ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тема. Словосполучення та його основні ознаки (2 години).

Мета.Удосконалити набуті в шкільному курсі української мови знання із синтаксису словосполучення.

Теоретична частина

1. Словосполучення. Слово. Фразема.

2. Способи синтаксичного зв’язку:

- підрядність (узгодження, керування, прилягання);

- координація і тяжіння;

- сурядність.

3. Форма словосполучення ( підрядного сполучення слів). Роль головного і залежного компонентів. Зовнішня і внутрішня форма словосполучення.

4. Семантика словосполучень, синтаксичні відношення між компонентами ( атрибутивні, обставинні, об’єктні, комплетивні, синкретичні).

5. Класифікація словосполучень за будовою ( прості, складні, комбіновані).

6. Типи словосполучень за морфологічною природою головного компонента ( іменні, дієслівні, прислівникові).

 

Література

А. Основна

1. Виноградов В. В. Исследования по русской грамматике: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. В. Виноградов. – М. : Высшая школа, 1979. – С. 231 - 253.

2. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К. : Вища шк.., 1974. – С. 218 - 228.

3. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 85 – 89; 110 - 117.

4. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 141 - 146.

5. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 271 - 275.

6. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 194 - 248.

7. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 324 - 346.

8. Удовиченко Г. М. Словосполучення в сучасній українській літературній мові: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Г. М. Удовиченко. – К.: Наукова думка, 1968. – С. 10 - 100.

 

Додаткова

1. Адмони В. Г. Структура грамматического значения и его статус в системе языка/ В. Г. Адмони // Структура предложения и словосочетания в индоевропейских языках. – Л. : ЛГУ, 1979. – С. 6 - 36.

2. Вихованець І. Р. У світі граматики: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / І. Р. Вихованець К. : Рад. школа, 1987. – С. 98 - 126.

3. Сахарный Л. В. К тайнам мысли и слова / Л. В. Сахарный. – М. : просвещение, 1983. – С. 40 - 88.

 

Практична частина

Спишіть текст. Виділіть словосполучення і проаналізуйте їх.

Гарбузи в’ються поміж картоплею, спинаються на тини, перелазять через тин, вони, прикріпившись чіпкими своїми вісиками, просочуються , пробиваються скрізь, де тільки можуть знайти краплину сонця. Завойований простір вони відзначають високим зірчастим цвітом, цілими вогняними сузір’ями, які палахкотять поміж кущами картоплі, які завзято здираються на кущі, на тини, всі перелазять через рови, з наївною безтурботністю вискакують на вигін, на стежку, на дорогу, розцвітають і там, нашорошуючи свої чутливі струни-вусики, аж доки довірливість не розтопче в пилюці людська ного, або ж худоба, або ж переїде колесо воза чи велосипеда. Так закінчуюються майже всі вилазки гарбузів за межі городу, але це їх не лякає, не зупиняє, - і хіба тут відмовищ городній рослині у вродженій відвазі (Є Гуцало).

Практичне заняття №18.

Тема. Синтаксис як розділ граматики. Вчення про речення ( 2 години).

Мета. Довести до студентів думку про те, що синтаксична система кожної мови виявляє її національну специфіку; ознайомитися з основними поняттями синтаксису.

Теоретична частина

1. Учення про речення – «ядро синтаксису» будь0якої мови

2. Найважливіші ознаки речення: предикативність, синтаксичний час, модальність, інтонаційна завершеність, граматична оформленість за законами певної мови.

3. Речення і судження.

4. Двоскладні й односкладні речення.

5. Структура речення і способи її реалізації.

6. Члени речення у їх відношенні до структурної схеми. Головні члени двоскладного речення і головний член односкладного речення. Другорядні члени речення ( обов’язкові та факультативні поширювачі предиката).

7. Актуальне членування речення. Речення і висловлення. Тема і рема висловлення.

8. Основні типи речень за структурою. Прості непоширені / поширені , повні /неповні, ускладнені/ неускладнені речення. Складні сполучникові і безсполучникові речення.

 

Література

А. Основна

1. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 85 – 89; 110 - 117.

2. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К. : Вища шк.., 1974. – С. 218 - 228.

3. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 141 - 146.

4. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 271 - 275.

5. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 194 - 248.

6. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 324 - 346.

7. Удовиченко Г. М. Словосполучення в сучасній українській літературній мові: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Г. М. Удовиченко. – К.: Наукова думка, 1968. – С. 10 - 100.

Додаткова

1. Адмони В. Г. Структура грамматического значения и его статус в системе языка/ В. Г. Адмони // Структура предложения и словосочетания в индоевропейских языках. – Л. : ЛГУ, 1979. – С. 6 - 36.

2. Вихованець І. Р. У світі граматики: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / І. Р. Вихованець К. : Рад. школа, 1987. – С. 98 - 126.

3. Сахарный Л. В. К тайнам мысли и слова / Л. В. Сахарный. – М. : просвещение, 1983. – С. 40 - 88.

 

Практична частина

Речення, подані у тексті, проаналізуйте за схемою повного синтаксичного розбору. Поясніть пунктограми.

За татарським бродом коні топчуть яру руту і туман. За татарським бродом із сивого жита, червоно маку народжується місяць, і коло козацької могили, як повір’я, висікається старий вітряк.

А в татарському броді глухо бухикають весла: похилі, наче давнина, діди стоять на човнах-душогубках, і не знати, що вони виловлюють – рибу чи далеку минувшину, бо тут , над берегом, і соняшники, немов щити, бо тут , над водою, і комар дзвенить, як ординська стріла, бо і досі хвиля вимиває зотлілий посів зотлілого часу: чиїсь таляри, чиїсь щерблені кості.

О пам’ять і смуток землі, чи минулися ви? Чи минулись? Бо й тепер од печалі сивіє жито над ханськими і чорними шляхами, бо й тепер є татарські броди і козачі могили. Це давнина. Це наша гірка, мов полин давнина, її вже збуває час по книгах і кобзарі по майданах (М. Стельмах).

 

 

Самостійна робота до курсу «Вступ до мовознавства»

Самостійна робота № 1 ( до модуля № 1) - 14 годин.

Тема. Мова і мовлення. Невербальні засоби спілкування. Мова як система знаків.

Мета.

1. Сформувати поняття про взаємозв’язки та відмінності між мовою та мовленням.

2. Сформувати уявлення про невербальні засоби спілкування та їх обмеженість порівняно із звуковою мовою.

3. Поглибити знання студентів про мову як знакову систему.

Теоретична частина

1. Взаємозв’язки та відмінності між мовою та мовленням.

2. Роль у комунікативній функції мови кожного із рівнів мовної структури.

3. Коли і чому фактори мовлення стають фактами мови?

4. Укажіть на спільне й відмінне між мовленням і писемною мовою.

5. Одиниці мови і одиниці мовлення.

6. Дайте визначення знака. Доведіть, що мова є однією із знакових систем.

7. Які одиниці мови є знаками?

8. Чим відрізняється мова як знакова система від інших (штучних) знакових систем?

9. Назвіть основні рівні мови і відповідні одиниці.

Література

А. Основна

1. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 26 - 29.

2. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К. : Вища шк.., 1974. – С. 40 – 42; 50 - 57.

3. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 23 – 35; 41 - 47.

4. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 49 – 52; 56 – 102; 105 - 108.

5. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 18 - 30; 34; 164 – 174.

6. Маслов Ю. С. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Ю. С. Маслов. – М. : Высшая школа, 1987. – С. 24 - 32.

7. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 20 – 31; 465 – 474.

Додаткова

1. Білецький А. О. Про мову і мовознавство / А. О. Білецький. – К.: АртЕк, 1997. – С. 11 - 18.

2. Будагов Р. А. Человек и его язык / Р. А. Будагов. – М.: МГУ, 1976. – 340 с.

3. Гуанчжунь Л. Сопоставительное описание руських и китайских жестов при речевом общении / Л. Гуанчжунь // Русский язык за рубежом. – 1993. - №1. – С. 48 – 53.

4. Кисленко Ю. І. Системна організація мови / Ю. І. Кисленко. – К.: Вища школа, 1997. – 248 с.

5. Колшанский Т. В. Соотношение субъективных и объективных факторов в языке/ Т. В. Колшанский. – М.: Высшая школа, 1989. – 330 с.

6. Кондрашова А. М. Звуки и знаки. Звук и значение / А. М. Кондрашова. - М. : Наука, 1989. – 230 с.

7. Левицький Ю. М. Мови світу //Енциклопедичний довідник/ Ю. М. Левицький. – Львів, 1988. – 440 с.

8. Мельничук О. С. Методологічні пошуки в нових підходах до висвітлення мови/ О. С. Мельничук // Мовознавство. – 1991. - №3. – С. 3 – 11.

9. Одинцов В. В. Лингвистические парадоксы / В. В. Одинцов. – М. : Просвещение, 1988. – 172 с.

10. Панов Е. Н. Знаки, символы, языки / Е. Н. Панов. – М.: Высшая школа, 1980. – 240 с.

 

Практична частина

1. Підготувати письмове повідомлення на одну із запропонованих тем:

- Роль жестів і міміки у спілкуванні;

- Як і в яких формах оволодівають мовою глухонімі і сліпоглухонімі?

- Переваги звукової мови порівняно з іншими засобами спілкування;

- Чи можна назвати спілкування тварин мовою?

2. Опрацювати теоретичний матеріал до теми №3 модуля №1, зробити тезовий конспект.

Тема. Історія письма.

Мета. Сформувати уявлення про письмо як особливу знакову систему, елементами якої є графеми. Домогтися усвідомлення студентами етапів розвитку письма, ознайомити із найбільш значущими алфавітними системами.

Розгорнутий план лекції

1. Письмо як дублер звукового мовлення:

- предметні способи передачі повідомлень Предметне спілкування могло розвиватись у досить розгалуджені системи предметного письма, у якому використовувались якісь однорідні предмети, що своїми розмірами, кольором чи конфігурацією символізують різний зміст. Це камінцеве письмо (Південна Америка), вузликове письмо (наприклад кіпу давніх інків у Перу), черепашкове письмо ( вампум, Північна Америка) тощо. Це доволі обмежена форма передачі інформації, якою можна повідомити про шось конкретне;

- причини зародження письма. Людство здавна відчувало гостру потребу у якомусь усталенні мовної інформації, у більш надійному її закріпленні, ніж людська пам'ть. Потреба ця була задоволена винайденням письма — системи засобів знакової, накреслювальної передачі мовної інформації. Поява письма відділена від появи мови величезним проміжком часу. Письмо як всеосяжна система для передачі будь-яких повідомлень існує не більше 6 тисяч років. Письмо не зразу стало таким зручним і надійним засобом, яким воно є тепер. Засіб цей удосконалювався протягом тисячоліть, у творчих пошуках і писемній практиці величезної кількості людей.

2. Типи письма за характером нарисних знаків:

- піктографія, наочно-образна та умовно-символічна Малюнкове письмо називається піктографією. Піктографія — найдавніший вид нарисного письма, і ним більш чи менш регуляоно користувалися колись усі народи. Піктографічному записові піддається лише та інформація, яку можна зобразити, намалювати. Абстрактну інформацію передавати важко, хоча деякі спроби відомі історії. Піктограму млжна розшишрровати,але встановити мову, звукову форму піктографічного повідомлення неможливо;

- логографія і морфемографія. Ідеографія ( єгипетська, шумерська, китайська, писемність майя (Мексика) іменується ще ієрогліфіяним. Кожен знак виражає окреме поняття, а отже, слово, бо поняття передається словом. Ця система письма вже зв'язується з мовою. ;

- фонографія (складове письмо, буквено-звукове письмо). Поєднання змістового запису слів із звуковим становило вже фактично новий тип письма. Ідеографічне письмо заступилось словесно-звуковим (його ще називають словесно-складовим). Ця форма письма є складною, але придатною для передачі будь-якого мовного змісту. У надрах ідеографії поступово зароджувалася фонографія, яка повністю облишила передачу семантики і зосередилась тільки на зображенні звукової матерії мови. Найдавніша форма звукового письма — силабічне, у якому окремий звук виражає певну послідовність звуків, найчастіше склад. Найдавнішою формою силабічного письма є деванагарі, що застосовувалось для запису санскриту і досі використовується в Індії як письмо мови гінді. Двома формами складового письма (катакана й хірігана) користуються японці. Складовою була давньосемітська писемність. На її базі розвинуллся кілька форм фінікійського письма, у тому числі й класичний фінікійський алфавіт, який став базою грецької писемності, що стала вихідною для всіх європейських систем письма. Саме греки завершили рух від силабічного до буквено-звукового (алфавітного), запровадивши знаки не тільки для приголосних звуків, а й для голосних (грецький, латинський, слов'янські алфавіти.

3. Графіка і орфографія:

- графіка як сукупність правил використання і читання букв. Графіка вивчає форми букв і співвідношення їх із звуками мови. Букви певної мови складають її алфавіт. Алфавіт — сукупність букв якогось фонографічного письма, розташованих в історично усталеному порядку. Майже 75 % населення Землі користується буквено-звуковим письмом. Нині існує чотири сім'ї алфавітів:латинська (30%), слов 'янська (10%), арабська (10%), індійська (20%). До латинської сім'ї належить 70 алфавітів: 30 європейських,20 азіатських, 20 африканс ьких. Ідеальний алфавіт повиинен мати стільки букв, скільки є звуків у мові. Причому кожна графема (буква) повинна позначати один звук, а кожен звук — мати одну графему. Однак ідеальних алфавітів не існує. Це пояснюється тим, що 24 буквами грецького і 25 латинського алфавітів неможливо передати усі звуки сучасних мов, по-друге, в усіх мовах відбуваються фонетичні зміни, а орфографія залишається традиційною. Цю суперечність частково усуває складовий принцип графіки. За співвідношенням зі звуками букви бувають: 1) однозначні; 2) двозначні; 3) які не позначають жодного звука.

- орфографія та її основні принципи (фонетичний і фонематичний, морфологічний і символічний, традиційний). Орфографія — 1) система однакових написань, що історично склалася, яку використовують в писемному мовленні; 2) розділ мовознавства, який вивчає й опрацьовує систему правил, що щабезпечують однакові написання. Існує чотири принципи орфографії: фонетичний, морфологічний, історико-традиційний та ідеографічний. Фонетичний принцип полягає в тому, що слова пишуть так, як вимовляють. Для морфологічного принципу характерне однакове написання однієї й тієї ж морфеми незалежно від її вимови в тій чи в тій позиції. Історико-традиційний принцип полягає в тому, що зберігаються такі написання, які на сучасному етапі втратили свою мотивованість, тобто слова пишуться так, як вони писались колись, хоч таке написання не відповідає ні звучанню слова, ні його морфемній структурі. Ідеографічний, або символічний, принципопирається на смислові відмінності поджібних написань. Орфографія має особливе соціальне значення. Вона торкається інтересів всього суспільства і тому є предметом постійної уваги і турботи мовознавців, які займаються проблемами культури мовлення.

4. Спеціальні типи письма:

- фонематична транскрипція;

- фонетична транскрипція, її системи і міжнародний фонетичний алфавіт;

- практична транскрипція і транслітерація.

 

Література

А. Основна

1. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 236 - 255.

9. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 156 - 174.

10. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 56 - 102.

11. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 29 – 30; 34.

12. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 348 - 382.

Б. Додаткова

1. Истрин Б. Н. Возникновение и развитие письма / Б. Н. Истрин. – М. : Наука, 1965. – С. 88 – 120; 258 – 299; 402 – 504.

2. Різник М. Г. Письмо і шрифт/ М. Г. Різник. – К.: Вища школа, 1978. – 152 с.

Питання для перевірки

1. Чому і коли зародилося письмо?

2. Які залишки предметних послань зустрічаються у сучасних цивілізованих народів?

3. Чим зумовлена еволюція письма? Яку роль відіграють при цьому знаряддя й матеріал письма?

4. Чому піктографію називають ще фразеографією?

5. Чому логографічне письмо є разом з тим ідеографічним?

6. Чим зумовлені відмінності давньоєгипетської, шумерської та китайської ідеографічних систем письма?

7. Чомк до цього часу зберігається китайське ієрогліфічне письмо? Чому раніше воно отримало таке широке поширення в країнах Південно-Східної Азії?

8. Які переваги й недоліки складового письма у порівнянні з буквено-звуковим? Які народи користуються зараз складовим письмом?

9. Що таке алфавіт? Звідки пішли сучасні найбільш поширені алфавіти — грецький, латинський, слов'янський?

10. Чому серби використовують кирилицю, а хорвати — латиницю?

11. Які грецькі знаки, крім букв, застосовуються у сучасних звукових системах письма?

12. У якому письмі — англійському, німецькому, російському, українському, французькому — правила читання простіші? Чому?

13. Який принцип є основним для української та російської мов?

14. Що спільного між фонематичною та фонетичною транскрипціями? Чим вони відрізняються від орфографічного письма?

15. Для чого і де використовується фонематична транскрипція?

16. Яка мета використання фонетичної транскрипції?

17. Що таке транслітерація і яке її призначення?

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти