ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Зупинка. Музей Етнографії. Проспект Свободи.

На фасаді скульптура Ощадності, елементом якої є багатопроменева зірка.

Два музеї Львова мають у своїх збірках переносні сонячні годинники. В королівських залах Історичного музею (кам’яниця Корнякта, (45) (№ 16 на мапі) демонструються три таких пристрої, а також зоряний годинник (46) який дозволяє визначити час за висотою певної зорі. Натомість в Музеї етнографії (47) (№ 17 на мапі) знаходиться одна з найбільших у Східній Європі колекція сонячних годинників. Найстаріший з них (48) був виготовлений 1584 року для міст з однією широтою (49) (Страсбург, Нюрнберг, Львів).

Зупинка Палац Потоцьких

Львівській галереї мистецтв в палаці Потоцьких (55) (№ 19 на мапі) знаходиться полотно італійського художника Марка Базаїті, на якій 1512 року він зобразив астронома (56). Хто саме там зображений, достеменно не відомо. У XIX столітті висловлювалися припущення, що це можливо Микола Коперник (1473-1543). Роботу створено в Італії, але вона потрапила у Львів, тому зображеним на ній може бути Юрій Дрогобич (1450-1494). В одному із сусідніх залів галереї мистецтв знаходиться портрет Йозефа Лізґаніґа (57) пензля Йогана Лампі (1783). Це напевне єдиний у світі портрет відомого астронома, картографа й математика XVIII століття, автора першої топографічної карти Галичини. У Львові іменами астрономів названо дві вулиці, що знаходяться в центральній частині міста: Юрія Дрогобича (№ 27 на мапі) та Миколи Коперника.

Зупинка. Музей давньої української книги

Астрономічна символіка в кириличних першодруках

Поряд з палацом Потоцьких знаходиться Музей мистецтва давньої книги (№18 на мапі). На гравюрах з кириличних стародруків, які тут представлені, також присутня астрономічна символіка. До прикладу, в Біблії Ф. Скорини з 1518 року на заглавній гравюрі з портретом друкаря52 зображено армілярну сферу, а на його гербі – Сонце й Місяць. А гравер Ілля зобразив 1646 року на одній зі своїх робіт два Сонця: астрономічне й Ісуса Христа.53 Проте найцікавішими є чотири гравюри Є.Завадовського з Львівського Євангелія, надрукованого 1743 року в друкарні Ставропігійського братства. Це титульні гравюри на початку чотирьох Євангелій із зображенням євангелістів. На кожній з них зображено годинник. Матвій і Марко з механічними годинниками, які відповідають різним системам обліку часу: римській, коли доба починалася увечері, та європейській, з початком доби після 24 години ночі. Біля Луки стоїть пісочний годинник, а позаду Івана (54) – годинник сонячний. Отож, гравер був знайомий з різними варіантами обліку часу, а сама ця тематика була тоді поширена серед міщан.

 

 

Зупинка Погруддя М. Коперніка. Вулиця Коперніка, 23

Над центральним вікном балкону в будівлі (58) при вул. Коперника, 26 (№ 20 на мапі) знаходиться бюст Коперника (59). Його виконав 1885 року скульптор Юліуш Белтовський.

 

 

 

 

Зупинка Споруда гімназії Франца-Йосифа.

Скульптура М. Коперніка

У бічній ніші ліворуч на фасаді колишньої ґімназії Франца Йосифа (№ 21 на

мапі) ліворуч, знаходиться скульптура Миколи Коперника (60) роботи Тадея Баронча (1876 рік).

 

Зупинка Єзуїтська колегія, Костел Св. Петра і Павла. Вул. Театральна

 

 

Перша будівля астрономічної обсерваторії. Фото з макету Львова Я. Вітвіцького

 

 

Багато барокової солярної символіки є в оформленні інтер’єру костелу єзуїтів (№10 на мапі) (25) нині церква Петра і Павла. Наприклад, над головним вівтарем (26) Бог вважається Сонцем людського життя. (Зауважимо, що такі алегорії присутні й в інших львівських храмах.) Тут же ж праворуч помічаємо цікаву скульптуру ангела, який тримає в руках серпик Місяця. Вівтарі костелу були виконані скульпторами Томасом Гуттером і Конрадом Кучерайтером в 1736–37 роках. На склепінні центральної нави храму зображено Землю у вигляді кулі-карти з нанесеними материками та назвами територій (27). Це зображення виконано Франциском Екштейном 1740 року. В правій наві син Франциска Себаст’ян Екштейн створив багату на символіку фреску з видом Львова, земною кулею (28) та, ймовірно, зображенням комети на одній із чотирьох розеток.

 

Заснування обсерваторії

Перші документально підтверджені астрономічні спостереження у Львові датовані серединою XVIII століття. У контексті із ними згадується покровитель єзуїтського колегіуму (університету), видатний релігійний діяч, львівський архієпископ, Вацлав Єронім Сєраковський (1700--1780 рр.). У технічних аспектах йому допомагав канонік із Бжозова, отець Домінік Лисогорський. Відомо також, що він у 1764 році у маєтку В. Сєраковського в Оброшино (передмістя Львова) спостерігав затемнення Сонця за допомогою астрономічного годинника, квадранта із зоровою трубою та мікрометром, а також телескопа Ньютона. Саме спостереження ксьондза Лисогорського згадуються у протоколах Паризької Академії та у Віденських астрономічних ефемеридах.

Першу згадку про будівництво обсерваторії знаходимо у архівній збірці витягів із львівських міських актових книг про діяльність ордену єзуїтів у Львові (ЦДІА фонд № 52, Опис №1, Справа № 234): «Року 1771, дня 27 квітня, Єзуїтський колегіум, бажаючи збудувати у Львові астрономічну обсерваторію, домагався від міста дозволу на зруйнування старої хвіртки, заміть якої коштом колегіума збудувати нову разом із астрономічною обсерваторією, на що місто Львів, з долученням королівської згоди, дало дозвіл додавши таку умову, щоб коли ця обсерваторія згодом не буде необхідною для використання з навчальною метою, повернути її місту». Додатково місто давало на виконання робіт чотири тижні, вимагало також від єзуїтів облаштувати прилеглу територію, самим розробити проект, і розмістити на хвіртці герби міста. Цей факт підтверджує інший архівний документ, фотокопія латиномовного рукопису Вєлєвіча «Історія Львівської колегії єзуїтів», де зазначено: «15 травня 1771 рокупревелебний канонік Мошинський отримав від превелебного отця Домініка Зельонки посаду управителя Колегіуму. Всередині травня Колегіум збудував астрономічну обсерваторію на міському ґрунті, перед тим уклавши з містом належну угоду, а також склавши відповідні обопільні умови. На стіни тієї будови отець Себастіян Сєраковський ордену єзуїтів за згоди настоятелів перший внесок 10 тисяч польських золотих. Решту видатків Колегіум взяв на себе»

З приєднанням Галичини до Австрії астрономічна обсерваторія отримала завдання від австрійського уряду провести геодезичну зйомку Галичини і Льодомирії. Керував роботами Юзеф Лісґаніґ (1719-1799), екс-єзуїт, що до скасування ордену був префектом астрономічної обсерваторії у Відні, а асистував йому молодий вчений, австрійський інженер Франц Ксавер фон Цах (1754-1832), який згодом став визначним астрономом: заснував у 1787 році в Зеебергу (Гота) найсучаснішу за оснащенням обсерваторію, видавав один із перших регулярних астрономічних журналів – «Щомісячна кореспонденція» («Monatlische Corespodenz»), організував перший в історії з'їзд астрономів. Історик астрономії професор П. Броше з астрономічної обсерваторії Бонна у 1984 р. у статті «Астроном Герцогині», що присвячена 150-річчю смерті Ф. Цаха, стверджує, що у 1776 р. він працював у Львівській астрономічній обсерваторії.

Після реформи Львівського університету австрійським урядом, астрономія протягом довгого часу була розділом фізики. Деякі з професорів, які читали курс фізики, писали наукові та науково-популярні курси лекцій з астрономії. Так, Францішек Гюсман (1741-1806), який з 1774 р. викладав фізику у Львівському університеті, а до того був професором астрономії в інших колегіумах, дав опис Землі з точки зору фізики та астрономії («Beitrage zur Bestimmung des Alters unserer Erde» у двох томах) та виконав наукову роботу «Efemerides astronomikal absente Helio in Norvegia pro 1776». Будівля обсерваторії вижила під час знесення міських мурів Львова у 1777 році, тоді хвіртку перебудували на браму, через яку могли вже рухатися карети. У 1784 році Університет знову реформували, цього разу набагато радикальніше, утворився практично повністю німецький університет імені Франца-Йозефа ІІ. У фундаційному дипломі цього університету обсерваторія вже не згадується. Останню згадку про цю обсерваторію знаходимо у «Історії університету», де процитовано запит із надвірної канцелярії губернатора, датований 1783 роком, стосовно бажаного місця закладення нового будинку для астрономічної обсерваторії, бо до того часу вона має затулену північну і східну частини неба, а переїзд важких карет через браму призводить до дрижання інструментів і заважає магнітним спостереженням. Очевидно, що стару обсерваторію розібрали, але нової не збудували. Підтвердженням цього є публікація в журналі «Monatlische Corespodenz», том 4, листопад 1801р, сторінки 547-558. Це лист невідомого львівського міщанина до Ф. Цаха і відповідь на нього, де змальовується стан Львівської обсерваторії.

Документальних свідчень про роботу Астрономічної обсерваторії, як місця проведення регулярних спостережень за небесними світилами, впродовж більшої частини XIX ст. немає. Астрономічні знання, проте, накопичувались і активно пропагувались. Вченими університету, такими як Августом Кунцеком, Ігнацієм Лемохом, Войцеком Урбанським та ін., у Львові за цей період була видана низка підручників, наукової і науково-популярної літератури.

Відродження

Відродження астрономічної школи у Львові наприкінці XIX ст. пов'язане із розвитком Львівської Політехніки. За дату відліку можна взяти 1871 р., коли у Політехніці було відкрито кафедру геодезії і сферичної астрономії. Під час будівництва нового корпусу Політехнічної школи було навіть передбачене місце для астрономічної обсерваторії, хоча із інструментальним оснащенням склалося не надто добре. Згодом виділилася окрема кафедра сферичної астрономії і вищої геодезії (в складі неї була астрономічна обсерваторія), котрою із 1895 р. завідував Bацлав Ласка, який переїхав із Праги. Він розширив спостережувальну матеріальну базу цієї обсерваторії, закупивши ряд нових приладів. Спостереження мали головно прикладний характер, визначення часу і географічних координат. В. Ляска заснував сейсмологічну станцію при астрономічній обсерваторії Львівської Політехніки, написав ряд статей (в більшості з сейсмології), а також підручник із сферичної астрономії (Львів, 1901).

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти