ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Кількісні та якісні показники злочинів, що вчиняються з необережності.

94. Кримінологічна характеристика осіб, які вчиняють злочини з необережності.

 

Залежно від виду необережності видається можливим вирізни­ти два типи осіб, що вчиняють необережні злочини: а) для осіб, дії яких кваліфікуються як злочинна самовпевненість, характерними є внутрішня недисциплінованість, хибне самоутвердження, кар'є­ризм, егоцентризм, безапеляційність, азарт, бравада, авантюризм, схильність до ризику, невиправдана завзятість; б) для осіб, дії яких є злочинною недбалістю, характерними є неуважність, розхля­баність, небажання адекватно оцінити свої можливості, зосереди- ти свої інтелектуальні та вольові зусилля на аналізі ситуації, прий­няття на себе обов'язків, які їм не під силу виконати, тощо. З огля­ду на кримінологічну типологію таких осіб, як правило, за харак­тером антисуспільної спрямованості і мотивації відносять до не­обережного типу злочинців, а за глибиною і стійкістю — до окремого типу ситуативного злочинця.

Дослідження свідчать про те, що викривлення ціннісних орієн­тацій у осіб, які вчиняють злочини з необережності, ніколи не до­сягає такого рівня та інтенсивності, як у осіб, що вчиняють умисні злочини. Певні психологічні відхилення таких осіб поєднуються з орієнтацією на багато позитивних цінностей, що притаманні у ціло­му законопослухняним членам суспільства, і близько 80% таких осіб мають позитивні характеристики з місця роботи чи проживан­ня. Крім цього, на відміну від вчинення умисних злочинів негативні стереотипи поведінки таких осіб здебільшого прив'язані до вико­нання певних обов'язків у відповідній сфері діяльності і, як прави­ло, мають локальний, а не глобальний характер. Але іноді без­карність за раніше вчинені правопорушення породжує установку на постійне порушення норм в окремих сферах діяльності (наприклад, у сфері безпеки дорожнього руху, охорони праці, довкілля та ін.). У таких випадках можна говорити про стійкий тип необережного злочинця, а в деяких випадках — навіть про злісний тип.

Соціально-демографічна характеристика осіб, що вчиняють зло­чини з необережності, свідчить про те, що більше 90% таких зло­чинів учиняють чоловіки. Це пояснюються більшою пристрастю чоловіків до техніки, ризику, до надзвичайних і небезпечних ситу­ацій і відповідним розподілом праці між чоловіками і жінками. Але останнім часом спостерігається підвищення питомої ваги жінок при вчиненні необережних злочинів, особливо у сфері безпеки дорож­нього руху за рахунок збільшення кількості автомобілів, що знахо­дяться у приватній власності. Проте, як правило, тяжкі наслідки від вчинення таких злочинів жінками значно менші. Дослідження по­казують, що смертність від дорожньо-транспортних пригод з вини чоловіків у 5-6 разів більше, ніж з вини жінок.

Серед осіб, що вчиняють необережні злочини, переважають особи віком від 20 до 40 років. Це пов'язане з тим, що перш ніж розпочати роботу в певній сфері діяльності, потрібно мати і певну освіту (спеціальну або вищу), кваліфікацію, а іноді ще й стаж ро­боти у відповідній галузі. Вікова характеристика осіб, що вчиняють

злочини у сфері дорожнього руху, в зв'язку з тим, що керування мототранспортними засобами дозволяється з 16-річного віку, а ав­томобільним транспортом — з 18-річного віку, більш низька — 18-24 років. Далі з віком спостерігається різке зменшення вчинення водіями транспорту необережних злочинів, що пов'язане з придбан­ням достатньої кваліфікації для керування транспортом і більш відповідальним ставленням до виконання своїх обов'язків.

 

95. Причини та умови вчинення злочинів з необережності.

До загально-соціальних причин, які детермінують необережну злочинність,належать:

• ускладнення технологічних процесів, автоматизація ви­робництва та побуту (науково-технічний прогрес);

• послаблення контрольних функцій держави й суспільства (негативні соціально-політичні процеси);

• кризові процеси в економіці;

• негативні культурні тенденції (сприйняття свободи та демо­кратії як вседозволеності).

До криміногенних умов і причинналежать:

• недбалий ремонт, використання деталей з технологічни­ми характеристиками, що не відповідають стандартові, ре­монтні роботи без зупинки машин, механізмів;

• порушення нормальних умов експлуатації, що сприяють психологічній і операційній напруженості працівників;

• недоліки технічної документації, інструкцій з експлуатації машин і механізмів, пам'яток з техніки безпеки;

відсутність, непридатність вимірювальної та контрольної апаратури;

• допуск до експлуатації джерел підвищеної небезпеки
чи інших робіт, які вимагають особливої відповідальності осіб,
стан яких істотно обмежує ступінь їхньої обережності й уваги
(втома, хвороба, стан похмілля, стрес);

• латентність або безкарність небезпечно-необережних про­фесійних або побутових дій;

• байдужість адміністрації, колег по роботі, громадян у побуті до фактів неодноразових порушень норм безпеки в поведінці певних осіб, поки це не призвело до тяжких наслідків.

Основні причини виробничого травматизму та про­фесійних захворювань:

• застарілість основних фондів і низьке технічне забез­печення технологічних процесів виробництва;

• погіршення забезпечення засобами індивідуального за­хисту, порушення надійності роботи засобів і систем колек­тивного захисту;

 

• відсутність нормативної бази й інформації в деяких сферах;

• масові порушення технологічної та виробничої дисципліни;

• низький рівень культури виробництва, соціальної актив­ності і професійної підготовки працівників;

• зниження відповідальності, вимогливості й контролю за дотриманням норм і правил з охорони праці;

• недотримання режимів праці та відпочинку, скорочення медичних оглядів.

 

96. Попередження вчинення злочинів з необережності.

Заходи впливуна необережну злочинність можна по­ділити на три групи:

• заходи впливу на людський фактор;

• гарантування безпечної експлуатації джерел підвищеної небезпеки;

• конструктивна безпека технічних заходів.
Основними заходами в запобіганні необережним злочинам,

пов'язаних з легковажністю та недбалістю, професійною непридатністю операторів, джерел підвищеної небезпеки, учас­ників інших робіт, які вимагають особливої уваги, є заходи, що спрям овані на реалізацію профілактики злочинної помилки. У цьому аспекті повинні бути розроблені заходи контролю

за конструкцією машин і механізмів, за якістю їх виготовлення, за умовами експлуатації, за наявністю та технічним рівнем си­стем безпеки, рекомендації з професійного добору операторів, їх навчання та практики тощо.

Що стосується запобігання службовій необережності - потріб­на ґрунтовна організація добору кадрів, які характеризуються професіоналізмом і порядністю, стійкістю проти тиску групо­вого егоїзму колективу підприємства, фірми. Водночас важливе й відповідне нормативне регулювання та методичне забезпечен­ня прийняття й виконання управлінських рішень; своєчасне і достатнє інформаційно-аналітичне забезпечення, що має змогу оцінити ступінь та обґрунтованість ризику, можливі наслідки.

До заходів зниження ризику настання тяжких наслідківпід час помилки оператора, управлінської помилкипосадової особи, іншій професійній помилцівиконавця належать:

• автоматизовані системи управління;

• установлення пристроїв, які перешкоджають доступу сторон­ніх осіб до джерела підвищеної небезпеки;

• установлення пристроїв, які інформують про виникнен­ня небезпечної ситуації звуковими чи світловими сигналами;

• установлення пристроїв, які блокують неправильні дії оператора;

• установлення пристроїв, які безпосередньо захищають людей від травм.

Низка заходів профілактики необережних злочинів адресо­вані населенню. Мова йде про навчання правилам транспорт­ної та пожежної безпеки, правилам експлуатації побутової техніки, мисливської зброї; про обмеження володіння й доступу до предметів, у процесі користування якими може бути до­пущена злочинна помилка тощо.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти