним джерелом для наших історико-топографічних досліджень був план фортифікацій 1649 р. Оскільки карта виконувалась інженером-фортифікатором в умовах бойових дій, вона не могла бути точною. Тому нами використана інформація про деталі історичного плану для більш точної локалізації фортифікацій згідно останніх археологічних досліджень.

На основі отриманої інформації, одержаної протягом сезонів 2002 р.. та 2004 р., додаткові топографічні дослідження дали змогу локалізувати редут в лінії оборони коронних військ, місце розташування козацької артилерії та правдоподібне місце татарського табору. Найбільшою несподіванкою було виявлення місця розташування козацького табору. Топографічний аналіз також дав змогу локалізувати лінію оборонних валів міста Зборова та знайти будівлю, з якої, як свідчать історичні джерела, козаки обстрілювали польський табір.

На основі цих досліджень, був складений план збереження поля Зборівської битви 1649 р. З отриманими даними можна створити цілісний план збереження пам’ятки, який дотримується позицій декларації Vimi про збереження історичних територій полів битв [8].

Попередній аналіз поля Зборівської битви показує, що ця пам’ятка є придатною до експонування для цілей історичного туризму. Розташування Зборова на шляху між Львовом та Тернополем дає можливість легкого доступу до пам’ятки, а заме місто Зборів має достатню інфраструктуру для розвитку туризму. Економічні переваги розвитку історичного туризму на базі поля Зборівської битви вже усвідомлені населенням, і місцеве управління намагається реалізувати таку програму.

Щоб дати змогу відвідувачам краще зрозуміти хід історичних подій, можуть бути запропоновані три регенеровані об’єкти. Використовуючи добудований козацький курган як основу, першим новим пунктом для туристів буде місце розташування козацької артилерії та татарського табору. Ця місцевість, яка знаходиться поблизу районної лікарні, є дуже вдалою, бо з цієї позиції можна побачити панораму міста Зборова та більшу частину польського табору. Тут пропонується створити репродукцію кількох козацьких гармат на платформах для обстрілу.

Другим новим місцем може бути експозиція поблизу будинків колишнього колгоспу. Тут територія вільна від забудови і дає можливість огляду театру битви 1649 р. Щоб відвідувачі могли краще уявити оборонні структури польського табору, пропонується реконструювати частину земляного валу. Земляні конструкції не потребують великого догляду, але з точки зору туристичної привабливості є дуже ефективними. Третім пунктом огляду може бути місце розташування козацького табору.

Всі експоновані об’єкти, пов’язані з полем битви, повинні супроводжуватись інформаційними таблицями, на яких би була подана інформація про основні історичні краєвиди. Тексти таблиць повинні бути написані трьома мовами: українською, польською та англійською.

_______________________

1. Thordeman Bengt, Noorlund Poul and Ingelmark Bo E., Armour from the Battle of Wisby, 1361. Vol. 1. — Kungl. Vitterhets Historie OCH Antikvitets Akademien. — Stockholm, 1939.

2. Свешніков І. К. Битва під Берестечком. — Львів, 1992.

3. Douglas D. Scott and Richard A. Fox, Jr., Archaeological Insights into the Custer Battle: An Assessment of the 1984 Field Season, Norman, 1987; and D. D. Scott, R. A. Fox, Jr., M. A. Connor and D. Harmon. Archaeological Perspectives on the Battle of the Little Bighorn. — Norman, 1989.

4. Mandzy Adrian O. Fighting for Freedom: the 1649 War Between the Cossacks and the Polish-Lithuanian Commonwealth // Battlefields Annual Review, Pen and Sword Books Limited. — South Yorkshire, England, 2005. — РР. 112-127; Адріян Мандзій, Дослідження облоги Збаража 1649 р. // Держава та Армія, Вісник Національного університету Львівська політехніка. — Львів, 2006. — № 571. — С. 124 – 130.

5. Knarrstrom Bo. Slaget vid Landskrona 1677 // META, 2004, 4/04.

6. Pierre Surirey de Saint Remy, Memoires d”Artillerie, second edition, 2 vol, Paris, 1707 // Harold L. Peterson. Arms and Armor in Colonial America 1526-1783. — Harrisburg, Pennsylvania, 1956. Р. 63.

7. Alexandrowicz, S. Plany obronnych obozow wojsk polskich pod Zbarazem i Zborowem z roku 1649. // Fortyfikasja. T.1. O skutechna ochrone fortyfikacji historycznych. — W-wa-Krakow, 1995. — Р. 15-23.

8. The Vimy Declaration for Conservation of Historic Battlefield Terrain was drafted by participants at the First International Workshop on Conservation of Battlefield Terrain, held in Arras, France, on March 1-3, 2000 at the invitation of Veterans Affairs Canada. Participating organizations included Veterans Affairs Canada; Heritage Conservation Program, Real Property Services for Parks Canada, Public Works and Government Services Canada; United States National Park Service; Parks Canada; the National Battlefield Commission of the Department of Canadian Heritage; English Heritage; the Durand Group (United Kingdom); University College London; City of Arras, France; American Battle Monuments Commission; Ministry of Culture and Communication (France); and the Commonwealth War Graves Commission. A copy of The Vimy Declaration can be found at www.nps.gov/hps/hli/currents/earthworks/downloads/chapter_drafts5.doc 1.

Олег Погорілець (Хмельницький),

директор «Постійнодіючої археологічної

експедиції«Меджибіж – 2000»

Центру дослідження історії Поділля

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти