ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Мал. 3. Сузір’я Малою і Великої Ведмедиці та Полярна зоря.

 

 

 

Мал. 4. Схема орієнтирних напрямків на яскраві зорі сузір’їв від зір Великої Ведмедиці.

 

Між Великою Ведмедицею і Малою Ведмедицею знаходиться сузір’я Дракона. Сузір’я складається з ланцюжка зір, які утворюють ламану лінію і закінчується неправильним чотирикутником із зір – цей чотирикутник є головою Дракона. Недалеко від голови Дракона знаходиться сузір’я Ліри з красивою зіркою Вега.

Сузір’я Жирафа і Рись знаходяться між сузір’ями Великої Ведмедиці і Кассіопеєю. До них входять слабкі зорі, характерних фігур вони не утворюють. На всьому небі – це сама “темна”, сама “бідна“ яскравими зорями ділянка зоряного неба.

На малюнку 4 показана схема орієнтирних напрямків на яскраві зорі сузір’їв від зір Великої Ведмедиці.

 

 

Сузір’я осіннього неба.

 

Від постійно видимих навколополярних сузір’їв ми перейдемо до сузір’їв характерних для кожної пори року – осені, зими, весни і літа. Вивчення сузір’їв кожної пори року – це умовне. Наприклад, у довгі зимові ночі від кінця вечірніх сутінок і до ранньої зорі над горизонтом повільно пропливають не тільки “чисто зимові”, але й “осінні” (раннім вечером) і “ весняні” (під ранок) і навіть частково “літні” сузір’я.

Під осіннім зоряним небом ми будемо розуміти ту панораму сузір’їв, яку побачить спостерігач першого жовтня о 22 годині по годинах місця спостереження (мал. 5).

 

 

 

Мал. 5. Вигляд зоряного неба у вечірні часи на початку жовтня.

 

Мал. 6. Південно-східна частина осіннього неба.

 

Розглянемо південно-східну частину осіннього неба (мал. 6). В південно-східній частині неба на півдорозі до горизонту видно великий квадрат із чотирьох майже однакової яскравості зір. Від лівого верхнього кута відходить до сходу і трохи вверх ланцюжок із трьох зір. Це сузір’я нагадує ківш Малої Ведмедиці. Великий квадрат без лівого верхнього кута – основна частина сузір’я Пегаса. Ручка ковша – найбільш яскраві зорі сузір’я Андромеди. На продовженні цієї ручки бачимо ще одну зорю такої яскравості як і головні зірки сузір’я Андромеди. Це головна зірка сузір’я Персея – a-Персея, а саме сузір’я подібне трикутнику, який утворюють зорі a, b і d.

Під ланцюжком головних зір Андромеди в південно-східній частині неба видно дві майже однакової яскравості зорі, які очолюють сузір’я Овна.

Пегас, Андромеда, Персей, Овен – найбільш помітні сузір’я осіннього неба. Інші сузір’я треба шукати відносно цих головних сузір’їв. Між Андромедою і Овном знаходиться маленьке сузір’я Трикутник, утворений зірками a-, b- і g- , малопомітний, до того ж на небі можна побудувати багато трикутних комбінацій із трійки зір.

Ще менш виразні сузір’я Ящірки – група малояскравих зір, які знаходяться всередині круга, створеного сузір’ями Пегаса, Андромеди, Кассіопеї, Цефея, Лебедя. Правіше Овна розміщено велике сузір’я Риб. Сузір’я Риб не містить яскравих зір. Під Овном і Рибою велику ділянку неба займає сузір’я Кита, в якому навіть при хорошій уяві не можна помітити якого-небудь контуру цієї велетенської тварини. Незрозуміле походження назви сузір’я Кита.

Сузір’я Овна на старовинних картах має вигляд барана або ягнятка. Овен по-латині “баран”, а по-старослав’янськи – “ягнятко”. На цій карті сузір’я Риб має такий вигляд: дві риби, зв’язані за хвости широкою стрічкою. Ящірка – це група малояскравих зір. Гевелій розмітив там тому, що там залишилось місце тільки для маленької тваринки. Зірки – це блиск на шкірі ящірки.

Сузір’я зимового неба.

 

Зоряне небо зимою дуже красиве, багате яскравими зорями. В південній частині неба 1 січня о 22 годині невисоко над горизонтом видно фігуру легендарного мисливця Оріона. Його пояс складається із трьох горячих зір дзета, епсилон і дельта, а на лівому плечі сяє красива зірка Бетельгейзе, a-Оріона, але не вона, а яскрава біла зірка Рігель, b-Оріона є яскравішою зорею цього сузір’я (мал. 7).

 

 

Мал. 7. Сузір’я Оріона.

 

 

Мал. 8. Вигляд зоряного неба у вечірні часи на початку січня.

Небесний мисливець Оріон знаходиться в оточенні декількох тварин. Справа і зверху на нього біжить розлючений бик, або Телець, одне око якого є зірка Альдебаран (a-Тельця). Оріону не страшний Телець. Він зустрічає розлюченого бика високо занесеною дубинкою, палицею. Його охороняють дві вірні собаки – Великий Пес і Малий Пес (мал. 8). Кожне із цих сузір’їв має зорю першої зоряної величини: Великий Пес – має Сіріус, a Великого Пса, яскрава зоря на всьому зоряному небі; Малий Пес має зірку Проціон, вона менш яскрава ніж Сіріус. Великий Пес звернув увагу на Зайця, який вибіг із під ніг Оріона. Головна зірка a Зайця зоряна величина 2,6mразом з Рігелем і капа Оріона утворюють вершини майже рівностороннього трикутника.

Ця група сузір’їв має такий вік як і Велика Ведмедиця. Такі ж давні і два інші яскраві сузір’я Близнюків і Візничого. Зорі a і b сузір’я Близнюків, що знаходяться лівіше сузір’я Оріона, були названі Кастором і Поллуксом, іменами тих міфічних близнюків, батьком яких був могутній Зевс, а матір’ю – легковажна земна красуня Леда.

Недалеко від зеніту ми бачимо дуже яскраву жовтувату зорю Капеллу – основна із сузір’я Візничого. Слово “капелла” в перекладі на українську мову – “кізочка”. Це та міфічна кізонька Амалфея, яка годувала Зевса.

Справа від Оріона – сузір’я Ерідана, міфічна ріка, в якій потонув Фаетон – син бога Сонця, покараний за непокору своєму батькові. Ріка продовжується далеко за горизонтом і закінчується у південній півкулі зоряного неба яскравою зорею Ахернар.

Зліва від Оріона знаходиться “молоде” зимове сузір’я Єдинорог. Це міфічна тварина - кінь з довгим прямим рогом.

 

 

Сузір’я весняного неба.

 

Яке воно темне, весняне зоряне небо. Зимою воно було прикрашене сімома яскравами зорями, а зараз ми бачимо три зірки першої величини одинаково світять серед неяскравих весняних зір.

Весняні сузір’я вивчаємо 15 квітня о 22 годині (мал. 9). Справа від небесного меридіану посередині між точками півдня до зеніту видно сузір’я Лева. Головна зірка цього сузір’я – Регул. На південному сході видно дві яскраві зірки. Та, що вище і яскравіша, оранжева зірка Арктур, найяскравіша із весняних зір і головна в сузір’ї Волопаса. Нижче і правіше Арктура – голубувата Спіка, яка очолює сузір’я Діви. Лев, Волопас, Діва – сузір’я, які чітко видно на весняному небі.

Справа від Лева – сузір’я Рака, а зверху над Левом знаходиться маленьке сузір’я Малого Лева. Правіше Волопаса знаходиться сузір’я Гончі Пси і Волосся Вероніки. Нижче і правіше Діви неправильний чотирикутник із зір одинакової яскравості утворює сузір’я Ворона.

 

 

Мал. 9. Вигляд зоряного неба у вечірні часи на початку квітня.

 

Сузір’я Чаша і Секстант знаходяться між Левом і Гідрою. Вони дуже невиразні, знайти їх контури чітко не можна. Нижче зірки Спіки сузір’я Діви видно дві зірки a і b (2,8mі 2,6m) із сузір’я Терезів.

 

 

Сузір’я літнього неба.

 

Короткі світлі літні ночі. Для астрономів це сама несприятлива пора. А в північних областях у період білих ночей для астрономів настає повна бездіяльність у вивченні і спостереженні літнього неба (мал. 10).

На світлому вечірньому літньому небі з’являються три яскраві зірки: Вега (a Ліри), Денеб (a Лебедя) і Альтаїр (a Орла). Вони утворюють вершини великого “літнього трикутника” північного літнього неба. В більш темні серпневі ночі поряд з голубою Вегою нижче неї видно чотири неяскраві зорі, які знаходяться у вершинах уявного паралелограма. Це той музикальний інструмент, на якому грав Орфей, що покорив своїм мистецтвом гри жителів аду. Для сузір’я Лебедя характерний хрест, вершина якого є білий Денеб. На старих атласах зображено Лебедя, який летить вниз до Землі. Греки вважали, що в цьому образі сам могутній Зевс, ховаючись від ревнивої Гери, летить на побачення до Леди – майбутньої матері Кастора і Полукса.

Близько від Альтаїра вище і нище цієї яскравої голубої зорі знаходяться дві яскраві зірочки – g і b Орла. Разом із зіркою d, яка знаходиться справа від g і b, вони утворюють характерну фігуру цього сузір’я, яке називають сузір’ям Орла.

За давньою грецькою легендою – це той птах, який протягом 10000 років клював печінку прикованому до скали Прометею – славному герою, який приніс з Олімпа людям світ знань і за це жорстоко був покараний розгніваними богами.

 

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти