ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Ембріональні стовбурові клітини

Ембріональні стовбурові клітинні лінії (ЕС клітинні лінії) — це культури клітин, що походять від тканин епібласту (внутрішньої клітинної маси бластоцисти). Бластоциста — це ранній ембріон (приблизно 4 — 5 день ембріону людини); містить від 50 до 150 клітин. ЕС клітини є плюрипотентними, вони дають початок усім трьом шарам ембріону: ектодермі, ендодермі та мезодермі. Іншими словами, вони можуть перетворитися на усі типи клітин дорослого організму (тобто більше 200 типів клітин) під дією необхідних стимулів. ЕС клітини не можуть утворити екстра-ембріональні (позаембріональні) оболонки чи плаценту.

Без стимулів до дифференціації ЕС клітини будуть продовжувати поділ in vitro; кожна дочірня клітина зостанеться плюрипотентною. Плюрипотенція ЕС клітин була перевірена як in vitro, так і in vivo. Тобто, ці клітини дійсно можна назвати стовбуровими клітинами.

Завдяки своїм здібностям до безмежного розвитку і плюрипотентності ембріональні стовбурові клітини є потенційним матеріалом для регенеративної медицини і заміщення тканин після поранень чи хвороб. Сьогодні немає жодної достовірної інформації щодо медичного використання ембріональних стовбурових клітин. Це не дивно, зважаючи на те, що багато країн увели мораторій як на дослідження ЕС клітин, так і на одержання нових ліній ЕС клітин.

Стовбурові клітини дорослого організму — це недифференційовані клітини, що розповсюджені по всьому тілу. Вони розмножуються і заміщують клітини, що померли, та відновлюють пошкоджені тканини тіла. Ці клітини відносяться до соматичних (від грецького слова Σωματικóς, тобто тіло) стовбурових клітин; вони знаходяться у тілах як дітей, так і дорослих.

Основні дослідження стовбурових клітин дорослого організму пов'язані з визначенням їхньої здібності до необмеженого самовідтворення та їхнього потенціалу дифференціюватися. Багато клітинних ліній, що звуться стовбуровими клітинами дорослого організму, краще було б визначити як клітини-попередники, бо вони мають обмежені здібності до дифференціювання.

Але все ж таки деякі мультипотентні чи навіть уніпотентні клітини-попередники у дорослому організмі можуть мати велике значення у регенеративній медицині. Уживання стовбурових клітин дорослого організму у дослідженнях та в медицині не викликає такі етичні питання, як уживання ембріональних стовбурових клітин. Одержання стовбурових клітин дорослого організму не пов'язане зі знищенням ембріону. На відміну від досліджень ембріональних стовбурових клітин, на дослідження стовбурових клітин дорослого організму виділяються значні кошти. Стовбурові клітини дорослого організму виділяють з тканин дорослих. Такі дослідження здебільшого проводилися із клітинами людини та модельних тварин — миші й пацюка.

Поділ стовбурових клітин

Для того, щоб самовідтворюватися і перетворюватися в інші типи клітин, стовбурові клітини розмножуються двома різними шляхами. Симетричний поділ, коли обидві дочірні клітини стовбурові, і асиметричний поділ, коли одна дочірня клітина стовбурова, а інша — клітина-попередник для інших типів клітин. Клітина-попередник має менше можливостей для самовідтворення, ніж стовбурова клітина. Клітина-попередник проходить декілька етапів поділу клітини перед тим, як остаточно диференціюватися у

зрілу клітину. Цілком імовірно, що різниця на молекулярному рівні між симетричним та

асиметричним поділом полягає у розподілі між дочірніми клітинами білкового рецептору, що знаходиться на цитоплазматичній мембрані. Проте цей механізм ще не достатньо досліджений.

Інша теорія полягає в тому, що стовбурові клітини залишаються недиференційованими завдяки зовнішнім сигналам у їхній особливій ніші. Коли стовбурові клітини залишають цю нішу або більше не отримують відповідного сигналу, вони починають диференціюватися. Роботи на дрозофілі довели, що існує спеціальний сигнал dpp, який стримує стовбурові клітини дрозофіли від диференціювання.

Використання у медицині

Дослідники у галузі медицини впевнені, що стовбурові клітини мають потенціал змінити зовнішній вигляд людських хвороб. Існує величезна кількість лікувальних методів, що опираються на стовбурові клітини. Проте більшість з них використовується досить рідко, бо це здебільшого експериментальні методи, до того ж вони не завжди ефективні. Медики-дослідники уважають, що стовбурові клітини можна використовувати для лікування онкозахворювань, хвороби Паркінсона, пошкоджень спинного мозку, м'язів, тощо. Тим часом досі ще не визначеною є суспільна та наукова позиція щодо етичного аспекту вживання стовбурових клітин у медицині.

Проте стовбурові клітини вже досить успішно використовуються у наукових дослідженнях, і далеко не всі вчені розділяють думку, що єдиною метою цих досліджень є клітинна терапія. Вони вважають, що дослідження стовбурових клітин є досить цінним і саме по собі.

Сьогодні в Україні дозволено проведення клінічних випробувань (Наказ МОЗ України № 630 «Про проведення клінічних випробувань стовбурових клітин», 2008 р.) з лікування наступних патологій із застосуванням стовбурових клітин: панкреонекроз, цироз печінки, гепатити, опікова хвороба, цукровий діабет II типу, розсіяний склероз, критична ішемія нижніх кінцівок. Першим, хто отримав право на проведення клінічних випробувань в галузі застосування стовбурових клітин в Україні, став Інститут клітинної терапії. За допомогою стовбурових клітин пуповинної крові вже успішно проведено лікування десятків пацієнтів з цими захворюваннями.

Опрацювати літературу:

Основна:М.Є Кучеренко»Загальна біологія»підручник для 10-11 класів.Київ»Генеза» 1999р. стор.65

Додаткова:К.М.Задорожній»Усі уроки біології в 11 класі».Харків»Основа»2011р.стор.73-77.

Матеріал для контролю

Дати відповіді на запитання:
15

1.Клітинна інженерія-це

2.Калус-це

 

3.Стовбурові клітини-це

4.Клонування-це

Матеріал для контролю :

М.Є Кучеренко»Загальна біологія»підручник для 10-11 класів.Київ»Генеза» 1999р. стор.65

К.М.Задорожній»Усі уроки біології в 11 класі».Харків»Основа»2011р.стор.73-77.

 

Тема:Загальний план будови тканин рослин і тварин.Порівняльна характеристика тканин тварин і рослин.

Навчальна мета:

Знати : тип тканин рослинних та тваринних організмів;органи рослин та системи органів тварин.

Вміти:застосовувати знання про регуляцію функцій організму людини для збереження власного здоров я,обґрунтувати взаємозв язок будови і функції тканин.

Опрацювати літературу:

Основна:М.Є.Кучеренко»Загальна біологія»підручник для 10-11 класів.Київ «Генеза»1999р.стор.121-129;В.Н.Ярыгин»Биология»учебная література для учащихся медицинских училищ».Москва»Медицина»1987

Додаткова: О.В.Тагліна»Біологія»підручник для 10класів.Видавництво»Ранок»,2010

Використовуючи результати лабораторної роботи та підручник, заповніть таблицю:

БУДОВА ТА ФУНКЦІЇ РОСЛИННИХ ТКАНИН

  Місцезнаходження Будова тканини Функції
1. Утворювальна      
2. Покривні      
3. Провідні: а)ксилема; б) флоема      
       
       
4. Механічні      
5. Основні: а) фотосинтезуюча паренхіма; б) запасаюча паренхіма      

Використовуючи результати лабораторної роботи та підручник, заповніть таблицю.

БУДОВА ТА ФУНКЦІЇ ТВАРИННИХ ТКАНИН

Тканини Приклади Будова тканини Функції
1. Епітеліальна      
2. Сполучна: а) щільна б) пухка в) рідка      
       
3. М’язова: а) посмугована скелетна б)гладенька в) посмугована серцева      
3. Нервова          
 

 

 

Тема:Порівняння статевого та нестатевого розмноження

 

Актуальність теми

Знання важливі для розуміння процесу розмноження як універсальної властивості живих істот, завдяки якій забезпечується безперервність і спадковість життя.

Навчальна мета

Знати:форми розмноження організмів, види статевого та нестатевого розмноження , біологічне значення нестатевого та статевого розмноження.

Вміти:докладно розглядати способи нестатевого та статевого розмноження. Порівнювати види статевого та нестатевого розмноження.

Опрацювати літературу:

Основне: М.Е. Кучеренко «Загальна біологія» Київ «Генеза» 1999р. стр.149-163

В.Н.Ярчик « Біологія »Москва «Медицина» 1987р. стр.88-95

Допоміжня:

К.М.Задорожний «Усі уроки біології в 11 класі» Харків «Основа» 2011р. стр.7-13

 

Матеріали для контролю:

Заповнити таблицю:

Тип нестатевого розмноження Характеристика типу розмноження Організми, які використовують цей тип розмноження
Поділ    
Брунькування    
Фрагментація      
Розмноження спорами    
Розмноження з утворенням спеціалізованих багатоклітин­них структур          

Відповісти письмово:

Що таке розмноження?

 

1. Які форми розмноження вам відомі?

2. Що таке нестатеве розмноження? Які його форми ви знаєте?

 

 

3.Яке біологічне значення нестатевого та вегетативного розмноження?

4.Що таке статеве розмноження?

5.Які ви знаєте особливості будови сперматозоїдів і яйцеклітин?

6.Які особини називають роздільностатевими, а які гермафродитами?

 

 

 

 

7.Що таке статевий диморфізм? Яке його біологічне значення?

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти