Дубова губка – Daedalea quеrcina. Плодові тіла багаторічні, у вигляді сидячих копитоподібних шапочок. Поверхня плодового тіла світло-коричневого кольору, гіменофор лабіринтоподібний такого ж самого кольору.

Дубова губка викликає темно-буру ядрово-заболонну гниль. Цей гриб поширений у всіх дубових лісах, на пеньках, на старих стовбурах з механічними пошкодженнями. Гниль розташована в нижній частині стовбура і піднімається вгору до 1 – 3 м. Шкідливість її в лісових насадженнях не велика, значно більша на складах, у спорудах, при зберіганні зрубаної деревини.

Березова губка– Piptoporus betulinus. Уражає тільки березу, викликаючи червоно-буру ядрово-заболонну гниль стовбурів. Плодові тіла – однорічні, мають вигляд бічних шапочок без ніжки або з її зачатками. Поверхня їх біла в молодому віці, пізніше – коричнева. Внутрішня тканина біла м’ягкопробкова, гіменофор – білий, пізніше – темний, трубчастий. Зустрічається на пеньках, сухостійних деревах, рідко на живих ослаблених березах.

Несправжній трутовик – Phellinus igniarius. Цей гриб паразитує на березі, вільсі, вербі, клені, тополях, ясенах, грабі, буку та інших листяних. Плодові тіла багаторічні, досить великі до 25 см у d, копитоподібні, зверху сірувато-бурі, з часом темніють і набувають майже чорного забарвлення, з помітними концентричними борозенками та радіальними тріщинами. Внутрішня тканина дуже тверда, дерев’яниста, каштаново-бура. Гіменофор коричневий трубчастий.

Гриб уражає стовбур і товсті гілки, викликаючи білу ядрову гниль. Зараження відбувається спорами грибів через морозобійні тріщини, місця обламаних гілок.

Справжній трутовик – Fomes fomentarius.Уражає листяні породи (березу, бук, вільху, осику, рідко дуба, ясена і липу) викликаючи білу мармурову ядрово-заболонну гниль стовбурів. Плодові тіла багаторічні, копитоподібні. Поверхня їх гола з концентричними борозенками, сіра, вкрита твердою кіркою. Гіменофор сіруватий, з віком буріє, трубчастий. Внутрішня тканина жовто-коричнева, щільно-войлочна.

Справжній трутовике заражає відмерлі, старі, пошкоджені і ослаблені, рідко здорові дерева. Зараження відбувається через обламані гілки, рани. Уражаючи заготовлену деревину, наносить значну технічну шкоду.

Осиковий трутовик – Phellinus tremulla. Уражає тільки осику, викликаючи білу ядрову гниль живих стовбурів. Плодові тіла багаторічні, копитоподібні або розпластані, коли утворюються на гілках. Поверхня сірувато-чорна, тканина дуже тверда, дерев’яниста, іржаво-коричнева. Гіменофор рудий, трубчастий.

Зараження стовбурів здійснюється базидіоспорами через зламані гілки і пошкодження кори, а також через кореневі відприски і пневу поросль. Уражає середньовікові, пристигаючі і стиглі насадження.

Сірчано-жовтий трутовик – Laetiporus sulphureus. Викликає червоно-буру ядрову гниль стовбурів дуба. Гриб уражає комлеву частину стовбурів дуба, бука, ясена, верби, клена, хвойних – модрину, ялину, кедр. Плодові тіла однорічні, оранжеві, верхня поверхня шляпок лимонно-жовтого кольору з оранжевим відтінком; зібрані в черепи часті групи. Поверхня гола, складчаста, розу вато-оранжева, тканина жовтувата, майже біла. Гіменофор сірчано-жовтого кольору, трубчастий. Молоді плодові тіла м’які, м’ясисті, їстівні, з віком вони обезбарвлюються і стають ламкими.

Сірчано-жовтий трутовик уражає дерева різного віку, але частіше старі, ослаблені. Зараження відбувається через морозобійні тріщини і зламані сучки. Уражається переважно нижня частина стовбура. Протяжність гнилі по стовбуру може досягати 10 – 15 см. Сильний її розвиток приводить до ослаблення і поступового всихання дерев, утворення дупел, бурелому, великим втратам ділової деревини.

Тема 16. Руйнування деревини на складах, в будівлях та спорудах

План

1. Руйнування деревини на лісоскладах та гриби, що його викликають (стовповий, шпальний гриби, пеніофора гігантська).

2. Руйнування деревини в будівлях та спорудах. Найважливіші види домових грибів (справжній, білий, плівчастий домовий гриби); їх біологія та умови розвитку і розповсюдження. Ознаки заселення деревини домовими грибами та заподіяна ними шкода.

1. Руйнування деревини на лісоскладах та гриби, що його викликають (стовповий, шпальний гриби, пеніофора гігантська)

Не вивезена із лісу вчасно деревина, лісоматеріали на складах при поганій організації їх зберігання уражаються складськимиабоштабельними грибами. Вони руйнують також шпали, телеграфні стовпи, опори мостів, дерев’яні частини неотоплених будівель. Зараженню цими грибами сприяють висока вологість повітря, зволожена поверхня деревини і наявність на ній тріщин. Складські гриби належать до класу базидіальних. Серед них розрізняють “слабких” і “сильних” руйнівників деревини. Перші, субдеструктори (наприклад пеніофора гігантська і шизофіл звичайний), викликають повільне і неповне руйнування заболонної деревини. Другі, деструктори, проникають у внутрішні частини уражених сортиментів або конструкцій, викликаючи інтенсивне і повне руйнування деревини. Із сильних руйнівників деревини найбільш шкідливі – це стовповий і шпальний гриби.

Стовповий гриб (заборний) – Gloephyllum sepiarium. Викликає буру змішану деструктивну гниль зрубаної сосни та деяких інших хвойних порід на складах та різних спорудах, побудованих на відкритому повітрі (мости, стовпи, огорожі). В природі зустрічається в лісових умовах на соснових пеньках, гілках, сухостійних деревах. Плодові тіла виростають з щілин і бувають різноманітної форми. Найчастіше це круглі шкірясті шапочки, прикріплені боком до субстрату. Поверхня їх темно-коричнева, гіменофор коричневий, трубчастий.

Зараження відбувається спорами або при контакті ураженої і здорової деревини.

Шпальний гриб – Lentinus lepideus, швидко й інтенсивно руйнує деревину хвойних порід, головним чином соснову, яка використовується на відкритій поверхні (шпали, телеграфні стовпи, опори електропередач), зустрічається також на пеньках, часом і на живих деревах (ялицях, соснах) уражених іншими стовбурними гнилями. Шпальний гриб викликає спочатку буру, потім темно-буру, змішану гниль деструктивного типу. В кінцевій стадії гниття деревина розпадається на продовгуваті шматки.

Плодове тіло має вигляд шапочки на ніжці, м’ясисте, з часом твердіє. Поверхня шапочки кремова з темними (бурими лусками). Ніжка жовтувата, луската, щільна, з дерев’янистою основою. Пластинки гіменофору жовтуваті з характерним зубчастим краєм. Плодові тіла з’являються через два роки після зараження, а потім можуть виростати щорічно.

Пеніофора гігантська – Peniophora gigantea.

Плодові тіла плівчасті, хрящуваті або восковидні, білі або кремові, легко відокремлюються від субстрату. Гіменофор гладенький. Заболонь хвойних порід, уражена пеніофорою; набуває світло-бурого забарвлення із часом дрібноямчастої волокнистої структури. Деколи гриб проникає в ядро. Уражає хвойну не окоровану деревину на складах, зустрічається в сильно зволожених конструкціях. Деревина руйнується відносно повільно.

Руйнування деревини в будівлях та спорудах. Найважливіші види домових грибів (правжній, білий, плівчастий домовий гриби); їх біологія та умови розвитку і розповсюдження. Ознаки заселення деревини домовими грибами та заподіяна ними шкода

Гриби, які руйнують дерев’яні конструкції в житлових будівлях, адміністративних і інших опалювальних приміщеннях, в промислових і господарських спорудах з постійним температурним режимом (шахтах, насіннєсховищах) складають особливу екологічну групу домових грибів. Вони широко поширені як в містах, так і сільській місцевості і наносять народному господарству дуже великої шкоди.

Домові гриби заражають деревину міцелієм, а також базидіоспорами, які зберігають життєздатність на протязі декількох років і легко розносяться повітрям, з допомогою тварин і людини. Спори і міцелій можуть бути занесені в приміщення разом з предметами домашнього побуту, дровами, при користуванні для будівництва і ремонту старої зараженої деревини. Всередині приміщень домові гриби швидко поширюються з допомогою міцеліальних шнурів, які можуть проходити через перегородки і міжповерхові перекриття, розростатися під штукатуркою і плінтусами, по поверхні стін, підлоги, кирпичних кладок.

Розвитку домових грибів особливо сприяють сирість і застійне повітря в приміщеннях. Необхідна також певна вологість деревини і температура повітря. Домові гриби частіше і сильніше уражають деревину хвойних порід, викликаючи буру деструктивну тріщинувату гниль, яка легко розтирається в порошок.

Ознаки зараження приміщень домовими грибами стають помітними тоді, коли процес руйнування зайшов уже далеко. На стінах і стелях утворюються розпливчасті кольорові плями, з’являється характерний неприємний запах. В сирих кутках, підвалах розвиваються плодові тіла і плівки гриба. Відбувається осідання стін, прогинаються балки, перекошується підлога і дверні коробки, осипається штукатурка. При сильному ураженні можуть обвалюватися стелі і перекриття. При сприятливих умовах домові гриби можуть на протязі 1 – 2 років повністю зруйнувати дерев’яні конструкції приміщень.

Справжній домовий гриб – Serpula lacrymans. На ураженій деревині з’являється грибниця пухнаста, ватоподібна, спочатку біла з рожевим відтінком та жовтими плямами. Згодом на її поверхні виділяються краплинки рідини. При підсиханні вони перетворюються в сірі плівки. При подальшому розвитку гриба виникають шнури, вони спочатку білі гнучкі, при висиханні стають сірими, ламкими. При сильному розвитку гриба у вологих місцях з незначним доступом розсіяного світла виникають плодові тіла – вони розпластані, різної форми і величини, м’ягкі. Гіменофор сітчастий, із звивистими складками, охристо-жовтий або коричневий.

Уражена деревина жовтувата, потім буріє. При висиханні розтріскується і розпадається на великі 4-гранні призми, легко розтирається в порошок. Уражена деревина вкривається глибокими тріщинами і розпадається на великі шматки.

Справжній домовий гриб найчастіше уражає підлогу, лігари, перегородки, але деколи зустрічається і на горищі. Швидко руйнує хвойну та м’ягколистяну деревину, дубова відносно стійка. Оптимальні умови розвитку цього гриба t 18 – 22° с і вологість деревини 25 – 35 %, але заселяти деревину може і при вологості 19 %. Це є найнебезпечніший гриб з усіх домових.

Білий домовий гриб – Coriolus vaporarius. Грибниця біла, пухнаста, ватоподібна, сильно розвивається по субстрату. В сирих місцях утворюються потужні скупчення грибниці і шнурів. Шнури білі, товсті, слабо розгалужені. Плодові тіла з’являються рідко. Вони невеликі, розпластані, прирослі до субстрату, спочатку м’ягкі, пізніше у вигляді кірочки.

Білий домовий гриб найчастіше зустрічається у міжповерхових перекриттях, рідко в господарських будівлях і на лісових складах.

Плівчастий домовий гриб – Coniophora cerebella. Утворює слаборозвинені ніжні павутинні нальоти міцелію і рихлі тонкі плівки, жовтого кольору, а також тонкі віялоподібні розгалужені шнури, спочатку світло-коричневі, потім бурі, майже чорні. Плодові тіла розпластані, плівчасті, спочатку білуваті, потім жовті з темно-коричневим краєм.

Уражена деревина вкривається багаточисленними маленькими тріщинами, потім розпадається на маленькі призмочки (характерна ознака цього гриба). Плівчастий домовий гриб може руйнувати будь-які частини в приміщенні та інших будівлях, а також мости, стовпи, шпали, лісоматеріали на складах, мертву деревину в лісі.

1 2 34