ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тема 8. Речові права на чуже майно

Загальна характеристика речових прав на чуже майно.

Право володіння чужим майном.

Поняття та види сервітутів.

Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

 

Нормативний матеріал:

1. Конституція України : Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України : Закон України від 16 січня 2003 р. № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.

3. Господарський кодекс України : Закон України від 16 січня 2003 р. № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18-22. – Ст. 144.

4. Земельний кодекс України : Закон України від 25 жовтня 2001 р. № 2768-III // Офіційний вісник України. – 2001. – № 46. – Ст. 2038.

5. Житловий кодекс України : Закон УРСР від 30 червня 1983 р. № 5464-X // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1983. - № 28. – Ст. 573.

6. Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень : Закон України від 01.07.2004 р. № 1952-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 51. – Ст. 553.

7. Про заставу : Закон України від 2 жовтня 1992 р. № 2654-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 47. – Ст. 642.

8. Про іпотеку : Закон України від 5 червня 2003 р. № 898-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 38. – Ст.313.

9. Про затвердження порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень : Постанова Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703 // Урядовий кур'єр. – 2011. - № 178.

10. Про затвердження порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно : Постанова Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703 // Урядовий кур'єр. – 2011. - № 178.

 

Судова практика:

1. Про застосування судами деяких норм Конституції України при здійсненні правосуддя : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 р. № 9. – [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua.

2. Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин : Постанова пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 р. № 6. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://vgsu.arbitr.gov.ua/

3. Про деякі питання, пов'язані із запровадженням нової системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень : Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 08 лютого 2013 р. № 01-06/319/2013. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://vgsu.arbitr.gov.ua/

Література:

1. Білоцький О.В. Речові права на чуже житло : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03. - К., 2011. – 19 с.

2. Воронова О.В. Будівля на чужій землі: від суперфіцію до права забудови//Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2004. – № 4. – С. 31-41

3. Гривнак К. Суперфіцій як право користування чужою земельною ділянкою для забудови // Вісник податкової служби України. – 2008. – № 33 (серпень). – С. 23-25.

4. Другова В.А. Договір іпотеки за цивільним законодавством України : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03. – К., 2010. – 18 с.

5. Дякович М. Вдосконалення заставних правовідносин в умовах адаптації до законодавства Європейського Союзу // Сучасні проблеми адаптації цивільного законодавства до стандартів Європейського Союзу. – 2006. – С. 86 – 93.

6. Кізлова О.С. Застава в цивільному праві України ( концептуальні засади та правова природа ) : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.03. – Одеса, 2011. – 38 с.

7. Кулініч П. Особисті земельні серветути за законодавством України // Юридичний журнал : Аналіт. матеріали. Коментарі. Судова практики. – 2007. – № 10. ─ С. 17-21.

8. Кутателадзе, В.О. Поняття та характерні риси суперфіцію за римським правом // Актуальні проблеми держави і права. – 2008. – Вип. 38. – С. 64-68.

9. Маковій В.П. Легітимація давнісного володільця за чинним законодавством України // Вісник господарського судочинства. – 2007. – № 2. – С. 155-161.

10. Мандрика Л.М. Обмеженні речові права у новому Цивільному кодексі України : їх зміст, особливості та відмінності // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. – 2006. – Вип. 1. – С. 82-91.

11. Мартин В. Речові права на чуже майно за новим Цивільним кодексом України // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. – С. 262-265

12. Михайленко О.О. Речово-правові обмеження права приватної власності за стародавнім римським та сучасним цивільним правом України. – Х., 2003. – 20 с.

13. Мірошніченко А. Зобов'язальні права користування земельною ділянкою // Право України. – 2012. – № 7. – С. 40-49.

14. Мічурін Є.О. Обмежені речові права та обмеження права власності // Південноукраїнський правничий часопис. – 2007. – № 1. – С. 99-102.

15. Мічурін Є. Обмеження речових прав на нерухомість за цивільним та земельним законодавством // Нотаріат для вас. – 2011. – № 10. – С. 29-32.

16. Нагнибіда В.І. Речові права на чуже майно: порівняльно-правовий аспект : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / В.І. Нагнибіда ; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України . ─ К., 2010. ─ 20 с.

17. Нагнібіда В.І. Проблема термінології інститутут прав на чужі речі в цивільному праві України // Ерліхівський збірник. – 2005. – Вип. 4-5. – С. 97-100.

18. Підопригора О. Речові права на чуже майно за новим Цивільним кодексом України //Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 4. – С.149-156.

19. Погрібний С.О. Володіння у цивільному праві. – Одеса., 2002.

20. Співак В.М. Речові права на чуже майно в Цивільному кодексі України // Держава і право. – С.247-252.

21. Таштанова О.Г. Захист прав титульних володільців // Сучасна цивілістика. – 2012. – С. 44-46.

22. Харитонова Т.Є. До визначення співвідношення сервітуту та емфітевзісу / Т.Є. Харитонова // Актуальні проблеми держави і права : Зб. наук. праць. – 2007. – Вип. 31. ─ С. 68-74.

23. Харитонова Т.Є. Земельний сервітут: обмеження чи обтяження? / Т.Є. Харитонова // Правове життя сучасної України : матер. Міжнар. наук. конф. проф.-викл. та аспірант. складу (Одеса, 20-21 травня 2011 р.). – 2011. – Т. 2. – 2011. ─ С. 441-442.

24. Харитонова Т.Є. Зміни у набутті права користування земельними ділянками / Т.Є. Харитонова // Життя І.В. Шерешевського як духовна єдність між поколіннями юристів : Матеріали Міжнар. наук. конф., присвячено 120-річчю від дня народження (13 грудня 2008 р.). – 2008. ─ С. 195-196.

25. Харитонова Т.Є. Проблеми оформлення прав на чужу земельну ділянку / Тетяна Євгенівна Харитонов // Проблеми вдосконалення цивільного законодавства України : Матер. круглого столу 12 травня 2012 р. – 2012. ─ С. 73-75.

26. Харитонова Т.Є. Особливості передачі в іпотеку земельних ділянок та споруд, що на них знаходяться / Т.Є. Харитонова // Актуальні проблеми держави і права : Зб. наук. праць. – 2008. – Вип. 37. ─ С. 195-200.

27. Харитонов Е.О., Старцев А.В., Харитонова Е.И. Гражданское право Украины.: Учебник. Изданиепятое.- Х.: ООО «Одисей», 2010. – 920 с.

28. Цибульська О.Ю. Заповіт як підстава встановлення сервітуту / О.Ю. Цибульська // Актуальні проблеми держави і права: збірник наукових праць. – Одеса : Юридична література, 2012. – Вип.66. – С. 147 – 152.

29. Цивільне право: підручник: у 2 т. / В.І.Борисова (кер.авт.кол.), Л.М.Баранова, Т.І.Бєгова та ін..; за ред.. В.І.Борисової, І.В. Спасибо - Фатеєвої, В.Л.Яроцького.- Х.: Право, 2011. – Т.1. 656 с.

30. Цивільне право України. Загальна частина. Підручник. (2 – е вид., змін. Та допов.) / За ред. І.А.Бірюкова, Ю.О.Заіки.- К.: КНТ, 2008. – 480 с.

31. Цивільний кодекс України : науково–практ. коментар / [Є. О. Харитонова, Ю. Л.Бошицький, Р. О. Стефанчук та ін.] ; за заг. ред. Є. О. Харитонова, О. І. Харитонової, Н. Ю. Голубєвої. – К. : Правова єдність, 2008. – 740 с.

32. Цивільне право України : навч. посіб. / [Адамова О. С., Голубєва Н. Ю., Давидова І. В. та ін.] ; за ред. Є. О. Харитонова, Н. Ю. Голубєвої. – К. : Істина, 2009. – 280 с.

33. Цивільне право України : підруч. : в 2–х т. / [Є. О. Харитонова, О. В. Дзера, В. В. Дудченко та ін.] ; за ред. Є. О. Харитонова, Н. Ю. Голубєвої. – Х. : Одіссей. – Т. 1. – 2008. – 832 с.

34. Цивільне право України : підруч. : в 2–х т. / [Є. О. Харитонов, І. А. Безклубий, В. В. Луць та ін.] ; за ред. Є. О. Харитонова, Н. Ю. Голубєвої. – Х. : Одіссей. – Т. 2. – 2008. – 872 с.

35. Цюра В.В. Речові права на чуже майно : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03. – К., 2007. – 20 с.

36. Цюра В.В. Речові права на чуже майно: Науково-практичний посібник. – К.: КНТ, 2006. – 136 с.

37. Чанишева А.Р. Іпотечні цивільні правовідносини : Монографія. – О. : Фенікс, 2009. – 148 с.

 

 

ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Методичні вказівки

 

 

При вивченні розділу «Право інтелектуальної власності» основною метою є засвоєння норм чинного законодавства України та міжнародних нормативно-правових актів щодо основних інститутів права інтелектуальної власності, зокрема авторського права та суміжних прав, промислової власності, засобів індивідуалізації товарів і послуг, а також нетрадиційних результатів інтелектуальної діяльності.

Цивільно-правовому регулюванню права інтелектуальної власності присвячена низка міжнародно-правових актів і нормативно-правових актів національного законодавства, зокрема, книга четверта Цивільного кодексу України, а тому його вивчення у вищому навчальному юридичному закладі сприяє належній підготовці студентів-юристів до їх майбутньої професійної діяльності.

Плани лекційних та семінарських (практичних) занять до розділу «Право інтелектуальної власності» розроблені з урахуванням елементів професійної спрямованості навчання студентів-юристів, що сприяє їх орієнтації як на практичну, так і на теоретичну діяльність після завершення отримання освіти.

Програма розділу «Право інтелектуальної власності» передбачає прослуховування та конспектування студентами лекцій за такими темами:

· Право інтелектуальної власності (загальні положення).

· Авторське право і суміжні права.

· Право інтелектуальної власності на об’єкти промислової власності та засоби індивідуалізації суб’єктів цивільного обігу.

Семінарські (практичні) заняття при вивченні цього розділу передбачають обговорення теоретичного матеріалу, відповіді на контрольні запитання, вирішення тестів та задач (практичних ситуацій), що дозволить студентам краще засвоїти теоретичний матеріал, а також виступи студентів з докладами і звітами по обраним в межах досліджуваної теми питанням, що мають дискусійний характер.

Навчальний план передбачає також певну кількість годин студентів на самостійну роботу при вивченні права інтелектуальної власності, до якої входить засвоєння теоретичних питань, що не увійшли до планів лекційних та (або) семінарських (практичних) занять, підготовка докладів та звітів, що проходитимуть у формі виступів, вивчення нормативно-правового матеріалу, спеціальної літератури, а також матеріалів юридичної, в тому числі, судової практики.

В процесі вивчення права інтелектуальної власності студенти набувають як теоретичні так і практичні навички по застосуванню правових норм з питань, пов’язаних з виникненням, здійсненням, охороною та захистом прав на об’єкти інтелектуальної власності, а також іншими професійними знаннями, необхідними для майбутньої роботи.

Після завершення вивчення розділу «Право інтелектуальної власності» студент зобов’язаний:

· Знати поняття права інтелектуальної власності, в тому числі: розуміти, що представляє собою інтелектуальна діяльность, та в чому полягає її результат.

· Мати уяву про специфіку співвідношення права інтелектуальної власності та права власності.

· Набути знань щодо змісту права інтелектуальної власності, вміти характеризувати особисті немайнові права, розуміти їх невідчужуваність; знати поняття, характеристику та види майнових прав інтелектуальної власності, а також строки їх дії.

· Мати теоретичні знання щодо поняття та видів об’єктів права інтелектуальної власності.

· Орієнтуватися в джерелах правового регулювання відносин, пов’язаних з охороною та використанням об’єктів інтелектуальної власності;

· Розуміти сутність авторського права та суміжних прав, в тому числі знати норми національних джерел авторського права, зокрема, Конституції України, кодексів України, Закону України «Про авторське право та суміжні права», інших нормативно-правових актів національного законодавства. Серед міжнародних джерел в сфері авторського права знати, зокрема, Бернську конвенцію про охорону літературних і художніх творів, Всесвітню конвенцію про авторське право, Договір ВОІВ про авторське право, Римську конвенцію про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення, Женевську конвенцію про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм, Брюссельську конвенцію про розповсюдження несучих програми сигналів, що передаються через супутники, Договір ВОІВ про виконання і фонограми і т.д.

· Вміти визначати сутність права промислової власності, в тому числі знати, що його національні джерела становлять Конституція України, кодекси України, Закон України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі», Закон України «Про охорону прав на промислові зразки», Закон України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» та ін. А серед міжнародних джерел – знати договори, які встановлюють міжнародну систему охорони промислової власності, зокрема Паризьку конвенцію про охорону промислової власності, Договір про патенту кооперацію, Договір про патентне право, Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів для цілей патентної процедури, Страсбурзьку угоду про Міжнародну патентну класифікацію, Локарнську угоду про заснування Міжнародної класифікації промислових зразків і т.д.

· Знати, які нормативно-правові акти національного і міжнародного характеру спрямовані на регулювання відносин, пов’язаних із засобами індивідуалізації товарів і послуг (на знаки для товарів та послуг (торгівельні марки), на зазначення походження товарів (географічні зазначення), на комерційне (фірмове) найменування.

· Орієнтуватися в національних та міжнародних джерелах правової охорони нетрадиційних результатів інтелектуальної діяльності, зокрема, наукових відкриттів, раціоналізаторських пропозицій, порід рослин (тварин), комерційної таємниці.

· Набути знання щодо кола суб’єктів права інтелектуальної власності, зокрема розуміти, що первинними суб’єктами, тобто творцями об’єктів права інтелектуальної власності можуть бути виключно фізичні особи (якщо інше не передбачено законом), а вторинними суб’єктами, яким переходять майнові права інтелектуальної власності – будь-які учасники цивільних правовідносин.

· Орієнтуватися в державній системі органів в сфері інтелектуальної власності.

· На підставі отриманих знань вміти аналізувати норми чинного законодавства, виявляти прогалини в ньому та набути навички вирішувати практичні ситуації.

 

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти