Доходи від інших позареалізаційних операцій.

За командно-адміністративної економіки, коли ще не було реаль­ного фінансового ринку, уведення в класифікацію грошових над­ходжень доходу від позареалізаційних операцій було цілком випра­вданим. Тоді підприємства майже не мали доходів від цінних папе­рів, крім державних облігацій, котрі мали зовсім незначну питому вагу в загальних грошових надходженнях.

Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), іншої реалізації	Надходження від позареалізаційних операцій
Доходи від фінансової інвестиційної діяльності (дивіденди, відсотки на цінні папери, кредити, на депозити, доходи від валютних і лізингових операцій)	Непередбачені доходи, які виникають у практиці господарської діяльності (штрафи, пені, неустойки та інші надходження від еко-номічних санкцій тощо)
Грошові надходження
Мито	Акцизний збір	Податок на додану вартість	Грошові доходи
Матеріальні і прирівняні до них витрати	Амортизаційні відрахування	Інші виробничі витрати	Валовий дохід
Оплата праці	Чистий дохід
Відрахування в цільові державні фонди	Відрахування за обов’язковим страхуванням	Інші платежі у бюджет	Балансовий прибуток
Податки на землю, з власників транспортних засобів	Податок на прибуток	Сплата штрафів	Чистий прибуток
Створення резервного фонду	Виплата дивідендів	Нагромадження	На споживання
Собівартість

Рис. 3.1. Структурно-логічна модель грошових надходжень, формування й використання доходів підприємства до реформування
бухгалтерського обліку і фінансової звітності та введення національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

В основному доходи від позареалізаційних надходжень формувались за рахунок штрафів і пені, прибутку минулих років, виявленого у звітному році, списаної раніше дебіторської заборгованості, яка вважалася безнадійною, але котру, проте, було пога­шено у звітному періоді. Однак за ринкової економіки, коли функ­ціонує і розвивається фінансовий ринок, а підприємства здійснюють фінансові інвестиції, стало доцільним ввести в класи­фікацію грошових надходжень «Доходи від фінансово-інвести­ційної діяльності», відокремивши їх від «Доходів від позареалізаційних операцій».

Трансформація ринкових відносин потребує створення необхідної інфраструктури. Розвивається фінансово-кредитна система, ство­рюється і функціонує фінансовий ринок. За таких умов багато підприємств поряд з основною займається і фінансово-інвестиційною діяльністю: купівлею і продажем цінних паперів, укладанням тимчасово вільних коштів на депозитні рахунки, лізингом; валютними та іншими операціями з метою отримання додаткових доходів.

Доходи від цієї діяльності мають значну питому вагу у вхідних грошових потоках підприємств і є мірою розвитку ринкової інфра­структури, особливо фінансового ринку. Ці доходи зростатимуть. Доходи від фінансових операцій справляють прямий, безпосеред­ній вплив на формування загального прибутку.

На рис. 3.2 приведена структурно-логічна схема формування і використання доходів підприємств згідно з національними положеннями (стандартів) бухгалтерського обліку, що введені з 2000-го року в Україні.

Відповідно грошові надходження підприємств тепер включають.

— Доходи від основної (операційної) діяльності — виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг.

— Доходи від іншої операційної діяльності (реалізація оборотних активів, іноземної валюти; від операційної оренди, операційних курсових різниць; одержані пені, штрафи, неустойки; від списання кредиторської заборгованості; одержані гранти, субсидії, інші доходи).

— Доходи від фінансових операцій: від спільної діяльності, інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства, одержані дивіденди, одержані відсотки за облігаціями, інші доходи.

— Доходи від іншої звичайної діяльності: реалізації фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних активів; ліквідації необоротних активів; неопераційних курсових різниць; безоплатно отриманих оборотних активів; уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій.

— Доходи від надзвичайних подій: відшкодування збитків від надзвичайних подій; інші надзвичайні доходи.

Отже, грошові надходження підприємств відіграють значну роль у процесі кругообігу коштів. Відшкодовуючи авансовані у виробництво вкладення, формуючи доходи і грошові фонди, вони створюють економічні умови для нового циклу виробництва і реалізації продукції, удосконалення та розширення власного господарства, збільшення власного капіталу.

Надходження грошових коштів від діяльності підприємств

Доходи від основної операційної діяльності

Доходи від іншої операційної діяльності

Доходи від фінансових операцій

Доходи від іншої звичайної діяльності

Доходи від надзвичайних подій

Грошові надходження від основної діяльності

Мито

Акцизний збір

Податок на додану вартість

Грошові доходи

Матеріальні витрати

Амортизаційні нарахування

Інші операційні, фінансові адміністративні і надзвичайні витрати

Валовий дохід

Оплата праці

Чистий дохід

Відрахування на соціальні заходи

Податки та інші платежі до бюджету

Загальний прибуток (фінансовий результат від усієї діяльності)

Податок на прибуток

Чистий прибуток

Створення резервного фонду

Виплата дивідендів

Поповнення статутного фонду

Інші напрями використання

Усього витрат

Рис. 3.2. Структурно-логічна модель грошових надходжень, формування й використання доходів підприємств
згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

ДОХОДИ (ВИРУЧКА) ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ, РОБІТ, ПОСЛУГ

Процес виробництва завершується доведенням продукції до споживача. Реалізація продукції (Т — Г¢) — це кінцева стадія кругообігу коштів підприємства (Г — Т ... В ... Т¢ — Г¢), яка є його важливим показником. Рух товарів і коштів створює основу економічних відносин між виробниками, постачальниками, посередниками і покупцями.