ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Зупинка Вулиця Друкарська. Будинок «Під Богородицею»

Власник купець Штанцль Шольц у 1554 році збудував будинок із великим господарським подвір'ям, це перша будівля у місті в стилі італійського ренесансу. Кам'яниця отримала назву «Під Богородицею», бо над різьбленим порталом на фасаді розміщувалась фігура Діви Марії. Від 1858 року тут розмістилось Товариство незрячих імені Святої Софії, що успадкувало будівлю від попередніх власників родини Божнянських. Наприкінці XIX ст. будинок перебував у аварійному стані, його розібрали. На його місці в 1898 році збудували новий за проектом Івана Левинського, фасад якого теж оздоблювала скульптура Богородиці. Цю скульптуру було знято за радянських часів, а в 1996 нова фігура знову повернулась на своє місце на фронтоні.

Астрономічна інтерпретація Образу Богородиці

В рамках астрономічної інтерпретації книги Одкровення, зробленої М. О. Морозовим, розповідь Іоана містить в собі опис положення різних сузір'їв над островом Патмос під час бурі 30 вересня 395 року. Морозов у своєму творі «Одкровення в грозі і бурі. Історія виникнення Апокаліпсиса» (1907 рік) дав наступну інтерпретацію образу Жінки і пов'язаних з нею подій:

· Дружина – сузір'я Діви, вінець на її голові – сузір'я волосся Вероніки, вагітність – хмара частково закрила сузір'я;

· Червоний дракон – сузір'я Змія;

· Немовля, народжене Дружиною – сузір'я Геркулеса;

· Втеча Жінки в пустелю на 1260 днів – невидимість сузір'я Діви до 13 березня 399 року.

Це датування не підтримується наукою як те, що суперечить фактам згадок про видіння Іоана в працях ранньохристиянських авторів вже у II столітті, і астрономічно дуже неточна, але активно використовується авторами «нової хронології». Вони, коли минуло понад сімдесят років після досліджень М. О. Морозова, спираючись на нові результати, стверджують, що Апокаліпсис був написаний саме в 1486 році, тобто в епоху Османських завоювань. Але, середньовічний християнський світ з острахом очікував кінця світу у 1492 році н. е., який був 7000-им роком від Адама за візантійською ерою. Згідно з панівними тоді переконаннями, саме в 7000-му році повинен настати кінець світу. Згідно з цим, Апокаліпсис присвячений подіям, очікуваним в 1492 році. При цьому, у перших же рядках Апокаліпсис прямо заявляє: «час близько» (Одкров. 1:3). Тобто – 1492 рік або 7000-й рік від Адама скоро настане. Тому незалежна астрономічна наука датує Одкровення 1486 роком, тобто воно було написано за 6 років до очікуваного кінця світу.

Також образ Жінки, зодягненої в сонце трактується як сонячне затемнення. Про це йдеться у книзі Чмихова Миколи Олександровича «Джерела язичництва України-Русі». Історик пояснює, що після звуку труби ангела не тільки вдарять блискавки, загримить грім, почнеться землетрус і піде великий град, а й з'явиться на небі знамення: жінка, вдягнена в сонце, під ногами в неї знаходиться місяць, а на голові – вінок із 12 зірок (Об'явлення Іоанна Богослова. 11, 19—12, 1)

Зупинка Національний музей у Львові. Проспект Свободи.

Найдавнішими пам’ятками з астрономічною символікою у Львові є окремі ікони в збірці Національного музею ім. А. Шептицького (№ 4 на мапі). В ті далекі часи ікона була своєрідним «носієм інформації». Вона передавала людям у стислій та образній формі певні аспекти знань та уявлень. І вочевидь, небо було для наших предків не лише місцем перебування святих, а й простором, заповненим сузір’ями й планетами, з Місяцем та Сонцем (7, 8). Найдавнішими зображеннями з такою символікою є ікони Страшного суду. На деяких іконах Розп’яття (9) зображено Сонце, яке «зчорніло, як міх волосяний», та Місяць, який «зробився, як кров» (Одкр 6:12). Це перші з відомих нині у Львові символічні зображення сонячного та місячного затемнень. Це перші з відомих нині у Львові символічні зображення сонячного та місячного затемнень.

Зупинка Львівська Катедра.

 

У Латинській катедрі (19) (№ 8 на мапі), також є зображення Землі поряд із Богом Отцем та ангелами, які її утримують.20 Цікаво, що тут схематично зображено й континенти. Цей стінопис знаходиться на склепінні каплиці Христа розп’ятого (третя в правій наві). Створив його Станіслав Строїнський. Цей же ж маляр зобразив комету на сцені Різдва Христового (21) (склепіння центральної нави). Зазначимо, що яскраві комети спостерігалися в 1759 (комета Галлея), 1762, 1766, 1769 й 1771 роках. Особливо яскравою була комета 1769 року; її хвіст можна було спостерігати неозброєним оком протягом кількох місяців. Можливо, саме її зобразив художник? Відомо, що він завершив розписи катедри 1771 року.

 

Зупинка Каплиця Боїмів

Подібно, як в українському іконописі, Сонце 22 і Місяць 23 зображені над сценами Страстей Христових на фасаді каплиці Боїмів (№ 9 на мапі). Автором скульптурної композиції вважають Гануша Шольца; вона завершена 1615 року. Німб над «сумним Христом», що на куполі каплиці, оформлено у вигляді Сонця з променями.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти