ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Поняття, суб'єкти та об'єкти лізингу

Лізинг — один із видів підприємницької діяльності у сфері інвестування. Термін «лізинг» походить від англійського «Іеахе», що означає «брати (здавати) в тимчасове користування». Однак лізинг не можна ототожнювати зі звичайною орендою, хоча ці поняття близькі за змістом. За договором лізингу майно не просто передається в оренду; цей договір передбачає придбання конкретного обладнання лізингодавцем у виробника (постачальника) на замовлення лізингоодержувача з метою наступної передачі в оренду (лізинг) останньому для здійснення господарської діяльності.

Лізинг як різновид підприємницької діяльності є вигідним не лише суб'єктам господарювання, але й державі. Підприємствам лізинг надає можливість отримати необхідні машини, устаткування, обладнання, сплачуючи їх вартість поступово, а, отже, не залучаючи кредити. Своєю чергою держава, стимулюючи розвиток лізингу шляхом надання податкових пільг і встановлення скорочених строків амортизації об'єктів лізингу, забезпечує прискорення розвитку виробництва та підвищення ефективності національної економіки',

Див.: Л. Снісаренко. Лізинг: правовий досвід та проблеми правового регулювання в Україні // Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України.— 1996.- № 3.- С. 320.

Тому цілком закономірно, що для підтримки вітчизняного товаровиробника створено державний лізинговий фонд і затверджено порядок використання коштів цього фонду на придбання вітчизняної техніки(, а також за участю держави створюються лізингові компанії на зразок відкритих акціонерних товариств «Украгромашінвест»2та «Укртранслізинг»3. Метою діяльності першого є докорінне поліпшення матеріально-технічного та сервісного забезпечення сільськогосподарського виробництва, а другого — забезпечення залізничного транспорту рухомим складом та підтримка вітчизняних підприємств транспортного машинобудування.

Основним нормативним актом, що регулює лізингові відносини в Україні, є Закон України «Про лізинг» від 16 грудня 1997 р.4, в п. 1 ст. 1 якото дається визначення лізингу:

Лізинг — це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінан-

сових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізинго одержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Лізинг здійснюється за договором лізингу, який регулює правовідносини між суб'єктами лізингу. Цей договір є складним за своїм змістом, оскільки містить у собі елементи декількох видів господарських

Див.: Постанова Кабінету Міністрів України від 18 вересня 1997 р. № 1031 «Про створення державного лізингового . фонду для технічного переоснащення сільського господарства» // Урядовий кур'єр.— 1997.— 25 вересня. Порядок використання коштів державного лізингового фонду на придбання вітчизняної сільськогосподарської техніки, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня .1998 р. № 25 // Бизнес.- 1999.- № 3.

2Див.: Постанова Кабінету Міністрів України від 16 жовт-'ня 1997 р. № 1144 «Про лізингову компанію «Украгромаш-'інвест» //ДІБП.- 1998.- № 7.- С. 71.

Див.: Постанова Кабінету Міністрів України від 8 червня '1998.— № 840 «Про утворення лізингової компанії «Укртранс-залізниця».

4Див.: Відомості Верховної Ради України.— 1998.— № 16.—

Ст. 68.

договорів: договору оренди, договору купівлі-продажу, договору доручення, договору про надання кредиту.

Об'єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме та рухоме майно, що може бути віднесене до основних фондів відповідно до законодавства (в тому числі продукція, вироблена державними підприємствами): машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телеко-мунікацій тощо, не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг (оренду).

Однак закон встановлює певні обмеження щодо окремих груп об'єктів. Так, майно, яке є в державній власності, може бути об'єктом лізингу тільки за погодженням з органом, що здійснює управління цим майном у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Не можуть бути об'єктами лізингу:

• об'єкти оренди державного майна, визначені в ст. 4 Закону України «Про оренду державного і комунального майна»', крім окремого індивідуально визначеного майна державних підприємств (зазначене майно, яке є в державній власності, може бути об'єктом лізингу тільки за погодженням у встановленому порядку з органом, що здійснює управління цим майном; перелік таких органів визначений Декретом Кабінету Міністрів України «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності» від 15 грудня 1992 р.;

• земельні ділянки та інші природні об'єкти. Об'єкт лізингу в передбачених законом випадках (транспортні засоби, обладнання підвищеної небезпеки тощо) має бути зареєстрований у встановленому порядку на ім'я лізингодавця чи лізенгоодержувача.

Ризики щодо випадкового знищення або випадкового пошкодження об'єкта лізингу несуть: а) за договором фінансового лізингу — лізенгоодержувач, якщо інше не передбачено договором лізингу;

б) за договором оперативного лізингу — лізингода-вець, якщо інше не передбачено договором лізингу. У разі, якщо продавець або лізингодавець простро-

1Див.: Відомості Верховної Ради України.— 1995. № 15.— Ст. 99 (з наступними змінами та доповненнями).

чили строк передачі об'єкта лізингу, ризик його випадкового знищення чи випадкового пошкодження у період прострочення несе сторона, що допустила таке прострочення.

З метою забезпечення інтересів суб'єктів лізингу під час виконання ними лізингових операцій закон передбачає обов'язковість страхування об'єкта лізингу від ризику його випадкового знищення чи пошкодження. Таке страхування здійснюється за домовленністю сторін відповідно до Закону України «Про страхування» від 7 березня 1996 р.1.

Витрати на утримання об'єкта лізингу (лізингового майна), пов'язані з його страхуванням, експлуатацією, технічним обслуговуванням і ремонтом, відповідно до ст. 15 Закону «Про лізинг» розподіляються таким чином:

• при фінансовому лізингу — вони покладаються на лізингоодержувача, якщо інше не передбачено договором лізингу;

• при оперативному лізингу — на лізингодавця, крім витрат, пов'язаних з експлуатацією та поновленням використаних матеріалів, якщо інше не передбачено договором лізингу.

Суб'єктний склад лізингових правовідносин складний. Суб'єктами лізингу є:

• лізингодавець — суб'єкт підприємницької діяльності, у тому числі банківська чи небанківська фінансова установа, який передає в користування об'єкти лізингу за договором лізингу;

• лізингоодержувач — суб'єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування об'єкти лізингу за договором лізингу;

• продавець лізингового майна (далі — продавець) — суб'єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно (машини, устаткування тощо) та/або продає власне майно, яке є об'єктом лізингу.

Види лізингу

Лізингові правовідносини досить різноманітні, саме тому і постає проблема їхньої класифікації. Залежно від особливостей здійснення лізингових

' Див.: Відомості Верховної Ради України.— 1996. № 18.— Ст. 78.

операцій лізин може бути двох видів — фінансовий чи оперативний.

Фінансовий лізинг — це договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору. Сума відшкодування вартості об'єкта лізингу в складі лізингових платежів за період дії договору фінансового лізингу має включати не менше 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору. Після закінчення строку договору фінансового лізингу об'єкт лізингу, переданий лізингоодержувачеві згідно з договором, переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою вартістю.

Оперативний лізинг — це договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 90 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору. Після закінчення строку договору оперативного лізингу він може бути продовжений або об'єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцеві і може бути повторно переданий у користування іншому лізингоодержувачеві за договором лізингу.

Залежно від форми здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.

Зворотний лізинг — це договір лізингу, який передбачає набуття лізингодавцем майна у власника та передачу цього майна йому у лізинг;

Пайовий лізинг — це здійснення лізингу за участю суб'єктів лізингу на основі укладання багатостороннього договору та залучення одного чи кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не може становити більше 80 відсотків вартості набутого для лізингу майна.

Міжнародний лізинг — це договір лізингу, що здійснюється суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі якщо майно чи платежі перетинають державні кордони.

Міжнародний лізинг здійснюється відповідно до Закону України «Про лізинг», інших актів законодавства України, міжнародних договорів, в яких бере участь Україна, та договорів, укладених суб'єктами лізингу.

Відносини з міжнародного фінансового лізингу регулюються Конвенцією по міжнародному фінансовому лізингу, що була укладена в Оттаві 28 травня 1988 р.1.Цей документ визначає:

• сферу застосування Конвенції;

• права та обов'язки сторін за договором міжнародного фінансового лізингу;

• умови дії Конвенції на території держав, що її підписали, та інші положення. Однак Україна ще не приєдналася до цієї Конвенції, що затримує розвиток відносин з міжнародного фінансового лізингу за участю вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання.

Договір лізингу

Лізинг здійснюється за договором лізингу, який регулює відносини між суб'єктами лізингу.

Договір лізингу укладається у формі багатосторонньої угоди за участю лізингодавця, лізингоодержувача, продавця об'єкта лізингу, чи двосторонньої угоди між лізингодавцем і лізингоодержувачем. У разі укладання договору фінансового лізингу або інноваційного договору, що передбачає застосування фінансового лізингу, сторони можуть користуватися примірними формами договорів, що були розроблені та затверджені Міністерством у справах науки та техніки (наказ від 3 березня 1998 р. № 59) і зареєстровані у Міністерстві юстиції 26 березня 1998 р. № 204/2644.

Істотними умовами договору лізингу згідно з вимогами ст. 7 Закону України «Про лізинг» є:

• найменування сторін;

• об'єкт лізингу (склад і вартість майна), умови та строки його поставки;

•строк, на який укладається договір лізингу (визначається за домовленістю сторін);

• розмір, склад і графік сплати лізингових платежів, умови їхнього перегляду;

• умови переоцінки вартості об'єкта лізингу згідно з законодавством України;

• умови повернення об'єкта лізингу в разі банкрутства лізингоодержувача;

• умови страхування об'єкта лізингу;

• умови експлуатації та технічного обслуговування, модернізації об'єкта лізингу та надання інформації щодо його технічного стану;

• умови реєстрації об'єкта лізингу;

• умови повернення об'єкта лізингу чи його викупу після закінчення дії договору;

• умови дострокового розірвання договору лізингу;

• умови надання відомостей про фінансовий стан лізингоодержувача;

• відповідальність сторін;

• дата та місце укладання договору.

За згодою сторін у договорі лізингу можуть бути передбачені й інші умови, в тому числи щодо прискореної амортизації об'єкта лізингу згідно із законодавством України.

Договір лізингу має бути укладений у письмовій формі та повинен відповідати вимогам законодавства України.

У певних, визначених законодавством, випадках договори лізингу підлягають державній реєстрації. Це відбувається у разі, якщо об'єктом лізингу є державне майно чи договір пайового лізингу передбачає залучення державних коштів або для забезпечення виконання лізингового договору надаються державні гарантії. У зазначених випадках договір лізингу підлягає обов'язковій реєстрації у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку реєстрації договорів лізингу» від 16 червня 1998 р. № 913. Договори, не зареєстровані у встановленому порядку, визнаються недійсними.

Предмет договору лізингу є комплексним. Він включає такі елементи: 1) придбання лізингодавцем у продавця майна за дорученням лізингоодержувача; 2) передачу лізингодавцем лізенгоодержувачу

Див.: Вісник Вищого арбітражного суду України,— 1998.-

№ 3.- С. 23-25.

Придбаного на замовлення останнього майна (машин, устаткування, обладнання) у строкове користування за обумовлену плату з правом переходу права власності на це майно до лізингоодержувача чи без такого права; 3) надання послуг щодо ремонту та обслуговування цього майна, яке здійснюється лізингодавцем (на підставі договору лізингу) чи продавцем майна (на підставі спеціально укладеного між ним і лізингоодержувачем договору).

Змістом договору лізингу є права та обов'язки його сторін: лізингодавця, лізингоодержувача та продавця лізингового майна. Законодавець досить грунтовно регулює ці питання.

Згідно зі ст. 11 Закону «Про лізинг» лізингодавець має право:

1) здійснювати за власний рахунок контроль за умовами експлуатації та цілеспрямованим використанням об'єкта лізингу лізингоодержувачем згідно з умовами договору лізингу, вимогами та інструкціями продавця щодо експлуатації об'єкта лізингу, а також відповідно до законодавства України;

2) вимагати повернення у безспірному порядку майна, переданого в лізинг, якщо лізингоодержувач не сплатив лізингові платежі протягом двох чергових строків;

3) вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків, завданих внаслідок його дій чи бездіяльності, відповідно до умов договору.

Водночас на лізингодавця покладаються такі обов'язки:

1) передати належне йому на праві власності майно в користування лізингоодержувачеві або за дорученням лізингоодержувача відповідно до його вибору та визначеної ним специфікації укласти договір купівлі-продажу майна з відповідним продавцем і передати майно в користування лізингоодержувачеві;

2) не втручатися у вибір лізингоодержувачем продавця майна та у визначення специфікації об'єкта лізингу;

3) набуваючи майно для лізингоодержувача, повідомити продавця про те, що майно призначене для передачі в лізинг конкретній особі;

4) своєчасно та в повному обсязі виконувати взяті на себе зобов'язання перед лізингоодержувачем щодо утримання об'єкта лізингу (ремонт, технічне обслуговування тощо) відповідно до умов договору;

5) прийняти об'єкт лізингу від лізингоодержувача після закінчення строку договору лізингу, якщо об'єкт не буде викуплено лізингоодержувачем.

Стаття 12 Закону «Про лізинг» передбачає права та обов'язки лізингоодержувача. Останньому надається право:

1) відмовитися від прийняття об'єкта лізингу, який не відповідає умовам договору, затримувати належні лізингодавцеві платежі до усунення ним виявленого порушення умов договору за умови попереднього повідомлення лізингодавця;

2) вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих внаслідок його дій чи бездіяльності при виконанні договору лізингу, відповідно до умов договору;

3) пред'являти продавцеві об'єкта лізингу всі права та вимоги, що випливають із договору купівлі-продажу цього майна, зокрема щодо його якості та комплектності, строків передачі, гарантійних ремонтів тощо. Однак лізингоодержувач не має права припиняти дію договору купівлі-продажу між лізингодав-цем і продавцем або змінювати його умови;

4) на ремонт та технічне обслуговування об'єкта лізингу, що може визначатися або договором лізингу, або окремим договором, укладеним з продавцем лізингового майна.

Обов'язки лізингоодержувача полягають у тому, щоб:

1) прийняти та належним чином користуватися об'єктом лізингу (тобто тільки на умовах, визначених договором лізингу), утримувати його відповідно до погоджених сторонами умов договору, згідно з якими воно було передано, з урахуванням природного зносу та змін стану майна;

2) своєчасно та в повному обсязі за погодженим з лізингодавцем графіком сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору;

3) у разі несплати лізингових платежів протягом двох чергових строків на вимогу лізингодавця повернути йому об'єкт лізингу;

4) у зазначені договором лізингу строки відповідно до його умов надавати лізингодавцю відомості про технічний стан об'єкта лізингу та свій фінансовий стан, доступ для перевірки об'єкта лізингу та умов його експлуатації;

5) у разі, якщо він не реалізує своє право викупу об'єкта лізингу та не продовжить строк його використання після припинення дії договору, повернути об'єкт лізингу лізингодавцеві у стані, зазначеному в договорі.

Лізингоодержувач за користування об'єктом лізингу зобов'язаний вчасно сплачувати періодичні лізингові платежі, склад яких визначається ч. 2 ст. 16 Закону України «Про лізинг». Розмір, спосіб, форма та строки внесення лізингових платежів, умови їхнього перегляду визначаються в договорі лізингу за домовленістю сторін відповідно до вимог законодавства України.

Продавець лізингового майна зобов'язаний своєчасно передати лізингодавцеві на обумовлених договором умовах і за плату об'єкт лізингу, а також (якщо це передбачено умовами договору) забезпечити ремонт і технічне обслуговування об'єкта лізингу.

Передача об'єкта лізингу лізингодавцем лізинго-одержувачу здійснюється у строки та на умовах, визначених договором лізингу. При цьому майно, передане за договором фінансового лізингу, зараховується на баланс лізингоодержувача з позначенням, що це майно взято у фінансовий лізинг, а майно, передане за договором оперативного лізингу, залишається на балансі лізингодавця з зазначенням, що це майно передано у лізинг і зараховується на позабалансовий рахунок лізингоодержувача з зазначенням, що це майно одержано у лізинг.

Об'єкт лізингу протягом усього строку дії договору лізингу є власністю лізингодавця. У разі переходу права власності на об'єкт лізингу від лізингодавця до іншої особи договір лізингу зберігає чинність щодо нового власника.

У договорі фінансового лізингу може передбачатися право викупу об'єкта лізингу лізингоодержувачем після закінчення чи до закінчення строку договору, але не раніше строку, протягом якого амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору лізингу. Право власності на об'єкт фінансового лізингу набува-ється лізингоодержувачем після сплати повної вартості об'єкта лізингу відповідно до умов договору лізингу та законодавства України.

Договір лізингу повинен виконуватися в порядку, передбаченому Законом «Про лізинг» та укладеного договору лізингу. Невиконання чи неналежне виконання сторонами договірних зобов'язань тягне для них певні негативні наслідки, а саме:

а) якщо з вини лізингодавця у строки та на умовах, визначених у договорі лізингу, не передано лізинго-одержувачу об'єкт лізингу, лізингоодержувач має право вимагати від лізингодавця передачі зазначеного об'єкта та відшкодування збитків, завданих затримкою передачі, чи в установленому порядку вимагати розірвання договору та відшкодування збитків, завданих йому невиконанням умов договору лізингу;

б) якщо з вини лізингоодержувача у строки і на умовах, визначених у договорі лізингу, не повернуто лізингодавцю об'єкт лізингу, лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача передачі зазначеного об'єкта та відшкодування збитків, завданих затримкою передачі, відповідно до умов договору та законодавства України;

в) у разі несплати лізингоодержувачем лізингових платежів протягом двох чергових строків на вимогу лізингодавця об'єкт лізингу підлягає поверненню у безспірному порядку згідно з виконавчим написом, учиненим у державній нотаріальній конторі;

г) у разі порушення умов договору лізингу суб'єкти лізингу мають право вимагати розірвання договору у встановленому законодавством України порядку.

Отже, у разі невиконання сторонами умов договору лізінгу застосовуються такі види гоподар-сько-правової відповідальності (господарсько-правових санкцій):

• відшкодування збитків;

• сплата неустойки (якщо застосування останньої передбачено договором лізингу);

• оперативно-господарські санкції (дострокове розірвання договору лізингу, дострокове повернення обєкта лізингу лізингодавцю).

Спори, що виникають з договорів лізингу, розглядаються відповідно до законодавства України судами, а спори, що виникають з договорів міжнародного лізингу, за домовленістю сторін можуть розглядатися міжнародним арбітражним судом за місцем, обумовленим у договорі.

ЗМІСТ

 

Розділ І. Загальні положення інвестиційного права.

Тема 1. Поняття та предмет інвестиційного права

Тема 2. Інвестиційне законодавство

Тема 3. Інвестиційний договір

Тема 4. Державне регулювання інвестиційної діяльності та гарантії захисту інвестицій

Розділ II. Правове регулювання інвестиційної діяльності у сфері капітального будівництва

Тема 1. Поняття капітального будівництва

Тема 2. Правове становище підприємств і організацій будівельного комплексу

Тема 3. Правовий режим розробки і затвердження інвестиційних проектів будівництва

Тема 4. Договір підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт

Тема 5. Правове регулювання договору підряду на капітальне будівництво

Тема 6. Укладання та виконання договору підряду на будівництво (капітальне будівництво) Відповідальність за порушення умов договору підряду на будівництво та вимог спеціального будівельного законодавства

Розділ III. Інші форми та види інвестиційної діяльності

Тема 1. Корпоративна форма інвестування

Тема 2. Правовий режим іноземного інвестування

Тема 3. Особливості інвестування у процесі приватизації державного майна

Тема 4. Правове регулювання лізингу як однієї з форм інвестиційної діяльності

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти