ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Вид - Dicrocoelium lanceatum.

Задача 2.

Хворий К. з діагнозом фасціольозу скаржиться на різкі болі в животі, відчуття ядухи і затруднення дихання, підвищення температури до 37,4 – 37,6 °С, появу на шкірі висипань. Об’єктивно виявлено збільшену печінку.

а) Обґрунтуйте патогенну дію фасціоли, що зумовлює названу симптоматику.

б) Яким чином могло відбутися зараження пацієнта і якою стадією паразита?

в) Якими шляхами може попадати личинка в жовчні ходи печінки?

г) Як було доведено діагноз фасціольозу?

д) Чи реально ставити питання про девастацію збудника фасціольозу? Чому?

Еталон відповіді:

а) Вказана симптоматика обумовлена вираженою токсико-алергічною реакцією, особливо під час міграції в організмі людини.

б) Інвазивною стадією є адолескарій, зараження яким відбувається при поїданні водяних рослин або вживанні немитих овочів чи фруктів.

в) Потрапивши через рот, личинкова стадія може мігрувати до свого остаточного місця локалізації – жовчних протоків печінки – двома шляхами: перший – крізь стінку кишківника личинки проникають у черевну порожнину, потім крізь капсулу печінки та її паренхіму до жовчних протоків; другий можливий шлях міграції – гематогенний, тобто системою ворітної вени.

г) Діагноз ставиться на ранніх стадіях на основі серологічних реакцій, а на пізніх – на основі виявлення яєць при овоскопії фекалій або дуоденального вмісту.

д) Питання про девастацію ставити нереально, оскільки паразит займає свою певну екологічну нішу, його життєвий цикл пов’язаний з природними хазяями, в яких паразит проходить певні стадії розвитку.

VII. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті:

а) Методика проведення заняття.

На початку заняття проводиться перевірка вихідного рівня знань студентів у вигляді тестового контролю та письмової відповіді на питання. Розглядаються теоретичні питання даної теми, в обговоренні якої беруть участь всі студенти під керівництвом викладача. Після чого студенти виконують самостійну навчально-дослідницьку роботу і вирішують індивідуальні ситуаційні задачі.

В кінці заняття проводиться перевірка кінцевого рівня знань студентів, аналіз результатів роботи з перевіркою протоколів і виставленням відповідної оцінки і балів.

б) Організаційна структура заняття (технологічна карта)

№ п/п Основні етапи заняття Час в хвилинах Матеріали методичного забезпечення
І. Підготовчий етап
1. 2. 3. Організаційний момент Перевірка вихідного рівня знань студентів Обговорення теоретичних питань       Тести, набір індивідуальних питань Таблиці    
ІІ. Основний етап- науково-дослідницький
4. 5. Виконання самостійної науково-дослідницької роботи, розв’язок ситуа-ційних задач і оформлення протоколу. Контроль виконання завдань самостійної роботи     Таблиці, мікроскопи, мікропрепарати, підручники, посібники.  
ІІІ. Заключний етап
6. Тестовий контроль кінцевого рівня знань Тести
7. Аналіз і підведення під- сумків заняття, вистав-лення оцінок і балів, підпис протоколів занят-тя. Домашнє завдання    

в) Зразки тестових завдань для перевірки кінцевого рівня знань.

1. У хворого збільшена печінка, з’являється біль при її пальпації. Періодично спостерігаються напади печінкових кольок, нудота, підвищення температури. При трьохразовому дослідженні фекалій виявлено овальні яйця жовтого кольору розміром 130 мкм, всередині з багаточисельними жовточними клітинами, на одному з полюсів мають кришечку. Про яке захворювання йде мова?

A. Фасціольоз;

B. Дикроцеліоз;

C. Парагонімоз;

D. Балантидіаз;

E. Лейшманіоз.

 

2. Хворий скаржиться на підвищену температуру тіла, біль у грудях, кашель з харкотинням і задишку. При мікроскопії харкотиння виявлені золотисто-коричневі великі овальні яйця з кришечкою. Назвіть гельмінта, яким уражений хворий.

A. Fasciola hepatica;

B. Dicrocoelium lanceatum;

C. Paragonimus ringeri;

D. Opisthorchis felineus;

E. Schistosoma yaponicum.

3. Які можливі зміни в печінці людини виникають при трематодозах:

A. Закупорка печінкових проток;

B. Збільшення печінки;

C. Механічне травмування тканин печінки;

D. Цирозне переродження печінки;

E. Всі зміни разом.

4. Пошкодження жовчних протоків, їх закупорка паразитами з подальшим розвитком механічної жовтяниці можливі при паразитуванні у людини:

A. Fasciola hepatica;

B. Dicrocoelium lanceatum;

C. Paragonimus ringeri;

D. А+ В + С;

E. А + В.

5. Назвіть трематоди, що здійснюють в організмі людини негематогенний шлях міграції:

A. Печінковий сисун;

B. Легеневий сисун;

C. Ланцетоподібний сисун;

D. А + В;

E. А + В + С.

6. В фекаліях хворого знайдені яйця овальної форми, світло-коричневого кольору, розміром 130 – 150 мкм, на одному з полюсів є кришечка. Внутрішній вміст зернистий, однорідний. Поставте попередній діагноз хворому:

A. Опісторхоз;

B. Фасціольоз;

C. Дикроцеліоз;

D. Парагонімоз;

E. Шистосомоз.

 

7. У пацієнта при дослідженні фекалій знайдені яйця фасціоли. Ваші подальші дії щодо встановлення діагнозу:

A. Реєструється фасціольоз і призначається лікування;

B. Остаточне визначення діагнозу потребує виключення з раціону хворого яловичої печінки;

C. Після виключення з раціону печінки повторити через кілька днів аналіз калу і дуоденального вмісту на виявлення яєць;

D. В + С;

E. А + В.

8. Хлопчик 14 років госпіталізований в пульмонологічне відділення із запаленням легень. Лікування антибіотиками помітного клінічного ефекту не дало. При опитуванні лікар вияснив, що хлопчик любить ловити раків і їсти їх злегка підсмаженими над вогнем. Для уточнення діагнозу парагонімозу лікар призначив овоскопію:

A. Фекалій;

B. Харкотиння;

C. Сечі;

D. А + В;

E. А + В + С.

 

9. За наявності клінічних симптомів парагонімозу діагноз підтверджується шляхом:

A. Овоскопії харкотиння або фекалій;

B. Овоскопії сечі;

C. Рентгенографії та серологічних реакцій;

D. А + С;

E. А + В + С.

 

10. Найвірогідніший шлях міграції Paragonimus ringeri в організмі людини:

A. Вени кишечника → нижня порожниста вена → серце → легені;

B. Вени нижніх кінцівок → нижня порожниста вена → права частина серця → легені;

C. Стінка кишечника → черевна порожнина → діафрагма → плевра → легені;

D. Стінка кишечника → черевна порожнина → печінка → ворітна вена печінки → венозне серце → легені;

E. Вени кишечника → ворітна вена печінки → нижня порожниста вена → серце → легені.

11. Своєрідністю циклу розвитку паразитичних сисунів є:

A. Закономірне чергування поколінь;

B. Закономірне чергування способів розмноження;

C. Закономірна зміна хазяїнів;

D. Розмноження на личинкових стадіях;

E. Вірні усі варіанти.

 

12. Основними проявами патогенної дії парагоніма є:

A. Ураження стінок бронхів та альвеол;

B. Формування паразитарних кіст в легенях;

C. Циротичне ураження печінки;

D. Запальні зміни та ерозії стінки кишки;

E. А + В;

F. А + В + С + D.

 

13. При овоскопії фекалій і дуоденального вмісту, взятих від хворого з симптомами запалення жовчних проток і жовчного міхура, виявлені яйця гельмінта. Які з перелічених ознак підтверджують діагноз фасціольозу?

A. Розміри яєць 130-150 х 70-90 мкм;

B. Розміри яєць 38-45 мкм;

C. Всередині містять жовточні клітини;

D. Всередині знаходиться зародок з двома круглими клітинами;

E. Вірно А + С;

F. Вірно В + D.

 

14. До Вас на прийом прийшов хворий і поскаржився на біль в області печінки. Лабораторний аналіз виявив в дуоденальному вмісті хворого мілкі овальні жовтуваті яйця розміром 26 – 30 х 10 –15 мкм, які мали кришечку на звуженому передньому кінці і дві великі зародкові клітини всередині. Назвіть гельмінта, яким уражений хворий.

A. Fasciola hepatica;

B. Dicrocoelium lanceatum;

C. Paragonimus ringeri;

D. Opisthorchis felineus;

E. Schistosoma yaponicum.

 

15. У хворого діагностували на основі клінічних симптомів і епіданамнезу фасціольоз. Зі слів пацієнта, хворіє більше місяця. Лабораторні дослідження фекалій і дуоденального вмісту на знаходження яєць фасціоли негативні. Виключити фасціольоз у хворого, найвірогідніше, не можна, тому що:

A. Яйця збудник починає виділяти лише через 3 – 4 місяці після зараження;

B. Яйця збудник починає виділяти лише через 1 – 3 місяці після зараження;

C. Низька інтенсивність інвазії;

D. Застосували неефективний метод дослідження;

E. В + С + D.

 

Заняття № 27

Тема: Медична гельмінтологія. Плоскі черви – паразити людини. Тип Плоскі Черви (Plathelminthes). Клас Сисуни (Trematoda) – збудники захворювань людини.

Котячий, китайський сисуни,
шистосоми, метагонімус, нанофієтес

І. Актуальність теми. Трематодози є досить поширеною групою інвазивних захворювань людини. Орієнтовно трематодозами печінки уражені біля 17 млн. людей а ризику зараження підлягають 350 млн. жителів. Опісторхоз є одним із найпоширеніших гельмінтозів людини. В Україні досить значні осередки опісторхозу виявлені в басейнах річок Дніпра, Десни, Південного Бугу, Сіверського Дінця, а в Сумській області показник захворюваності людей на дану інвазію сягає 85%. Більшість трематодозів є природно-осередковими захворюваннями, зона поширення яких обумовлена місцем проживання проміжних хазяїв, тому питання про знищення паразитів як зоологічних видів ставити не реально. Важливим моментом є паразитарно-онкологічні асоціації трематодозів печінки з канцерогенезом. Доведено, що найбільший відсоток хворих холангіокарциномою (рак печінки) зустрічається в інтенсивних осередках опісторхозу. В даному випадку паразити відіграють роль стимуляторів злоякісного росту. При трематодозах основним патологічним процесом є хронічні проліферативні запальні процеси в слизових оболонках кишок (метагонімус, нанофієтес), стінках вен (шистосоми), жовчних протоках печінки і протоках підшлункової залози (опісторх, клонорх), що супроводжується розвитком фіброзу в даних органах.

ІІ. Цілі навчання:

Загальна ціль – уміти :

1. Ідентифікувати трематод – збудників захворювань людини та використовувати морфологічні критерії виду у практичній діяльності лікаря.

2. Обґрунтовувати методи лабораторної діагностики та провідні заходи особистої та громадської профілактики трематодозів.

Конкретні цілі - уміти:

1. Обґрунтувати приналежність паразитарних захворювань до групи природно-осередкових.

2. Співвідносити цикли розвитку котячого, китайського сисунів, шистосом, метагоніума та нанофієтеса і способи зараження на викликані ними гельмінтози з визначенням засобів запобігання захворювання на них.

3. Визначити методи лабораторної діагностики опісторхозу, клонорхозу, шистосомозів, метагонімозу та нанофієтозу, виходячи з локалізації та життєвих циклів котячого, китайського сисунів, шистосом, метагоніума та нанофієтеса.

4. Ідентифікувати остаточних і проміжних хазяїв вказаних гельмінтів.

5. Співвідносити поняття «дегельмінтизація», «девастація».

ІІІ. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:

А. Література:

Основна:

1. Медична біологія / За редакцією В.П. Пішака, Ю.І. Бажори. Підручник / видання 2-ге, перероблене і доповнене. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2009. – С. 458 – 460, 461 – 463, 464 - 469.

2. Медична біологія: Підручник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів ІІІ – ІV рівнів акредитації / Кол.авт.;. За ред. проф. В.П.Пішака, проф. Ю.І. Бажори. – Вінниця: Нова книга, 2004.- С. 491 – 492, 493 – 496, 498 – 503.

3. Биология: Учебник для студентов медицинских специальностей ВУЗов. В 2-х кн. / В.Н. Ярыгин, В.И. Васильева, И.Н. Волков, В.В.Синельщикова. // Под ред. проф. Ярыгина В.Н. 6 изд. испр. – М.: Высшая школа, 2004.- Кн. 2.- С. 236 – 239, 243 – 243, 244 - 245.

4. Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник / Пер. з рос. к.біол.н. В.О.Мотузного.- К.: Вища школа, 1992.- С. 326 – 329.

5. Збірник завдань для підготовки до ліцензійного тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін «Крок-1. Загальна лікарська підготовка»\ Кол. авт.; За ред. проф. В.Ф. Москаленка, проф. О.П. Волосовця, проф. І.Є.Булах, проф. О.П. Яворського, проф. О.В. Романенка, доц. Л.І. Остапюк. - К.: Медицина, 2004.-368 с.

6. Медична біологія. Посібник з практичних занять. За ред. О.В.Романенко Київ «Здоров’я» 2005, С.239-250.

Додаткова:

1. Конспекти лекцій.

2. Генис Д.Е. Медицинская паразитология.- М.: Медицина, 1991.

3. Збірник задач і вправ із біології: Навчальний посібник / Кол. авт.; За заг. ред. проф. А.Д.Тимченка. – К.: Вища школа, 1992. – с.182-204.

4. Чебышев Н.В., Гринева Г.Г., Козарь М.В., Гуленков С.И. Биология (Учебник). – М.:ВУНМЦ, 2000. – 592 с.

5. Пішак В.П., Захарчук О.І. Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Практикум. – Чернівці: Медакадемія, 2004. – 579 с. :іл.

6. Пішак В.П., Булик Р.Є., Захарчук О.І. Лабораторна діагностика паразитарних інвазій. – Чернівці: Мед університет, 2007. – 284 с.

7. Пішак В.П., Бойчук Т.М., Бажора Ю.І. Клінічна паразитологія. – Чернівці: Медакадемія, 2003. – 344 с.

8. Паразитарные болезни человека: Монография (Лукшина Р.Г., Локтева И.М., Павликовская Т.Н.) / Под общей ред. Р.Г. Лукшиной. – 2-е изд., перераб. и доп. – Х: Издательский дом «ИНЖЭК», 2005. 472 с. Русс.яз.

9. Пішак В.П., Бажора Ю.І., Волос овець О.П., Булик Р.Є. Паразитарні хвороби у дітей. – Чернівці: БДМУ, 2007. – 452 с.

10. Возіанова Ж.І. Інфекційні та паразитарні хвороби / у 3-ох томах – Київ: «Здоров’я», 2001. – 846 с.

Б. Тестові завдання для перевірки вихідного рівня знань.

Завдання 1.

Якими трематодозами можна заразитися, купаючись у водоймах, при роботі на рисових плантаціях:

A. Фасціольозом;

B. Дикроцеліозом;

C. Шистосомозом;

D. Опісторхозом;

E. Парагонімозом.

Завдання 2.

Дегельмінтизація – це:

A. Комплекс заходів, спрямованих на вигнання паразита на всіх стадіях його розвитку з організму хазяїна, а також очищення довкілля від інвазійного матеріалу (яєць, личинок);

B. Комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію статевозрілого паразита та очищення довкілля від інвазійного матеріалу;

C. Комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію паразита у воді, ґрунті, овочах, фруктах, приміщеннях, предметах побуту;

D. Комплекс заходів, спрямованих на знищення паразита на всіх стадіях його розвитку з метою ліквідації його як зоологічного виду;

E. А + С.

 

 

Завдання 3.

Девастація – це:

A. Комплекс заходів, спрямованих на вигнання паразита на всіх стадіях його розвитку з організму хазяїна, а також очищення довкілля від інвазійного матеріалу (яєць, личинок);

B. Комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію статевозрілого паразита та очищення довкілля від інвазійного матеріалу;

C. Комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію паразита у воді, ґрунті, овочах, фруктах, приміщеннях, предметах побуту;

D. Комплекс заходів, спрямованих на знищення паразита на всіх стадіях його розвитку, з метою ліквідації його як зоологічного виду;

E. А + С.

Завдання 4.

Пошкодження слизової оболонки кишок можливе при паразитуванні у людини трематод:

A. Opisthorchis felineus, Schistosoma yaponicum;

B. Nanophyetus salmincola, Metagonimus yokogawai;

C. Clonorchis sinensis;

D. Dicrocoelium lahceatum;

E. Schistosoma haematobium, Fasciolopsis buski.

Завдання 5.

Тонкий кишечник людини є місцем типової локалізації марити трематод:

A. Клонорха, метагоніума, опісторха;

B. Опісторха, клонорха;

C. Метагоніума, нанофієта;

D. Шистосоми японської, шистосоми сечостатевої;

E. Вірні всі варіанти.

Завдання 6.

Спосіб зараження людини шистосомозами:

A. Інокулятивний;

B. Перкутантний;

C. Контамінативний;

D. Трансплацентарний;

E. Гемотрансфузійний.

 

Завдання 7.

Проникнення інвазійної стадії шистосом в організм людини проходить:

A. Під час купання, прання білизни чи виконання інших робіт в забрудненій личинками паразита воді;

B. Під час земляних робіт;

C. При вживанні сирого м'яса, риби;

D. При вживанні недостатньо термічно оброблених річкових раків і крабів;

E. При контакті з кішками і собаками.

 

Завдання 8.

Пошкодження жовчних протоків, їх закупорювання паразитами, розвиток механічної жовтяниці можливі при паразитуванні:

A. Fasciola hepatica;

B. Opisthorchis felineus;

C. Dicrocoelium lanceatum;

D. Clonorchis sinensis;

E. Всі варіанти вірні.

Завдання 9.

Рак печінки і підшлункової залози як наслідок цирозу може спостерігатись при тривалому паразитуванні:

A. Fasciola hepatica;

B. Opisthorchis felineus;

C. Clonorchis sinensis;

D. Schistosoma yaponicum;

E. А + В + С;

F. А + В + D.

 

Завдання 10.

Локалізація в підшлунковій залозі і розвиток панкреатиту можливі при паразитуванні у людини:

A. Opisthorchis felineus, Clonorchis sinensis;

B. Nanophyetus salmincola, Opisthorchis felineus;

C. Paragonimus vestermani, Opisthorchis felineus;

D. Clonorchis sinensis, Metagonimus yokogawai;

E. Вірна відповідь відсутня.

 

Завдання 11.

Інвазійною стадією котячого сисуна для дефінітивного (остаточного) хазяїна є:

A. Церкарій;

B. Метацеркарій;

C. Адолескарій;

D. Маріта;

E. Мірацидій.

 

Завдання 12.

Вени сечового міхура і статевих органів людини слугують місцем типової локалізації:

A. Шистосоми урогенітальної;

B. Китайського сисуна;

C. Шистосоми японської;

D. Котячого сисуна;

E. А + С.

 

Завдання 13.

Причиною зараження людини опісторхозом є:

А. Вживання сирої або недостатньо термічно обробленої риби;

В. Недотримання правил особистої гігієни;

С. Вживання сирих або недостатньо термічно оброблених раків і крабів;

D. Випадкове проковтування мурах;

Е. А + В.

 

Завдання 14.

Своєрідністю циклу розвитку паразитичних сисунів є:

A. Закономірне чергування поколінь;

B. Закономірне чергування способів розмноження;

C. Закономірна зміна хазяїв;

D. Партеногенетичне розмноження на личинкових стадіях;

E. А + В + С + D.

 

Завдання 15.

Інвазійними стадіями сисунів для дефінітивного (остаточного) хазяїна можуть бути:

A. Церкарії;

B. Метацеркарії;

C. Адолескарії;

D. В + С;

E. А + В + С.

 

 

IV. Зміст навчання

№ п/п Інформаційні блоки Головні елементи блоків
1.   Котячий і китайський сисуни – паразити жовчних протоків печінки 1. Морфологія; 2. Життєвий цикл; 3. Шлях зараження; 4. Локалізація; 5. Патогенна дія; 6. Діагностика; 7. Профілактика.
2. Сисуни, що паразитують в кишечнику Метагоніум і нанофієтес: а) Морфологія; б) Життєвий цикл; в) Шлях зараження; г) Локалізація; д) Патогенна дія; е) Діагностика; є) Профілактика.
3. Кров’яні сисуни – паразити венозних судин брижі кишечника, органів малого тазу, ворітної вени Шистосоми: - сечостатева; - кишкова; - японська; а) Морфологія; б) Життєвий цикл; в) Шлях зараження; г) Патогенна дія; д) Діагностика; е) Профілактика.
4. Природно-осередкові трематодози Компоненти природного осередку: - збудник; - остаточний хазяїн; - проміжні хазяї; - клімато-георгафічні умови.

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЗМІСТУ


V. Орієнтовна основа дії

Для досягнення цілей заняття необхідно засвоїти теоретичні питання по даній темі і виконати самостійну навчально-дослідницьку роботу.

а) Теоретичні питання для позааудиторного самостійного вивчення та обговорення на практичному занятті:

1. Котячий сисун (Opisthorchis felineus): географія поширення, морфо­функціо­нальні особ­ливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенна дія, клініка, лабораторна діагностика, профілактика опісторхоза.

2.Клонорх (Clonorchis sinensis): географія поширення, морфо­функціо­нальні особ­ливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенна дія, клініка, лабораторна діагностика, профілактика клонорхоза.

3.Метагонім (Metagonimus yokogawai): географія поширення, морфо­функціо­нальні особ­ливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенна дія, клініка, лабораторна діагностика, профілактика метагонімозу.

4.Нанофієт (Nanophyetus schikhobalowi): географія поширення, морфо­функціо­нальні особ­ливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенна дія, клініка, лабораторна діагностика, профілактика нанофієтозу.

5. Шистосоми (Schistosoma haematobium, Schist. mansoni, Schist. yaponicum): географія поширення, морфо­функціо­нальні особ­ливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенна дія, клініка, лабораторна діагностика, профілактика шистосомозів.

6. Молюски, ракоподібні – проміжні хазяї гельмінтів.

б) Алгоритм самостійної навчально-дослідницької роботи

1. Використовуючи ілюстративний матеріал і мікропрепарати розглянути, замалювати і відмітити діагностичні особливості котячого і китайського сисунів, метагоніума, нанофієтеса і шистосом.

2. Схематично замалювати життєві цикли вказаних паразитів.

3. Заповнити таблицю за вказаною схемою.

 

в) Інструкції до самостійної навчально-дослідницької роботи

1. Розглянути під лупою, вивчити і замалювати тотальний мікропрепарат котячого сисуна. На малюнку позначити: ротовий і черевний присоски, глотку, гілки кишечника, яєчник, яйцепровід, жовтівники, матку, сім’яники, розміщені в задній частині тіла і розділені видільним каналом, сім’япроводи, сім’явипорскувальний канал.

2. Вивчити на постійному мікропрепараті під мікроскопом яйця котячого сисуна і замалювати їх. Яйце опісторха невеликих розмірів, овально-витягнутої форми, дещо асиметричне з гладенькою тонкою оболонкою, світло-жовтого кольору, майже безбарвне; на одному полюсі є невисока кришечка, на протилежному – добре помітний горбок. Розміри 26-30 мкм.

3. Користуючись ілюстративними матеріалами, вивчити морфо-анатомічну будову та діагностичні ознаки китайського сисуна, метагоніма, нанофієтеса і шистосом.

4. Схематично замалювати життєві цикли вказаних паразитів, відзначити в них остаточних і проміжних хазяїв, стадії розвитку і умови, в яких вони розвиваються.

5. За вказаною формою заповнити таблицю:

 

Таблиця № 7

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти