ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Самостійна робота № 4 ( до модуля № 4).

Тема. Граматика як розділ мовознавства. Поняття про граматичну форму, граматичне значення, граматичну категорію. Способи та засоби їх вираження і реалізації в різних мовах. Морфологія і синтаксис як розділи мовознавства. ( 8 годин).

Мета.

1. Поглибити і закріпити теоретичні відомості про особливості структури слова, словосполучення, речення.

2. Сформувати уміння і навички студентів щодо граматичних розборів основних одиниць граматики.

3. Домогтися усвідомлення того факту, що граматичні системи мов мають свою національну специфіку.

 

Теоретична частина

1. Поняття про граматичну форму як внутрішню єдність граматичного значення та його формального показника. Поняття про граматичну категорію в науковій літературі. Типи граматичних категорій. Яку граматичну категорію обслуговують артиклі і члени і чим вони відрізняються? Способи та засоби вираження граматичних значень (порядок слів, наголос та інтонація, службові слова тощо). Що таке синтетичний та аналітичний способи вираження граматичних значень? Що таке синтетична та аналітична граматична форми? Наведіть приклади цих форм в українській та російській мовах. Приклади прокоментуйте. Чи використовується чергування звуків як засіб вираження граматичних значень? Що таке внутрішня флексія? Для вираження яких граматичних значень використовується наголос? Яка різниця між флективністю та аглютинацією? Осново- та словоскладання. Афіксація та її типи. Конфіксація, циркумфіксація, інфіксація, транс фіксація, апофонія, суплетивізм, редуплікація тощо. В яких мовах проявляються названі явища? В чому, на Вашу думку, проявляється специфіка граматичної будови кожної мови ? Свої міркування проілюструйте прикладами із різних мов світу.

2. Поняття про морфему. Морфема як сукупність морфів і сем. Основні типи морфем : корені та афікси. Класифікація афіксів за розташуванням їх у слові: префікси/ постфікси( суфікси і закінчення) та за значенням: словотвірні / словозмінні. Основа слова: чиста/ похідна, та проста/ складна. Поняття твірної основи. Структурний (морфемний), словотвірний та етимологічний аналіз слова.

3. Частини мови як лексико-граматичні класи слів; принципи класифікації, розмежування частин мови (логіко-семантичний, формально-морфологічний, структурно-словотвірний, функціонально-синтаксичний підходи). Система частин мови (самостійні частини мови, службові частини мови, модальні слова, вигуки). Явища перехідності в системі частин мови. Яка з ознак самостійних і службових частин мови підкреслена відомим англійським філософом, математиком, соціологом Б. Расселом: «Щоб пояснити дитині, що таке лев або слон, достатньо повести маленьку людину в зоологічний сад і , продемонструвавши їй клітки із слоном і левом, додати: ось це лев, ось це слон! Однак ще ніхто не вигадав, як настільки ж наочно пояснити значення прийменника в або сполучника і». Чому дієслово та іменник вважаються провідними науковцями основними частинами мови? Поясніть, що таке частиномовна парадигма. Продемонструйте на конкретних прикладах, як проявляється національна специфіка мови в морфологічних класах слів.

4. Чому, на думку ак. В. В. Виноградова, « привила поєднання слів і словосполучень в реченні – ядро синтаксису будь-якої мови»? Дайте визначення речення як найважливішої комунікативної одиниці мови. Які основні функції речення? Чому, на Вашу думку, важко дати однозначне визначення речення? Подайте визначення речення як синтаксичної одиниці в науковій літературі. Чим речення відрізняється від інших мовних одиниць? Які основні ознаки речення? Які Вам відомі принципи класифікації речень? Визначте принципи, за якими виділяються типи речень. Що являє собою сутність понять предикативність, модальність, смислова та інтонаційна завершеність речення? Що таке актуальне членування речення? З’ясуйте на прикладах із історії рідної мови поняття змінності граматичної будови мови. Продемонструйте на конкретних прикладах з різних мов світу прояв національної специфіки синтаксичної системи мови на півні речення, проаналізуйте, як в реченні тієї чи тієї мови проявляється тип мислення народу?

Література

А. Основна

1. Виноградов В. В. Исследования по русской грамматике: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. В. Виноградов. – М. : Высшая школа, 1979. – 430 с.

2. Виноградов В. В. Русский язык (грамматическое учение о слове) : [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. В. Виноградов. – М. : Высшая школа, 1972. – С. 10 – 13; 38 - 43.

3. Вихованець І. Р. У світі граматики: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / І. Р. Вихованець К. : Рад. школа, 1987. – С. 6 – 27; 31 – 50; 98 – 126; 146 – 165; 173 - 179.

4. Вихованець І. Р., Городенська К. Г., Грищенко А. П. Граматика української мови: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська, А. П. Грищенко. – К. : Рад. школа, 1987. – С. 32 - 45.

5. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 193 – 208.

6. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К. : Вища шк.., 1974. – С. 175 – 194; 206 -211; 214 - 228.

7. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 116; 123; 125; 128 – 146.

8. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 232 – 240; 265 -282.

9. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 243 - 346.

10. Удовиченко Г. М. Словосполучення в сучасній українській літературній мові: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Г. М. Удовиченко. – К.: Наукова думка, 1968. – С. 10 - 100.

 

Додаткова

1. Адмони В. Г. Структура грамматического значения и его статус в системе языка/ В. Г. Адмони // Структура предложения и словосочетания в индоевропейских языках. – Л. : ЛГУ, 1979. – С. 6 - 36.

2. Реформатский А. А. Агглютинация и фузия как две тенденции грамматического строения слова / А . А. Реформатский // Морфологическая типология и проблема классификации языков. – М. – Л. : Наука, 1965. – С. 64 - 92.

Практична частина

1. Почленуйте на морфеми подані нижче слова. Виділіть кореневі та афіксальні морфеми.

Шкільний, селище, квітник, програма, возз’єднання, нарада, ранесенько, райдужний, ранньосережньовічний, вічнозелений, краєвид, небокраєм, давньоруською, кияни, Вітчизна, спортивне, подвір’я, півсотні,заріччя, розвідниця, поетика, зустрівся, населення, захід, телятко, чорнявий, зеленкувате, кросівки, зачарованість, доброта, свівзвучний, задума, згрупувати, одинокість, відкриття.

2. Згрупуйте афіксальні морфеми поданих слів на власне-граматичні( реляційні), лексико-граматичні (словотвірні), формально-структурні (інтерфікси).

Ліс, лісничий, лісник, лісництво, лісоексплуатаційний, лісозаготівля, лісозахисний, праліс, Полісся; веселий, веселенький, веселість, веселішати, весело, звеселитися.

Визначити спосіб творення наведених слів. Охарактеризуйте словотворчі засоби за продуктивністю і регулярністю.

Укр. : читання, паморозь, напрацюватися, по-чесному, кулемет, всюдихід, плач, набір,співбесідник, ланкова, неокласицизм.

Рос.: водолечебница, полузабытый, поклонник, покраснеть, Север, пробег, пасынок, теплоход, подснежник, пятерка, головокружение.

3. З’ясуйте, який морфологічний процес (спрощення чи перерозклад) відбувся у кожному із поданих слів.

Укр.: давати, дати, дути – дуло, куток – куточок, щітка, убогий.

Рос.: сымать, обертка, водитель, птица, овраг, пузырек.

4. Опрацювати теоретичний матеріал до тем №2; №3; №4 модуля №4, зробити тезовий конспект.

5. У наведеному нижче тексти прокоментуйте пунктограми, спираючись на вимоги до повного синтаксичного аналізу речення.

Як молоде зітхання землі, як рожевий подих ранку, стоять на тонких підсвічниках тремтячі маки. Десь у зеленій, бурхливій гущі городу, або на окремій грядці, або попід смарагдовою латкою буряків вони попідставляли свої рум’яні чашечки, складені з пелюсток, шпарким променям, ловлять їх, хочуть націдити по вінця, та хитнеться одна пелюстка, гойднеться друга, і вже розтеклося, вилилося сонячне тепло, і вже знову треба стояти непорушно, обережно підставляти рум’яні чашечки, чекати – наллє сонце свого тепла чи не наллє.

Підійдеш до маків, довго стоятимеш, здивований їхньою чистотою й непорочністю, милуватимешся з цнотливості їхнього блиску, і ще тоді, дитиною, не порівняєш їх ні з своїм власним життям, ні свого життя не порівняєш із їхнім цвітінням. Це порівняння прийде пізніше, коли вже ті маки бачитимеш у спогадах, коли намагатимешся відновити в пам’яті їхній ранковоросяний запах – і не зможеш.

І уявиш тоді своє дитинство великою квіткою маку, яка щойно-щойно визволяє свої пелюстки з тугого бубляха, нашорошує їх, розкріпачує й випростовує, уявищ десь посеред городу в оточенні в’юнкої квасолі, що пнеться по патиках, зазираючи прямісінько в твою душ, уявиш десь на світанку, коли бентежне молоко туману тече без берегів, а у великій краплині роси, що зібралася за ніч між пелюстками, відбивається весь той щойно народжений світ, щойно народжений ранок, і тремтить у тій краплині його прохолода, і віддзеркалюється невидимий вітерець і ще щось таке, чому і слів не підбереш (Є. Гуцало).

 

 


© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти