ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Графіка на різних етапах проектування

Кожному етапу відповідає своя графічна мова, що обумовлена особливостями проекту, сукупністю вихідних даних і деякими суб’єктивними даними авторського почерку.

Проектування починається із ознайомлення з програмою проекту, існуючим прототипом виробу чи аналогом.

Зображення на цій стадії призначено для самого проектувальника. На цій стадії роблять кроки або нариси, знімають кальки і т.п. для проведення функціонального аналізу доцільно користуватись декількома кольорами олівця, фломастера чи туші.

Первісне ескізування пов’язано із пошуком цілісності, що об’єднує окремі складові частини об’єкту та формуванням в самих загальних рисах його художнього пластичного образу. На цій стадії думка фіксується за допомогою перспективного рисунку. Коли ж перевіряють реальні співвідношення, то робота ведеться шляхом відпрацьовування варіантів уже в ортогональних проекціях, при цьому доцільно користуватись накладанням кальки. На відміну від перед проектного дослідження ескізний етап повинен бути виражений графічно так, щоб по ньому можна було судити про суть проекту не тільки з позиції автора, але й з позиції глядача.

Ескіз частіше призначений для показу, по формі виробу складається думка про проект і приймаються деякі рішення. Тому він має бути наочним і нести необхідну інформацію.

Хоча структура багатьох виробів особливо машин і механізмів, вимагає чіткої відповідності основним осям і певного осмисленого взаємозв’язку окремих блоків, тим не менш деяка недомовленість ескізу є закономірною.

Недомовленість і незакінченість ескізу ставить спостерігача на позицію активного глядача і стимулює його увагу. Тут важливо: вибір відповідного графічного матеріалу, засіб його накладання на аркуш, важлива фактура паперу, специфічне для ескізу розміщення на аркуші та інше.

В процесі руху проекту до закінченого рішення характеру ескізу змінюється і стає більш визначеним.

Образний і функціональний зміст об’єкта, що виражені в ескізі, проявляється не менше чим в чистому проекті.

За етапом первісних пошуків іде відбір оптимального варіанту, уточнення окремих частин. На цьому етапі креслення виконується в певному масштабі, необхідному для передачі реальних співвідношень і величин, показу головних деталей – більш крупних ніж на стадії перших пошуків. Із закінченням компоновки саме зображення виробу стає більш визначеним. Світлотіньове моделювання форми виконується тоном і кольором. Ця проміжна стадія переходу є перехід до чистого проекту-креслення.

Виконання чистого креслення відрізняється тим, що об'єкт зображується протокольно. Це вже проектна документація, де визначено: розміри цілого і його частин, внутрішня компоновка, кольорове рішення, фактурна характеристика.

Ортогональні і аксонометричні проекції і перспективи передають інформацію про зовнішній вид предмету. Для з’ясування внутрішньої будови конструкції, компоновки блоків, їх взаємозв’язку і співвідношення із зовнішньою формою робляться вертикальні і горизонтальні розрізи. Ці розрізи умовні: їх часто моделюють і ілюмінують. Таким чином “чистовий проект” сполучає в собі наочно-образотворчий матеріал з умовними схемами і доповнюються шрифтовою і текстовою інформацією.

На стадії робочого проектування графіка практично набуває прикладного характеру.

Естетичний зміст більш за все мають рисовані шаблони криволінійних форм, які іноді набувають риси художності.

 

Графіка завершеного проекту

Закінчений проект є документом і тому до нього ставлять ряд необхідних формальних вимог. Чистовий проект виконується на папері, що наклеюють не картон або натягують на підрамник для того, щоб папір після роботи на ній водяними фарбами (акварель, гуаш, темперою) не деформувався, а зберігав гладенькою поверхню.

Всі креслення – в певному масштабі, але й в різних (1:4 і 1:15 виключення).

До закінчення проекту ставлять ряд естетичних вимог:

– високий графічний рівень;

– колористична удосконаленість;

– цілісність всіх різних складових елементів (ортогональних проекцій, перспектив, розрізів, шрифта)

декоративно-орнаментальний бік графіки повинен бути органічно зв’язаний з формально-інформативним, цей зв’язок має носити глибино - змістовий характер.

Існують декілька традиційних видів креслення – проекту: лінійне, лінійно-тональне, світлотіньове, поліхромне.

Вибір любого з них залежить від особливостей об’єкта проектування, самого проектного задуму та індивідуальної графічної манери автора.

Лінійне креслення: зовні саме просте і найменш ефективне, має свої переваги:

– менше трудомісткість;

– лаконічне;

– узагальнене;

– відсутні які б не були ефекти;

– достатньо інформативне.

Лінійні креслення не без естетичних якостей можна варіювати товщини ліній від павутинкових до товстих, домагатися гарних сполучень.

За допомогою ліній можна нанести і легку тонову розкладку, коли штриховка створює відчуття площини.

 

Лінійно-тональне креслення – сполучає лінійне зображення з включенням тону. Використовується при роботі над об’єктом, що включається і просторове середовище. В інтер’єрі кольорову композицію обладнання. Архітектура показується лініями, а станки і обладнання ілюмінуються.

 

Світлове або тональне креслення – монохромне зображення, що передає об’єм проектного предмету за допомогою *** штриховкою пером, чорною тушшю або аквареллю, темперою. Самим зручним є туш. Вона дозволяє набирати силу тону, робити багаторазові накладання і не губить при цьому прозорість. Туш можна змивати і продовжувати роботу знову.

Коли треба передати фактуру, використовують осадочні види акварелі, сажу.

Тональне креслення в художньому конструюванні використовують рідше ніж в архітектурі.

 

Поліхромне креслення – основна форма подачі художнього конструкторського проекту. Дизайнерське креслення роблять поліхромним щоб передати реальний колір предмету, його фактуру і матеріал.

Тому часто колір передають близьким до натурального.

 

Шрифтова інформація

В художньому конструюванні шрифти відрізняються від прийнятих в кресленні.

Вимоги: розміщують заголовок по верхньому краю аркуша; рідше – по нижньому.

Шрифт має бути ясним, легко читатись, бути естетичним.

Весь аркуш має бути витриманий в єдиному стилі.

Шрифти групи: антиква – від римського капітального шрифта. Рублений шрифт – співзвучний пофарбованому гуашшю аксонометричному кресленню в дусі конструктивізму.

Букви мають нести приблизно рівне тонове навантаження, щоб було відчуття одно плановості ряду.

 

Так як явище іррадіації, при якому біле поле “з’їдає” чорний колір, робить деякі букви – округлі (О, С, Э), або гострокінцеві (А) зорово нижче, ніж інші, то їх треба рисувати трохи вище, ніж інші в ряду.

При простих модифікаціях рубленого шрифту, букви вписують в прямокутник, а товщина штриха букв і кратна сторонам цього прямокутника. Взята товщина приймається за модуль і дає основу для креслення модульної сітки.

 

Якість напису визначається не тільки красивою прорисовкою окремих букв, але й доброю компоновкою, яка має бути логічною і закономірною.

При цьому можна рекомендувати таку послідовність операцій:

– розміщення тексту на площині аркуша і визначення його величини;

– розбивка тексту на строки, розмітка строк, розмітка букв в строках.

Букви ділять на 4 категорії:

– відкриті зліва: Д, З, У, Ч, Я;

– відкриті справа: Г, Р, Б, С, Ь;

– відкриті і справа і зліва: Т, А;

– полуторні по ширині Ж, М, Ф, Ш, Щ, Ы.

Треба ці букви розміщувати, щоб поле між ними було зорово однаковим, щоб слово не розпадалось на окремі частини.

 

Промграфіка

Промислова графіка у вигляді написів, ілюстрацій, умовних знаків має широку галузь розповсюдження. До неї відносять всі види візуальних інформацій – на промвиробництвах, транспорті, в місті, торгівлі, медицині, спорті та в інших сферах життєдіяльності людини.

 

На виробництві промграфіка охоплює широке коло візуальної інформації. Цехова інформація ділиться на такі групи: технологічну, безпеку праці, адміністративну, комунікаційну з питань виробництва і побутового обслуговування, суспільно-масову, політичну.

До промграфіки відносять таблиці з назвою населених пунктів, назви вулиць, номери будівель, різні написи на транспортних засобах (знаки, маршрутні таблички).

Сучасні вироби мають багато чисельну супроводжувальну документацію у вигляді паспортів, інструкцій, альбомів, каталогів, плакатів, кінофільмів. Цю документацію промграфіка забезпечує наочним, візуальним зображенням, пояснюючи будову виробу і окремих його частин, правила користування, обслуговування, ремонту, номенклатуру зап. застин.

 

Інший різновид промграфіки – умовні знаки, які образно і швидко за допомогою символів передають візуальну інформацію.

 

Умовні знаки в наш час використовують для організації безпеки позначення вантажів при транспортуванні та розвантажувальних роботах на виробництві. Їх поділяють на дорожні, виробничі, вантажно-маркірувальні, фірмові та інші.

Які ви знаєте дорожні знаки – попереджувальні та вказівні, виробничі-попереджувальні про дотримання правил безпеки та виконання певних функцій (палити заборонено, працювати тільки в захисних окулярах); вантажно-маркірувальні – попереджують про необхідність захисту вантажів що б’ються (рюмки), гігроскопічних від вологи (парасолька) та інші.

Форми, розміри, колір рисунків цих знаків встановлюються національними стандартами окремих країн, а зараз іде тенденція до їх узагальнення в міжнародному масштабі. Це створить умови зручності в процесі експортно-імпортних вантажних операцій.

В громадських місцях (вокзалах, готелях, торгових центрах, театрах і т.п.) все частіше використовують піктограми: “довідкове бюро”, “кімната матері і дитини”, “багажне”, носильник. Піктограми мають перевагу над текстовими написами, оскільки дають образну і лаконічну інформацію. Вони зрозумілі більшості людей незалежно від їх мови.

Великою оригінальністю відрізняються фірмові знаки. Вони є індивідуальними пізнавальними символами виробництв і організацій, галузей виробництва, зразків продукції. Фірмові знаки ділять на емблеми, фабрично-заводські, товарні і торгові знаки (марки).

Під емблемою в першу чергу розуміють умовне позначення галузей виробництва або людської діяльності, наприклад, зв’язок, залізничні шляхи, наукове товариство, авіація і т.д. До емблем також відносять зображення товарних знаків, в графічному виконанні, що символізує відомі зразки продукції, а також зображення фабрично-заводських знаків виробу і упаковки.

Фабрично-заводські марки затверджуються українською торговою палатою для виробничих підприємств і об’єднань, і наносять на продукцію, документацію, а також на єкстерьєрах будівель.

Державна реєстрація і правова охорона промислових зразків введена після приєднання нашої країни до Парижської конвенції. Промисловим зразкам надається нове художньо-конструкторське рішення виробу, який повинен мати певний зовнішній вигляд, відповідати вимогам технічної естетики, бути в нагоді при виготовлені промисловими засобами і дати позитивний ефект.

Поряд з фірмовими знаками реєстрації підлягають також товарні знаки різних підприємств, зовнішній вид яких дозволяє розрізняти однорідну продукцію, що випускаються різними підприємствами.

Фірмові товарні знаки можуть мати вид абревіатури – поєднання перших букв назви підприємства, організації та закладів, або вид орнаментального декоративного рисунка де предмети, характерні для певної галузі або підприємства, зображують стилізовано або в образно-тематичному стилі з нанесенням спрощених характерних об’єктів місцевості, де це підприємство.

Розробка фірмових знаків базується на традиціях і спадщині геральдики – суміжною історичною дисципліною, що вивчає герби держав, країн і міст.

Фірмові знаки повинні бути лаконічними і виразними в художньому відношенні, їх не варто перевантажувати образотворчими засобами.

Крім того в них не допускається повтор окремих елементів існуючих і зареєстрованих знаків.

Правовий захист промислового фірмового знаку підвищує відповідальність за якість продукції що випускається. Створює конкуренцію між тими хто виготовляє однорідну продукцію.

Фірмовий знак зобов’язує піддержувати добрі традиції певною галузі виробництва, викликає відчуття відповідальності, т. то має ще виховне значення. Серед країн найкращі результати в галузі розробки правової охорони і використання товарних знаків мали Бєларусь, Україна, Латвія та Литва.

 

Упаковка теж відноситься до промислової графіки і грає велику роль в піднятті утилітарної і естетичної якості виробів пров. Виробництва і є одним із складних об’єктів художньо конструювання.

Упаковка зберігає товар від пошкоджень, сприяє кращому зберіганню та транспортуванню, полегшує торгівлю наливними, насипними або мілко штучними товарами. Добре упакований товар забезпечує найкращу візуальну інформацію, сприяє підвищенню культури обслуговування покупців. Відомо, що товар доцільно розвішувати і упаковувати в кількості, що відповідає округленим цінам. Така торгівля називається метод “стандартних цін”.

Для упаковки використовують самі різноманітні конструктивні форми і використовують різні матеріали. Упаковка повинна відповідати техніко-екологічним вимогам, мати високий естетичний рівень виконання, бути зручною і слугувати виховній меті. Міцність, уніфікація, механізація, автоматизація у виготовлені упаковки, спів розмірність до виробу, невелика маса і низька вартість – це все має бути в упаковці.

 

Матеріали, що найбільш поширені для упаковки – картон і папір. Дешево, легко транспортується, легкий і т.д.

Промислова реклама є важливим засобом візуальної інформації.

Вона поділяється на промислову, торгову і виставочну. Реклама включає в себе видання проспектів та інформацію про ефективність використання виробу.

Її виготовляють підприємства - виготовники для оптових торгових чи організацій постачальників. Первісним елементом промислової реклами є фірмовий знак, що викликає у покупців довіру і повагу до фірми чи організації, якщо це завжди якісна продукція.

Торгова реклама – призначена для підприємств-споживачів та населення.

Фахівці реклами готовлять друкарські видання, оголошення, плакати, листівки, афіші, радіо, телебачення, комп’ютери, світлова реклама, графічні написи, рисунки, засоби прикладного мистецтва і т.п.

При створені реклами художники вільно використовують різні засоби графіки, фотографії, фотомонтажну комп’ютерну графіку, шрифтові засоби. Реклама повинна як можна повніше знайомити споживача із виробами, об’єктивно показуючи переваги одного товару перед іншими.

 

Виставочна реклама окрім чисто інформаційного боку допомагає обрати споживачам вироби, що рекламуються і використовувати можливі варіанти їх покупки. Виставочна реклама демонструє вироби в дії.

 

Таким чином, реклама ефективним показником нової техніки. Вона сприяє розвитку всього матеріального середовища, в доступній формі знайомить з досягненнями науково-технічного прогресу, новітніми знаряддями праці, предметами побуту, відпочинку та сприяє їх використанню.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти