ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Посівна площа, урожайність та валовий збір пшениці в

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

із дисципліни

"СТАТИСТИКА"

для студентів за напрямками підготовки:

«Економіка підприємства» 6.030504

«Маркетинг» 6.030507

«Фінанси і кредит» 6.030508

«Облік і аудит» 6.030509

«Менеджмент» 6.030601

Частина 2

 

Умань – 2013

Методичні вказівки підготували: д.е.н., професор Уланчук В.С.

К.е.н., доцент Бобко В.В.

К.е.н., доцент Мельник Л.Ю.

Викладач Бурляй Г.Л.

Викладач Ратушна О.П.

Викладач Славгородська А.А.

 

 

У пропонованих методичних вказівках наведено загальні рекомендації з вивчення окремих тем дисципліни „Статистика”. Значна увага приділена прикладам розв’язку типових задач по окремих темах з дисципліни.

Методичні вказівки підготовлені для студентів економічних спеціальностей денної форми навчання.

 

 

Рецензенти:

Лисенко Н.О. – заступник директора з навчально-методичної та наукової роботи Уманської філії Європейського університету, доцент, к.е.н

Бурляй О.Л. – доцент кафедри економіки Уманського національного університету садівництва, к.е.н.

 

 

Методичні вказівки схвалено і рекомендовано до видання засіданням кафедри обліку і аудиту (протокол № 14 від 23.01.2013 року); методичною радою факультету економіки і підприємництва Уманського національного університету садівництва (протокол № 6 від 7.02.2013 року).


Зміст

 

Вступ.......................................................................................................................................  
І. Статистика рослинництва..............................................................................  
ІІ. Статистика тваринництва.............................................................................  
ІІІ. Статистика трудових ресурсів та ефективності їх викорстання.............  
ІV. Статистика основних засобів......................................................................  
V. Статистика ефективності виробництва ......................................................  
Список рекомендованих джерел.......................................................................  
Додатки................................................................................................................  

 


Вступ

Вивчення дисципліни „Статистика” займає вагоме місце у підготовці студентів економічних спеціальностей. Слово „статистика” (від лат. Status – стан речей) означає кількісний облік масових соціально-економічних явищ і процесів. Найважливішими її завданнями є: збирання, систематизація та аналіз інформації, виявлення і оцінювання закономірностей формування, розвитку, взаємодії складних соціально-економічних явищ. Тому статистика – один з важливих інструментів пізнання складного суспільного життя.

Статистика, як суспільна наука, розробляє прийоми, методи вивчення і показники соціально-економічних явищ, їх закономірності розвитку.

Метою навчальної дисципліни „Статистика” є оволодіння основами статистичного вимірювання, методами узагальнення та аналізу інформації про соціально-економічні явища та процеси, про закономірності суспільного життя. Статистика показує, як, підпорядковуючись меті досліджень, зібрати, обробити та проаналізувати інформацію. Статистична наука направлена на виявлення та оцінювання закономірностей формування, розвитку і взаємодії складних за своєю природою соціально-економічних явищ.

Статистика, як знаряддя соціального пізнання, дає можливість глибоко вивчити використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, встановити фактори та резерви підвищення ефективності суспільного виробництва.

Мета методичних вказівок полягає у формуванні в студентів денної форми навчання теоретичних знань та практичних навичок кількісного оцінювання явищ та процесів для розробки обґрунтованих рекомендацій при управлінні соціально-економічними явищами на різних рівнях ієрархії.

Завданням методичних вказівок є подальше удосконалення організації навчального процесу студентів денної форми навчання.

Набуті студентами знання та навички з дисципліни „Статистика” будуть необхідні під час виконання аналітичних досліджень при написанні курсових та випускних кваліфікаційних робіт, а також у подальшій професійній діяльності.


I. СТАТИСТИКА РОСЛИННИЦТВА

Тема1. Аналіз виконання плану валового збору окремої культури

При аналізі даних про урожай оцінюють рівень виконання плану урожайності і валового збору, досліджують динамі­ку урожайності, а також вивчають вплив природно-кліматичних і економічних факторів на його рівень для виявлення резервів збільшення виробництва продукції рослинництва.

Щоб оцінити рівень виконання плану валового збору застосовують метод різниць та індексний метод. Спочатку розглянемо послідовність аналізу виконання плану валового збору окремої культури.

ЗАВДАННЯ 1.

На основі даних, наведених в додатку А , проа­на­лізу­йте виконання валового збору окремої культури та вплив на нього факторів в абсолютних і відносних величинах, використовуючи індексний метод аналізу, а також метод різниць. Результати перевірте та зробіть висновки.

Мета завдання: провести аналіз виконання плану ва­ло­вого збору окремої культури та зробити висновки.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ:

При аналізі виконання плану валового збору окремої сільськогосподарської культури, а також при дослідженні валового збору в динаміці встановлюються фактори, які безпосередньо впливають на нього.

До таких чинників відносяться площа посіву сільськогосподарської культури та її урожайність.

Таблиця 1.1

Посівна площа, урожайність та валовий збір пшениці в

Тема 2. Аналіз зміни валового збору по групі однорідних культур

 

ЗАВДАННЯ 1.

На основі даних, наведених в додатку А 1, проа­на­лізу­йте ва­ло­вий збір од­но­рі­д­них (зернових) ку­ль­тур та вплив на нього факторів в абсолютних і відносних величинах, використовуючи індексний метод аналізу, а також метод різниць. Результати перевірте та зробіть висновки

Мета завдання: проаналізувати валовий збір однорідних культур за допомогою індексного методу аналізу та методу різниць.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ:

При еко­но­мі­ко-­ста­ти­с­ти­ч­но­му ана­лі­зі ва­ло­вих збо­рів од­­но­рі­д­них культур спі­в­с­та­в­ляю­ть­ся фа­к­ти­ч­ні ро­з­мі­ри ва­ло­вих збо­рів з пла­ном або з базо­вим пе­ріо­дом. Для цьо­го ви­ко­ри­с­то­вують ін­де­к­с­ний ме­тод ана­лі­зу. Він дає можли­вість вс­та­но­ви­ти вплив на за­га­ль­ний ва­ло­вий збір по­сі­в­них площ, урожа­й­но­с­ті ок­ре­мих ку­ль­тур, а та­кож стру­к­ту­ри по­сі­в­них площ. Для цьо­го ви­ко­ри­с­то­вує­ть­ся си­с­те­ма вза­є­мозв’язаних ін­де­к­сів:

= , де

- індекс валового збору,

- індекс посівних площ,

- індекс урожайності,

- індекс структури посівів.

Таблиця 1.2

Посівні площі, урожайність та валові збори овочевих культур в СВК „Світанок” Ставищенського району Київської області

  Площа, га Урожайність, ц/га Валовий збір, ц
Культури Базис­ний пе­ріод­ Звіт­ний пері­­од Базис­ний пе­ріод Звіт­ний пе­ріод Базис­ний пе­ріод Звіт­ний пе­ріод Умов­ний пе­ріод
  По П1 Уо У1 УоПо У1П1 УоП1
Томати
Капуста
Огірки
Морква
Разом - -

= У1П1 : = 15480 : 11200 = 1,3821

Індекс показує, що валовий збір овочів в звітному періоді зріс в порівнянні з базисним в 1,3821 рази або на 38,21 %.

Зміна валового збору, обумовлена розширенням (ско­ро­че­нням) посівних площ овочевих культур, встановлюється за допомогою індексу посівних площ:

= П1 : = 60 : 50 = 1,2000

Внаслідок розширення посівних площ валовий збір овочів зріс на 20 %.

Вплив фактору зміни урожайності окремих культур встановлюється за наступною формулою:

= У1П1 : = 15480 : 13800 = 1,1217

Цей індекс показує, що внаслідок підвищення урожайності окремих овочевих культур (капусти, томатів, моркви) валовий збір зріс в 1,1217 рази або на 12,17 %.

Вплив структурних змін в посівних площах на валовий збір встановлюється за формулою:

= : = 13800/60 : 11200/50 = 1,0268

Структура посівних площ у звітному періоді в порівнянні з базисним більш ефективна, так як зросла пи­тома вага площ з більш урожайними культурами (капуста, морква). Покращення структури збільшило валовий збір на 2,68 %.

Перевірка достовірності розрахунків:

= * *

1,3821 = 1,2000 х 1,1217 х 1,0268

Абсолютні прирости (зменшення) валового збору вста­но­в­люються за рахунок зміни площ (ВЗп), урожайності ок­ре­мих культур (ВЗу) та структури посівних площ (ВЗс).

Загальна зміна валового збору:

= У1П1 - = 15480 - 11200 = 4280 ц

Ва­ло­вий збір ово­че­вих ку­ль­тур зріс в зві­т­но­му ро­ці в по­рі­в­ня­н­ні з ба­зи­с­ним на 4280 ц.

Це збі­ль­ше­н­ня ста­лось на 2240 ц вна­с­лі­док ро­з­ши­ре­н­ня по­сі­в­них площ:

= ( П1- ) = 224 х (60 - 50) = 2240 ц

Пі­д­ви­ще­н­ня уро­жа­й­но­с­ті ка­пу­с­ти, то­ма­тів, мо­р­к­ви при­ве­ло до збі­ль­ше­н­ня на 1680 ц ва­ло­во­го збо­ру:

= У1П1 - = 15480 - 13800 = 1680 ц

Вна­с­лі­док змі­ни стру­к­ту­ри по­сі­в­них площ аб­со­лю­т­ний при­ріст ва­ло­во­го збо­ру склав 360 ц:

- П1 = 13800 - 224 х 60 = 360 ц

Пе­ре­ві­р­ка достовірності ро­з­ра­ху­н­ків:

ВЗ = ∆ВЗп + ∆ВЗу + ∆ВЗс

4280 = 2240 + 1680 + 360

В ці­ло­му ча­с­ти­на при­ро­с­ту ва­ло­во­го збо­ру ово­чів вна­с­лі­док ро­з­ши­ре­н­ня по­­сі­в­них площ скла­да­ла 52,3 % (2240:4280­х100), пі­д­ви­ще­н­ня вро­жа­й­но­с­ті 39,3 % (1680:4280­х100) і вдо­с­ко­на­ле­н­ня по­сі­в­них площ 8,4 % (360:4280х100).

Та­ким чи­ном, збі­ль­ше­н­ня ва­ло­вих збо­рів ово­­­че­вих ку­ль­тур у звітному році порівняно з базисним на 52,3 % відбувалося за ра­ху­нок ек­с­те­н­си­в­них і 47,7% (39,3 + 8,4) за ра­ху­нок ін­те­н­си­в­них фа­к­то­рів.

ЗАВДАННЯ 2.

На основі даних, наведених в додатку А1, проа­на­лізу­йте середню урожайність по групі зернових ку­ль­тур та вплив на неї факторів в абсолютних і відносних величинах, використовуючи індексний метод аналізу, а також метод різниць. Результати перевірте та зробіть висновки.

Мета завдання: встановити зміну середньої урожайності по групі однорідних культур індексним методом аналізу та методом різниць.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ:

На се­ре­д­ню уро­жа­й­ність од­но­рі­д­них сільськогосподарських ку­ль­тур впли­ває уро­жа­й­ність ок­ре­мих ку­ль­тур і стру­к­ту­ра по­сі­в­них площ.

Вплив фа­к­то­рів на змі­ну се­ре­д­ньої уро­жа­й­но­с­ті од­но­рі­д­них ку­ль­тур вия­в­ляє­ть­ся шля­хом ро­з­ра­ху­н­ку індексу уро­жа­й­но­с­ті (І y) та індексу стру­к­ту­ри по­сі­в­них площ (І с):

І y х І с

На ос­но­ві да­них та­б­ли­ці 1.2 розраховуємо:

= = 258 / 224 = 1,1518

= - = 258 - 224 = 34 ц/га, де

= = ц/га

ц/га

Виконані розрахунки показують, що се­ре­д­ня уро­жа­й­ність всіх ово­че­вих ку­ль­тур зро­с­ла в зві­т­но­му пе­ріо­ді в по­рі­в­ня­н­ні з ба­зо­вим на 15,18 % або на 34 ц/га.

Вплив урожайності окремих культур на середню урожайність овочів встановлюємо за формулою:

І y = = 258 / 230 = 1,1217

y = = 258 - 230 = 28 ц/га

Таким чином, вна­с­лі­док пі­д­ви­ще­н­ня уро­жа­й­но­с­ті ка­пу­с­ти, мо­р­к­ви та то­ма­тів се­ре­д­ня уро­жа­й­ність ово­че­вих ку­ль­тур зро­с­ла на 12,17 % або на 28 ц/га.

Вплив структури посівних площ на середню урожайність овочів встановлюємо за формулою:

І с = = 230 / 224 = 1,0268

с = = 230 - 224 = 6 ц/га

Ро­з­ши­ре­н­ня пи­то­мої ва­ги в стру­к­ту­рі по­сі­в­них площ більш уро­жа­й­них ово­че­вих ку­ль­тур приз­ве­ло до пі­д­ви­ще­н­ня се­ре­д­ньої вро­жа­й­но­с­ті ово­чів на 2,68 % або на 6 ц/га.

Пе­ре­ві­р­ка достовірності розрахунків:

І = І y х І с

1,1518 = 1,1217 х 1,0268

Перевірка аб­со­лю­т­них змін се­ре­д­ньої уро­жа­й­но­с­ті:

34 = 28 + 6

Отже, розрахунки проведено вірно.

 


II. СТАТИСТИКА ТВАРИННИЦТВА

ЗАВДАННЯ 1.

Проаналізуйте зміну валового виробництва молока та вплив на нього факторів у відносних і абсолютних величинах за допомогою індексного методу аналізу та методу різниць, використавши при цьому дані додатку А 2.

Мета завдання: дослідити зміну валового виробництва молока та вплив на нього факторів в абсолютних та відносних величинах.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ:

Для виконання завдання складається макет таблиці і в таблицю заноситься інформація за звітний і базовий періоди. Поголів'я корів різних порід на початок року, середня продуктивність корів за рік та валове виробництво молока показано в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Поголів'я корів та їх продуктивність в ПСП „Широкий лан”

Бонітування породи Поголів'я, гол. Надій на корову за рік, ц Валовий надій молока, ц
базовий рік звітний рік базовий рік звітний рік базовий рік звітний рік умовний рік
S0 S1 Y0 Y1 Y0 S0 Y1 S1 Y0 S1
Еліта
1 клас
2 клас
Помісі
Разом х х

Зміна валового надою можлива за рахунок зміни кількості поголів'я, продуктивності тварин і зміни структури стада:

ІВП = ІвпS * Івпу * Івпс

ΔВП = ΔВПS +ΔВПУ + ΔВПС

Валовий надій молока в звітному році в порівнянні з базовим в сільськогосподарському підприємстві зріс на 25,05 % або на 2494 ц:

ΔВП= - =12450 - 9956= 2494 ц

Для аналізу зміни валового надою за рахунок зростання кількості поголів’я корів використовується індекс:

(ц/гол.)

= 29,99 х (364 - 332) = 959,68 ц

Індекс показує, що розширення поголів’я корів сприяло збільшенню валового надою молока в підприємстві у звітному періоді в порівнянні з базовим на 9,64 % або на 959,68 ц.

Зміна молочної продуктивності корів різних ступенів племінної придатності призвела до зміни валового надою молока. Цей вплив виявля­ється за формулою індексу молочної продуктивності постійного складу:

=12450 : 11478 = 1,0847

ΔВПУ = ∑Y1S1 - ∑Y0S1 = 12450 - 11478 = 972 ц

Внаслідок зростання надоїв від чистопородних корів (еліта та 2 класу) у звітному році порівняно з базовим валовий надій в сільськогосподарському підприємстві зріс на 8,47 % або на 972 ц.

Безпосередній вплив структурних змін у стаді на валове виробництво молока розраховується за формулою:

ΔВПC = 11478 - 9956 - 29,99(364-332) = 562,32 ц

Отже, поліпшення структури стада корів (зростання питомої ваги чистопорідних корів з більш високими продуктивними показниками в загальному стаді) у звітному році в порівнянні з базисним призвело до зростання валового надою молока на 5,15 % або на 562,32 ц.

Перевірка достовірності розрахунків:

Івп = ІвпS х ІвпУ х ІвпС

1,250 = 1,0964 х 1,0847 х 1,0515

ΔВП = ΔВПSВПУ + ΔВПС

2494 = 959,68+ 972 + 562,32

 

ЗАВДАННЯ 2.

Проаналізуйте зміну середньої продуктивності тварин молочного стада та вплив на неї факторів у відносних і абсолютних величинах за допомогою індексного методу аналізу, а також методу різниць, використавши при цьому дані додатку А 2.

Мета завдання: дослідити зміну середньої продуктивності корів та вплив на неї факторів у відносних та абсолютних величинах.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ:

Щоб поглибити аналіз продуктивності тварин доцільно дослідити зміну середньої продуктивності корів. Поголів'я корів різних порід на початок року, середня продуктивність корів за рік та валове виробництво молока наведені в таблиці 2.1.

На підставі даних таблиці розрахуємо середню продуктивність корів за звітний, базисний та умовний періоди:

0 ц/гол.

ц/гол.

ц/гол.

Індекс середньої продуктивності корів розкладається на індекс надоїв молока постійного складу та індекс структури стада при надоях молока базисного періоду:

Розрахуємо індекс зміни середньої продуктивності корів:

34,20 ÷ 29,99=1,1404

34,20 - 29,99=4,21 ц /гол

Обчислений індекс показує, що в середньому продуктивність корів у звітному році зросла в порівнянні із базисним на 421 кг/ гол або на 14,04%.

На зміну середньої продуктивності тварин мають вплив два чинники: структура стада корів та продуктивність окремих порід корів. Встановимо зміну середньої продуктивності тварин за рахунок зміни продуктивності окремих порід корів:

34,20 ÷31,53=1,0847

34,20 - 31,53=2,67 ц/гол.

Зміна середньої продуктивності корів обумовлена на 8,47% (267кг/гол) підвищенням молочної продуктивності більш високопорідних корів.

Вплив зміни структури стада на середню продуктивність корів визначається за формулою:

31,53 ÷29,99=1,0514

31,53 - 29,99=1,54ц/гол.

Завдяки підвищенню частки більш високопорідних (еліта, 1 клас) корів у структурі стада середній надій молока збільшився на 154 кг/гол або ж на 5,14%.

Перевірка достовірності розрахунків:

1,1404 = 1,0847 × 1,0514;

4,21ц /гол = 2,67 ц /гол + 1,54 ц/гол .


ЗАВДАННЯ 1.

На основі даних, наведених в додатку А3, складіть за всіма вимогами оборот стада великої рогатої худоби сільськогосподарського підприємства за рік.

Мета завдання: скласти оборот стада великої рогатої худоби.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ:

Приклад. В сільськогосподарському підприємстві поголів'я великої рогатої худоби на початок року становило:

корів - 400

бугаїв - 3

нетелів - 68

телиць 1-2 роки - 164

бички 1-2 роки - 146

телиць до року- 187

бички до року- 192

тварини на відгодівлі - 71.

Протягом року на основі Акта оприбуткування приплоду тварин (ф.№95) від корів та нетелів отримано приплід: 257 бичків та 242 телички.

Вибуття тварин (реалізація м'ясокомбінатам) обліковується на основі Товарно-транспортної накладної на відправлення-приймання тварин (ф.№1с.-г.). Сільськогосподарське підприємство протягом року реалізувало 10 корів і 2 бугаї та з відгодівлі 107 голів. За рік в сільськогосподарському підприємстві було забито: 3 бички до 1 року; 17 бичків 1-2 років; 2 нетелі та 2 корови. До того ж загинули: 1 корова; 3 телички та 2 бички до року. На відгодівлю поставлено 7 корів.

Також протягом року було закуплено в племпідприємстві 1 бугая та 6 корів.

На основі умови задачі складається таблиця 2.2 по обороту стада поголів'я великої рогатої худоби. Для початку відображається за відповідими графами таблиці наявність поголів’я тварин, його надходження та вибуття.

Таблиця 2.2

Оборот стада великої рогатої худоби в СВК „Прогрес” Балтського району Одеської області

№ п/п Статево-вікові групи Поголів’я на початок року Надходження Вибуття Поголів’я на кінець року
приплід Переведено з інших груп куплено всього продано Переведено в інші групи забито загиуло всього
   
Корови  
Бугаї          
Нетелі        
Бички 1-2р.        
Телички 1-2р.          
Бички до 1р.      
Телички до 1р.        
Дорослі тварини на відгодівлі   7+129        
  Разом

Окрім того, необхідно відобразити перехід (переведення) однієї групи тварин до іншої. Варто зазначити, що при такому переведені задіяні дві групи тварин, для однієї з яких дані відображаються по вибуттю, а для другої – по надходженню.

Група корів протягом року поповнилась за рахунок 66 нетелів. Тому графа 3 по стрічці 1 дорівнює 66. Крім того, куплено 6 корів (графа 4) у племпідприємстві.

Одночасно вибуло (графа 10) 20 корів (10+7+2+1) - 10 продано державі; 7 - передано на відгодівлю; 2забито в підприємстві і 1 голова загинула. Поголів'я корів на кінець року складе 452:

Кп +Нк – Вк = Кк

400 + 72 – 20 = 452

Як правило, сільськогосподарські підприємства закуповують високопо-родні тварини. Тому по рядку 2 "Бугаї" куплено 1 (графа 4), продано державі 2 (графа 6) і на кінець року кількість бугаїв в підприємстві буде 2 (3+1-2).

Відповідні розрахунки проводяться по групі "Нетелі". Якщо на початок року їх було 68, то внаслідок вибраковки 2 голови були забиті в господарстві, а решта (66 голів) перейшли в групу корів. Разом з тим група поповнилась за рахунок 164 голів, переведених з групи „Телички 1-2р.” Тому поголів'я на кінець року становитиме 164 голови (68+164 - 68).

Особливості групи "Телички 1-2 роки" в тому, що частина з них перейде в групу "Нетелі". Тому в графі 7 даної групи поставлено 164 голови.

Група "Бички 1-2 роки" через рік має перейти в групу "Бугаї". Але такої потреби немає. Тому протягом року 17 голів було забито, а 129 голів передано на відгодівлю. В той же час дана група поповнилась 187 бичками до 1 року. Поголів'я даної групи на кінець року складе 187 (146+187-146).

Молодняк до 1 року поповниться за рахунок приплоду: 242 теличок і 257 бичків.

Мають місце деякі особливості розрахунку Дорослого поголів'я на відгодівлі. Дана група поповнюється 129 бичками 1-2 роки і вибракуваними із основного стада 7 коровами. Поголів'я даної групи на кінець року складе 100 (71+136-107).

Проведемо перевірку руху поголів'я. Підсумуємо кожну графу. Сума поголів'я графи 3 дорівнює сумі графи 7.

В цілому по стаду на основі формули перевіримо баланс:

Кп + Кн – Кв = Кк

1231+1243-886=1588

Таким чином відповідно до обороту стада ВРХ у СВК «Прогрес» відтворення стада тварин є розширеним, так як чисельність поголів’я на кінець року більша за чисельність на початок року.


До персоналу, зайнятого в підсобних виробництвах, належать працівники промислових підприємств, виробництв і ремонтних майстерень (млини, круподерні, виробничі і консервні заводи, підприємство по виробництву масла, сиру, молочної продукції, скотобійні майданчики, лісопильні, столярно-теслярські і деревообробні майстерні, цегельні заводи, електростанції по ремонту тракторів, а також працівники транспорту, що обслуговують підсобні промислові підприємства, виробництва і ремонтні майстерні).

До персоналу, зайнятому в обслуговуючих та інших господарствах належать працівники зайняті в житлово-комунальному господарстві, торгівлі, охороні здоров’я, установах культури (тільки тих підрозділів, що перебувають на балансі підприємства).

У підприємствах важливу роль відіграє стабільність кадрів. Вона дає можливість працівникам підприємства більш глибоко вникати в технологію виробництва та підвищувати свою кваліфікацію. Це призводить до збільшення урожайності сільськогосподарських культур, зростання продуктивності тварин, скорочення витрат на виробництво продукції.

Плинність кадрів створює певні труднощі у термінах виконання робіт, знижує заінтересованість працівників у кінцевих результатах своєї праці.

ЗАВДАННЯ 1.

ЗАВДАННЯ 1.

Провести аналіз затрат праці при виробництві молока по групі з п’яти підприємств відповідно до даних додатків Б1 і Б2.

Мета завдання: засвоїти методику аналізу затрат праці на виробництві окремого виду продукції.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ:

Зібрана статистична інформація за два періоди по групі сільськогоспо­дарських підприємств однієї або різних форм власності заноситься в таблицю. Розраховується трудомісткість виробництва продукції у базисному та звітних періодах по кожному підприємству та загальні затрати праці по району (групі) аграрних формувань. Відповідні розрахунки виконуються в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

ЗАВДАННЯ 2.

Провести аналіз середньої трудомісткості виробництва одиниці продукції відповідно до даних таблиці 3.2.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ:

Середня трудомісткість центнера соняшника:

Базисного періоду люд.-год.

Звітного періоду люд.-год.

Умовного періоду люд.-год.

Загальна зміна середньої трудомісткості:

люд.-год.

Середня трудомісткість виробництва центнера соняшника скоротилась у звітному році в порівнянні з базисним на 14,39 % або на 0,2 люд.-год.

Вплив зміни трудомісткості в окремих підприємствах на середню трудомісткість:

люд.-год.

За рахунок зниження трудомісткості вирощування соняшника у фермерських господарствах "Веселка", "Едем", "Урожай" середня трудомісткість по Уманському району скоротилась на 12,5 % , або на 0,17 люд.-год./ц.

Вплив зміни структурних співвідношень між окремими підприємствами за трудомісткістю соняшника:

люд.-год.

Внаслідок покращання структурних співвідношень при валовому виробництві соняшника у звітному періоді в порівнянні з базисним середня трудомісткість скоротилась на 2,16 % або на 0,03 люд.-год./ц.

Перевірка достовірності розрахунків:

ЗАВДАННЯ 1.

Визначити загальну зміну продуктивності праці по підприємству та індивідуальні індекси продуктивності праці при виробництві окремих видів продукції за даними додатків Б1 і Б2.

Мета завдання:засвоїти методику визначення зміни продуктивності праці по галузі (сільсько­гос­подарському підприємству або їх групи ) на основі обсягів виробництва різних видів продукції та затрат праці.

 

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ завдання:

Для виконання завдання будується макет таблиці 3.3. При аналізі можна використати фактичні і планові показники виробництва і затрат праці для визначення рівня виконання плану зміни продуктивності праці а також динаміки.

Загальний трудовий індекс продуктивності праці:

Продуктивність праці у звітному періоді в порівнянні з базисним у сільськогосподарському товаристві зросла на 26%.

люд-год.

Таблиця­ 3.3

Динаміка виробництва продукції і затрат праці в СТОВ "Лан" Уманського району Черкаської області

Види продукції Базисний період Звітний період Затрати праці, люд.-год. Рівень продуктивності праці базисного року Рівень продуктивності праці звітного року Індивідуальні індекси продуктивності праці
Виробництво продукції, ц Трудомісткість продукції, люд.-год./ц Виробництво продукції, ц Трудомісткість продукції, люд.-год./ц Базисний період Звітний період Умовний період
q0 t0 q1 t1 q0t0 q1t1 q1t0
Зерно 1,2 1,3 0,833 0,769 0,9232
Цукрові буряки 1,3 1,1 0,769 0,909 1,1824
Молоко 0,066 0,090 1,3636
Приріст живої маси свиней 34,0 0,029 0,034 1,1724
Разом Х Х Х Х Х Х Х

 

Це дало можливість скоротити витрати праці на 62990 люд.-год.

Аналогічні результати отримуємо при розрахунку за формулою загального натурального індексу продуктивності праці:

де

 

ЗАВДАННЯ 1.

Дослідити зміну продуктивності праці в цілому по підприємству за допомогою вартісного індексу продуктивності праці відповідно до даних додатків Б1 і Б2.

Мета завдання:засвоїти методику аналізу зміни продуктивності праці за допомогою вартісного індексу.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ:

Для виконання завдання будується макет таблиці. Для розрахунку валової продукції в грошовому виразі використовуються постійні ціни 2010 року: пшениця озима –102,75 грн., цукрові буряки – 39,14 грн., молоко – 248,66 грн.

Одержана інформація заноситься у таблицю 3.4.

Таблиця 3.4

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти