ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Цитологія.Історія вивчення клітини

Наука, що вивчає будову, функціонування й еволюцію клітинназиваєтьсяцитологія(від грец. цитос — сховище, клітина). Історія цитології тісно пов'язана з винаходом мікроскопа.

Англійський дослідник Роберт Гук у 1665 році, вивчаючи за допомогою сконструйованого ним мікроскопа зріз корка, відкрив клітинну будову рослинних тканин і запропонував термін "клітина". Сучасник Р. Гука, голландець Антоні ван Левенгук теж за допомогою мікроскопів власної конструкції відкрив одноклітинні організми — тварини, зокрема інфузорії, бактерії, а також еритроцити і сперматозоїди.

Антоні Ван Левенгук. Теодор Шванн М Шлейден


На початок XIX ст. було зібрано чимало інформації про структуру клітин різних типів, що стало передумовою створення клітинної теорії, що вплинула на розвиток не тільки цитології, але й усієї біології. У 1833 р. англійський ботанік Роберт Броун показав, що неодмінним компонентом клітини є ядро. Спираючись на праці Р. Броуна та німецького ботаніка М. Шлейдена, інший німецький дослідник Т. Шванн у 1839 році сформулював основні положення клітинної теорії: всі організми складаються з клітин; клітини тварин і рослин подібні за будовою і хімічним складом.

Крім Шлейдена і Шванна, співавторами клітинної теорії вважають німецького вченого Р. Вірхова та естонського К. Бера. Вірхов довів, що клітини виникають одна від одної, тобто розмножуються поділом. Бер відкрив яйцеклітину птахів і ссавців й показав, що багатоклітинні організми цих тварин розвиваються з однієї клітини —заплідненої яйцеклітини (зиготи); отже, клітина є не лише одиницею будови, але й одиницею розвитку організму.

2.Сучасні положення клітинної теорії:

v клітина — елементарна одиниця будови і розвитку всіх організмів;

v клітини всіх одно- і багатоклітинних організмів подібні за походженням (гомологічні), будовою, хімічним складом, основними проявами життєдіяльності;

v кожна нова клітина утворюється внаслідок поділу материнської;

v у багатоклітинних організмів, що розвиваються з однієї клітини - зиготи, спори, різні типи клітин формуються завдяки їхній спеціалізації протягом індиві­дуального розвитку особин та утворюють тканини;із тканин складаються органи, що тісно Пов'язані між собою й підпорядковані нервово-гуморальним та імунним системам регуляції.

3.Клітина - структурно-функціональна одиниця живої природи. Методи цитологічних досліджень

У живих і мертвих біологічних об'єктів без спеціальної обробки не можна розглядати деталі мікроскопічної будови, оскільки вони прозорі і не мають видимих оптичних меж, тому перші мікроскопи давали досить бідне уявлення про внутрішню структуру клітини і дозволяти описати тільки клітинні оболонки у тканин рослини.Необхідність упізнати тонку структуру клітини спричинила розвиток мікроскопічної техніки.

Методи досліджень клітини з використанням світлового мікроскопа називають світловою мікроскопією. За допомогою цих методів можна вивчати загальний план будови клітини та її органел, розміри яких не менші, ніж 200 нм (ядро, мітохондрії, пластиди, лізосоми). Деякі органели малих розмірів (рибосоми), а також будова плазматичних мембран відкриті і вивчені лише за допомогою електронного мікроскопа.

Електронна мікроскопіяздатна збільшувати зображення об'єктів у сотні тисяч разів (до 500000 і більше). Препарати для електронної мікроскопії певним чином обробляють (золотом, платиною, іншими важкими металами), після чого органели набувають різного ступеня поглинання електронів і тому виділяються на екрані або фотоплівці.

Метод прижиттєвого вивченняклітин грунтується на тому, що під світловим мікроскопом спостерігають загальну будову живої клітини, процеси її життєдіяльності (рух клітини, поділ, переміщення цитоплазми).

Метод мічених атомів:до клітини вводять речовину, в якій один з атомів пев­ного елемента заміщений його радіоактивним ізотопом (ізотопи вуглецю, фосфору, азоту, кисню). За допомогою особливих приладів можна прослідкувати за міграцією цих речовин у клітині, їхні перетворення, виявити локалізацію і характер біохімічних процесів.Винайдення мікроманіпулятора дало можливість проводити операції на живій клітині (метод мікрохірургії): видаляти з клітини або вносити в неї органели вводяться різні речовини.

Метод заморожування(рідким азотом або гелієм) тканини з наступним зне­водненням в умовах вакууму при низькій температурі. Це дозволяє вивчити клітину неушкодженою.

Метод цитохімічного аналізугрунтується на тому, що певні реактиви вибірково фарбують різні речовини, які входять до складу цитоплазми. Знайдено барвники, які вибірково фарбують окремі органели клітини чи її компоненти .(хромосоми).

Для вивчення окремих клітинних структур застосовують метод центрифугування: Клітини подрібнюють і в особливих пробірках поміщають в центрифугу. Різні клітинні структури мають неоднакову щільність; при дуже швидких обертах центрифуги вони осідатимуть шарами: щільніші органели швидше і тому будуть внизу, а менш щільні - зверху. Ці шари розділяють і окремо вивчають.

4.Загальна характеристика клітин

Клітинаосновна структурно-функціональна одиниця всіх організмів, еле­ментарна біологічна система. На клітинному рівні повністю проявляються всі ознаки життя: обмін речовин та енергії (дихання, живлення, виділення), здатність до розмноження, збереження і передачі спадкової інформації, подразливість, індивідуальний розвиток, ріст, інші. Залежно від кількості клітин, з яких складаються організми, останні поділяють на одноклітинні та багатоклітинні.

Одноклітинні організми складаються з однієї клітини, в якій здійснюються всі життєві процеси. Приклади: бактерії, амеба, малярійний плазмодій, хлорела, хла­мідомонада, мукор. Тіло багатоклітинних організмів складається з багатьох клітин, які тісно взаємодіють між собою. Вони відрізняються за будовою і функціями (спеціалізація клітин) й утворюють тканини, органи, системи органів. Багатоклітинний організм діє як єдине ціле, а клітини є його елементарними складовими частинами.

Колоніальні організми (вольвокс) складаються з багатьох клітин одного чи кількох типів. Кожна з цих клітин здебільшого функціонує незалежно від інших (живлення, розмноження тощо).Більшість клітин мають розміри від 10 до 100 мкм, значно рідше — 1 - 10 мм (клітини м'якоті цитрусових, кавуна) і дуже рідко — від 5 до 10 см (яйця птахів, риб)

Кількість клітин у багатоклітинних організмах неоднакова. У примітивних безхребетних вона становить 102- 104, у хребетних — 1015-1017. Лише в крові людини міститься 1012- 2012 еритроцитів. Середня маса клітини — Ю'8 -10"9 г.

За формою клітини бувають: циліндричні і кубічні (епітеліальні), овальні (яйцеклітина), дископодібні (еритроцити), видовжені (м'язові), зірчасті (нервові). Серед клітин зустрічаються й такі, що не мають сталої форми, так звані амебоїдні клітини (лейкоцити). Форма клітини пов'язана з їх функцією і залежить також від взаємовідношень з іншими клітинами.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти