ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Взаємодія нейтронів з речовиною

Нейтрон – електрично нейтральна нестабільна ядерна частинка 0n. Маса нейтрона (mn=1.0086654·10-24 г) приблизно в 1836 разів більша маси електрона або позитрона та приблизно рівна масі протона, тобто масі ядра водню. Нейтронне випромінювання володіє найбільшою проникною здатністю із всіх видів випромінювання. Дана властивість обумовлена тим, що нейтрони не взаємодіють з електронними оболонками, не відштовхуються кулонівським полем ядра. Всі нейтрони умовно діляться на декілька енергетичних груп, які приведені в табл. 3.1.

 

Таблиця 3.1 – Основні характеристики нейтронів

Нейтрони Енергія Еn, еВ Температура T, К Швидкість Vn, см/с Довжина хвилі ln, см
Холодні 0,001 11,6 4,37·104 9,04·10-8
Теплові 0,025 2,2·105 1,80·10-8
Повільні 0,5 1,16·104 1,39·106 2,86·10-9
Надтеплові 30 - 50      
Резонансні 1,16·106 1,39·107 2,86·10-10
Проміжні 0,5-2·105 1,16·108 1,39·108 2,86·10-11
Швидкі 2·105-2·107 1,16·1010 1,39·109 2,86·10-12

 

Швидкі нейтрони, розповсюджуючись в навколишньому середовищі, в процесі пружного і непружного розсіювання, порівняно швидко (за 10-4 - 10-5 с) втрачають свою енергію (до 0,025 еВ) і швидкість (до 2200 м/с) та перетворюються на теплові. Останні поглинаються ядрами внаслідок радіаційного захоплення з утворенням на першій стадії складних ядер, які потім (через 10-12 - 10-24 с) переходять в основний стан з випуском γ– квантів.

Найбільш суттєвими процесами, які протікають при взаємодії нейтронів з гірською породою, є пружне і не пружне розсіювання на ядрах елементів та поглинання (захоплення) ядрами елементів, які складають гірську породу, з випромінюванням, як правило, інших частинок

Припружному розсіюванні відбувається перерозподіл кінетичної енергії між нейтроном і рухомим ядром відповідно до їх мас і кута розсіювання за принципом зіткнення пружних куль. При цьому внутрішній стан ядра і кінетична енергія системи “нейтрон-ядро” залишаються незмінними. Величина втрати енергії нейтроном при пружному розсіюванні залежить від характеру його зіткнення з ядром і маси останнього. Максимальна втрата енергії нейтроном відбувається при центральному зіткненні і коли маса атома співвимірна з масою нейтрона. Отже, водень є найкращим сповільнювачем нейтронів.

При непружномурозсіюванні нейтрон спочатку захоплюється ядром, а потім викидається з нього, але вже з меншою енергією і під деяким кутом до напряму початкового руху. Ядро ж, що захопило і втратило нейтрон, залишається на деякий час у збудженому стані і потім повертається в основний (спокійний) стан, випускаючи при цьому γ-квант.

Непружне розсіювання – це порогова реакція. Енергія порогу, яка рівна енергії першого збудженого ядра, зменшується із зростанням масового числа від декількох мільйонів електрон-вольт до 100 кеВ і нижче. Відповідно, непружне розсіювання нейтронів проходить тільки при взаємодії швидких нейтронів з речовиною та переважно на важких ядрах елементів.

При захопленні ядром нейтрона перший переходить у збуджений стан. Перейшовши в стан збудження, ядро розпадається різними способами в залежності від степені збудження, яка визначається енергією падаючого нейтрона.

Поглинання нейтронів супроводжується випромінюванням протона β-, α-частинки, двох-трьох нейтронів або гамма-квантів, тобто воно проходить у реакціях (n, β), (n, α), (n, 2n), (n, γ) і т. д.

Реакція типу (n, γ) називається радіаційним захоплення нейтрону. На використанні реакції даного типу базується нейтронний гамма-каротаж. Аномально поглинають теплові нейтрони такі елементи як кадмій, хлор, бор, літій та інші.

Таким чином, нейтрони, які випромінюються джерелом і потрапляють в гірську породу, відносно швидко (за 10-4–10-5 с) сповільнюються в результаті пружних і частково не пружних співударів. Більша частина нейтронів минає поглинання в області високих енергій та захоплюється ядрами за реакцією захоплення (n, g).

Розподіл нейтронів в середовищі залежить від нейтронних властивостей середовища, в основному від хімічного складу останнього. Для більшості гірських порід уповільнюючи і поглинаючі властивості визначаються вмістом водню: чим він вищий, тим швидше зменшується густина нейтронів з віддаленням від джерела нейтронів.

Вірогідність взаємодії нейтронів з речовиною кількісно характеризується нейтронним ефективним січенням, числове значення якого виражається в м2. У практиці застосовують дрібну одиницю вимірювання вказаної характеристики - барн (1 барн = 10-28 м2). Ефективні січення процесів розсіювання і захоплення, що відносяться до одного ядра елементу, називають відповідно мікроскопічними ядерними січеннями розсіювання σр і захоплення σз. Ефективні січення розсіювання і захоплення, що відносяться до одиниці об'єму породи, називають макроскопічними січеннями розсіювання σр і захоплення σз.

Густина теплових нейтронів залежить в загальному випадку від уповільнюючих і поглинаючих властивостей середовища і визначається довжиною уповільнення Ls, коефіцієнтом дифузії D і часу життя теплових нейтронів τ.

Часом життя теплового нейтрона називається час існування нейтрона в породі з моменту його перетворення в тепловий до моменту його захоплення ядром і визначається за формулою:

 

, (3.26)

 

де – швидкість теплових нейтронів (2200 м/с); lср.з – середня довжина вільного пробігу нейтрона до його захоплення ядром.

Довжиною уповільнення нейтронів (довжиною дифузії) називають середню довжину шляху нейтрона від точки, де він став тепловим, до точки захоплення і визначається за формулою:

 

, (3.27)

де r2ср.d – середній квадрат відстані по прямій від точки уповільнення нейтрона до точки захоплення його ядром; D – коефіцієнт дифузії, який рівний:

. (3.28)

 

Інтенсивність поглинання теплових нейтронів залежить від вмісту в породах елементів з високим ефективним січенням захоплення σз, основним з яких в осадових породах є хлор.

Таким чином, уповільнююча і поглинаюча здатність гірських порід визначають просторовий розподіл нейтронів на різних стадіях їх взаємодії з породами, на вивченні якої і засновані нейтронні методи дослідження свердловин.

Залежно від довжини зондів свердловинних приладів ми досліджуватимемо вторинне гамма-випромінювання та теплові або надтеплові нейтрони.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти