ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Огляд виставки вишивок, аплікацій, малюнків учнів класу.

4. Звіт творчих самодіяльних колективів 5-го класу.
Чекаємо Вас з радістю.

Батьківський комітет. Класний керівник.

Запрошення учні вкладають у конверти (без марок) і вручають своїм батькам. Якщо батьки впевнені, що на зборах класний керівник, учителі не виявлять тенденційності й нетактовності в оцінці діяльності конкретних учнів, не будуть влаштовувати "судилище" над ними, принижувати їх достоїнство, відчують, що кожні збори — розумна школа педагогічного зростання, де всі батьки і вчителі зацікавлено, із взаємною повагою шукають оптимальні шляхи розв'язання складних питань виховання дітей, вони з бажанням і цікавістю будуть брати участь у таких зборах, поспішатимуть на зустріч з класним керівником, учителями як на збори, так і для індивідуальних зустрічей з педагогами в інший час.

23*


Важливо продумати й інші організаційні питання: хто і як зустрічатиме батьків при вході до школи, хто проведе до кімнати, в якій відбуватимуться збори та ін.

На зборах підбиваються підсумки навчально-виховної роботи за певний період роботи, визначаються завдання на новий. Завдання класних керівників, учителів полягає в тому, щоб підтримувати інтерес батька й матері до спільної роботи з вихованцем. Але на фоні цієї спільної роботи важливо зуміти показати позитивну діяльність кожного учня, поступові успіхи у його соціально-психологічному розвиткові. Навіть в слабкого, дещо недбайливого вихованця важливо зуміти відшукати позитивне зерно, посіяти надію в серці батька і матері, а через них в серці учня, на добрі сходи. При цьому потрібно виходити з позиції, що не в кожної дитини є потенціальні можливості на значні успіхи у розумовій діяльності (навчанні), але кожна особистість може досягти вершин в моральній досконалості. Цим класний керівник стимулює позитивну виховну діяльність безпосередньо батьків і через них заохочує дітей до самовдосконалення.

Недоречно на зборах порушувати негативні аспекти діяльності окремих учнів, дорікати батькам за прогалини і недоліки їхніх дітей у навчанні та поведінці. Така тенденційна дія класного керівника ставить окремих батьків у незручне становище, призводить до того, що батьки учнів, які мають прогалини у навчанні, недоліки у поведінці, перестають відвідувати збори, а педагоги втрачають своїх спільників у вихованні школярів.

Та все ж батьки повинні знати про успіхи своїх дітей. З цією метою напередодні зборів у кімнаті вивішують зведену таблицю, що відображає успіхи у навчанні кожного учня з усіх предметів. Проте при цьому "за кадром" залишається важливіший бік діяльності школярів — рівень їх вихованості. Окрім того, не для кожної мами чи тата приємно усвідомлювати, що неуспіхи у навчанні, недоліки у поведінці їхньої дитини стають відомими усім батькам.

Тому зручніше пропонувати так звану "закриту" інформацію про навчально-виховну діяльність їхніх дітей. З цією метою класний керівник завчасно готує індивідуальні інформаційні бюлетені, в яких батьки можуть ознайомитися з інформацією про успіхи дитини, труднощі, на які вона наштовхується у шкільному житті. Такі бюлетені класний керівник кладе пе-


ред батьком чи матір'ю на початку батьківських зборів. До наступних зборів на цьому самому аркуші фіксується наступна частина інформації.

Наведемо приклади таких інформаційних бюлетнів.

1. 15.02.01. Шановні Світлано Дмитрівно і Миколо Яковичу! Протягом останнього місяця Ваш син Сергійко має такі оцінки з дисциплін: математика — 4, 4, 3, 4, 4, 5; українська мова — 5, 4, 4, З, З, 4, 4; українська література — 4, 5, 5, 5, 3; російська мова — 4,3,3,4,4; російська література — 4,4, 4, 4; географія — 5, 5, 4,4; історія — 5, 5, 5, 3, 4; трудове навчання — 5, 5, 5, 5; фізичне виховання — 4, 5, 4, 4. Сергійко дисциплінований, старанний, його люблять і поважають однокласники, виявляє особливий інтерес до уроків праці, завжди допомагає у господарських справах товаришам, класному керівникові. Дякуємо Вам за хороше виховання. Та все ж Сергійко не завжди охайно одягнений, допускає неохайність в зошитах та щоденнику. Допоможіть йому в цьому.

2. 15.02.01. Шановні Ніно Петрівно й Ігоре Сергійовичу! Ваш син має такі оцінки з дисциплін: українська мова — 3, 3, 4, 3, 2, 2, 3; українська література — 5, 5, 2, 2, 3; російська мова — 5, 4, 3, 2, 2, 4; математика — 2, 2, 2, 3, 3, 2, 3; географія — 5, 3, 2, 5; історія — 2, 2, 5, 3, 5; трудове навчання — 4, 5, 5, 5; фізичне виховання — 5, 5, 5, 5; іноземна мова — 4, 2, 2, 2, 5; музика і співи — З, З, 2, 3. Шкода... Він має добрі розумові можливості, але не використовує їх. Домігся хороших успіхів у спорті, любить працювати і його вироби з металу демонструються на шкільній виставці. Подякуйте йому за це. Але... уже почав палити цигарки, часто свариться з товаришами по класу через дрібниці, навіть б'є дівчаток. Звідки у нього це? Прошу Вас зустрітися зі мною у зручний для Вас час, щоб порадитися, як допомогти Андрію.

Провідне місце на зборах мають посідати питання психоло-го-педагогічної просвіти батьків. У цьому плані має бути продумана система, яка охоплювала б весь період навчання дітей, застерігала від випадковостей, виключала дублювання. Батьки мають пройти разом з класним керівником своєрідну школу сімейного виховання.

З лекціями, повідомленнями з проблем сімейного виховання повинен, як правило, виступати класний керівник. Він, як ніхто інший, знає і відчуває ті труднощі, на які наштовхуються батьки у вихованні своїх дітей певної вікової групи. Інтерес батьків до педагогічної інформації зростає, коли учитель-вихователь ілюструє теоретичні положення яскравими прикладами з життя і діяльності учнівського колективу або проблем сімейного виховання, не називаючи конкретних імен. Якщо хтось із батьків і пізнає у наведеній ситуації свої дії, дії сина чи доньки, то нехай


подумає про це сам на сам. У таких лекціях батьки повинні віднаходити відповіді на проблемні питання сімейного виховання. Тому головне в лекції — на науковій основі визначити можливі шляхи розв'язання проблемних задач, що виникають у системі сімейного виховання.

У межах зборів цікавою формою, що сприяє підвищенню педагогічної культури батьків, є залучення їх до розв'язання педагогічних ситуативних задач з питань сімейного виховання. Вони допомагають заохочувати батьків до цікавих розмірковувань, висловлювати нестандартні судження. За допомогою класного керівника можна визначити оптимальний шлях розв'язку. Класний керівник добирає педагогічні ситуації залежно від гостроти педагогічних проблем, які виникають у конкретних сім'ях.

Наприкінці зборів батьків запрошують оглянути виставку учнівських робіт. У ролі екскурсоводів мають виступати учні.

Батьки з цікавістю сприймають творчі звіти своїх дітей (декламації, пісні, танці та ін.). Своєрідним звітом можуть бути також колективні творчі справи.

Соціологічні дослідження показують, що в багатьох сім'ях батьки-чоловіки самоусуваються від виховання дітей, нерідко знімають із себе відповідальність за формування громадської зрілості сина чи дочки.

Підняти відповідальність батьків-чоловіків, показати їхню педагогічну роль у вихованні свого сина як майбутнього чоловіка, викликати інтерес до виховної роботи в сім'ї — важливе завдання зборів батьків.

Зборам батьків має передувати копітка робота. Класний керівник зобов'язаний знати роль і місце батька в кожній сім'ї. Збори батьків треба будувати за тематичним планом: "Батько — висока посада", "Ми відповідаємо за сім'ю", "Батько в сім'ї" та ін. Продовженню розмови про роль батька в сім'ї може сприяти залучення батьків до розв'язання специфічних ситуацій, де потрібна власна думка батька. На таких зборах необхідно розглядати питання про роль батька у формуванні в синові специфічних чоловічих якостей (мужності, сили волі, взаємин з дівчиною та ін.), підготовки юнаків до виконання в майбутньому функцій чоловіка, батька.

Можна також практикувати проведення зборів мам. На них доцільно розглядати специфічні питання: "Особливості взає-


мин матері і дочки", "Статевий розвиток дівчаток і виховна роль матері", "Роль мами в неповній сім'ї", "Мамо, ваша донька закохалась" та ін. Збори мам теж необхідно ретельно готувати, щоб вони були доброю педагогічною школою для мам, сприяли вирішенню складних питань виховання дітей, зміцненню союзу сім'ї та школи.

Педагоги-вихователі повинні встановлювати зв'язки з батьками ще до того, як їхні діти прийдуть до першого класу. Уже з цього періоду школа бере на себе турботу про формування педагогічної культури батьків. Тому в систему батьківських зборів необхідно включати так званий підготовчий період. Він охоплює батьків, діти яких через рік сядуть за шкільні парти. Роботу з батьками в цей період проводять учителі, які з вересня наступного року будуть вести 1-й клас.


Рис. 3.41. Форми зв'язку школи і сім'ї

Форми зв'язку школи та сім'ї відображено на рис. 3.41.


Література

1. Діалоги про виховання: Книга для батьків. — К.: Рад. шк., 1988.

2. Ковалев СВ. Психология современной семьи. — М.: Просвещение, 1988.

3. Макаренко А.С. Книга для батьків. — К.: Рад. шк., 1975.

4. Маковій Г.П. Затоптаний цвіт. — К.: Український письменник, 1993.

5. Мудрость воспитания: Книга для родителей. — М.: Педагогика, 1988.

6. Никитин Б., Никитина Л. Мы, наши дети и внуки. — М.: Молодая гвардия, 1989.

7. Омеляненко СВ. та ін. Робоча книга класного керівника. — Черкаси, 1996.

8. Педагогика здоровья: Книга для родителей. — М.: Педагогика, 1990.

9. Популярная психология для родителей. — М.: Педагогика, 1988.

 

10. Спок Б. Ребенок и уход за ним. — М.: Знание, 1990.

11. Стельмахович М.Г. Українська родинна педагогіка. — К.: Освіта, 1996

12. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. — К.: Рад. шк., 1978.

Завдання для самостійної роботи

1. Випишіть суттєві тези з праці А.С. Макаренка "Книга для батьків", які, на ваш погляд, стануть вам у пригоді в процесі створення власної сім'ї і виховання своїх дітей.

2. Випишіть із книги А.С. Макаренка "Книга для батьків" детальні пояснення щодо особливостей прояву істинного і фальшивого авторитетів.

3. Проаналізуйте особливості прояву певних видів батьківського авторитету у вашій сім'ї.

4. Ознайомтесь з книгою Б. Нікітіна і Л. Нікітіної "Ми, наші діти й онуки", випишіть 4—5 міркувань авторів, які, на ваш погляд, є оригінальними.


5. Випишіть 10—15 прислів'їв, що стосуються проблем сімейного виховання.

6. Ознайомтесь з книгою М.Г. Стельмаховича "Українська родинна педагогіка" і випишіть цікаві надбання етнопедагогі-ки, які ви змогли б використати у процесі виховання дітей у сучасній сім'ї.

7. Запропонуйте власну систему педагогічної просвіти батьків.

8. Складіть 10—12 порад окремо для матері і батька, яких варто дотримуватися у системі сімейного виховання дітей.


Завдання для самоконтролю


 


1. У чому ви вбачаєте соціальну значимість сім'ї?

2. Розкрийте сутність основних функцій сім'ї.

3. Що таке батьківський авторитет?

4. Розкрийте особливості прояву справжнього батьківського авторитету.

5. Які особливості прояву фальшивого авторитету батьків?

6. Вкажіть на основні напрямки роботи класного керівника з батьками вихованців.

7. Розкрийте зміст і методику підготовки та проведення певних форм роботи класного керівника з батьками учнів.


Розділ 4

ОСНОВИ ШКОЛОЗНАВСТВА

Важливою галуззю педагогічної науки є школознавство, яке займається дослідженнями змісту і методів керівництва шкільною справою, вивчає принципи та організаційні засади діяльності загальноосвітніх навчально-виховних закладів. До кола проблем школознавства належить розробка таких питань: принцип управління та керівництва школою; діяльність органів народної освіти з адміністративно-педагогічного і господарського керівництва школами; керівництво навчально-виховною роботою в загальноосвітніх навчально-виховних закладах; зміст і методи планування та контролю; система учнівського самоврядування; наукова організація педагогічної праці; організація обліку та звітності.

4.1. КЕРІВНИЦТВО ЗАГАЛЬНООСВІТНІМИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИМИ ЗАКЛАДАМИ

Принципи керівництва шкільною справою. Структура управління освітою в Україні. Управління загальноосвітніми навчально-виховними закладами. Планування й облік роботи. Критерії оцінювання управлінської діяльності директора школи. Література. Завдання для самостійної роботи. Завдання для самоконтролю.

4.1.1. Принципи керівництва шкільною справою

Керівництво навчально-виховними закладами освіти взагалі й загальноосвітніми навчально-виховними закладами зокрема має здійснюватись в Україні, виходячи з положень Конституції України, Закону "Про освіту", Положення про середній загаль-


ноосвітній навчально-виховний заклад Закону України "Про загальну середню освіту", та спиратись на такі принципи.

1. Державотворення: діяльність усіх ланок загальноосвітніх
навчально-виховних закладів має бути спрямована на утвер
дження і розвиток державності України, піднесення її автори
тету у світовому співтоваристві.

2. Демократизації: ґрунтується на всебічному врахуванні керівником школи думок, інтересів, побажань, прагнень усіх членів педагогічного колективу; намагання важливі питання педагогічної діяльності учасників навчально-виховного процесу вирішувати спільно, враховувати слушні думки і пропозиції членів педагогічного і батьківського колективу; виявляти толерантність у діях керівника закладу.

3. Цілеспрямованості: необхідність визначення перед шкільним колективом макро- і мікрозавдань, які б обумовлювали планування, діяльність певних ланок, структурних підрозділів навчально-виховного закладу, виступали передумовою створення перспективних ліній.

4. Компетентності: вимагає від усіх посадових осіб високого рівня науково-педагогічної підготовки, професіоналізму, оскільки помилки надто боляче відбиваються на живому організмі навчально-виховного закладу з погляду перспективи його діяльності.

5. Плановості: передбачає чітку систему перспективного і щоденного планування усіх видів навчально-виховного, організаційно-господарського процесу з урахуванням об'єктивних умов та соціально-економічних можливостей конкретного закладу; усі плани мають бути спрямовані на розв'язання магістральних завдань школи.

6. Перспективності: випливає з необхідності гіпотетичного передбачення та прогнозування діяльності школи не лише на навчальний рік, але й на увесь цикл навчання учнів у школі певного ступеня.

7. Гуманізації: ґрунтується на усвідомленні того незаперечного факту, що найвищою цінністю у світі є людина; повага до кожної особистості, захист її прав на свободу, всебічний розвиток, щастя, створення оптимальних умов для повноцінної життєдіяльності кожної людини мають пронизувати всю систему взаємин у шкільному колективі.

8. Поєднання єдинопочатку, колегіальності й персональної відповідальності: виявляється в тому, що керівник навчально-виховного закладу несе персональну відповідальність перед


вищими органами освіти, суспільством, державою і передусім перед законом за стан справ у дорученій йому установі; директор має право в межах закону самостійно приймати рішення, вимагати їх виконання від усіх працівників закладу; одночасно він поєднує свою діяльність з колегіальними органами — радою, педагогічною радою і несе відповідальність за реалізацію рішень цих органів у межах відповідних законів.

9. Ініціативи й активності: випливає з необхідності в ос
вітньо-виховній роботі постійно виявляти творчість й активність,
щоб постійно перебувати в ролі ведучої ініціативної особистості.

10. Оптимізації: спрямований на створення в навчально-виховному закладі сприятливих соціально-психологічних та економічних умов для ефективної діяльності усіх учасників педагогічного процесу.

11. Об'єктивності оцінки виконання учасниками педагогічного процесу функціональних обов'язків за результатами конкретних справ викликає необхідність систематично контролювати діяльність посадових осіб, об'єктивно оцінювати їх діяльність за результатами конкретно виконаної роботи, реальними наслідками педагогічної діяльності (рівень успішності й вихованості учнів), проводити цю роботу гласно, з урахуванням думки педагогічного колективу.

4.1.2. Структура управління освітою в Україні


Рис. 4.1. Структура керівництва навчально-виховними закладами

На основі попереднього досвіду та відповідно до Закону України "Про освіту" в нашій державі утворилася мережа навчально-виховних закладів певна структура керівництва цими закладами. її можна подати схематично (рис. 4.1).


Відповідно до Закону України "Про освіту" (стаття 12) зазначимо, що Міністерство освіти і науки України є центральним органом державної виконавчої влади, який здійснює керівництво у сфері освіти. Зокрема у цьому Законі визначені повнова-Міністерства освіти:

— бере участь у визначенні державної політики в галузі освіти, науки, професійної підготовки кадрів, розробляє програми розвитку освіти, державні стандарти освіти;

— встановлює державні стандарти знань з кожного предмета;

— визначає мінімальні нормативи матеріально-технічного, фінансового забезпечення закладів освіти;

— здійснює навчально-методичне керівництво, контроль за дотриманням державних стандартів освіти, державне інспектування;

— забезпечує зв'язок із закладами освіти, державними органами інших країн з питань, які входять до його компетенції;

— проводить акредитацію вищих та професійно-технічних закладів освіти незалежно від форми власності та підпорядкування, видає їм ліцензії, сертифікати;

— формує і розміщує державне замовлення на підготовку спеціалістів з вищою освітою;

— розробляє умови прийому до закладів освіти;

— забезпечує випуск посібників, методичної літератури;

— розробляє проекти положень про заклади освіти, що затверджуються Кабінетом Міністрів України;

— організує атестацію педагогічних і науково-педагогічних працівників щодо присвоєння їм кваліфікаційних категорій, педагогічних та вчених звань;

— разом з іншими міністерствами і відомствами, яким підпорядковані заклади освіти, реалізує державну політику в галузі освіти, здійснює контроль за її практичним втіленням, дотриманням актів законодавства про освіту в усіх закладах освіти незалежно від форми власності і підпорядкування;

— здійснює керівництво державними закладами освіти.
Повноваження інших державних органів, які беруть участь

у керівництві закладами освіти, визначені також Законом України "Про освіту" та іншими державними документами. Зокрема особливості управління професійними освітніми закладами визначаються певними положеннями про ці заклади, а


загальноосвітніми закладами — Положенням про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад (1993 р.)» Законом України "Про загальну середню освіту" (2000 р.)

4.1.3. Управління загальноосвітніми навчально-виховними закладами

У системі освіти України за останні роки визначилась структура середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів. До неї входять: загальноосвітня школа 1—3 ступенів, гімназія, ліцей, колегіум. Усі види загальноосвітніх навчально-виховних закладів мають задовольняти потреби громадян, суспільства і держави у загальній середній освіті.

Успішність й ефективність роботи загальноосвітніх навчально-виховних закладів залежить багато в чому від наукового підходу до керівництва ними. В умовах розвитку демократичного суспільства, децентралізації системи освіти в державі, становлення нових соціально-економічних стосунків між об'єктами і суб'єктами державного права виникла необхідність розробляти нові підходи до управління закладами освіти.

Дослідники проблем школознавства Н.М. Островерхова й Л.І. Даниленко1 на основі вивчення та аналізу взаємозв'язку політичних, економічних, соціальних та педагогічних процесів, що відбуваються в сучасних умовах в Україні, досить обґрунтовано визначили соціально-педагогічні умови, які впливають на ефективність управління загальноосвітніми навчально-виховними закладами, виділивши зовнішні та внутрішні.

До зовнішніх належать ті соціально-педагогічні умови, які існують незалежно від об'єкта управління і обумовлені політичними та соціально-економічними процесами, що відбуваються в суспільстві. Це:

• зміна державної політики в галузі освіти;

• оновлення стратегічної і тактичної мети та завдань освіти і виховання підростаючого покоління;

• визначення пріоритетних принципів реформування системи освіти, навчання і виховання;

• модернізація змісту освіти та виховання;

1 Островерхова Н.М., Даниленко Л.І. Ефективність управління загальноосвітньою школою: соціально-педагогічний аспект. — К.: Школяр, 1995.


• розширення та оновлення мережі навчальних закладів, відкриття їх нових типів;

• реформування управління системою освіти;

• удосконалення системи підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів;

• раціоналізація системи фінансового та матеріально-технічного забезпечення освіти;

• інтеграція зусиль соціальних інститутів та громадських організацій у розв'язанні проблем освіти та виховання.

Внутрішні соціально-педагогічні умови управління загальноосвітніми навчально-виховними закладами — це трансформовані зовнішні умови в конкретне педагогічне середовище, які значною мірою детермінуються його специфікою. Це:

• раціональна постановка мети та завдань освіти і виховання учнів загальноосвітніх навчально-виховних закладів;

• визначення пріоритетних принципів навчально-виховного процесу та шляхів їх реалізації;

• модернізація змісту та структури навчально-виховного процесу в закладі;

• реформування управління загальноосвітніми навчально-виховними закладами;

• соціально-економічний статус загальноосвітніх закладів;

• правовий статус різних типів загальноосвітніх навчально-виховних закладів;

• реорганізація фінансово-господарської діяльності освітніх закладів;

• специфічні функції керівника загальноосвітніх навчально-виховних закладів, психолого-педагогічні вимоги до його особистості.

Структура управління різними типами загальноосвітніх закладів визначена у Положенні про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад (рис. 4.2). У 37 статті цього документа зазначено, що управління середнім загальноосвітнім навчально-виховним закладом здійснюється його засновником і відповідним структурним підрозділом місцевого органу державної виконавчої влади; безпосереднє управління середнім загальноосвітнім навчально-виховним закладом здійснюється його директором та органами громадського самоврядування.

Вищим органом громадського самоврядування в середньому загальноосвітньому навчально-виховному закладі є загальні збори (конференція) колективу. Делегати конференції обира-


ються від таких трьох категорій: працівників навчально-виховного закладу, учнів навчально-виховного закладу другого— третього ступенів, батьків, представників громадськості (однакова кількість делегатів від кожної категорії).



 


Рис. 4.2. Структура керівництва загальноосвітнім навчально-внховним закладом

Загальні збори (конференція) правомірні, якщо в їхній роботі бере участь не менше половини делегатів кожної з трьох категорій. Рішення приймається простою більшістю голосів присутніх делегатів.

Загальні збори (конференція) скликаються не менше одного разу на рік.

 


Положення визначає такі повноваження загальних зборів (конференції):

— обирають раду середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу, її голову, встановлюють термін їх повнова-

— заслуховують звіт директора і голови ради зазначеного закладу про їхню роботу, дають їй оцінку відкритим або таємним голосуванням;

— затверджують основні напрями вдосконалення діяльності навчально-виховного закладу, розглядають інші найважливіші питання навчально-виховного процесу;

— приймають рішення про стимулювання праці директора, голови ради навчально-виховного закладу; у разі коли директор не справляється зі своїми обов'язками, порушують клопотання перед відповідним структурним підрозділом місцевого органу державної виконавчої влади про його невідповідність посаді.

У період між загальними зборами (конференцією) вищим органом громадського самоврядування є рада середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу. До неї обираються пропорціонально представники від працівників цього закладу, учнів школи другого-третього ступеня, батьків і громадськості загальними зборами (конференцією) відкритим або таємним голосуванням. Засідання є правомірним, якщо у ньому бере участь не менше двох третин її членів. Рішення ради приймаються простою більшістю голосів присутніх на засіданні її членів.

Повноваження ради середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу визначені так:

— організує виконання рішень загальних зборів (конференції);

— затверджує режим роботи закладу;

— підтримує ініціативи щодо удосконалення системи навчання та виховання, заохочення творчих пошуків, дослідно-експериментальної роботи педагогів;

— дає дозвіл на участь у навчально-виховному процесі, керівництві учнівськими об'єднаннями за інтересами діячів науки, культури, членів творчих спілок, працівників підприємств, установ, організацій;

— вносить пропозиції директору щодо стимулювання педагогічних та інших працівників навчально-виховного закладу;

24 — 3-1136


— приймає рішення стосовно подання педагогічної ради про нагородження учнів і випускників навчально-виховного закладу за успіхи у навчанні (праці);

— у присутності батьків (осіб, які їх заміняють) розглядає пропозиції педагогічної ради про виключення учня із навчально-виховного закладу і за наявності підстав порушує клопотання перед директором про його подальше навчання у відповідному класі;

— разом з батьками (особами, які їх заміняють) бере участь у розгляді в державних і громадських організаціях питань, що стосуються їхніх інтересів;

— разом із засновником або уповноваженим ним органом, громадськими організаціями, директором навчально-виховного закладу створює умови для педагогічної освіти батьків;

— розглядає пропозиції, скарги, зауваження учасників навчально-виховного процесу, відповідних структурних підрозділів органів державного управління з питань роботи навчально-виховного закладу і приймає відповідні рішення;

— організовує громадський контроль за харчуванням і медичним обслуговуванням учнів;

— контролює витрачання бюджетних асигнувань, визначає напрямки використання бюджетних і позабюджетних коштів навчально-виховного закладу для вирішення перспективних проблем удосконалення його діяльності;

— розподіляє кошти фонду загального обов'язкового навчання (фонду всеобучу);

— погоджує умови оренди приміщень, споруд і обладнання, створення малих підприємств навчально-виховного закладу та кооперативів;

— визначає структуру системи громадського самоврядування навчально-виховного закладу.

Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад також визначає обов'язки директора, який здійснює керівництво закладом, призначається і звільняється засновником або уповноваженим ним органом з дотриманням чинного законодавства.

Директор середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу:

— забезпечує реалізацію державної освітньої політики, діє
від імені навчально-виховного закладу;


— розпоряджається в установленому порядку шкільним
майном і коштами, затверджує після погодження з радою на
вчально-виховного закладу кошторис та організовує його вико
нання, укладає угоди, відкриває рахунки в установах банків і є
розпорядником кредитів;

— видає у межах своєї компетенції накази та розпорядження, обов'язкові для всіх учасників навчально-виховного процесу;

— організовує навчально-виховний процес, здійснює контроль за його ходом і результатами, відповідає за якість і ефективність роботи педагогічного колективу, дотримання вимог охорони дитинства і праці, створює необхідні умови для участі учнів у по-закласній та позашкільній роботі;

 

— за погодженням з радою навчально-виховного закладу призначає і звільняє своїх заступників, педагогічних працівників;

— за погодженням із профспілковим комітетом затверджує правила внутрішнього трудового розпорядку, посадові обов'язки працівників навчально-виховного закладу;

— створює умови для творчого зростання педагогічних працівників, пошуку та застосування ними ефективних форм і методів навчання та виховання;

— несе відповідальність за свою діяльність перед учнями, батьками, педагогічними працівниками та загальними зборами (конференцією), засновником, місцевими органами державної виконавчої влади.

У середньому загальноосвітньому навчально-виховному закладі створюється постійно діючий дорадчий колегіальний орган — педагогічна рада, головою якої є директор навчально-виховного закладу.

Педагогічна рада:

— розглядає питання вдосконалення і методичного забезпечення навчально-виховного процесу;

— обґрунтовує пропозиції, що надходять від педагогів, організацій, підприємств, установ, щодо морального, матеріального заохочення учнів, застосування стягнень, залишення невстига-ючих учнів для повторного навчання у тому самому класі або, за певних умов, переведення їх до наступного класу;

— організовує роботу, пов'язану з підвищенням кваліфікації педагогічних працівників, розвитком їхньої ініціативності, впровадження у практику досягнень науки і передового педагогічного досвіду;

24*


— розглядає інші питання діяльності педагогічних працівників.

Робота педагогічної ради планується в довільній формі відповідно до потреб середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу. Члени педагогічної ради мають право виносити на її розгляд усі питання навчально-виховного процесу. Кількість засідань педагогічної ради визначається їх доцільністю, але не менше чотирьох разів на рік.

Керівництво певним типом загальноосвітнього навчально-виховного закладу більш конкретно визначається статутом школи, гімназії, ліцею чи колегіуму. Статут певного типу загальноосвітнього закладу розробляється на основі чинного законодавства, Положення про загальноосвітній навчально-виховний заклад і Типового статуту середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу. В ньому визначаються: мета і завдання діяльності освітнього закладу; органи управління ним та порядок їх формування; характеристика навчально-виховного процесу залежно від конкретних умов; особливості комплектування учнівського колективу; порядок комплектації працівників закладу; права, обов'язки і відповідальність учасників навчально-виховного процесу; особливості фінансово-господарської діяльності та інше.

Статут загальноосвітнього навчально-виховного закладу затверджує його рада і реєструє місцевий орган державної виконавчої влади.

4.1.4. Планування й облік роботи

Базуючись на вимогах принципів плановості й перспективності, будь-який загальноосвітній навчально-виховний заклад має чітко планувати усі види навчально-виховної й фінансово-господарської роботи.

У підході до складання різних планів необхідно дотримуватися таких основних постулатів: висловлення колективної думки, реальності, перспективності, конкретності, дієвості.

Педагогічний колектив навчально-виховного закладу має творчо підходити до системи планування роботи. Бажано у статуті закладу визначити види планів, виходячи з рекомендацій Міністерства освіти й науки, певних органів освіти. Традиційно


середній загальноосвітній навчально-виховний заклад може мати такі плани: перспективний план, річний план, календарний план, розклад уроків, плани роботи директора і його заступників, план навчально-виховної роботи учителів-предметників, план роботи класного керівника (вихователя групи продовженого дня), план роботи методичного (предметного) об'єднання, плани навчально-методичних кабінетів, план роботи батьківського комітету, план роботи бібліотеки.

Облік роботи навчально-виховного закладу і його підрозділів здійснюється відповідно до встановлених Міністерством освіти та науки і статистичними органами вимог і форм.

4.1.5. Критерії оцінювання управлінської діяльності директора школи

Оцінювання управлінської діяльності керівника загальноосвітнього навчально-виховного закладу має здійснюватися на основі системності, яка передбачає розгляд соціально-педагогічних умов удосконалення управління школою (гімназією, ліцеєм) у взаємозв'язку та взаємообумовленості, визначенні системи основних компонентів та параметрів, які характеризують кожну соціально-педагогічну умову.

Дослідники проблем управління школою Н.М. Островерхо-ва та Л.І. Даниленко розробили технологію оцінювання управлінської діяльності керівників навчально-виховних закладів, виділивши чотири етапи.

1. Оцінювання стану реалізації системи параметрів кожного компонента відповідної умови.

2. Оцінювання стану реалізації кожного компонента відповідної умови.

3. Оцінювання стану реалізації кожної умови окремо.

4. Оцінювання стану реалізації всіх соціально-педагогічних умов управління закладом у комплексі та визначення на цій основі ефективності управлінської діяльності керівника школи.

Для обчислень і систематизації оцінок використовують комп'ютерну техніку на основі чіткого визначення компонентів кожної умови з подальшою оцінюванням її за бальною системою.

Розроблена програма забезпечує об'єктивність оцінювання управління навчально-виховним закладом.


l~\JOJJ,\Jl *+

Література

1. Конституція України. — К.: Українська правнича фундація. — 1996.

2. Закон України "Про освіту" // Освіта. — 1996. — 25 квітня.

3. Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад // Освіта. — 1993. — 3 вересня.

4. Закон України "Про загальну і середню освіту" (2000 р).

5. Доктрина розвитку національної освіти в Україні (2000р).

6. Інструкція про організацію та діяльність гімназії // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. — 1996. — № 1—2.

7. Інструкція про організацію та діяльність ліцею // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. — 1996. — № 1—2.

8. Березняк Е.С. Руководство современной школой. — К.: Рад. шк., 1977.

9. Вопросы школоведения / Под ред. П.В. Зимина, М.И. Кондакова. — М.: Просвещение, 1974.

 

10. Стрезикозин В.П. Руководство учебным процессом в школе. — М.: Просвещение, 1972.

11. Сухомлинський В.О. Розмова з молодим директором школи // Вибрані твори: В 5 т. — Т. 4. — К.: Рад. шк., 1977.

Завдання для самостійної роботи

1. Ретельно опрацюйте Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад і спробуйте засвоїти систему управління навчальними закладами, повноваження і функціональні обов'язки структурних підрозділів і керівників.

2. Ознайомтесь з інструкціями про організацію та діяльність гімназії та ліцею, проаналізуйте структурно-організаційні відмінності між гімназією, ліцеєм, школою.

3. Ознайомтес

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти