Тема 4. Бюджетування та аналіз грошових потоків інвестиційного проекту

План вивчення теми

1. Змінні грошові потоки.

2. Віднесення грошових потоків до інвестиційного проекту.

3. Оптимізація структури реальних інвестицій підприємства.

4. Методи і показники які визначають оптимальний портфель інвестицій.

Методичні рекомендації

При вивченні теми слід звернути увагу на слідуючі тези. Змінні грошові потоки – це незворотні витрати – витрати, які вже було здійснено, і вони не приносять якихось вигод, а додаткові надходження можуть бути отримані лише за умови подальшого інвестування коштів. Цей принцип подібний до того, коли замість запланованого невеликого прибутку одержали значний.

Необхідно враховувати всі побічні втрати та надходження.

Прикладом побічних втрат часто є неврахування витрат часу на управління інвестиційними проектами, що призводить до тимчасового зменшення обсягів продажу та інших напрямах підприємницької діяльності підприємства можуть покращити просування інших продуктів підприємства.

Так диверсифікація до нового типу продуктів дає змогу привернути нових клієнтів, яким у майбутньому можна пропонувати інші нові продукти.

Багато нових інвестиційних проектів переобтяжені сторонніми витратами, які значно ускладнюють бачення того, варто чи ні реалізувати інвестиційний проект. Наприклад, за здійснення аналізу не варто враховувати в інвестиціях частку накладних витрат. Така практика призводить до відхилення потенційно прибуткових інвестиційних проектів, тому що компанія сама по собі має дуже велику корпоративну структуру або ж забагато напрямів діяльності.

Аналіз інвестиційних проектів, загалом, полягає в порівнянні одного інвестиційного проекту з іншим. Помилковим є припущення, що за розгляду нового проекту слід порівнювати за критеріями «перед» і «після», а не за категорією «або-або».

При обґрунтуванні інвестиційного проекту та прийнятті рішення щодо його реалізації вивчаються можливості залучення необхідних коштів. Фінансування інвестиційних проектів підприємств призвело до створення організацій, спеціалізованих саме на такому фінансуванні. Ця практика відома під назвою «проектне фінансування». При цьому проектному фінансуванні рішається питання не тільки забезпечення загального обсягу інвестиційних ресурсів, а й оптимізації джерел фінансування. Визначається оптимальне співвідношення між власними і позиковими джерелами фінансування, а серед

- між внутрішніми і зовнішніми джерелами залучення коштів, а для підприємств державної форми власності;

- співвідношення централізованих і децентралізованих коштів, що залучаються до реалізації інвестиційних проектів. За рахунок централізованих джерел фінансуються розвиток міжгалузевих і міжрегіональних виробничих програм, будівництво нових капіталомістких підприємств розв’язання важливих завдань підприємств та об’єктів, включених до програми економічного та соціального розвитку України..

Серед децентралізованих власних джерел фінансових ресурсів, що формуються безпосередньо на підприємствах як державної, так і недержавної форми власності і спрямовані на інвестиції, переважити повинні прибуток та амортизаційні відрахування.

Прибуток є основним внутрішнім джерелом формування фінансових ресурсів, що забезпечує всі напрями стратегічного розвитку підприємства. За рахунок прибутку підприємство сплачує податок на прибуток та інші платежі, формує резервний фонд і фонд споживання, накопичує інвестиційні ресурси для виробничого розвитку. Ця остання частина прибутку підприємства спрямовується на фінансування його інвестиційних проектів. На багатьох підприємствах (державної та колективної форм власності) прибуток їх розвитку, а навіть і їх санації. Резерви його зростання криються у зменшенні витрат підприємства, застосуванні системи «директ-костинг», що дає змогу управляти витратами, а значить, і прибуток. Амортизаційні відрахування від основних засобів і нематеріальних активів, є більш сталим джерелом формування інвестиційних ресурсів. З рахунок використання різних методів амортизації підприємство може регулювати формування амортизаційних потоків.

Серед зовнішніх власних джерел фінансування інвестиційних проектів підприємств головне місце посідають залучення додаткового акціонерного капіталу та продаж за грошові кошти пакетів акцій.

Залучення додаткового акціонерного капіталу є найбільш поширеною практикою формування власних інвестиційних джерел підприємств, створених у формі акцій акціонерним товариством, у тому числі державним.

Продаж за грошові кошти пакетів акцій також дає змогу сформувати певний обсяг інвестиційних ресурсів у грошовій формі. Це джерело формування фінансових ресурсів має певні межі: по-перше, воно обмежене загальною сумою акціонерного капіталу акціонерних товариств, по-друге, для державних підприємств продаж частини акцій державою не повинен призводити до втрати важелів реального управління ними з її боку.

Фінансування інвестиційних проектів підприємств може здійснюватись залученням позичкового капіталу (банківське кредитування, лізинг та залучення іноземних інвестицій на зворотній основі).

Банківське кредитування інвестиційних проектів є найбільш традиційною формою залучення позичкових фінансових ресурсів.

Одним з найпоширеніших джерел фінансування інвестиційних проектів реконструкції і модернізації у світовій практиці є лізинг, який уже набув поширення в Україні. В інвестиційному процесі підприємств можуть використовуватись як фінансовий , так і оперативний види лізингу.

Актуальною проблемою для України на сучасному етапі є залучення іноземних інвестицій. Найпривабливішими для іноземних інвесторів є галузі металообробки, машинобудування, харчової промисловості та інше.

З метою оптимізації джерел фінансування інвестиційних проектів у кожному випадку підприємству необхідно визначити вартість залучення інвестиційних ресурсів із різних джерел та розрахувати їх середню вартість. Ефективною слід вважати таку структуру джерел фінансування інвестиційного проекту, за якою середня вартість капіталу, що залучається, значно нижча за внутрішню норму доходності за ним. Таке співвідношення слід вважати найважливішим критерієм можливості реалізації інвестиційного проекту за пропонованою схемою його фінансування.

В залежності від основних принципів оцінювання ефективності інвестиційних проектів використовуються ряд методів:

- метод розрахунку чистого приведеного доходу (NPV);

- метод визначення індексу рентабельності інвестицій (РІ);

- метод визначення внутрішньої доходності інвестицій (ІRR);

- метод визначення строку окупності інвестицій (РР);

- метод визначення бухгалтерської рентабельності інвестицій (РОІ) або середньої норми прибутку на інвестиції (АRR).

Після оцінки інвестиційних проектів менеджерами вибираються для реалізації найбільш ефективні.

Контрольні питання

1. Що значать змінні грошові кошти?

2. В чому полягає аналіз інвестиційних проектів?

3. Що означає проектне фінансування?

4. Що є особливим джерелом формування фінансових ресурсів, що забезпечує всі напрямки стратегічного розвитку підприємства і накопичує інвестиційні ресурси для виробничого розвитку.

5. Яка роль банків в формуванні і впровадженні інвестиційних проектів?

6. Які є зовнішні джерела фінансово-інвестиційних процесів?

Завдання для вивчення теми

1. Визначити джерела фінансування інвестиційних проектів.

2. З’ясувати методику оптимізації джерел фінансування інвестиційних процесів

3. Визначити методи оцінювання ефективності інвестиційних проектів.

Основна література:

[17,18,22,23]

Додаткова література:

[26,28,29,30,31,32]