ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Зупинка Медальон М. Коперніка. Вулиця Галицька, 6

Барельєф із зображенням видатного польського астронома є також на

будинку (№ 22 на мапі).

 

 

Зупинка Музей-Аптека

Барельєф Юрія Дрогобича можна побачити у внутрішньому подвір’ї Аптеки-музею (№ 23 на мапі), (скульптор Ярослав Скакун, 1985 рік).

Зупинка Площа Ринок, 4 (Чорна кам’яниця).

Cимволи небесних тіл на будівлях Львова з’являються найперше також через релігійне мистецтво. На фасаді Чорної кам’яниці, (№ 5 на мапі), можна побачити Божу Матір на півмісяці.

Зупинка Львівський історичний музей. Пл. Ринок, 24

Панорама на якому є зображення астрономічної обсерваторії знаходиться в експозиції давньої історії Львівського історичного музею (пл Ринок, 24, № 25 на мапі).

 

Зупинка Костел Івана Хрестителя

Вежу реконструювали на своїх пластичних панорамах Львова також Януш Вітвіцький (1938 р.) та Ігор Качор (2002 р.). Перша знаходиться у Вроцлаві, а друга в приміщенні храму Івана Хрестителя (№ 26 на мапі), одного з найдавніших у Львові.

Зупинка Вірменський собор

У Львові є також храм, де є зображення сузір’їв – Вірменський катедральний

Собор (№ 11 на мапі). Хоча сама будівля є давньою (збудована 1370 року), проте стінописи, які зараз там можна оглядати, створені в 1926–1929 роках Яном Генриком Розеном. Він вочевидь мав замилування в астрономії, бо зобразив сузір’я на кількох сюжетах. Центральна нава, ліворуч: «Смерть святої Катерини Олександрійської» (30), «Поховання Cв. Одилона» в ніші за скульптурою Христа-пастиря. Праворуч над вікном: «Жертвоприношення Авраама» (32). На арці над входом до центральної нави собору зображено зодіакальні сузір’я (33). На сцені «Благовіщення» (праворуч) над колонами – зодіакальні знаки, як символи епох. На куполі над вівтарем знаходиться мозаїка Ю. Мегофера «Трійця» (1913 р.), де зображено Сонце і Місяць (34). З фресок часу побудови собору зберіглося зображення Івана Богослова, який дивиться на зорю й диктує Св. Прохору Євангелію: «На початку…» (35) Це зображення знаходиться праворуч у вівтарній частині храму.

 

Зупинка Вулиця Вірменська. Барельєф Богородиці

На руках у неї Дитятко, яке тримає Землю. В кількох місцях знаходимо скульптури з постаттю Богородиці, яка стоїть на Земній кулі та перемагає змія, а саме: на дзвіниці в дворику монастиря бенедиктинок (№ 6 на мапі), 11 біля костелу Св. Антонія, вул. Личаківська, 49а, 12 на фасаді костелу францісканців, вул. Короленка, 1. Одна з них віддавна знаходилася при в’їзді в місто, на Краківській брамі. Нині твір мистецтва прикрашає вхід до дворика при вірменському соборі (№11 на мапі) (13).

Зупинки центральної частини міста з астрономічною символікою

Вулиця Князя Романа. Зображення глобуса.

Астрономічна символіка у Львові є й на будівлях світського характеру.

Так, Сонце прикрашає фриз будинку (36) на перехресті вулиць Т. Костюшка та Січових Стрільців, а також зовнішню стіну центральної нави костелу бернардинів (№ 7 на мапі), зі західного боку (37). В місті є скульптури та барельєфи богів, іменами яких названо й планети.

Відомим є Меркурій майстра Леонарда Марконі (1887 рік) над фасадом будинку при вул. Січових Стрільців, 3 (№ 12 на мапі) (38) Барельєфи з Меркурієм є на фронтоні Історичного музею, пл. Ринок, 24 (№ 25 на мапі), та на фасаді будинку при вул. Краківська 13 (№ 13 на мапі) (39). Боги Венера та Марс прикрашають балкон на будинку при вул. Театральна, 10 (біля костелу єзуїтів). Скульптури Меркурія і Геї (40) роботи Гартмана Вітвера.

Зупинка Будинок «Пір року»

Цікавим є «Будинок пір року» (№15 на мапі). Фасад (42) цієї будівлі оздоблений у 1820-х роках скульптором Гаврилом Красуцьким. Праворуч і ліворуч над вікнами останнього поверху помітно двох птахів. Лівий, як свідчить напис, «провіщує весну», правий «повертає зиму». Фриз прикрашений знаками зодіаку. Під ними вказані орієнтовні дати входу Сонця у відповідні сузір’я, починаючи від весняного рівнодення, пісочного годинника, на який спирається Хронос, тут є й рухомий символ часу: подоба сонячного годинника на кулі з вертикальною лінією й написом «linea loci». Цей символ є діючим, бо розташований на південній стіні та має гномон (стовпчик, який дає тінь). Проте відсутність годинникової шкали не дозволяє назвати цей пристрій повноцінним сонячним годинником. Слід відзначити, що тінь проходить через «лінію місця» опівдні саме за місцевим львівським часом (який відрізняється, наприклад, від місцевого Київського на 26, а від Віденського на 30 хвилин).

Поверхом нижче знаходяться чотири рельєфи – алегорії пір року, з відповідними підписами та латинськими виразами. Весна: «То ж не барися: ниву масну, щойно рік поведе свої місяці перші, хай переорюють дужі воли», літо: «В спеку треба стинати хліба золотії, в спеку зерно молотити сухе на току», осінь: «Осінь барвисті дарує плоди. Обігріті на сонці схили, куди не поглянь, соковитим ряхтять виноградом» та зима: «В холоди землероби живуть урожаєм, й весело бенкетують поміж собою». Це – цитати з поеми Вергілія «Георгіки». Центральний рельєф зображає Хроноса й латинський напис: «Золотий Сатурн провадив життя на Землі».43 Взагалі кажучи, Хронос та Кронос (Сатурн) були різними богами, але деколи вони ототожнюються. Бог Сатурн був дитиною Урана (неба) й Геї (землі), його сина звали Юпітер. Хронос є уособленням часу, й саме біг часу зобразив тут скульптор (Г. Вітвер).

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти