ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Змістовий модуль 4. Оцінка стратегії та аналіз інвестиційного портфелю

 

Тема 11. Оцінювання стратегії фінансового інвестування

Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань з оцінювання стратегії фінансового інвестування.

План вивчення теми

1. Розробка інвестиційних програм.

2. Пошук ідей та формування і початковий вибір проектів.

3. Фінансовий аналізу і прийняття рішень.

4. Реалізація інвестиційної програми.

5. Контроль за виконанням програм.

 

Методичні рекомендації

При вивченні теми доцільно звернути увагу на основні тези.

У системі забезпечення ефективного функціонування будь-якої економічної системи інвестиції відіграють важливу3 роль. Здійснення інвестицій – найважливіша умова вирішення практично всіх стратегічних та значної частини тактичних завдань розвитку.

Законом України «Про інвестиційну діяльність» передбачене трактування інвестиційної діяльності як сукупності практичних дій громадян, юридичних осіб і держави, спрямованих на реалізацію інвестиційних програм з метою отримання доходу або прибутку. У ст.. 3 Закону розглядається інноваційна діяльність як одна з форм інвестиційної діяльності, що здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво й соціальну сферу і яка включає: випуск і поширення нових видів техніки і технології, прогресивні міжгалузеві структурні зрушення; реалізацію довгострокових науково-технічних програм із тривалими термінами окупності затрат; фінансування фундаментальних досліджень для здійснення якісних змін у стані продуктивних сил; розробку нової ресурсозберігаючої технології, що має поліпшити економічний і соціальний стан.

Проте поняття інвестиційної діяльності набагато ширше бо здійснює процес вишукування необхідних інвестиційних ресурсів, вибору ефективних об’єктів, інструментів інвестування, формування збалансованої інвестиційної програми або портфелю та забезпечення ефективності їх реалізації. При формування програми визначається ідея проекту (списують основну ідею, проекту з посиланням на постанови, рішення та інші документи, що є підґрунтям для розроблення ТЕО; визначають відповідність ідеї наявній системі економічних відносин у країні та рівню її економічного розвитку). Визначають спонсорів і причини їх зацікавленості у реалізації інвестиційного проекту. Складають відомості про інвестиційний проект та замовника.

Визначають: параметри інвестиційного проекту, виробничі потужності підприємства; дані про його технічний стан; характеристику об’єктів, що підлягають реконструкції чи розширення, оцінку діяльності підприємства; техніко-економічні показники за останні 3 роки; продукцію та її структуру. Розкривають напрями економічної промислової, фінансової, соціальної політики керівництва підприємства. Визначають національні та галузеві фактори, що сприяють упровадженню інвестиційного проекту. Вказують назву, адресу, фінансові можливості та роль у інвестиційному проекту його організатора або ініціатора.

Після викладення основної ідеї інвестиційного проекту складають програму до складу якої входить: аналіз ринку та стратегія маркетингу; визначається сировина та комплектуючі матеріали, місце реалізації інвестиційного проекту та навколишнє середовище; розкривається інженерна часина та технології інвестиційного проекту; визначаються організаційні та накладні витрати; укомплектованість штатом кваліфікованих працівників; проводиться планування процесу здійснення інвестиційного проекту; проводиться фінансовий аналіз та оцінювання інвестицій; складається бюджет капіталовкладень та надходження коштів і здійснюється контроль за реалізацією інвестиційного проекту. При наявності кількох аналогічних проектів вибирається найбільш оптимальний для реалізації.

В програмі інвестиційного проекту особливе місце займає фінансовий аналіз та оцінювання інвестицій бо від цього залежить стратегічний напрямок та успішність реалізації проекту. При здійснення фінансового аналізу розробляють різні варіанти фінансування проекту, визначають цілі і завдання аналізу, проводять аналіз грошових витрат і надходжень класифікують витрати, проводять оцінку витрат, складають план прибутку та баланс грошових потоків, визначають фінансування проекту, оцінюють потреби у фінансуванні; визначають джерела фінансування інвестиційного проекту, оцінюють економічну ефективність проекту; визначають фінансово-економічні показники інвестиційного проекту та роблять відповідне заключення щодо доцільності реалізації інвестиційного проекту.

Згідно обраної програми здійснення інвестиційного проекту4 складається бюджет капіталовкладень, що складається із двох розділів: капітальних витрат тра надходжень (інвестиційних ресурсів). Всі витрати звичайно відображені в ТЕО але потрібне уточнення капітальних витрат відповідно до тої частини, що відноситься: до поточного року відповідно до вимог науково-технічного прогресу та в зв’язку із зміною цін та з урахуванням резервів фінансових ресурсів.

Уточнюється надходження коштів: уточнюється обсяг надходжень, структура джерел надходження коштів, забезпеченість окремих статей по періодах витрат на рік квартал, місяць.

Реалізація проекту здійснюється згідно з визначеною програмою та проведеними уточненнями. Але щоб досягти певного успіху здійснюють контроль за реалізацією інвестиційних проектів. Контроль поділяється на попередній контроль (до початку проведення господарських операцій), поточний контроль (здійснюють щодня, паралельно з господарськими операціями) і наступний контроль (щоб установити правильність і законність здійснення господарських операцій). Усі три контролі взаємопов’язані, а їх здійснення є обов’язковою умовою успішного управління інвестиційною діяльністю підприємства в реальному секторі економіки.

 

Контрольні питання

1. Як слід трактувати поняття «інвестиційна доцільність»?

2. Які основні параметри інвестиційного проекту?

3. Для чого складається програма до інвестиційного проекту?

4. Яка роль фінансового аналізу при формуванні інвестиційного проекту?

5. Для чого розробляють різні варіанти фінансового проекту?

6. Що собою представляє бюджет капіталовкладень?

 

Завдання до вивчення теми

1. Визначити параметри інвестиційного проекту.

2. Визначити питання що входять до програми здійснення інвестиційного проекту.

3. Визначити питання які слід враховувати при розробці різних варіантів фінансового проекту.

4. Визначити методику бюджету капіталовкладень.

5. Охарактеризувати процес реалізації інвестиційного проекту.

Основна література:

[19,22,23,24]

Додаткова література:

[9,17,18,25,36,37]

Тема 12. Аналіз інвестиційного портфелю

Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань з інвестиційного портфелю.

План вивчення теми

1. Вибір фінансових інструментів інвестування.

2. Альтернативна структура портфеля за видами фінансових інструментів.

3. Оцінка основних параметрів сформованого інвестиційного портфелю.

4. Оцінка ефективності управління портфелем цінних паперів.

 

Методичні рекомендації

При вивченні теми доцільно звернути увагу на основні тези.

Підприємство як система розвивається подібно до зміни періодів формування, функціонування і відновлення. Відповідно і процес фінансового управління складається управління формування системи інвестицій і системи фінансових ресурсів та фінансових джерел підприємства; розподілом прибутку; процесом зростання або скорочення фінансових можливостей підприємства. Кожний період характеризується метою, засобами її досягнення й отриманими результатами.

Мета періоду формування полягає у створенні індивідуальної системи інвестицій підприємства адекватної потребам ринку і внутрішнім можливостям.

Засобам досягнення мети є інвестиції та вибір фінансових джерел для їх здійснення. Існує два розуміння категорії інвестування. Інвестування – це вкладання будь-яких коштів з метою подальшого одержання прибутку. У вузькому розумінні – це вкладання коштів у матеріальну частину бізнесу, тобто в основний та оборотний капітал підприємства.

Інвестор, агресивний чи консервативний, незалежно в того, які цілі він переслідує на ринку цінних паперів і управління портфелем якого типу (активне чи пасивне) дотримується, для формування портфеля повинен вибирати цінні папери. Існує два професійних підходи до їх вибору – фундаментальний та технічний аналіз.

Фундаментальний аналіз це аналіз чинників, які впливають на вартість цінного папера. Він вказує на питання, який папір потрібно купувати або продавати, а технічний – коли це слід зробити.

Традиційне портфельне управління базується на ідеї збалансованого портфеля. Використовуючи цей підхід до аналізу інвестицій інвестори розглядають різні види цінних паперів і вибирають ті, які відповідають їхнім інвестиційним категоріям.

Використовуючи сучасну портфельну теорію розглядаються оптимальні методи розміщення цінних паперів у портфелі, що дає можливість здійснити набір цінних паперів у портфелі з вищим доходом. Одним з найпростіших засобів цієї теорії є метод диверсифікації, який дає змогу інвестору мінімізувати ризик портфелю. Отже при формування портфеля з’ясовуються деякі загальні припущення – ідея оптимального портфеля, та страх перед ризиком і сам ризик. Згідно сучасної теорії робиться висновок: ринок є ефективним або неефективний і що більший дохід можна одержати, купуючи недооцінені цінні папери.

Інвестори сприймають ризик негативно бо він визначається несталістю норми доходності або основного капіталу. Інвестори надають перевагу вищій нормі дохідності над нижчого. Чим більший дохід, тим більший ризик (і навпаки). Інвестори намагаються максимально збільшити доходи і мінімізувати ризик. Щоб зменшити ризик інвестор додає інші цінні папери до свого портфелю. Основним завданням інвестора є ефективний вибір цінних паперів.

Отже при виборі інвестиційного проекту складається інвестиційний портфель, що має альтернативну структуру за видами фінансових інструментів. Проводиться оцінка параметрів сформованого інвестиційного портфелю і в цілому складається оцінка ефективності управління портфелем цінних паперів.

Портфель, який формує інвестор складається з кількох активів, кожний з яких має свою очікувану дохідність і ризик.

Інвестори зацікавлені в оцінці ступеня ефективності своїх портфелів цінних паперів. При цьому варто визначити, чи варто інвестувати кошти в цей портфель.

У процесі прийняття рішення інвесторам потрібно дотримуватися певної послідовності за вибору інвестиційних інструментів: розрахувати повну дохідність, оцінити ризик пов'язаний з інвестиціями; оцінити співвідношення = ризик-дохідність кожного з альтернативних інвестиційних інструментів; обирати інвестиційні інструменти, які пропонують найвищу дохідність за допустимою для інвестора рівня ризику.

Для оцінки результативності управління портфелем потрібно визначити: фактичну дохідність; фактичний ризик портфеля; еталонний портфель, тобто портфель, який можна використовувати як точку відліку для порівняльного аналізу.

Контрольні питання

1. Дати визначення терміну інвестування і визначити в який капітал вкладаються кошти?

2. Які цілі переслідує інвестор?

3. Як реагують інвестори на можливий ризик?

4. Для чого складається інвестиційний портфель?

5. Для чого потрібна оцінка ступеня ефективності портфелів цінних паперів.

Завдання до вивчення теми

1. Визначити необхідність створення збалансованого портфеля.

2. Визначити оптимальні методи розміщення цінних паперів у портфелі.

3. З’ясувати яким портфелям інвестори надають перевагу.

4. Здійснити оцінку ступеня ефективності портфелів цінних паперів.

5. Визначити методику оцінки результативності управління портфелем.

Основна література:

[5,6,7,8,9,11,12,13,14,15,23,24]

Додаткова література:

[18,20,28,29,32,37,38]


© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти