ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Право як соціальне явище. Соціальні функції права.

Соціальну зумовленість права можна охарактеризувати у двох напрямках:

1. Походження правових норм. Правові норми виникають на основі існуючих суспільних відносин, насамперед соціальних. Вони відбивають їх у певній формі, перевтіленій згідно з волею законодавця, з урахуванням тенденцій суспільного розвитку, потреб та завдань суспільства та держави. Наскільки правильно правові норми відображають потреби життя, чи відповідають вони реальному стану речей, чи сприяють подальшому розвитку фактичних відносин, чи закріплюють вони потрібні відносини — ці питання являють собою питання соціальної обумовленості правових норм і породжених правовідносин.

2. Процес правотворення. Ті відносини, які виникають в процесі вироблення правових норм, включаючи не тільки відносини у відповідних державних установах, але й різноманітні неформальні відносини, зокрема громадську думку з питань права.

Соціальні функції права — це основні напрямки його впливу на суспільство, як цілісну систему, суспільні інститути, соціальну поведінку суб’єктів права і суспільні відносини, які між ними виникають.

Функції права поділяються на загальносоціальні та спеціальносоціальні.Загальносоціальні функції — це напрямки взаємодії права та інших соціальних явищ.

 

13.Механізм соціальної дії права:

1. управлінські соціальні системи (механізм державного і соціального управління, норми права);

2. соціальні фактори (соціально-економічні, політико-ідеологічні, соціально-демографічні, ситуаційні);

3. ретранслюючі системи (інформаційні, нормативно-ціннісні, соціально-психологічні);

4. регульовані соціальні системи (особистість, група, колектив, суспільство),

5. правомірна і соціально активна поведінка.

Зазначимо, що взаємодія вказаних елементів, точніше фактичних блоків, аж ніяк не є гарантією того, що юридичні розпорядження на всіх рівнях будуть переведені в правомірну й соціально активну поведінку. Сумнівно, що механізм дії права можна обмежити лише таким варіантом функціонування. Тому слід детально розглянути форми правового впливу та стадії соціальної дії права.

Але передусім слід наголосити ще раз, на соціальній зумовленості права, на тому, що будь-які форми правового впливу реалізуються у конкретних суспільних ситуаціях. Соціальні умови, в яких діє конкретна норма права, можуть сприяти, а деколи і прямо визначати, правомірну або неправомірну поведінку людини (наприклад, злодій не зміг вчинити крадіжку через охоронну сигналізацію, або особа скоїла ДТП через погані погодні умови і незадовільний стан доріг).

 

14.Методологічні засади вивчення соціальної ефективності права.В своїй самій загальній формі ефективність як соціальне явище відбиває співвідношення між людською діяльністю та її наслідками. Маючи такий об'єктивний зміст, ефективність виступає як оціночна категорія. При розгляді питань соціальної ефективності права необхідно досліджувати саме соціальну ефективність, а не якусь іншу її форму. Ця вада зустрічається особливо часто, коли замість критеріїв соціальної ефективності, які відбивають соціальні зміни в суспільстві під впливом права, використовуються критерії відомчі або інституціонально - правові. Ось чому при визначенні поняття соціальної ефективності права, слід виходити із загальновизнаного поняття соціальності. Визначення " соціальний " стосовно якогось явища означає, що воно є втіленням певної системи суспільних відносин і виявляє свою сутність через ці відносини. Виходячи з цього, соціальну ефективність права можна визначити як міру цільових можливостей реального впливу права на характ.

 

 

15.Критерії соціальної ефективності права.Всучасному суспільстві право видіграє головну роль, тому що регулює

відносини між людьми.

Але, як оцінити саме право? На сьогодні, в науці склалася думка, про те,

що оцінити право можно через його соціальну ефективність.

В юридичній літературі розповсюджені концепції, які трактують поняття

ефективності права як результативності правових норм по відношенню до

запланованих цілей. Найбільш відпрацьованной концепцієй цієї групи є

функціонально-цільова. Її прихильник І.А. Іконицька під ефективністю

правових норм розуміє відношення між фактично досягнутим результатом і

той цілью заради якої були прийняті відповідні правові приписи[4, с.36].

Тобто здається, що досліджучи кінцеві правові результати, та їх

співвідношення з цілями існуючих правових приписів можна визначити

ефективність дії правових норм.

 

 

16. Під показниками соціальної ефективності права розуміються такі взаємозв'язки між соціальними явищами і процесами, які виступають як інструмент оцінки того стану конкретніх соціальних відносин, який сформувався під впливом певних правових дій.

Важливими показниками соціальної ефективності права є результативність роботи юридичних органів, стан юридичної практики, виявлені в ній недоліки та труднощі в рішенні юридичних питань, фактичні можливості юридичних органів в їх подоланні.

Проблема ефективності права розглядається також з суто юридичної сторони, як результативність юридичної форми. З цієї точки зору представляє особливий інтерес відповідь на питання, яка дієвість, результативність всієї сукупності юридичних засобів, включених у механізм правового регулювання, наскільки ефективні той або інший спосіб, метод, тип регулювання.

Також, важливим компонентом соціальної ефективності права є результативність правового регулювання, яка залежить від ефективності правозастосування, як специфічної форми реалізації права. Правозастосовчи акти є засобом для досягнення мети, яка стоїть перед нормою права.

 

17. Сукупність дій по використанню критеріїв і показників соціальної ефективності права , яка дає можливість виявити його фактичну ефективність - це і є методика аналізу соціальної ефективності права.

В процесі оцінки соціальної ефективності права слід відрізняти два його етапи.

Перший етап пов'язаний з виявом життєздатності бажаних змін у соціальних відносинах за допомогою права. Другий етап являє собою безпосередню оцінку життєздатних змін у соціальних відносинах, які відбулися під впливом правових дій.

Перш за все, це передумови, що повністю виключають не тільки ефективність, але і фактичну дію правового припису. Таке може статися за формальними причинами, коли правова норма не відповідає або протиречить актам вищої юридичної сили. Наприклад, будь - який правовий акт, що намагався б регулювати внутрішні відносини якоїсь релігійної общини, не міг би розглядатися з точки зору соціальної ефективності, оскільки протиречить статті 35 Конституції України, де проголошене відокремлення церкви і релігійних організацій від держави. Абсолютною перешкодою до аналізу ефективності правової норми можуть бути протиправний характер закону і не витриманість обов'язкових вимог до нього, а також відсутність у суспільства інформації про норму права. Особливо гострою є ця проблема у сучасних умовах, коли владні органи вводять в дію приписи, про які знають лише вони самі, адресати ж освідчені про них лише в уснійінтерпретації, частіше всього спотвореній.

Окрім формальних причин, відсутність соціальної ефективності права може виникнути також тоді, коли воно втручається у ті сфери суспільного життя, що за своєю соціальною природою не підлягають правовому регулюванню. Однією з таких сфер є особисті вподобання. Втручання права в цю сферу з соціальної точки зору абсолютно неефективне, про що свідчить світовий досвід прийняття і впровадження так званих " сухих законів ". Абсолютно неефективними в соціальному відношенні є правові акти, що намагаються діяти всупереч об'єктивному ходові часу. Наприклад, неможливо законодавчим шляхом змінювати терміни набуття якихось сторін особистої чи громадянської зрілості. Не можна відновити також те, що колись існувало, але на момент прийняття правового акту не може бути відроджене, бо це приведене до фундаментальних порушень у суспільній злагоді.

Таким чином, лише негативними за своїми наслідками можуть бути спроби за допомогою законів відродити те, що пережило себе історично. Такі зміни суспільно не припустимі. Наприклад, після поразки Великої французької революції і реставрації династії Бурбонів навіть їх прихильники ( які, за образним словом, " нічого не забули і нічому не навчилися " ) не наважилися відновлювати ті форми власності, особливо на землю, що існували до початку революції. Вони розуміли: час старої власності відійшов у минуле, спроби відновити її можуть привести до катастрофи, яка згубить і їх самих. Зі сходної причини вшухли пропозиції, які виникали в Україні в перші роки після отримання незалежності, щодо відновлення власності, націоналізованої під час революції 1917 року і повернення її конкретним власникам або їх нашадкам.

В світлі сказаного слід особливо наголосити на те, що ці два основоположних індикатори соціальної життєздатності правових дій ( невтручання в особисті вподобання і неможливість за допомогою права реанімувати те, що віджило своє ) являють собою узагальнення світового досвіду і використовуються щодо соціальної оцінки права досить широко.

Якщо за допомогою зазначених вище індикаторів виявлена нежиттєздатність уже існуючих або запроваджуваних за допомогою права соціальних змін, то питання може полягати лише в одному: як запобігти дій, передбачених нежиттєздатним правовим рішенням, або як нейтралізувати негативні соціальні наслідки, якщо такі дії уже відбулися. При цьому, яка б система показників для соціального аналізу у цьому випадку не застосовувалась, мета аналізу полягає лише у вияві негативних наслідків, оскільки позитивні наслідки в подібних випадках органічно неможливі. При виявленні соціальної нежиттєздатності тих або інших правових дій чи намірів лінія поведінки юридичних працівників може бути одна - зробити все, щоб наміри такого характеру не здійснювалися, а дії не повторювалися.

Другий етап – етап безпосереднього аналізу соціальної ефективності права теж має свої особливості.

 

18. Предметна область Законодавчої соціологіївключає в себе закономірні взаємодії та взаємозв'язки в соціальному механізмі законотворчості. Відповідно, теоретична функція законодавчої соціології полягає в накопиченні та методологічному узагальненні знань про соціальні закономірності законотворчого процесу, що проявляються як каузальні зв'язки в механізмі поведінки суб'єктів цього процесу. Саме тому законодавча соціологія має методологічне значення для тих спеціальних юридичних наук, що об'єктом свого пізнання також мають законотворчість. Але законодавча соціологія має й прикладне значення.

В техніко - процедурному відношенні соціологічне забезпечення законодавчого процесу як реалізація прикладної функції законодавчої соціології спирається на весь методичний арсенал сучасної соціології. Але його використання не є безсистемним. Мова йде про виділення окремих процедур (методик), що орієнтовані на вирішення окремих конкретних завдань законотворчого процесу. Серед них найбільше значення мають наступні:

Діагностика суспільних проблем, оцінка їх пріоритетності як об'єктів правового регулювання. Такі дослідження досить часто проводяться як вивчення громадської думки, оскільки саме громадська думка дає уявлення про протиріччя реального життя і, відповідно, про потребу в правовому їх регулюванні.

Моделювання ситуацій впровадження закону, коли предметом дослідження стає потенційна можливість закону впливати на стан та динаміку суспільних процесів та явищ. Найбільш доцільними такі моделі є відносно тих галузей права, де характеристики процесів легко піддаються квантифікації (кількісному вираженню), наприклад, податкове законодавство.

Прогнозування процесу законотворення, тобто процесу роботи законодавчого органу та поведінки всіх інституційних учасників. Такі методики мають на меті раціоналізацію їх дій за рахунок введення такої риси як передбачуваність.

Соціологічна експертиза законопроекту, що включає перш за все відповідність законопроекту суспільним потребам та стану правосвідомості, тобто оцінки можливості його адекватного сприйняття та впровадження. Найбільш поширеним способом є вивчення громадської думки відносно концепції чи конкретних норм законопроекту.

Оцінка соціальної ефективності законотворчості, тобто вивчення дії закону в реальних суспільних відносинах. Саме такі дослідження були поширеними в рамках класичної юридичної соціології, що ставила на меті вивчення "живого буття права".

Таким чином, прикладні завдання, які вирішуються в рамках соціології права, орієнтовані на підвищення ефективності законотворчого процесу. На жаль, сучасна практика законотворчості в Україні ігнорує досвід розвинутих країн, де доцільність використання перелічених вище процедур знайшла практичне підтвердження. Так, наприклад, за свідченням Ж.Карбоньє, саме широкі " передзаконодавчі " соціологічні дослідження сім'ї стали запорукою успіху проведених у Франції в 70- ті роки змін в законодавстві про сім'ю та шлюб.

 

19. Етапи:

- Діагностика суспільних проблем, оцінка їх пріоритетності як об'єктів правового регулювання.

- Моделювання ситуацій впровадження закону, коли предметом дослідження стає потенційна можливість закону впливати на стан та динаміку суспільних процесів та явищ. Найбільш доцільними такі моделі є для тих галузей права, де характеристики процесів легко піддаються (кількісному вираженню), наприклад, податкове законодавство.

- Прогнозування процесу законотворення, тобто процесу роботи законодавчого органу та поведінки всіх інституційних учасників. Метою таких методик є раціоналізація дій останніх за допомогою впровадження такої риси, як передбачуваність.

- Соціологічна експертиза законопроекту визначає, перш за все, відповідність законопроекту суспільним потребам та станові правосвідомості, тобто оцінки можливості його адекватного сприйняття та впровадження.

Оцінка соціальної ефективності законотворчості, тобто вивчення дії закону в реальних суспільних відносинах.
Отже, прикладні завдання, які вирішує соціологія права, орієнтовані на підвищення ефективності законотворчого процесу. На жаль, сучасна практика законотворчості в Україні ігнорує досвід розвинених країн, де доцільність використання зазначених вище процедур знайшла практичне підтвердження.
Прийнято також виділяти передзаконодавчий, безпосередньо законодавчий і післязаконодавчий етапи.
Найбільша ділянка роботи для соціологів є на першому передзаконодавчому етапі. Вона включає:

з’ясування потреби правового регулювання;

визначення межі сфери можливого і сфери необхідного правового регулювання;

визначення правоутворюючого інтересу;

формування концепції правової норми;

проведення соціологічної експертизи.

 

20. Громадська думка — це такий стан реальної свідомості мас, що виникає як реакція на актуальні, соціально значущі явища та процеси, а також виражає активну позицію грома­дян з приводу цього.

Громадська думка має свій об’єкт (соціально значущі фак­ти, події, явища, процеси), який складається з емоційного, раціонального та вольового моментів.

Громадська думка завжди суб’єктна. Існує громадська думка молоді, студентства, робітників і т. ін. Тому необхідно виділяти і вивчати думку конкретних соціальних груп з їх розбіжностями й особливостями.

У процесі свого становлення громадська думка проходить кілька етапів — виникнення, формування та функціонування.

Існує багато каналів вивчення громадської думки, серед яких — референдум, засоби масової інформації, соціологічні дослідження тощо.

При дослідженні кожної проблеми існують свої особли­вості і нюанси. Тому при визначенні громадської думки, при виборі шляхів і методів її вивчення обов’язково слід врахову­вати специфіку об’єкта і предмета дослідження, а також принцип доречності використання тих чи інших прийомів вимірювання.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти