ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Предявлення для впізнання людей.

Перед пред’явленням для впізнання людини, потрібно провести допит особи, що пізнає.У допиті повинні бути встановлені і зафіксовані прикмети й особливості по яким можна провести впізнання особи. У попередньому протоколі допиту особи, що пізнає висвітлюються такі питання:

- загальні ознаки особи, що пізнається (стать, ріст, приблизний вік);

- статура, осанка, положення голови, частин обличчя (чола, брів, очей, носа, рота, підборіддя, вух);

- якщо людина без головного убору, відзначається довжина, густота, колір волосся, зачіска;

- докладно описуються явно помітні прикмети особи (шрами, пігментні і родимі плями й ін.);

- докладно відзначаються ознаки одягу (її вид, покрій, розміри, колір, матеріал, стан одягу);

- одним з найважливіших моментів є підбір осіб, серед яких пред’являється особа, що пізнається. Люди повинні підбиратися за принципом загальної подібності. Враховується національність, вік, статура, ознаки обличчя, колір волосся, овал обличчя, одяг (по кольору, роду, формі)

Слідчий, приступаючи до пред’явлення для впізнання, роз’ясняє учасникам їхні права і обов’язки.

Спочатку поняті і дві людини, серед яких пред’являється особа, що пізнається, запрошуються у відведену для цього кімнату. Після цього запрошують особу, що пізнається і слідчий роз’ясняє йому мету виклику і пропонує зайняти місце серед пред’являємих по своєму вибору. Після цього у кімнату запрошують особу, що пізнає, якому пропонується уважно оглянути пред’явлених у тих позах, у яких вони знаходилися.

Зрозуміло, що особі, що пізнає не можна повідомляти будь-які відомості про осіб, що пред’являються (їх прізвища, імена і т.д.) або будь-яким іншим засобом акцентувати його увагу на одному із пред’явлених.

У випадках впізнання конкретної особи, пізнавачем повинні бути названі ознаки, по яких він її пізнав.

При негативному результаті впізнання, особа, що пізнає повинна пояснити причини. Якщо виникає необхідність пред’явлення декількох осіб одному, то пред’явлення для впізнання кожного з них проводиться окремо.

Пред’явлення для впізнання людини може бути здійснено ще по таких ознаках:

1. По динамічним (функціональним) ознакам, по особливостям голосу, мови.

- При пред’явленні для впізнання по голосу й особливості мови. Голосова характеристика і мова запропонованих не повинна мати істотних розходжень

- Ознаками усного мовлення, що використовуються при впізнанні служать дефекти і специфічні обороти слова і мова.

- Ознаки голосу - це його висота, сила і тембр. Особа, що пізнається сама обирає порядок прослуховування свого голосу і мови.

- Проте, ці ознаки при бажанні можуть бути змінені, впізнання по ним має деякі особливості.

- У початковій стадії особа, що пізнається не повинна знати про проведене впізнання.

- При понятих слідчий веде заздалегідь придуману бесіду з пред’явленим, стараючись щоб їхня розмова звучала достатньо тривалий час.

- У залежності від обставин слідчий може запропонувати пред’явленим підвищити або понизити голос, повторити якусь фразу, слово, букву. Доцільно при цьому вести магнітофонний запис.

- Весь цей час особа, що пізнається розмовляє з іншими особами, а особа, що пізнає знаходиться в сусідній кімнаті, відкіля добре чує їхню розмову.

Наприклад - обвинувачуваний знав, що буде проводиться впізнання по голосу і схитрував, голос змінив і вся процедура впізнання по голосу провалилася і докази втратились.

Пред’явлення впізнання по ході.

Пред’явлені повинні мати подібність по ході. Варто заздалегідь домовитися про сигнали, які слідчий буде подавати пред’явленим із метою зміни напрямку, швидкості, руху, поз і про номери, під якими вони будуть фігурувати.

- Називати пред’явлених по прізвищу не можна. Потім слідчий пропонує пред’являємому визначити, яким по рахунку він бажає іти, намічає маршрут і особа, що пізнає йде разом з іншими.

- У випадку впізнання з’ясовується, по яких прикметах ходи пізнана людина.

- Сам процес ходьби бажано зафіксувати за допомогою відеозапису.

 

 

Призначення проведення ТЕД по податковим злочинам

Для дослідження рукописних та машинописних текстів призначають:

1. Почеркознавчу експертизу документів;

2. Технічну експертизу документів.

Є два види підробки:

1. Інтелектуальний-це коли на бланках встановленого примірника, при наявності всіх реквізитів, викладені дані, які не відповідають дійсності,

2. Матеріальний-це коли в справжній документ вносяться зміни шляхом підчистки, травлення, або виготовляється повністю підробний документ, включаючи всі його реквізити.

Досліджуємий рукопис представляється цілком в оригіналі. У окремих випадках, коли цього зробити неможливо (напис на стінці), допустимо представлення копії (фотознімку).

Для вирішення поставленого завдання, крім оригіналу, необхідні тексти (підписи), з якими будуть зрівнювати рукопис-примірники почерку або підпису.

Вони бувають двох видів:

1. Вільні;

2. Експериментальні.

Вільні - написані до виявлення злочину. Справа у тому, що в них немає ознак навмисної зміни написання, так як виконавець заздалегідь не знав, що вони можуть бути використані у такій якості.

Вільні примірники можуть бути одержані за місцем роботи:

1. Заява,

2. Автобіографія,

3. Конспекти,

4. Щоденники.

Експериментальні - необхідні тоді, коли немає вільних примірників або їх об'єм та якість недостатні для проведення дослідження.

Як і вільні, ці примірники повинні бути співставленні та відібрані у необхідній кількості.

Для одержання експериментальних примірників підозрюваному пропонують написати який-небудь текст.

Якщо виконавець намагається навмисно змінити почерк, то йому пропонують написати текст під диктовку декілька разів (з розривом у часі), при цьому у текст вставляються слова та окремі речення, які використані в досліджуємому документі.

Коли особа, яка пише зменшує темп написання, щоб обмислити написання окремих літер та слів, слід збільшити швидкість диктовки.

Експериментальні підписи відбирають в декілька прийомів на 3-4 листках паперу, для уникання їх зміни-по 13-20 підписів на кожному листку.

 

 

Звязок криміналістики з іншими науками

Криміналістика має міцні зв'язки з багатьма природничими та суспільними науками, які не є правовими, це перш за все такі науки як:

    • Фізика; Хімія; Біологія; Кібернетика; Інформатика.

Зв'язок цих наук з криміналістикою необхідний для розробки багатьох технічних, фізичних, хімічних і біологічних засобів і методик дослідження речових доказів.

Судова медицина, судова психіатрія, психологія, етика, логіка та наукова організація праці також пов'язані з криміналістикою.

Їх теоретичні посилання та наукові положення не раз використовувались криміналістикою для розробки тактичних прийомів, створення засобів і методів збирання, дослідження і використання доказової інформації при розслідування злочину.

Криміналістика і природничі науки.

Дані природничих і технічних наук здавна використовуються для розкриття і попередження злочинів безпосередньо. Наприклад: фотографічна, мікроскопічна, рентгеноскопічна та інша техніка використовується для будь-яких переробок або з внесенням спеціальних змін в методику їх розслідування.

Криміналістика і судова медицина.

Деякі медичні прийоми виявлення слідів злочину на тілі людини були запозичені криміналістикою, і, навпаки, багато криміналістичних прийомів і технічних засобів з успіхом застосовується в судовій медицині.

Криміналістика і судова психіатрія.

Психічний стан злочинця безпосередньо пов’язаних із призначенням міри покарання і взагалі притягнення людини до кримінальної відповідальності.

Криміналістика та судова психологія.

Дані психології широко використовуються в криміналістичній тактиці і методиці розслідування окремих видів злочину, а також для формування часткових методик, теорії спілкування на досудовому слідстві, вчення про навички, методи розпізнання інсценівок, способи вчинення злочинів, детектування емоційного стану допитуваного.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти