ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Поняття і класифікація слідчих ситуацій

Слідча ситуація - це нова категорія криміналістичної тактики, яка сфор­мувалася в 1967 р. (О. Н. Колісниченко). Однак і до цього часу її поняття ви­кликає дискусію.

Більшість учених слідчу ситуацію розуміють як положення, що склалося на певний момент розслідування злочину (О. Н. Колісниченко, О. Р. Ратинов, І. М. Лузгін, І. Ф. Герасимов).

В. К. Гавло формулює слідчу ситуацію як сукупність фактичних даних, які відображають подію, що розслідується. Близький до цього визначення і Л. Я. Драпкін, який у слідчій ситуації бачить інформаційну модель, динамічну інформаційну систему, що містить ознаки, які мають значення в кримінальній справі. В. І. Шиканов та М. О. Селіванов вважають, що слідча ситуація - це сукупність даних, за яких слідчий повинен діяти. Слідча ситуація - це обста­новка, картина розслідування, яка склалася на певний момент розслідування, тобто сума значущої інформації (М. О. Селіванов).

Нарешті, Р. С. Бєлкін визначає слідчу ситуацію як «...сукупність умов, у яких на даний момент здійснюється розслідування, тобто обстановка, в якій проходить процес розслідування».

Розглянуті визначення слідчої ситуації справедливі тільки в матеріаліс­тичному плані, оскільки умови, в яких проходить розслідування, складають об'єктивну реальність - матеріальні та ідеальні джерела інсрормації. Однак такі визначення слідчої ситуації в пізнавальному (гносеологічному) аспекті некоректні і потребують удосконалення.

Слідча ситуація - це, з одного боку, об'єктивна реальність (матеріальні та ідеальні джерела), а з другого - це пізнана суб'єктом доказування об'єктивна реальність, яка існує на даний момент. Непізнана матеріальна реальність містить потенційну інформацію щодо події злочину. Для введення її в процес доказування необхідний суб'єкт пізнання, який дослідить її та сформує слідчу ситуацію, яка становить пізнавальну проблему. Останню слідчий вирішує шляхом застосування тактичних рішень.

Таким чином, слідча ситуація в пізнавальному аспекті - це оціночна кате­горія, а в інформаційному - сукупність матеріальних та ідеальних джерел, які виникають на конкретний момент розслідування. Отже, у визначення слідчої ситуації повинен вводитися суб'єкт пізнання. Тому ситуації класифікують за суб'єктом: експертні, пошукові, судові, слідчі.

Слідча ситуація- це пізнана слідчим сукупність умов, в яких на даний момент здійснюється розслідування;

слідча ситуація - це інсрормаційна модель, яка склалася у суб'єкта дока­зування на основі пізнання реальних умов, за яких здійснюється розслідуван­ня. При побудові (пізнанні) слідчої ситуації слідчий враховує чинники:

1) інформаційного характеру стосовно події злочину;

2) процесуального й тактичного характеру;

3) психологічного характеру;

4) організаційного характеру.

Слідчі ситуації класифікують за різними основами, але найбільш повну класифікацію запропонував Л. Я. Драпкін:

- прості та складні ситуації;

- проблемні та конфліктні;

- типові та специфічні;

- закриті та відкриті;

- одноелементні та багатоелементні (комплексні);

- суворого суперництва та несуворого суперництва.

Існують також інші класифікації слідчих ситуацій, складені з урахуванням їх змісту і напрямку розслідування (О. Я. Баєв, В. П. Бахін, А. В. Дулов, В. Е. Ко-новалова та ін.). Таким чином можна виділити такі ситуації:

- сприятливі та несприятливі;

- конфліктні та безконфліктні;

- типові та специфічні (нетипові);

- початкові, проміжні, кінцеві.

Сприятлива ситуація складається за наявності достатньої інформації. Ситуація стає сприятливою, коли для її вирішення потрібно тільки забезпечи­ти раціональну реалізацію можливостей (слідчих, оперативно-розшукових, громадських, організаційних).

Несприятлива ситуація складається, коли слідчому для її вирішення не­обхідно визначити заходи впливу, прийняти тактичне рішення та реалізувати його. Несприятлива ситуація найчастіше характеризується відсутністю до­статньої інформації для її вирішення. Дії слідчого спрямовані на збирання інформації з метою її дослідження та введення до кримінального процесу.

При конфліктній ситуації інтереси слідчого та учасників процесу розслі­дування не збігаються (наприклад, обвинувачений прагне приховати сліди злочину, не нести за нього відповідальність і т. ін.). \

Безконфліктна слідча ситуація виникає, коли інтереси учасників розслід дування збігаються.

Типова ситуація складається, коли при розслідуванні злочину діють загаль­ні закономірності механізму здійснення злочину, утворення джерел доказово!*

інформації. Для вирішення типових ситуацій застосовують заздалегідь розро­блені програми діяльності слідчого, дізнавача.

Специфічна слідча ситуація складається за характерним збігом обставин, які потребують вибору нетипових засобів і тактичних прийомів вирішення.

Початкові слідчі ситуації виникають на стадії порушення кримінальної справи та на початковому етапі її розслідування.

Проміжні ситуації' характерні для подальшого етапу розслідування (робо­чого етапу), вони можуть бути різних видів.

Кінцеві ситуації виникають при завершенні розслідування, оцінці його ре­зультатів, вони визначають, як закінчилося розслідування, які проблеми виник­ли у зв'язку з цим. Вирішення кінцевих ситуацій передбачає діяльність слідчо­го, яка завершує процес розслідування.

Для вирішення слідчої ситуації слідчий приймає тактичне рішення; вибирає засоби й методи виявлення, фіксації, дослідження та використання джерел доказової інформації у рохлідуванні. Спочатку - це уявна діяльність з оцінки ситуації, яка склалася, а в подальшому - це формування уявної інформаційної моделі, побудова слідчих версій, планування, вирішення слідчої ситуації і, врешті-решт, практична діяльність, тобто реалізація тактичного рішення. Таким чином, прийняття слідчим тактичного рішення - це діяльність, яка включає:

а) оцінку ситуації;

б) створення уявної інформаційної моделі;

в) вичленення проблеми та побудову версій;

г) планування діяльності щодо вирішення ситуації;

д) практичну діяльність щодо реалізації тактичного рішення.

Тактичні рішення поділяються на процесуальні й непроцесуальні. До пер­ших відносять вибір слідчих дій, запобіжного заходу тощо. Непроцесуальні тактичні рішення - це прийоми й засоби реалізації процесуальних рішень, тому вони повинні відповідати принципам кримінально-процесуального зако­нодавства. Вибір найбільш раціональних засобів і тактичних прийомів пов'яза­ний із ризиком, тому необхідна достатня інформаційна база. Отже, тактичне рішення- це вольовий акт слідчого, який полягає у визначенні мети, а також засобів і способів її досягнення. Звідси будь-яке тактичне рішення повинно відповідати низці вимог: законності, етичності, обґрунтованості, своєчасності, реальності виконання.

Тактична операція- це сукупність слідчих, оперативних та інших дій, які плануються слідчим для вирішення слідчої ситуації у ході розслідування зло­чину. Звідси слідчі дії, оперативні та організаційні заходи складають елементи тактичної операції.

Тактична операція є засобом розслідування, вона завершує процес ситу­аційного розслідування, який включає ситуацію, тактичне рішення та тактичну операцію.

Процес розслідування - це пізнавальна діяльність слідчого з приводу по­дії злочину. Будь-яка ситуація, що виникає на конкретний момент розсліду­вання, ставить перед слідчим пізнавальне завдання, для вирішення якого він приймає тактичне рішення, яке практично реалізує в тактичній операції.

 

 

 

 

 

Слідча ситуація   Тактичне рішення   Тактична операція  
     
; »        
               

Проведена тактична операція формує нову ситуацію, для вирішення якої слідчий знову приймає тактичне рішення, яке реалізує у ході тактичної опера­ції і так до тих пір, доки не буде завершено останню кінцеву ситуацію, тобто не закінчено розслідування.

Принципи проведення тактичних операцій (за А. В. Дуловим):

- індивідуальність під час розробки та проведення тактичної операції, при вирішенні кожної слідчої ситуації, яка складається;

- обов'язковість попереднього криміналістичного аналізу злочину;

- використання даних наукової організації праці;

- динамічність тактичних операцій;

- поєднання колегіальності та одноособовості при проведенні тактичної операції;

- обов'язкове дотримання етичних норм;

- завершення тактичної операції процесуальною фіксацією її проведення та результату.

Види деяких тактичних операцій:

1) тактична операція «Збирання інформації»;

2) тактичні операції групи «Пошук»;

3) тактичні операції групи «Фіксація».

Проведення тактичної операції складається з таких елементів: визначен­ня мети і прийняття рішення щодо проведення операції; розробки моделі та планування тактичних операцій; безпосередня організація сил і засобів про­ведення операції.

Розроблення моделі й планування тактичної операції (наприклад, зби­рання інформації) здійснюється з дотриманням таких умов:

1) оперативність при одержанні інформації;

2 конспіративність збирання інформації;

3 постійна перевірка достовірності та надійності інформації;

4 забезпечення збирання інформації з використанням найменшої кілько­сті технічних засобів і тактичних прийомів;

5) обов'язковий синтез усіх фактів і відомостей стосовно них в єдиній сис­темі інформації про об'єкти, процеси, явища.

Тактична комбінація відрізняється від тактичної операції тим, що цим терміном визначають сукупність слідчих дій та оперативних заходів для ре­алізації одного з тактичних прийомів. Л. Я. Драпкін та А. В. Дулов вважають, що поняття «тактична комбінація» несе інше смислове навантаження, яке відрізняється від поняття «тактична операція». Тому комбінація як склад^ ний задум, система прийомів для досягнення будь-якої мети відрізняється від тактичної операції, хоча Р. С. Бєлкін і В. Я. Колдін ототожнюють ці поняття.

Більш прийнятне визначення поняття за (Л. Я. Драпкіним та А. В. Дуло­вим). Тактична операція за змістом та завданнями не дорівнює тактичній комбінації, перша за обсягом ширша другої. Слідчий проводить тактичні операції, які поєднують слідчі дії, оперативні та організаційні заходи для вирішення слідчих ситуацій, тобто операція включає як процесуальні, так і непроцесуальні засоби досягнення мети розслідування. Тактична комбіна­ція - це поєднання організаційних, оперативних заходів, тобто непроцесу-альних засобів досягнення будь-якої мети і вирішення головним чином за­вдань розкриття та розслідування злочинів за допомогою оперативно-розшукових засобів.

Глава 18 ОРГАНІЗАЦІЯ І ПЛАНУВАННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти