ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Педагогіка як наука, її становлення і розвиток. Предмет і завдання педагогіки. Основні категорії педагогіки.

Педагогіка як наука, її становлення і розвиток. Предмет і завдання педагогіки. Основні категорії педагогіки.

Слово "педагогіка" грецького походження (paidos - діти, ago - веду), буквальний переклад - дытоведення. Педагогом (дітоводителем) у Давній Греції називали раба, якому доручали супроводжувати дітей свого господаря в школу, нести їхні учбові речі. У подальшому педагогами називали спеціально підготовлених людей, для яких педагогічна діяльність стала професією, а педагогікою - сукупність деяких правил, настанов, які відносились доповедінки дітей і супроводжуючих їх осіб під час відвідування дітьми школи. З вчасом з'являється визначення педагогіки як науки про виховання, освіту і навчання підростаючого покоління. Педагогіка пройшла довгий шлях розвитку. Її перший етап - донауковий. Педагогічні знання цього єтапу систематизуються на основі набутого емпіричного досвіду виховання і освіти у формі народної мудрості. Система цих знань відноситься до народної педагогіки у вигляді висновків, порад, рекомендацій, викладених у художній літературі, народній творчості (прислів'я, приказки). Другий етап - виникнення теоретичних концепцій виховання й освіти спочатку у рамках філософії, потім, з XVII ст., педагогіка розвивається як самостійна наука. Третій етап - розвиток науки як системи. Велика заслуга в становленні педагогіки як науки належить Я.А. Коменському. Значний внесок у розробку наукових основ педагогіки внесли Ж.Ж.Руссо, І.Песталоцці, А.Дістерверг, К.Д.Ушинський, А.С.Макаренко, С.Т.Шацький, П.П.Блонський, В.О.Сухомлинський та інші.предметом педагогіки є закономірності, принципи організації процесу виховання, навчання, освіти, що передбачає визначення цілей, змісту, форм, засобів залучення індивіда до оволодіння соціальним досвідом людства, його культурними цінностями, створення для ццього оптимальних умов у різних видах діяльності та спілкуванні особистості з метою забезпечення її позитивних змін, формування і розвитку, а також аналіз результативності процесу і його корегівання за необхідності.Категорії педагогіки. Виховання у вузькому педагогічногму значенні -спеціальна цілеспрямована діяльність з метою формування у школярів певних якостей,властивостей, відносин людини, системи поглядів, переконань. Н авчання -сам процес засвоєння індивідом соцільного досвіду, накопиченого людством. Освіта -це процес і результат засвоєння індивідом соціального досвіду, досягнення ним значного освітнього рівня, прилучення до культурних цінностей людства. Формування передбачає процес і результати цілеспрямованих і стихійних впливів соціальної дійсності, а також спадковості особистості, її активності. Соціалізація особистості - процес засвоєння індивідом соціального досвіду, цінностей, норм, елементів культури, установ, властивих суспільству, соціальних груп, до яких він належить. При цьому людина є не лише об'єктом, а й суб'єктому цього процесу.

2. Методи навчання, їх функції. Обгрунтувати різноманітні підходи до класифікації методів.

Методи навчання – це упорядкована спільна цілеспрямована діяльність вчителя з учнями, система прийомів і способів спрямованих на розв’язання навчально-пізнавальних завдань.

 

 

За джерелами знань

 

 

Словесні

Наочні

Практичні


• розповідь • бесіда • пояснення • лекція • робота з книгою
• дослід • вправи • завдання • лабораторні роботи • написання творів
• спостереження • ілюстрація • демонстрація наоч­них посібників і ТЗН

 

 

За характером пізнавальної діяльності

За дидактичною метою

• вивчення нового матеріалу • закріплення • повторення • формування вмінь і навичок перевірки знань
• пояснювально-ілюстративні • репродуктивні • проблемні • частково-пошукові • дослідницькі

 

 


Класифікація методів навчання

(за Ю. К. Бабанським)

Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності
Методи контролю і самоконтролю у навчанні
• словесні (розповідь, навчальна лекція, семінар, бесіда) • наочні (ілюстрація, демонстрування навчального кіно, використання навчального телебачення) • практичні (досліди, вправи, лабораторні роботи, навчально-виробнича праця)
• усного контролю • письмового контролю • лабораторно-практичного контролю • машинного контролю • самоконтролю
Відповідність методів: • принципам навчання • меті і завданням навчання • змісту теми • можливостям учнів • умовам і часу навчання • можливостям учителя
• пізнавальні ігри • навчальні дискусії • аналіз проблемних ситуацій • створення ситуацій успіху в навчанні • створення ситуацій обов'язку і відповідальності • заохочення і засудження
Критерії вибору методів навчання
Методи стимулювання і мотивації навчання

 

   
 

Система педагогічних наук, обгрунтувати зв’язок педагогіки з іншими науками. Розкрити методи науково-педагогічного дослідження та умови їх застосування.

Інтенсивний розвиток педагогіки в XIX - XX ст. привів до утворення системи педагогічних наук, що включає в себе: загальну педагогіку, яка охоплює основні питання виховання і навчання людини. Розвиток загальної педагогіки як науки визначив створення в середині неї самої самостійних галузей знань, таких як: дидактика (теорія навчання і освіти), теорія виховання, школознавство (управління школою), вікову педагогіку, яка досліджує особливості виховання на різних етапах вікових груп (переддошкільна, дошкільна, шкільна, педагогіка дорослих); дефектологію як спеціальну педагогіку, що розробляє питання виховання і навчання глухонімих і глухих (сурдопедагогіка), сліпих і тих, хто погано бачить (тифлопедагогіка), розумововідсталих (олігофренгопедагогіка), діти з розладом мови (логопедія); методику, яка вивчає специфіку вивчення окремих навчальних навчальних предметів (мови, математики, природознавства тощо); історію педагогіки, що досліджує розвиток педагогічних ідей у різні епохи, різними представниками науки; порівняльну педагогіку, яка вивчає порівняльним методом виховання і навчання в різних країнах; етнопедагогіку, об'єктом дослідження якої є вивчення особливостей, досвіду народного виховання, які відбиті в національній культурі, народних традиціях, звичках, фольклорі.Педагогікапов’язана із філософією, соціологією, анатомією, фізіологією, психологією та іншими антропологічними науками. Методи дослідження - це способи вивчення різних сторін педагогічного процесу. Розрізняють емпіричні методи, які передбачають накопичення, відбір, зіставлення, аналіз одержаних даних у ході вивчення педагогічних явищ, процесів, умов (спостереження, вивчення продуктів діяльності учнів, бесіда, експеримент).

Основні методи, які використовуються в педагогіці, відбиті в таблиці.

Загальнонаукові Конкретно-наукові
Теоретичні Емпіричні
Загальнотеоретичні: - абстракція і конкретизація; - аналіз і синтез; - порівняння; - протиставлення; - індукція і дедукція. Соціологічні: - анкетування; - інтерв'юваня; - експертні опитування; - рейтинг. Соціально-психологічні: - соціометрія; - тестування; - тренінг. Математичні: - ранжування; - шкалування; - кореляція. - аналіз літератури, архівних матеріалів, документацій, продуктів діяльності людини; - аналіз понятійно-термінологічної системи; - аналогії, які основані на спільності фундаментальних законів діалектики для процесів природи; - побудова гіпотез; побудова уявного експерименту; - прогнозування; - моделювання. - спостереження (польові й лабораторні); - формалізовані (за певною програмою); - неформалізовані; - включені; - прямі й непрямі; - суцільні й вибіркові; - самоспостереження; - бесіда; - педагогічний консіліум; - вивчення й узагальнення масового й індивідуального педагогічного досвіду; - педагогічний експеримент (глобльний, локальний, мікроексперименти, природний і лабораторний); - науково-педогогічна експедиція.

 

Педагогічна діяльність: сутність, складові, стиль педагогічної діяльності.

 

Загальна характеристика технології програмованого навчання. Особливості навчання за допомогою комп’ютера. Дистанційне навчання.

підручник Лозової, Троцко (2002)– стор.281 – 283, 284-287.

Проблемний виклад знань

 

Формує учня як активного суб'єкта пізнання
Визначення проблеми
Висунення гіпотези
Пошук, розв'язання гіпотези, перегляд альтернатив та їх фільтрація, прийняття або відкидання їх стосовно гіпотези

 

Мотивація рішення, перевірка гіпотези
Висновок
Перевірка правильності розв'язання на практиці

 



  1. Педагогічне спілкування: поняття, види. Визначити правила педагогічного спілкування.

Зміст освіти та її завдання

 


Відродження і розбудова національної системи освіти

 

 


Формування освіченої творчої особистості

 

 


Вивчення державної мови в усіх навчально-виховних закладах

 

 

Реформування змісту гуманітарної, природничо-математичної освіти, трудової

та фахової підготовки в середній ланці освіти

 


Стратегічні завдання

рефор­мування змісту освіти

 


Вироблення державних стандартів обсягу знань, умінь і навичок

Формування готовності до самоосвіти

 

 


Сприяння фізичному, психічному здоров'ю дітей і молоді

 

 


Створення на рівноправній основі недержавних навчально-виховних закладів

 

 


Національне виховання, головною метою якого є набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу

 

Структура системи освіти

Структура системи освіти
Дошкільне виховання
Докторантура
Аспірантура
Факультети підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів
Професійні навчально-виховні заклади для перепідготовки робітничих кадрів
Курси підвищення кваліфікації і т. ін.
Інститути післядипломної освіти
Самоосвіта
Вища освіта
Професійна освіта
Позашкільне навчання і виховання
Загальна середня освіта: загальноосвітні школи, гімназії, ліцеї, приватні навчальні заклади

 


Підготовка вчителя до уроку

Усвідомлення значення теми і визначення мети уроку
Підготовка плану-конспекту уроку
Відбір матеріалу з теми уроку
• вивчення навчальної програми і змісту навчально-методичних посібників • зв'язок із раніше вивченим матеріалом • визначення мети уроку (освітньої, виховної, розвивальної)
• відбір змісту й обсягу знань із теми уроку • підбір до кожного питання доцільних фактів і прикладів • підготовка наочних посібників і ТЗН, визначення місця, порядку і послі­довності використання їх • визначення колективних та індивідуальних форм роботи учнів на уроках
• складання плану уроку • основні питання нової теми і висновки з них • визначення обсягу домашнього завдання для учнів • розподіл часу за етапами уроку і на вивчення кожного питання
Апробація підготовленого уроку
• визначення основних частин змісту матеріалу, на яких слід акцентувати увагу учнів • пробне проведення уроку, уточнення його часу і темпу

 

 


Інші форми навчання

 

Екскурсії
Семінари
Заліки
Шкільні лекції
Інші форми навчання
Факультативи
Домашні завдання
Групові заняття
Консультації
Індивідуальні заняття
Практикуми

 


Активні форми і методи навчання студентів

Загальні ознаки активного навчання
• вимушена активність • самостійне прийняття рішень • постійна взаємодія студентів і викладачів за допомогою прямого і зворот­ного зв'язку
Форми і методи, що активізують процес засвоєння знань та обміну досвідом на неімітаційних видах занять
• проблемні лекції • семінари • практичні заняття • групові або індивідуальні консультації • відвідування та аналіз уроків і виховних заходів • реферати, доповіді та повідомлення • тематичні дискусії та диспути • науково-практичні конференції • науково-дослідницька робота • використання комп'ютерів та інших ТЗН

 

 


39. Виховна робота класного керівника: зміст, напрями, форми.

Права класного керівника

Права класного керівника
Відвідувати уроки вчителів та позакласні заняття у своєму класі
Проводити батьківські збори; відвідувати учнів за місцем проживання
Представляти і захищати інтереси учня як представник закладу освіти в державних органах та організаціях
Відповідно до мети вибирати зміст, засоби, методи і форми організації навчально-виховного процесу в класному колективі
Робити пропозиції на батьківських зборах класу щодо матеріального забезпечення, організації та проведення позаурочних заходів
Реалізовувати у навчально-виховному процесі різноманітні види діяльності: пізнавальну, трудову та інші
Визначати виховну (педагогічну) проблему, мету та конкретні завдання навчання, виховання і розвитку класного колективу
Висувати на педагогічній раді пропозиції щодо морального, та матеріального заохочення учнів

 

 


Обов'язки класного керівника
Обов'язки класного керівника

 

Забезпечувати контроль щодо додержання учнями моральних та етичних норм, статуту навчального закладу, внутрішнього розпорядку закладу освіти
Сприяти розвиткові здібностей учнів, формуванню високих моральних якостей та національної самосвідомості вихованців
Дбати про здоров'я учнів, їх інтереси; пропагувати здоровий спосіб життя
Вести необхідну документацію відповідно до функціональних обов'язків, затверджених адміністрацією закладу
Постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру
Складати план своєї роботи з класним колективом у формі, визначеній методичним об'єднанням або адміністрацією закладу
Дотримуватись педагогічної етики, поважати гідність дитини, захищати від будь-яких форм фізичного, психічного насильства; своєю діяльністю стверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі
Створювати в учнівському колективі умови для засвоєння учнями навчальних програм

 

 


Трудове виховання і суспільне корисна діяльність учнів
Орієнтовна структура плану класного керівника
Психолого- педагогічна характеристика класу
План роботи класного керівника

 

 

Робота з батьками і громадськістю
Моральне виховання учнів
Організація та згуртування учнівського колективу
Підвищення якості знань та культури праці учнів
Естетичне виховання учнів
Охорона здоров'я і фізичне виховання учнів
Індивідуальна виховна робота з учнями

 

 


Складові процесу навчання

 

 


Діяльність учителя (навчання) Діяльність учнів (учіння)

 

 

 

• виклад змісту навчального мате­ріалу

• керівництво діяльністю учнів

• розвиток пізнавальних здібностей та інтересів

• формування світогляду учнів

• формування навичок і культури праці

учнів

• оцінка знань, умінь і навичок учнів

 

• споглядальна (сприйняття, обду­мування, розуміння)

• відтворювальна (повторення, за­кріплення навчального матеріалу)

• творча (застосування знань на практиці)

 


 

 


Знання, вміння, навички, світогляд, свідомість, поведінка, почуття, прийоми інтелектуальної праці

 

 


Зміст навчального матеріалу Засоби навчання

 

 

 

• факти поняття

• теорії

• правила

• закони

• формули

• закономірності

• принципи

 

• наочні посібники

• підручники і навчальні посібники

• книги

• словники

• довідники

• технічні засоби навчання

• комп'ютери

• спеціальне навчальне обладнання


Структура процесу навчання

 

 


Процес навчання

 

 

 


Закономірності навчання Принципи процесу навчання

 

 

 


Зміст загальної середньої освіти

 

 


Компоненти процесу Функції навчання Типова психологічна

навчання структура навчання

 

 

 


Безпосередній процес навчальної діяльності

 

 


Форми організації Методи навчання Засоби навчання

 

 

Функції процесу навчання

 

Функції процесу навчання

 

 


Освітня Виховна Розвивальна

 

 

 

Учні оволодівають

Виховання учнів

Розвиток в учнів


 

 

 


 

 


• знаннями, вміннями, навичками

• способами діяльності

• досвідом творчої ді­яльності

• досвідом емоційного ставлення

 

 

• національне

• моральне

• трудове

• фізичне

• естетичне

• правове

• світоглядне

• статеве

 

 
• уяви

• уваги

• волі і характеру

• сенсорної сфери (по­чуттів та емоцій)

• мислення

 

• абстрактного мислен­ня

• логічного мислення

• культури і морально­сті

• фізичної досконалості

 


Успішна реалізація освітньої, виховної і розвивальної функцій процесу навчання досягається

 

 


• змістом навчального матеріалу

• формами організації навчальної праці

• методами і прийомами навчання

• діяльністю й особистими якостями вчителя

 

 

 


Педагогіка як наука, її становлення і розвиток. Предмет і завдання педагогіки. Основні категорії педагогіки.

Слово "педагогіка" грецького походження (paidos - діти, ago - веду), буквальний переклад - дытоведення. Педагогом (дітоводителем) у Давній Греції називали раба, якому доручали супроводжувати дітей свого господаря в школу, нести їхні учбові речі. У подальшому педагогами називали спеціально підготовлених людей, для яких педагогічна діяльність стала професією, а педагогікою - сукупність деяких правил, настанов, які відносились доповедінки дітей і супроводжуючих їх осіб під час відвідування дітьми школи. З вчасом з'являється визначення педагогіки як науки про виховання, освіту і навчання підростаючого покоління. Педагогіка пройшла довгий шлях розвитку. Її перший етап - донауковий. Педагогічні знання цього єтапу систематизуються на основі набутого емпіричного досвіду виховання і освіти у формі народної мудрості. Система цих знань відноситься до народної педагогіки у вигляді висновків, порад, рекомендацій, викладених у художній літературі, народній творчості (прислів'я, приказки). Другий етап - виникнення теоретичних концепцій виховання й освіти спочатку у рамках філософії, потім, з XVII ст., педагогіка розвивається як самостійна наука. Третій етап - розвиток науки як системи. Велика заслуга в становленні педагогіки як науки належить Я.А. Коменському. Значний внесок у розробку наукових основ педагогіки внесли Ж.Ж.Руссо, І.Песталоцці, А.Дістерверг, К.Д.Ушинський, А.С.Макаренко, С.Т.Шацький, П.П.Блонський, В.О.Сухомлинський та інші.предметом педагогіки є закономірності, принципи організації процесу виховання, навчання, освіти, що передбачає визначення цілей, змісту, форм, засобів залучення індивіда до оволодіння соціальним досвідом людства, його культурними цінностями, створення для ццього оптимальних умов у різних видах діяльності та спілкуванні особистості з метою забезпечення її позитивних змін, формування і розвитку, а також аналіз результативності процесу і його корегівання за необхідності.Категорії педагогіки. Виховання у вузькому педагогічногму значенні -спеціальна цілеспрямована діяльність з метою формування у школярів певних якостей,властивостей, відносин людини, системи поглядів, переконань. Н авчання -сам процес засвоєння індивідом соцільного досвіду, накопиченого людством. Освіта -це процес і результат засвоєння індивідом соціального досвіду, досягнення ним значного освітнього рівня, прилучення до культурних цінностей людства. Формування передбачає процес і результати цілеспрямованих і стихійних впливів соціальної дійсності, а також спадковості особистості, її активності. Соціалізація особистості - процес засвоєння індивідом соціального досвіду, цінностей, норм, елементів культури, установ, властивих суспільству, соціальних груп, до яких він належить. При цьому людина є не лише об'єктом, а й суб'єктому цього процесу.

2. Методи навчання, їх функції. Обгрунтувати різноманітні підходи до класифікації методів.

Методи навчання – це упорядкована спільна цілеспрямована діяльність вчителя з учнями, система прийомів і способів спрямованих на розв’язання навчально-пізнавальних завдань.

 

 

За джерелами знань

 

 

Словесні

Наочні

Практичні


• розповідь • бесіда • пояснення • лекція • робота з книгою
• дослід • вправи • завдання • лабораторні роботи • написання творів
• спостереження • ілюстрація • демонстрація наоч­них посібників і ТЗН

 

 

За характером пізнавальної діяльності

За дидактичною метою

• вивчення нового матеріалу • закріплення • повторення • формування вмінь і навичок перевірки знань
• пояснювально-ілюстративні • репродуктивні • проблемні • частково-пошукові • дослідницькі

 

 


© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти