ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Методи роботи в малих групах

Метод "Мікрофон" надає можливість кожному і кожній сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Правила проведення такі:

о говорити має тільки той чи та, у кого "символічний" мікрофон,"

о відповіді не коментуються і не оцінюються;

о коли хтось висловлюється, інші не можуть говорити або викрикувати з місця.

Правила роботи в малих групах.

Робота в малих групах дозволяє набути навичок, які необхідні людині для спілкування та співпраці (співробітництва).

Після того як учитель об'єднав вас у малі групи і ви отримали завдання, ваша група за короткий час (3— 5 хв.) повинна виконати це завдання та оголосити результати роботи своєї групи.

Пропонуємо правила роботи в малих групах, які допоможуть вам організувати свою роботу:

1. Швидко розподіліть ролі в групі:

Спікер (керівник групи):

о зачитує завдання групи;

о організовує порядок виконання; о пропонує учасникам групи висловитись по черзі;

о заохочує групу до роботи;

о підводить підсумки роботи;

о за згодою всієї групи визначає доповідача.

Секретар:

о веде коротко і розбірливо записи результатів роботи своєї групи:

о як член групи має бути готовим висловити думку групи при підведенні підсумків або допомогти доповідачеві.

Спостерігач (тайм-кіпер):

о слідкує за часом;

о заохочує групу до роботи

Доповідач:

о чітко висловлює думку групи;

о доповідає про результати роботи групи.

2. Починайте висловлюватися спочатку за бажанням, а потім по черзі.

3. Дотримуйтесь одного з правил активного слухання, головне не перебивайте один одного'.

4. Обговорюйте ідеї, а не особи учнів, що висловили цю ідею.

5. Утримуйтесь від оцінок та образ учасників групи.

6. Намагайтеся в групі дійти спільної думки, хоча в деяких випадках у групі може бути особлива думка і вона має право на існування.

"Мозковий штурм" — це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників проявляти свою уяву та творчість, який досягається шляхом вільного вираження думок усіх учасників та учасниць і допомагає знаходити кілька рішень по конкретній темі.

Учитель на уроці називає тему дискусії та запрошує вас взяти участь у її обговоренні шляхом штурму, який організовується за такими етапами:

1. Всі учасники "штурму" пропонують ідеї щодо розв'язання висунутої проблеми (ідеї можуть бути будь-якими, навіть фантастичними).

2. Учень або учениця записує на дошці всі ідеї, що пропонуються.

3. Коли група вважає кількість поданих ідей достатньою, їх подання припиняється.

4. Після того як майже всі ідеї зібрані, вони групуються, аналізуються, розвиваються групою.

5. Вибираються ті, що, на вашу думку, допоможуть вирішити поставлену проблему.

Метод "Займи позицію" допомагає поводити дискусію по спірній, суперечливій темі. Надає можливість висловитися кожному і кожній, продемонструвати різні думки по темі, обґрунтувати свою позицію або перейти на іншу позицію в будь-який час, якщо вас переконали, та назвати більш переконливі аргументи.

Порядок проведення:

о учитель називає тему та пропонує вам висловити свою думку по досліджуваній темі;

о вам потрібно стати біля того плакату, який збігається з вашою точкою зору;

о підготуйтеся до обґрунтування своєї позиції, чому саме її ви обрали;

о якщо після обговорення дискусійного питання ви змінили точку зору, можете перейти до іншого плакату і пояснити причину свого переходу, а також назвати найбільш переконливу ідею або аргумент протилежної сторони.

Метод "Навчаючи-вчуся" надає вам можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим, у даному випадку своїм однокласникам та однокласницям під час уроку. Ваша робота організовуватиметься так:

о після того як учитель назвав тему та мету уроку, роздав вам картки із завданням, вам потрібно ознайомитися з інформацією, що міститься на вашій картці;

о якщо вам щось незрозуміле, запитайте про це та перевірте в учителя, чи правильно ви розумієте інформацію;

о підготуйтеся до передання цієї інформації іншим у доступній формі;

о вам необхідно ознайомити зі своєю інформацією інших однокласників та однокласниць. Ви маєте право говорити тільки з однією особою. Ваше завдання полягає в тому, щоб поділитися своєю інформацією з іншими учнями і самому дізнатися про певну інформацію від них;

о тоді, коли всі поділилися та отримали інформацію, розкажіть у класі, про що ви дізналися від інших.

Робота в парах є різновидом роботи в малих групах. Ця форма роботи дозволить вам набути навичок співробітництва, оволодіти уміннями висловлюватись та активно слухати.

Організуйте свою роботу так:

1. Прочитайте надане завдання та інформацію до його виконання

2. Визначте, хто буде говорити першим.

3. Висловіть свої думки, погляди на проблему по черзі

4. Дійдіть спільної думки.

5. Визначте, хто буде очолювати результати роботи класу та підготуйтеся до нього.

Для ефективного спілкування в парах вам необхідно враховувати кілька моментів:

1. Зверніть увагу на:

о мову тіла: сідайте обличчям до того чи тієї, з ким говорите, нахиляйтеся вперед, встановіть контакт очима;

о допомагайте партнерові чи партнерці говорити, використовуючи звуки та жести заохочення: кивок головою, доброзичливу посмішку, слова "так-так";

о якщо необхідно, ставте уточнюючі запитання (запитання, які допомагають прояснити ситуацію, уточнити дещо з того, що вже відомо. Наприклад, "Ти маєш на увазі, що ...?", "Чи правильно я зрозуміла, що."..?";

о під час висловлювання говоріть чітко, по суті справи, наводячи приклади і пояснюючи свої думки.

2. Запам'ятайте, чого не слід робити під час активного слухання:

о — давати поради;

о — змінювати тему розмови; .

о — давати оцінки особі, яка говорить;

о — перебивати;

о — розповідати про власний досвід.

Розігрування правової ситуації по ролях.

Мета розігрування правової ситуації по ролях — визначити ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду шляхом гри.

Рольова гра імітує реальність призначення ролей, які вам дісталися, та надає можливість діяти "як насправді", Ви можете розігрувати свої власні ситуації, в яких ви вже побували. Якщо ви берете участь у рольовій ситуації, ви повинні:

о чітко дотримуватися своєї ролі;

о намагатись слухати партнерів по грі та вчителя;

о не коментувати дії інших, знаходячись у ролі;

о намагатись поставитися до своєї ролі як до реальної життєвої ситуації, в яку ви потрапили;

о вийти з ролі по закінченні сценки;

о взяти участь в обговоренні розіграної ситуації та поділитися своїми відчуттями під час перебування в ролі.

"Ток-шоу"

Метою такої форми роботи є отримання навичок публічного виступу та дискутування

Учитель на цьому уроці є ведучим на ток-шоу Робота організовується так:

1. Оголошується тема дискусії

2. Запрошуються висловитися із запропонованої теми "запрошені гості"

3. Слово надається глядачам, які можуть виступити із своєю думкою протягом 1 хв. або поставити запитання "запрошеним"

4. "Запрошені" мають відповідати лаконічно та конкретно

5. Ведучий також має право поставити своє запитання або

перервати виступаючого за лімітом часу

Ця форма роботи допоможе вам навчитися брати участь у загальних дискусіях висловлювати та захищати власну позицію.

Метод "Ажурна пилка" дозволяє вам працювати разом, щоб вивчити значну кількість інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує вас допомагати один одному вчитися навчаючи.

Під час роботи за допомогою методу "Ажурна пилка" ви повинні бути готовими працювати в різних групах.

о Спочатку ви будете працювати в "домашній" групі.

о Потім в іншій групі ви будете виступати в ролі "експертів" з питання, над яким ви працювали в домашній групі та отримуєте інформацію від представників інших груп.

о Ви знову повернетесь у свою "домашню" групу для того, щоб поділитися тією новою інформацією, яку вам надали учасники інших груп.

"Домашні" групи:

о Кожна група отримує завдання, вивчає його та обговорює свій матеріал.

Вам бажано обрати в групі головуючого, тайм-кіпера (той, хто стежить за часом) та особу, яка ставить запитання, щоб переконатися, що кожний (кожна) розуміють зміст матеріалу.

"Експертні" групи:

Після того як учитель об'єднав вас у нові групи, ви стаєте експертами з тієї теми, що вивчалася у вашій "домашній" групі;

о По черзі намагайтеся за визначений учителем час якісно і в повному обсязі донести інформацію членам нових груп та сприйняти нову інформацію від них.

"Домашні" групи:

о Ви повертаєтесь "додому", де маєте поділитися інформацією з членами своєї "домашньої" групи про нову інформацію, яку ви отримали в експертній групі.

Отже, за допомогою методу "Ажурна пилка" за короткий проміжок часу можна отримати великий обсяг інформації.

Метод "Коло ідей" є ефективним з вирішення гострих суперечливих питань та корисним для створення списку загальних ідей.

Метою методу є залучення всіх учасників у дискусію. Він дозволяє уникнути ситуації, коли перша група, що виступає, подає всю інформацію з проблеми.

Порядок проведення:

о учитель висуває дискусійне питання та пропонує його обговорити в кожній групі;

о після того, як вичерпався час на обговорення, кожна група висуває лише один аспект того, що вони обговорювали;

о групи висловлюються по черзі, поки не будуть вичерпані всі ідеї;

о під час обговорення теми складається список зазначених ідей і записується на дошці.

Метод "Суд від свого імені" дозволить вам отримати уявлення про спрощену процедуру прийняття судового рішення та провести рольову гру — судовий процес з участю 3-х осіб: судді, який буде слухати обидві сторони і приймати рішення, позивача і відповідача.

Після того як учитель вас поділив на три однакові групи: судді, позивачі, відповідачі, він надає кожній групі завдання:

а) суддям — підготовка запитань;

б) позивачам — підготовка вступної промови та викладу аргументів;

в) відповідачам — підготовка промови-відповіді та захисту. Для ефективнішої роботи необхідно до кожного судді приєднати одного позивача та одного відповідача. Тепер можна починати суд у кожній групі за таким порядком або сценарієм:

1. Вступні заяви учасників судового процесу.

2. Позивач викладає аргументацію, суддя ставить йому запитання.

3. Відповідач викладає суть захисту, суддя ставить йому запитання.

4. Суддя виносить рішення.

Після того як весь клас знову об'єднується, судді оголошують свої рішення.

Метод "Акваріум" є ефективним методом розвитку вмінь ведення дискусії.

Після того як учитель розподілив вас на дві-чотири групи і запропонував вам завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр класу (або на початку середнього ряду в класі, де стоять парти), утворивши внутрішнє коло.

Учасники та учасниці цієї групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему. Всі інші учні мовчки

спостерігають за обговоренням. Групі, що працює, для виконання завдання необхідно:

о Прочитати вголос ситуацію.

о Обговорити її в групі, використовуючи метод дискусії.

о Дійти спільного рішення.

На цю роботу групі дається 3—5 хв. Усі інші учні класу мають тільки слухати, не втручаючись у хід обговорення, спостерігають, чи відбувається дискусія за визначеними правилами дискусії. Після закінчення часу група займає свої місця, а вчитель ставить до класу запитання:

о Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

о Чи була ця думка достатньо аргументована, доведена?

о Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?

Після цього місце в "Акваріумі" займає інша група і обговорює наступну ситуацію (проблему).

Всі групи по черзі мають побувати в "Акваріумі", і результати роботи кожної з них мають бути обговорені у класі.

Аналіз правової ситуації

Однією з форм роботи на уроках із "Практичного права" є аналіз правової ситуації. Для аналізу певної справи вам необхідно звертати увагу на такі основні моменти: о А. Факти: Що відбулося? Хто є учасниками справи? Що ми про них знаємо? Які факти є важливими? Які є другорядними?

о Б. Проблеми: Якими нормами закону регулюється ситуація? В чому полягає конфлікт? Яке питання ми повинні вирішити для розв'язання ситуації?

о В. Аргументи: Якими є ваші аргументи (зокрема, із законодавчої бази) на захист кожної із сторін ситуації?

о Г. Рішення: Яким буде ваше рішення? Якими є причини вашого рішення? Якими можуть бути його наслідки?

Правила дискусії (культура ведення дискусії)

Дискусія дає прекрасну нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або з суперечливою питання. Для того щоб дискусія була відвертою, необхідно створити в класі атмосферу довіри та взаємоповаги. Тому бажано знати правила культури ведення дискусії.

Пропонуємо вам такі правила:

1. Говоріть по черзі, а не всі одночасно.

2. Не перебивайте того або той, хто говорить.

3. Критикуйте ідеї, а не особу, що п висловила.

4. Поважайте всі висловлені думки (точки зору).

5. Не смійтеся, коли хтось говорить, за винятком, якщо хтось жартує.

6. Не змінюйте тему дискусії.

7. Намагайтеся заохочувати до участі в дискусії інших.

У своєму класі ви можете доповнити ці правила, прийняти їх після обговорення та дотримуватися під мас проведення

дискусій: Ці правила допоможуть вам співпрацювати на уроках "Практичне право".

Метод "Прес" використовується у випадках, коли виникають суперечливі думки з певної проблеми і вам потрібно зайняти та аргументувати чітко визначену позицію із суспільної проблеми, що обговорюється. Метод надасть вам можливість навчитися формулювати та висловлювати свою думку з дискусійного питання аргументовано в чіткій та стислій формі. Метод "Прес" має таку структуру та етапи:

1. Позиція

Я вважаю, що...

(висловіть свою думку, проясніть, в чому полягає ваша точка зору)

2. Обґрунтування ...тому, що...

(наведіть причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції)

3. Приклад ...наприклад...

(наведіть факти, які демонструють ваші докази, вони підсилять вашу позицію)

4. Висновки

Отже (тому), я вважаю...

(узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, що необхідно робити; тобто, це є заклик прийняти вашу позицію).

При захисті своєї позиції намагайтеся дотримуватися структури методу "Прес".

5. Витяг із положення "Про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності"

1. Загальні положення

1.1. Інноваційною освітньою діяльністю є розробка, розповсюдження та застосування освітніх інновацій.

1.2. Освітніми інноваціями (далі — інновація) є вперше створені, удосконалені або застосовані освітні, дидактичні, виховні, управлінські системи, їх компоненти, що суттєво поліпшують результати освітньої діяльності.

1.3. Інноваційна освітня діяльність здійснюється на всеукраїнському та регіональних рівнях та на рівні окремого навчального закладу. Рівень інноваційної освітньої діяльності визначається її змістом (розробка, розповсюдження чи застосування інновації), а також масштабністю змін, що вноситимуться в систему освіти внаслідок застосування запропонованої інновації.

1.4. Інноваційна освітня діяльність всеукраїнського рівня може здійснюватись у системі освіти України. Вона передбачає апробацію інновацій та експериментальну перевірку продуктивності і можливості застосування в системі освіти:

о освітніх, дидактичних систем;

о державних стандартів освіти, базового компонента змісту дошкільної освіти, інваріантної складової змісту загальної середньої освіти, змісту професійно-технічної освіти, нормативної частини змісту вищої, післядипломної освіти.

1.5. Інноваційна освітня діяльність регіонального рівня може здійснюватись у системі освіти окремого регіону (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя) і передбачає:

о апробацію інновацій, розроблених у ході експериментів регіонального рівня;

о експериментальну перевірку продуктивності та можливості застосування інновацій.

1.6. Інноваційна освітня діяльність на рівні окремого навчального закладу передбачає:

о застосування інновацій;

о експериментальну перевірку продуктивності та можливості застосування інновацій (крім тих, що зазначені у п. 1.4. цього Положення) у вищих навчальних закладах, закладах післядипломної освіти. 2. Розробка інновацій у системі освіти

2.1. Інноваційна ініціатива.

2.1.2. Інноваційна ініціатива може виявлятися шляхом:

о погодження питань проведення експерименту в окремому вищому навчальному закладі, закладі

післядипломної освіти з його керівником, органами громадського самоврядування;

о складання заявки на проведення експерименту всеукраїнського або регіональних рівнів та її подання до відповідного органу управління освітою.

Інноваційна ініціатива наукового працівника (працівників) або науково-дослідної установи (далі — наукової установи) Академії педагогічних наук України (далі — АПН України) може виявлятися шляхом складання заявки на проведення експерименту всеукраїнського рівня та її подання до Президії АПН України.

2.1.3. Заявка має містити:

о інформацію про ЇЇ автора (авторів), за потреби — про наукового керівника експерименту (адреса, телефон, місце роботи, посада, кваліфікаційна категорія, педагогічне, вчене звання, науковий ступінь);

о формулювання теми дослідно-експериментальної роботи;

о визначення мети і завдань, гіпотези дослідно-експериментальної роботи;

о опис інновації;

о визначення термінів та етапів проведення експерименту;

о визначення бази проведення експерименту (перелік дошкільних закладів освіти, навчальних закладів);

о опис наявного і потрібного забезпечення експерименту (організаційного, науково-методичного, дидактичного, кадрового, матеріально-технічного, фінансового), його кошторис;

о пропозиції щодо змісту і термінів здійснення контролю за ходом експерименту.

До заявки додаються:

о підтвердження згоди на проведення експерименту дошкільних закладів освіти, навчальних закладів, а також органів управління освітою, засновників, яким вони безпосередньо підпорядковані (листи до органу управління освітою, що розглядає заявку, або до АПН України);

о експериментальні навчальні плани, програми, книги (їх рукописи), за якими здійснюватиметься навчально-виховний процес;

о інші експериментальні матеріали.

2.2. Прийняття рішення про організацію та проведення експерименту.

2.2.1. Після отримання висновку експертної комісії про доцільність проведення експерименту автор заявки подає програму дослідно-експериментальної роботи на затвердження до відповідного органу управління освітою або до Президії АПН України.

2.2.2. Після отримання висновку експертної комісії про доцільність проведення експерименту або відповідного подання Президії АПН України орган управління освітою:

а) спільно з автором заявки або АПН України визначає:

о базу проведення експерименту (за погодженням з дошкільними закладами освіти, навчальними закладами, де передбачається провести експеримент);

о характер і межі змін у їх діяльності, навчально-виховному процесі;

о терміни проведення експерименту; о кошторис експерименту;

о осіб, відповідальних за проведення експерименту і його результати, їх повноваження щодо контролю за ходом дослідно-експериментальної роботи;

б) виділяє потрібні для проведення експерименту кошти, за потреби спільно з автором заявки залучає юридичних та фізичних осіб, що здійснюватимуть фінансове, матеріально-технічне, інформаційне забезпечення експерименту;

в) за потреби погоджує питання фінансування, матеріально-технічного забезпечення експерименту з іншими органами державної виконавчої влади, відповідними місцевими органами управління освітою, засновниками дошкільних закладів освіти, навчальних закладів;

г) за потреби укладає угоди з:

о автором заявки, науковим керівником експерименту, виконавцями дослідно-експериментальної роботи;

о юридичними та фізичними особами, що забезпечуватимуть експеримент.

2.2.3. На період проведення експерименту відповідний орган управління освітою надає автору заявки, експериментальним дошкільним закладам освіти, навчальним закладам та органам управління освітою, засновникам, яким вони безпосередньо підпорядковані, право вносити передбачені програмою дослідно-експериментальної роботи зміни у: о зміст освіти;

о методи, форми організації навчання та виховання; о організацію навчально-виховного процесу, режим

роботи дошкільних закладів освіти, навчальних

закладів;

о систему управління дошкільним закладом освіти, навчальним закладом;

о штатний розпис (право вводити додаткові штатні одиниці);

о форми комплектування, підготовки та перепідготовки кадрів, оплати їх праці (право встановлювати доплати до посадових окладів і ставок працівникам, які виконують експериментальну роботу).

За потреби відповідні рішення погоджуються з органами управління освітою, засновниками, яким безпосередньо підпорядковані експериментальні дошкільні заклади освіти, навчальні заклади.

2.3. Проведення експерименту.

2.3.1. Загальний контроль заходом експерименту всеукраїнського або регіонального рівня здійснює орган управління освітою, що видав наказ про його проведення.

Загальний контроль за ходом експерименту, що проводиться за наказом, виданим на підставі відповідного подання Президії АПН України, здійснюється Міністерством освіти і науки спільно з АПН України.

Орган управління освітою. Президія АПН України: о заслуховує звіти автора заявки та наукового керівника експерименту про хід і результати дослідно-експериментальної роботи;

о проводить експертизу результатів експерименту, розроблених за його підсумками інновацій. 3. Розповсюдження та застосування інновацій у системі освіти.

3.1. Розповсюдженням інновацій у системі освіти є забезпечення доступу до них освітян шляхом:

о зберігання інформації про інновації; о поширенні інформації про інновації; о підготовки освітян до застосування інновацій.

3.2. Інновації розповсюджуються в системі" освіти за рішенням Міністерства освіти і науки.

3.3. Рішення про розповсюдження інновацій в системі освіти приймається за підсумками їхньої апробації.

3.4. Апробацією інновацій (далі — апробація) є масова перевірка доцільності їх застосування у системі освіти.

Апробація здійснюється шляхом вибіркового та керованого розповсюдження і застосування інновацій освітянами.

3.5. Апробації підлягають інновації, розроблені як у системі освіти України, так і в інших галузях народного господарства або за кордоном.

3.6. Апробація проводиться на всеукраїнському та регіональному рівнях.

3.7. Прийняття рішення про масове розповсюдження інновації в системі освіти.

3.7.1. Рішення про масове розповсюдження інновації в системі освіти приймає Міністерство освіти і науки.

3.7.2. Рішення про масове розповсюдження інновації в системі освіти приймається на підставі висновків експертизи результатів її апробації. -

3.8. Зберігання інформації про інновації та їх застосування в системі освіти.

3.8.1. Інформація про інновації, їх розробку (експерименти) та апробацію зберігається органами управління освітою у спеціальних банках освітньої інформації на різних носіях.

4. Фінансування інноваційної освітньої діяльності

4.1. Фінансування інноваційної освітньої діяльності здійснюється органами управління освітою, іншими юридичними та фізичними особами.

4.2. Фінансування інноваційної освітньої діяльності може здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, спеціальних коштів, а також інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

6. Список рекомендованої літератури з теми: "Інноваційні педагогічні технології на зламі тисячоліть"

Сьогодні, у закладах освіти України проходять апробацію такі інноваційні педагогічні технології: Модульно-розвивальне навчання, автор А.Урман; Педагогіка життєтворчості — І.Єрмаков; Школа діалогу культур — В.Біблер; Екологія і діалектика — Л.Тарасов; Довкілля — В.Ільченко; Система розвивального навчання — Л.Занков та ін. (Рідна шк. — 2001 р. — № 2. — С. 18—19). Про суть цих та інших технологій читайте:

1. Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності // Освіта України. — 2001 р. — № 6. — С. 17—18.

2. Баханов К. Шляхи інноваційного навчання // Історія в школах України. — 1999. — № 4. — С. 19—25.

3. Баханов К. Що таке технологія навчання // Шлях освіти. — 1999. — № 3. — С. 23—25.

4. Блакитна Т. Технологія розвитку: Школа життєтворчості в дії // Завуч. — 2000. — № 3. — С. 14.

5. Безлюдна Н. Про методику розвивального навчання // Початкова школа. — 1998. — № 9. — С. 21—22.

6. Болсун С. Модель ідеального вчителя // Рідна шк. — 1999. — № 2. — С. 55—59.

7. Болюбаш Я. Реформування педагогічної освіти: концептуальні засади // Рідна школа. — 1999. — № 1. — С. З—4.

8. Буркова Л. Технології в освіті // Рідна шк. — 2001. — № 2. — С. 18—19.

9. Бурова А. Педагогічні інновації в дошкільній освіті // Дошкільне виховання. — 1999. — № 7. — С. 5—7.

10. Вишневська Н. Головні тенденції реформування шкільної освіти в країнах Європи (80—90 роки XX ст.) // Нова педагогічна думка. — 1999. — № 1. — С. 71—75.

П.Гаврилюк О. Нові технології навчання — ефективний шлях забезпечення високої кваліфікації спеціалістів // Рідна шк. — 1998. — № 6. — С. 68—71.

12.Головко О. Экологическая педагогика? Да! // Учитель. — 2000. — № 2. — С. 15—16.

13. Даниленко Л. Інноваційна освітня діяльність // Освіта. — 1998. — 5—12 серпня. — С. 4.

14. Даниленко Л. Інноваційна педагогіка: до практики через теорію // Директор школи, ліцею, гімназії. — 2001. — № 1. — С. 36—38.

15.Дахин А. Педагогическая технология: мониторинг успешности и эффективности учебной работы // Школа технологии. — 1999. — № 1—2. — С. 39—41.

16.Завадський І. Інформаційні освітні технологи // Директор школи. — 2001. — № 4. — С. 4—5.

17. Крамаренко С. Тут на уроках немає нудьгуючих дітей / Дніпропетровська школа вільного розвитку: з досвіду роботи // Освіта України. — 2001. — № 6. — С. 20—21.

18.Кривченко О. Міркуй глобально, дій локально: міжнародний статус модульно-розвивальної системи: Нові педагогічні технології // Освіта. — 1998. — 3—10 червня. — С. 7.

19.Ловенко О. Нова освітня технологія: / Модульно-розвивальна система "її рідна школа". — 1998. — № 10. — С. 5—6.

20. Мазур Л. Виховні аспекти "педагогічної технології" // Директор школи. — 2000. — №2. — С. 1,4.

21.Максимюк СП. Сучасний передовий педагогічний досвід. — Рівне, 1999.

22.Матвієнко П. Орієнтир на освітні технології // Початкова школа. — 2000. — № 1. — С. 3—4.

23. Нові педагогічні технології для учнів та вчителів // Все для вчителя. — 1999. —№ 17—18. — С.32—33.

24. Нові технології навчання та виховання // Все для вчителя. — 1999. — № 6. — С. 10—13.

25.0вчарук О. Основні напрями інноваційних процесів у початковій освіті європейських країн // Шлях освіти _

1999. — № 2. — С.19—20.

26. Підласий І., Підласий А. Педагогічні інновації // Рідна шк. — 1998. — № 12. — С. 3—17.

27. Пономарьова В. Використання нових інформаційних технологій у школі. // Все для вчителя. — 1999. — № 17—18 — с. 35—38.

28.Саранцев Г. Теория, методика и технология обучения // Педагогика. — 1999. — № 1. — С. 19—24.

29.Сбруєва А.А. Порівняльна педагогіка: Навчальний посібник. — Суми, 1999.

30.Удод О. Модульно-розвивальна система в контексті соціокультурної переорієнтації освіти // Рідна шк. — 1998. — № 10. — С. 8—10.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає демократична суть організації народної освіти в Україні?

2. Як здійснюється система управління народною освітою в Україні?

3. Познайомтеся в школі з перспективним і річним планами роботи і дайте їм короткі характеристики.

4. Дайте порівняльну характеристику діяльності директора, заступника директора школи з навчальної роботи і заступника директора з виховної роботи.

5. Які особливості управління і керівництва в різних навчально-виховних закладах (гімназіях, ліцеях, ПТУ)?

6. Як організовується в школі контроль за роботою вчителів і учнів? Назвіть найважливіші критерії оцінки роботи школи.

7. З якою метою організовується методична робота в школі? У яких формах вона проводиться?

8. Як здійснюється підвищення кваліфікації вчителів у школі і поза нею?

9. Як проводиться атестація педагогічних кадрів?

10. У чому полягає науковий підхід до організації методичної роботи?

11. Яку роль відіграє педагогічна наука в удосконаленні навчально-виховного процесу?

12. Вивчіть стан та проведіть дослідження з проблем утілення в навчально-виховний процес досягнень психолого-педагогічної науки.

13. Дайте самостійну оцінку діяльності вчителя.

14. У чому полягає суть передового педагогічного досвіду?

15. Якими особливостями відрізняється досвід учителів-новаторів?

16. Назвіть критерії передового і новаторського педагогічного досвідів.

17. Що являє собою система роботи з формування і впровадження передового педагогічного досвіду?

18. Ознайомтесь у школі, де ви проходите педагогічну практику, з досвідом роботи передового вчителя, підготуйте повідомлення на семінарське заняття.

19. Вивчіть досвід роботи передових учителів за матеріалами педагогічної преси.

Додатки

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти