ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Методи вивчення фізичних, хімічних та інших властивостей.

Методи дослідження окремих властивостей об'єктів можуть бути найрізноманітнішими. При дослідженні речових доказів досліджуються наприклад, електропровідність об'єктів або обвуглених залишків деревини при визначенні осередку пожежі.

 

Фіксація ходу та результатів допиту.

Основним засобом фіксації ходу і результатів допиту, є протокол. Протокол допиту складається з чотирьох частин:

- анкетної частини - у якій вказуються необхідні дані про особу допитуваного (прізвище, ім'я, по батькові, рік, місяць, дата, і місце народження, національність, освіта, місце роботи і проживання, партійність і т.п.);

- виклад вільної розповіді;

- запису поставлених допитуваному запитань і його відповідей;

- засвідчуючої - у який міститься відмітка про ознайомлення допитуваного з записом його показів і засвідчення його підписом правильності записів у протоколі.

Закон вимагає занесення до протоколу показів від першої особи і по можливості дослівно.

Кожна сторінка протоколу підписується допитуваним. Крім того, він вправі вимагати внесення до протоколу необхідних на його думку, поправок і доповнень, що повинні бути засвідчені підписом допитуваного і слідчого.

Після вільної розповіді записуються питання і відповіді.

Крім викладеного протокол повинен містити:

- при допиті свідка і потерпілого, відмітку про попередження його про кримінальну відповідальність за відмову і за дачу неправдивих показів, що підтверджується його підписом;

- при першому допиті підозрюваного - відмітку про роз'яснення йому у вчиненні якого злочину він підозрюється;

- при першому допиті обвинуваченого - його заяву, чи визнає він себе винним;

- при участі в допиті перекладача, експерта, захисника, педагога, батьків або законних представників неповнолітнього - вказати їхні прізвища та інші необхідні дані, а також підписи всіх учасників допиту.

У ході допиту особа може за власним бажанням або за пропозицією слідчого виконати ті або інші креслення, схеми, плани, малюнки які пояснюють його покази. Ці документи, засвідчені підписами допитуваного і слідчого, долучаються до протоколу допиту.

За рішенням слідчого або на прохання допитуваного може бути застосований звукозапис який не замінює протокол, а є лише додатком до нього.

До початку допиту слідчий зобов'язаний попередити, що його покази будуть записані на фонограму.

На фонограмі повинні бути зафіксовані всі необхідні реквізити протоколу допиту:

- дата і місце проведення допиту, час його початку і закінчення, прізвище, ім'я, по батькові, дату і рік народження, звання особи яка проводила допит, всі анкетні дані, попередження про кримінальну відповідальність за відмову і за дачу неправдивих показів, звукозапис повинен містити весь допит.

По закінченні допиту звукозапис повністю відтворюється і фіксується заява допитуваного, що його покази записані правильно і ним прослухані. Потім на фонограму фіксується інформація про технічні засоби при звукозаписі (тип, магнітофона, тип і швидкість руху стрічки) і хто проводив допит. Відмітка про проведення звукозапису робиться в протоколі допиту. Фонограма зберігається у справі, вона дає "ефект присутності" на допиті, дозволяє одержати уявлення про хід допиту, має велике психологічне значення. Посилання на неправильні методи допиту, домовленість, спростовується.

 

Обставини, які підлягають встановленню при розслідуванні злочинів,завдання по збиранню та дослідженню доказів.

Успіх розслідування кожної кримінальної справи в значній мірі залежить від правильного визначення по справі кола обставин, які підлягають встановленню. Якщо його звузити, то буде неможливо досягнути повноти розслідування, деякі важливі обставини будуть невстановлені.

В одних випадках це приведе до повернення кримінальної справи на дослідування в інших - до неможливості в майбутньому встановити істину по справі, в зв'язку з знищенням слідів злочину, речових доказів і т. д.

В той же час розширення кола обставин, які підлягають встановленню, відволікає слідчого від його безпосереднього завдання, що приводить до того, що слідчий втрачає час на з'ясування тих питань, що не мають відношення до справи.

Методика розслідування злочинів рекомендує, щоб коло обставин по справі було визначено точно.

Наприклад в справах про вбивство це будуть одні обставини, в справах про пограбування - другі, про податкові злочини - треті обставини.

Тому методика розслідування злочинів, розробляє приблизний їх перелік по справам, кожної категорії з врахуванням тих слідчих версій, які належить перевірити.

Зрозуміло, що по конкретній справі, обставини, які піддягають встановленню, визначаються з врахуванням особливостей скоєного злочину.

Успішне розслідування будь - якого злочину залежить, перш за все, від правильного розуміння задач, які стоять перед органами досудового слідства.

Завдання по збиранню і дослідженню доказів і початкових слідчих дій.

Своєчасність виявлення скоєного злочину, або злочину який готуються здійснити.

Слідчий повинен активно боротися з злочинністю, через це в своїй діяльності він може обмежитися розслідуванням лише тих злочинів, справи про які вже порушені іншими органами (прокурором, органом дізнання, судом).

Слідчий повинен самостійно порушувати кримінальні справи по тих матеріалах, які заходяться в нього.

Досвід роботи з злочинністю показує, що злочини, які мають найбільшу небезпеку, загалом, дуже вміло і старанно приховуються.

Знайти а тим більше виявити їх приготування — це завдання слідчого. Воно може бути успішно вирішено при умові взаємодії слідчого та органу дізнання.

Обгрунтоване і своєчасне порушення кримінальної справи.

В відповідності з ст. 94 КПК України слідчий порушує кримінальну справу в тих випадках, коли для цього є підстави, тобто достатні дані, які вказують на ознаки злочину, якщо цих даних недостатньо, слідчий проводить необхідну перевірку, збирає додаткові матеріали.

Якщо підстави, для порушення кримінальної справи є, але вона не порушується, затягується, то надалі, виникають деякі затруднення в збиранні і дослідженні доказів, розшуку злочинця, вкраденого майна і т. д.

Всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи.

В відповідності з законом, слідчий повинен прийняти всі міри для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити, як викриваючі, так і виправдовуючі обвинуваченого обставини, виявити обтяжуючі та пом'якшуючі його вину обставини.

Попередження злочинів.

Ефективні міри по попередженню злочинів можуть бути розпочаті в результаті виявлення слідчим, причин і умов, які сприяють скоєнню злочинів по тій чи іншій категорії справ, в означеній місцевості і т. д.

Форми діяльності слідчого по попередженню злочинів різноманітні.

Слідчий по справі може;

1. Підготувати і направити подання керівнику підприємства;

2. Подати прокурору матеріали для комплексних перевірок в порядку загального нагляду;

3. Виступути в пресі, радіо, телебаченню з метою мобілізації громадськості для боротьби з злочинністю;

4. Виступити на зборах колективів по питаннях попередження злочинів.

Слідчий повинен перевіряти як реалізовані його пропозиції і рекомендації по попередженню злочинів відповідними керівними особами.

Якщо причина яка сприяє скоєнню злочину не усунута на протязі місяця, слідчий повинен сам, або через прокурора поставити питання про притягування винуватих до дисциплінарної відповідальності.

Злочинна діяльність, як об’єкт вивчення

 

Кримінальне законодавство передбачає відповідальність за суспільно-небезпечне діяння, діяльність (бездіяльність), результати якої можуть мати ознаки адміністративних, цивільних, фінансових правопорушень.

Тому не всяка проти/правова діяльність є злочинною.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти