ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Державні стандарти загальноосвітньої підготовки учнів

Паралельно з удосконаленням діючого змісту освіти розробляються державні стандарти загальноосвітньої підготовки учнів. їх опрацювання і введення — не одномоментний захід, а еволюційна і постійна робота з модифікації змісту освіти для масової школи і обдарованих дітей. Від нескінченного вдосконалення змісту освіти школи мають перейти до вироблення механізму трансляції соціального замовлення на широку освітню практику. Вагомість цього посилюється закладеною в Законі "Про освіту" вимогою одержання загальної середньої освіти всією молоддю. Програмою Міністерства освіти, розробленою спільно з АПН і НАН України було передбачено таку послідовність роботи на 1996 — 2000 роки:

1. Створення концепцій державних освітніх стандартів загальноосвітньої підготовки і проекту базового навчального плану.

2. Розробка й експертиза проектів стандартів освітніх галузей.

3. Розробка варіантів примірних навчальних планів на основі базового.

4. Розробка системи вимірників якості засвоєння освітніх галузей.

5. Створення і перевірка експериментальних програм і підручників відповідно до предметів.

6. Підготовка і перепідготовка вчителів.

7. Поетапне запровадження державних стандартів загальноосвітньої підготовки.

Уже стандартизовано початкову школу, опрацьовано проекти концепції та державних стандартів загальної середньої освіти, в яких визначено:

а) сутність стандарту;

б) базовий навчальний план, де вказуються освітні галузі, їх співвідношення за роками навчання, години вивчення, нормативи, виходячи з п'ятиденного тижня, кількість обов'язкових робочих днів;

Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів

  Класи Всього годин (відсотків)
Предмети та курси І ІІ ІІІ IV V VI VII IX X  
Інваріантна частина
Суспільствознавство (історія України, всесвітня історія, українознавство, основи суспільствознавства, право, економіка, "Людина і світ") 1 1 1 1 2 2 3 3 27 (7,7)
Моземна мова, література і мова національних меншиви і літератури (українська мова, українська література, зарубіжна література, інон) 7 8 8 7 1 11 10 1 0 0 95 (27,0)
Культурознавство (мистецтво, художня культура, 1 основи етики і естетики) 2 2 2 2 2 2 2 1 18 (5,1)
Природознавство (природознавство, фізика і астрономія, хімія, біологія і екологія, географія) 1 1 1 2 1 4 6 7 42 (12,0)
Математика. (математика, алгебра, геометрія) 4 4 4 4 4 4 4 4 4 3 3 42 (12,0)
Фізична культура і здоров'я (фізична підготовка, допризовна підготовка юнаків, безпека життєдіяльності людини, валеологія) 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 33 (9,3)
Технології (трудове навчання, виробничі технології, основи виробництва, інформатика) 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 3 24 (6,8)
Варіативна частина ,
Курси за вибором, факультативи, додаткові години на освітні галузі, індивідуальні та групові заняття 4 5 5 5 6 6 6 7 7 10 10 71 (20,1)
Усього 24 26 26 26 30 34 36 37 37 38 38
Гранично допустиме тижневе навантаження учнів  
5-денний рабочий тиждень 6-денний рабочий тиждень 20 22 22 22 26 29 31 32 32 33 33 22 25 25 25 28 32 34 35 36 36 36
               

в) форми контролю за дотриманням вимог стандарту, що можуть бути різними: тестування, твір, письмові або усні іспити, підсумкове оцінювання тощо. Завдання складаються на підставі вимог стандарту до основних результатів засвоєння обов'язкового мінімуму змісту загальної середньої освіти на кожному з освітніх рівнів. Стандарт загальноосвітньої підготовки включає базовий навчальний план, зміст освітніх галузей, варіанти типових навчальних планів, систему вимірників по якості їх засвоєння. У проекті базового навчального плану вказано сім освітніх галузей: мови і літератури, художня культура, суспільствознавство, природознавство, математика, фізична культура і здоров'я, технології. Подальше реформування змісту має відбутися на основі розробки і поетапного введення державних стандартів загальноосвітньої підготовки.

Введення державних стандартів в умовах різнорівневої середньої освіти має на меті:

1. Забезпечити еквівалентну середню освіту в різних типах навчальних закладів.

2. Зберегти єдиний освітній простір у державі, відіграти стабілізуючу і регламентуючу роль.

3. Визначити обов'язковий і достатній рівень загальноосвітньої підготовки і водночас не зменшувати можливості для поглибленого вивчення окремих предметів за рахунок годин із шкільного компонента.

4. Впорядкувати ліцензування і атестацію шкіл і вчителів.

5. Відійти від предметного центризму, побачити шкільний зміст цілісним.

6. Визначити, що є обов'язковим на державному рівні, а що є функцією регіону і школи.

7. Створити основу, ядро для розробки варіантів примірних програм.

Отже, стандарт повинен відображати оптимальний обов'язковий максимум змісту загальноосвітньої підготовки.

Успішне реформування шкільної освіти, включаючи розробку стандартів, багато в чому залежить від особистості вчителя, його компетентності, інтелігентності, духовності, бо вже сьогодні він здійснює стратегію антропологізації XXI століття.

Державні стандарти з фізики

Зміст освіти Результати навчання
Речовина і поле Засвоєння курсу фізики основної школи передбачає, що учні:
Будова речовини. Агрегатні стани речовини. Властивості речовини в різних агрегатних станах. Внутрішня енергія та способи її зміни. Будова атома. Електрон. Радіоактивність. Електризація тіл. Дискретність електричного заряду. Електричне поле. Електричний струм. Магнітне поле. Електромагнітна індукція. — мають уявлення про різні види механічного руху, механічну та електромагнітну взаємодію, атомно-молекулярну будову речовини в різних агрегатних станах, ядерну модель атома, способи зміни внутрішньої енергії тіла, види теплопередачі, природу електричного струму в металах, електролітах і напівпровідниках, теплову і хімічну дії електричного струму, особливості поширення звуку і світла в різних середовищах;
Рух і взаємодія  
Механічний рух. Рівномірний і прямолінійний рух. Інерція. Кінетична енергія. Рух по колу. Коливальний рух. Поширення механічних коливань у пружному середовищі. .Звук. Механічна взаємодія тіл. Деформація. Земне тяжіння. Тертя ковзання. Тиск. Плавання тіл. Гідроенергетика. Умова рівноваги важеля. Механічна робота. Потужність. Потенціальна енергія. Прямолінійне поширення світла. Відбивання світла. Заломлення світла. Дисперсія світла. — знають фізичні величини: довжина, час, швидкість, частота, період, маса, густина, сила, тиск, робота, потужність, енергія, оптична сила, температура,- кількість теплоти, теплота згоряння палива, теплота плавлення, теплота пароутворення, сила струму, напруга, опір провідника, довжина хвилі, активність радіонукліда; — засвоїли формули і рівняння: умова рівноваги важеля, ККД, формула лінзи, рівняння теплового балансу, робота електричного струму; — усвідомили закони: Архімеда, Гука, Паскаля, збереження енергії, відбивання світла, Ома для ділянки кола;
Тепловий рух Теплообмін. Види теплопередачі. Тепловий баланс. Електризація тіл. Взаємодія заряджених тіл. /Взаємодія магнітів. Постійний електричний струм. Теплова і хімічна дія струму. Робота електричного струму. — вміють вимірювати: довжину, час, температуру, масу, об'єм, густину, силу, силу струму, напругу, оптичну силу лінзи; — вміють розв'язувати фізичні задачі аналітичним, графічним та експериментальним методами

6. Характеристика навчальних планів, програм і підручників національної школи

Основним джерелом змісту освіти на державному рівні є такі документи: навчальний план школи, освітні стандарти, предметні програми, підручники.

Шкільні навчальні плани. У шкільних навчальних планах (базовому та шкільному) значною мірою реалізуються основні ідеї та положення Національної доктрини щодо повнішого врахування кардинальних змін у всіх сферах суспільного життя, гуманізації та національної спрямованості змісту навчально-виховного процесу, відповідності національної освіти світовим критеріям тощо. Разом з тим навчальні плани зорієнтовані на поступове реформування змісту освіти, враховують реальний стан навчально-методичного забезпечення, особливо труднощі з оновленням підручників.

Відповідно до Положення про середній загальноосвітній навчальний виховний заклад кожна школа на основі базового складає і затверджує на своїй раді робочий навчальний план на кожний навчальний рік, конкретно опрацьовуючи шкільний компонент згідно з умовами і потребами школи. У ньому визначено склад навчальних предметів даного закладу, їх розподіл, тижневу й річну кількість годин, що відводиться на кожний навчальний предмет і у зв'язку з цим структуру навчального року. Загальноосвітнім навчально-виховним закладам дозволяється вносити обґрунтовані корективи до розподілу часу та інтеграції деяких курсів, не виходячи за межі кількості годин на предмети державного компоненту і не перевищуючи гранично допустимого навантаження учнів. Творчо працюючі колективи можуть складати індивідуальні та експериментальні варіанти навчальних планів, погоджуючи їх з управлінням шкіл Міносвіти України (див. додаток 4).

Навчальна програма — це документ, що визначає зміст і обсяг знань з кожною навчального предмета, умінь і навичок, які підлягають засвоєнню, зміст розділів і тем з розподілом їх за роками навчання. Програма складається з таких розділів: а) пояснювальна записка, де викладено цілі навчання з даного предмета, ознаки процесу; б) зміст навчального матеріалу, поділений на розділи і теми із зазначеною кількістю годин на кожну; в) обсяг знань, умінь, навичок з даного предмета для учнів кожного класу; г) перелік унаочнень і літератури для учнів, методичної літератури для викладачів; ґ) критерії оцінювання знань, умінь, навичок щодо кожного з видів роботи.

Вимоги до навчальних програм: а) високий науковий рівень з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу; б) виховний потенціал; в) генералізація навчального матеріалу на основі фундаментальних положень сучасної науки; г) групування його навколо провідних ідей і наукових теорій; ґ) розвантаження програм від надто ускладненого і другорядного матеріалу; д) реалізація міжпредметних зв'язків; е) реалізація ідеї взаємозв'язку науки, практики і виробництва; є) формування умінь і навичок з кожного предмета. Нові програми діють з 1 вересня 2002 р. Істотні зміни внесено до програм з української та зарубіжної літератури, були повернуті для читачів імена і твори незаслужено забутих письменників і поетів, розширено коло вивчення сучасних авторів, значно змінено програму з географії з метою екологічного навчання і виховання. Програма з математики повернута на так звану класичну основу алгебри і геометрії. Замість предмета "Суспільствознавство" введено курс "Людина і суспільство". Внесенням конкретних змін до програм займаються авторитетні комісії з провідних учених, що створюються при Інституті системних досліджень освіти України. У зв'язку з переходом на 12-річну освіту у 2002 році введені нові програми.

Підручник — основна навчальна книга, складена відповідно до програми з урахуванням вікових особливостей учнів. Як правило, підручники складаються на конкурсній основі авторським колективом, до якого входять автори програм, досвідчений вчитель-методист, а також стиліст-літератор та ілюстратор-митець; від цих людей залежить якість підручника. Крім підручників, учні і вчителі користуються навчальними посібниками — це книги, які розширюють межі підручника, містять додаткові найновіші і довідкові відомості. Підручник повинен відповідати низці вимог, а саме; науковість змісту Навчального матеріалу, якість, точність, простота, доступність викладу матеріалу, чіткість формулювання визначень основних понять (правил, законів, ідей), він мусить бути написаний живою, точною і доступною мовою; навчальний матеріал повинен правильно розподілятися за розділами і параграфами; у ньому повинні бути наявні ілюстрації, схеми, малюнки, шрифтом виділятися головне; підручник повинен бути художньо оформлений. Підручник відіграє важливу роль у формуванні вмінь самостійної пізнавальної діяльності, у виробленні навичок самоконтролю, у формуванні світогляду учнів та керівництві їх пізнавальною діяльністю.

Підручник складається з текстів (основного, додаткового, пояснювального) і позатекстових компонентів (апарат організації засвоєння, питання і завдання, інструктивні матеріали, таблиці, написи-пояснення до ілюстративного матеріалу, вправи, ілюстративний матеріал, апарат орієнтування — вступ, зміст, бібліографія). Більшість підручників містять тексти теоретичного (закономірності, теорії, методологічні знання) й емпіричного (факти, явища, події, вправи, правила) характеру. За методом викладу матеріалу тексти можуть бути репродуктивні, проблемні, програмовані, комплексні. Репродуктивні тексти високоінформативні, структурні, зрозумілі учням, відповідають вимогам пояснювально-ілюстративного навчання. У проблемному тексті з метою створення проблемних ситуацій висуваються суперечності, розв'язується проблема, аргументується логіка руху думки. У програмованому підручнику зміст подається частинами, а засвоєння кожного "кроку" інформації перевіряється контрольними питаннями. Комплексний текст містить певні дози інформації, необхідні учням для розуміння проблеми, а проблема визначається за логікою проблемного навчання.

У підручниках, крім основних текстів, є додаткові тексти, які розширюють, поглиблюють знання учнів з важливих компонентів змісту навчального матеріалу. Питання і завдання підручників поділяються на репродуктивні (які вимагають від учнів відтворення знань без істотних змін) і продуктивні (передбачають перенесення знань у нові умови чи ситуації або пошук нових знань).

Ілюстрація — зображення, яке є засобом реалізації принципу наочності. Ілюстрації розкривають основний зміст певних елементів програми, вони можуть бути рівнозначними тексту або доповнювати його. При підготовці підручників автори враховують генетичний (історичний), логічний і психологічний принципи.

У процесі навчання вчитель орієнтується на підручник, доповнює його матеріал додатковою інформацією, використовує на уроці додатково місцевий, краєзнавчий матеріал, якого в підручнику немає, передбачає утруднення, які можуть виникнути під час використання підручника учнями, інколи змінює порядок чи методику викладання матеріалу.

Згідно з розробленою Міністерством освіти комплексною програмою "Шкільний підручник" за останні роки видано сотні нових, підручників з різних предметів, введено паралельні навчальні книги, випущено навчальні фільми з української літератури, фонохрестоматії, звукові посібники з української та іноземної мов. У сучасних умовах видання підручників натрапляє на серйозні проблеми з папером, пов'язані з фінансуванням та складнощами поліграфічного виготовлення (адже тиражі підручників сягають за мільйони), тому введено бібліотечний порядок видачі підручників.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти