ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тема . Звукове мовлення як лінійний ряд звуків у часі і просторі. Орфоепія.

Мета.Ознайомити студентів з поняттям «суперсегментні одиниці мовлення», з основними принципами орфоепії.

Розгорнутий план лекції

1. Фраза як фонетичне речення:

схема інтонації як конструктивна ознака фрази;

елементи інтонації (мелодика мовлення, темп мовлення, фразовий та логічний наголоси, тембр голосу).

2. Мовленнєві такти, або синтагми.

3. Фонетичні (акцентні слова:

словесний наголос та його типи (експіраторний, силовий, кількісний та музичний);

рухомий та нерухомий.

4. Склад як мінімальна ритмічна одиниця мовленнєвого потоку:

основні теорії складу (експіраторна, сонорна, теорія м’язового напруження);

5. Складові та нескладові звуки (складові голосні та плавні приголосні; нескладові голосні у складі дифтонгів; види дифтонгів.

6. Типи складів за структурою (неприкриті/ прикриті, відкриті/закриті).

Література

А. Основна

1. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 26 - 29.

2. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К. : Вища шк.., 1974. – С. 81- 87.

3. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 69 - 72.

4. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 132 - 137.

5. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 29 – 30; 34; 121 – 151.

6. Маслов Ю. С. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Ю. С. Маслов. – М. : Высшая школа, 1987. – С. 78 - 96.

7. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 187 - 192.

8. Тоцька Н. І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Н. І. Тоцька. – К. : Вища школа, 1981. – С. 48 – 50; 68 - 94.

Додаткова

1. Щерба Л. В. Избранные работы по языкознанию и фонетике / Л. В. Щерба. – Л. : ЛГУ, 1958. – 230 с.

Питання для перевірки

1. На які ритміко-інтонаційні одиниці членується послідовно наше мовлення?

2. Що таке фраза і як вона співвідноситься з реченням?

3. Що являє собою інтонаційна схема фрази (інтонаційна конструкція)?

4. Яка роль логічного наголосу в організації мовлення?

5. Чи однозначно використовується термін «такт (мовленнєвий)» і «синтагма» в наукові та навчальній літературі? Від чого залежить членування фрази на мовленнєві такти?

6. Що таке словесний наголос? Чим відрізняється силовий (динамічний) і кулькісний (квантитативний) наголоси? Чому чехам російські голосні в наголошених складах здаються довгими, а росіяни сприймають чесьеі довгі голосні в ненаголошених складах як наголошені?

7. Чим акустично відрізняються мови за музичним наголосом?

8. Чому при сприйнятті магнітофонного запису, який складається з трьох пропорційних ударів однакової гучності, чехи стверджували, що в кожній пропорції найсильнішим був перший удар, поляки - другий, а французи – третій?

9. Чому фонетичне слово не збігається зі словом лексичним? Чим відрізняється проклітика від енклітики?

10. Чому дошкільнята ототожнюють звук зі складом і на питання: «Скільки звуків у слові рама?» - часто відповідають: «Два: ра і ма».

11. У яких випадках приголосні можуть бути складотворними? У яких мовах складові плавні є типовими звуками, а в яких факультативними?

12. Чим відрізняються висхідні дифтонги від спадних? Які дифтонги представлені в іноземній мові, яку Ви вивчаєте? Чи є дифтонги в слов’янських мовах? Як фонетично змінюються слова в слов’янських мовах, якщо в автентичній мові були дифтонги при запозиченні?

13. Чому так важко визначити межі складів і сформулювати правила складоподілу?

Тема. Фонологія як розділ мовознавства. Поняття фонеми.

Мета.Домогтися усвідомленого розуміння студентами предмета фонології, сутності фонеми як її одиниці.

Теоретична частина

1. Фонологія як функціональна фонетика.

2. Фонема як одиниця мови:

- фонема і звук;

- функції фонеми;

- фонологічний зміст фонеми, її інтегральні та диференційні ознаки.

3. Варіації і варіанти фонеми, їх позиційна зумовленість.

4. Система фонем і фактори, що зумовлюють її національну своєрідність. Загальна кількість фонем. Співвідногення голосних і приголосних у системі (мови вокалічні й консонантні).

5. Фонологічні школи (МФШ, ЛФШ, Празький лінгвістичний гурток).

Література

А. Основна

1. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 33 – 43.

2. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 109 - 120.

3. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 29 – 30; 34; 121 – 151.

4. Маслов Ю. С. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Ю. С. Маслов. – М. : Высшая школа, 1987. – С. 35 - 49.

5. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 153 - 165.

Б. Додаткова

1. Аванесов Р. И. Кратчайшая звуковая единица в составе слова и морфемы / Р. И. Аванесов // История советского языкознания: хрестоматия. – М.: Высшая школа, 1981. – С. 153 - 156.

2. Донець Л. С., Мацько Л. І. Вступ до мовознавства : практикум[ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. С. Донець, Л. І. Мацько. – К. : Вища школа, 1989. – С. 62 - 64.

3. Зиндер Л. Р. Общая фонетика / Л. Р. Зиндер. – М. : Наука, 1979. – С. 3 - 102.

4. Кондрашова А. М. Звуки и знаки. Звук и значение / А. М. Кондрашова. - М. : Наука, 1989. – С. 166 - 190.

5. Тоцька Н. І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Н. І. Тоцька. – К. : Вища школа, 1981. – С. 3 - 20.

6. Реформатский А. А. Основные положения МФШ / А. А. Реформатский // Введение в языкознание: хрестоматия. – Минск : Вышэйшая школа, 1984. – С. 91 - 97.

7. Реформатский А. А. О расхождении МФШ с ленинградскими фонологами / А. А. Реформатский // Введение в языкознание: хрестоматия. – Минск : Вышэйшая школа, 1984. – С. 281 - 295.

 

Практична частина

Дібрати текст ( приблизно 80 слів) і записати транскрипцією:

А) фонетичною;

Б) фонематичною ( з позицій МФШ і ЛФШ).

Самостійна робота № 3 ( до модуля № 3).

Тема. Лексикологія як розділ мовознавства. Спостереження над омонімами, синонімами, антонімами. Лексична система мови. Лексикографія як розділ науки про теорію і практику укладання словників ( 16 годин).

Мета.

1. Сформувати уявлення про лексичну систему мови.

2. Ознайомити студентів з основними поняттями лексикології.

3. Подати відомості про основні типи словників, навчити аналізувати лінгвістичні словники.

 

Теоретична частина

1. Які слова називаються омонімами? З’ясуйте різницю між багатозначними словами і омонімами.

2. Які слова називаються паронімами. Чи мають місце у паронімах семантико-образні зв’язки?

3. Які слова називаються синонімами? У якому зв’язку перебувають явища синонімії та полісемії слова?

4. Якими частинами мови можуть бути виражені антоніми, яку функцію вони виконують: зіставлення, протиставлення, антонімічної градації?

5. Що розуміється під термінами контекстуальні антоніми та синоніми?

6. Що таке табу та евфемізми? Яку роль вони виконують у системі мови?

7. Що є предметом етимології? Які її основні завдання?

8. Що таке деетимологізація слова?

9. Назвіть основні принципи етимологічних досліджень, охарактеризуйте кожен із цих принципів.

10. З’ясуйте характер зв’язку між звуковим складом, звучанням і значенням слова у процесі етимологічних досліджень. Наведіть приклади етимологічно прозорих і етимологічно непрозорих (затемнених) слів.

11. Назвіть основні прийоми порівняльно-історичного методу, застосовувані у процесі етимологічних досліджень.

12. Чому необхідно враховувати часову послідовність мовних явищ у галузі лексики?

13. Які словосполучення називають фразеологічними?

14. Чому фразеологічні словосполучення називають еквівалентами слова?

15. Дайте визначення фразеологічним зрощенням, єдностям, сполученням. Наведіть приклади.

16. Поясніть поняття «ідіома».

17. Поясніть сутність класифікації фразеологізмів Л. А. Булаховського, В. В. Виноградова.

18. Назвіть основні джерела фразеологізмів.

19. Що таке лексикографія?

20. Які існують типи словників? Словники енциклопедичні та лінгвістичні. Основні типи лінгвістичних словників: тлумачні, перекладні та навчальні, історичні та етимологічні, діалектні словники. Спеціальні лінгвістичні словники: фразеологічні словники, словники синонімів, антонімів, омонімів, паронімів, граматичні, словотвірні та частотні словники, орфоепічні та орфографічні словники. Лексикографічна робота в Україні.

21. З’ясуйте принципи класифікації слів: алфавітний, інверсійний, гніздовий. Де ці принципи застосовуються?

22. Поясніть принцип побудови частотних словників.

23. З’ясуйте роль словників у нормалізації лексичного складу мови.

24. Чому діалектні словники здебільшого диференційними, з’ясуйте призначення діалектної та історичної лексикографії.

25. Що таке термінологічні словники?

26. Яка мета двомовних та одномовних словників?

 

Література

А. Основна

1. Будагов Р. А. Введение в науку о языке: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Р. А. Будагов. – М. : Высшая школа, 1988. – С. 71 – 81.

2. Булаховський Л. А. Нариси з загального мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Булаховський. – К. : Наукова думка, 1959. – С. 196 – 199; 201 – 210; 363.

3. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 69 – 89; 110 – 123..

4. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К. : Вища шк.., 1974. – С. 119 - 141; 155 – 159; 163 - 169.

5. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 107 – 109; 112 - 116.

6. Откупщиков Ю. В. К истокам слова / Ю. В. Откупщиков. – М.: Просвещение, 1986. – 175 с.

7. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 101 – 107; 121 – 128; 148 - 151.

 

Додаткова

1. Паламарчук Л. С. Новий академічний словник / Л. С. Паламарчук // Мовознавство. – 1980. - №5. – С. 3 - 9.

Довідкова

1. Етимологічний словник української мови: в 7 томах / За аг. Ред.. О. С. Мельничука / - К. : Наукова думка, 1982. -245 с.

2. Олійник І. С. , Сидоренко М. М. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник / І. С. Олійник, М. М. Сидоренко. – К. : Рад. Школа, 1978. – 350 с.

3. Фасмер М. Этимологический словарь русского язика./ М. Фасмер. – М. : Просвещение, 1964 – 1973.

4. Баранцев К. Т. Англо-український фразеологічний словник / К. Т. Баранцев. – К. : Рад. Школа, 1969. – 152 с.

5. Удовиченко Г. М. Фразеологічний словник української мови: в 2 томах / Г. М. Удовиченко. – К. : Вища школа, 1978.

Практична частина

1. Опрацювати теоретичний матеріал до тем №2; №3; №4 модуля №3, зробити тезовий конспект.

2. Наведіть приклади омонімів, синонімів, користуючись довідковою літературою. Свої відповіді аргументуйте. Поясніть відтінки значень запропонованих синонімів. Складіть із наведеними синонімами речення.

3. Доберіть із виучуваних Вами мов приклади омонімів, синонімів, антонімів. Якими відтінками значень розмежовуються подані ряди слів в різних мовах. Складіть з ними речення, контекстами яких розкривалися б їхні лексичні значення та семантико-стилістичний діапазон.

4. Уважно прочитайте «Вступ» «Етимологічного словника української мови» ( т. 1, с. 7 -14). Напишіть анотації на такі теми: «Характер Словника», «Наукові засади Словника», «Будова словникової статті».

5. Доберіть приклади фразеологізмів із відомих Вам мов світу. Доберіть до них українські еквіваленти. Поясніть, як, на Вашу думку, у дібраних відповідниках проявляється національна специфіка мови, тип мислення і психологія народу.

6. Доберіть приклади діалектизмів, професіоналізмів, вульгаризмів. Прокоментуйте мовний ілюстративний матеріал.

7. На основі аналізу кількох словникових статей, керуючись запропонованим планом, дайте стислу характеристику одному із лінгвістичних словників за власним вибором: 1. Коли і ким було укладено словник. 2. Мета і завдання словника. 3. Обсяг і будова. 4. Лексичний склад словника. 5. Словникова стаття: зміст, композиція. 6. Список основних умовних скорочень, їх мотивація, принципи обумовленості. 7. Принципи тлумачення слів. 8. Джерела ілюстративного матеріалу.

8. Проаналізуйте будову словникової статті у словниках тлумачних і синонімічних. Відповідь мотивуйте аналізом конкретних прикладів.

9. Укажіть слова, які по-різному розкриваються у словниках тлумачних і лінгвістичних термінів.

10. З’ясуйте характер різниці змісту і композиції словникових статей, присвячених словам закон, простір, явище, життя, матерія, рух, випадковість, свідомість, метод, час у тлумачному і філософському словниках.

11. Зіставте зміст словникових статей про слова сила, напруга, операція, нота, шум, діагональ, вода, пісок, хребет, хвиля у тлумачному і термінологічному словниках.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти