|
Підприємства колективної власності.
Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника. Підприємства колективної власності засновані на власності їх трудових колективів. Такі підприємства можуть створюватися лише фізичними особами в результаті добровільного об'єднання їх майна і трудової участі в господарській діяльності підприємства на основах членства або викупу державного або комунального майна в результаті приватизації. Підприємствами колективної власності є: - виробничі і споживчі кооперативи; - підприємства громадських і релігійних організацій; - інші підприємства, передбачені законом. Діяльність кооперативів регулюється ЗУ «Про кооперацію» від 13.07.2003 р., де кооператив визначений як юридична особа, утворена фізичними і юридичними особами, які добровільно об'єдналися на : :нові членства для ведення спільної господарської або іншої діяльності в цілях задоволення своїх економічних, соціальних і інших потреб на принципах самоврядування. Держава не відповідає за зобов'язаннями кооперативних організацій, а кооперативні організації не відповідають за зобов'язаннями держави. Забороняється втручання органів державної влади і органів місцевого самоврядування у фінансово-господарську та іншу діяльність кооперативних організацій, окрім випадків, прямо передбачених законом. Виробничим кооперативом визнається добровільне об'єднання громадян на основі членства з метою спільної виробничої та іншої господарської діяльності, яка базується на їх особистій трудовій участі і об'єднанні майнових пайових внесків, участі в управлінні підприємством та розподілу доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі в його діяльності. Виробничий кооператив є юридичною особою та діє на основі статуту. Найменування виробничого кооперативу повинно містити слова «виробничий кооператив» або «кооперативне підприємство». Засновниками (членами) виробничого кооперативу можуть бути громадяни, іноземці і особи без громадянства. Чисельність членів виробничого кооперативу не може бути менше 3 осіб. Членами виробничого кооперативу можуть бути громадяни, що досягли 16-річного віку, визнають статут кооперативу і дотримуються його вимог, беруть майнову і трудову участь в діяльності кооперативу. Громадяни можуть бути одночасно членами виробничих кооперативів, а також членами кооперативів інших типів (споживчих, житлових тощо). Вступ до виробничого кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви громадянина. Член кооперативу робить вступний і пайовий внесок в порядку, визначеному статутом виробничого кооперативу. Вступний внесок - це грошовий або інший майновий внесок, що не повертається, який зобов'язана сплатити особа при вступі до кооперативу. Пайовий внесок (пай) - це майновий поворотний внесок члена кооперативу в створення і розвиток кооперативу, здійснюваний шляхом передачі кооперативу майна у тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки. Згідно зі ст. 112 ГК України підприємством об'єднання громадян, релігійної організації є унітарне підприємство, засноване на власності об'єднання громадян (громадської організації, політичної партії) або власності релігійної організації для здійснення господарської діяльності з метою виконання їх статутних завдань. Підприємство об'єднання громадян, релігійної організації діє на основі статуту і є юридичною особою, здійснюючи свою діяльність на праві оперативного управління або господарського відання відповідно до вимог ГК України. Право власності об'єднань громадян реалізують їх вищі статутні органи управління в порядку, передбаченому законом та статутними документами. Засновником підприємства об'єднання громадян є відповідне об'єднання громадян, що має статус юридичної особи, а також об'єднання (спілка) громадських організацій у разі, якщо його статутом передбачено право заснування підприємств. Крім підприємств в Україні також діють господарські товариства. Господарські товариства займають важливе місце серед суб'єктів господарювання, які діють на території України. їх діяльність регулюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, «Про господарські товариства» та ЗУ «Про акціонерні товариства», іншими нормативними актами, що регулюють діяльність господарських товариств. Господарськими товариствами визнаються підприємства, створені юридичними особами та / або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. Учасниками господарського товариства можу бути фізичні та юридичні особи, включаючи іноземних суб'єктів права, крім випадків, встановлених законодавством. Господарські товариства є юридичними особами. Суб'єкти господарювання - юридичні особи, які стали учасниками господарського товариства, також зберігають статус юридичної особи. До господарських товариств належать: -акціонерні товариства (АТ); -товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ); -товариства з додатковою відповідальністю (ТДВ); -повні товариства; -командитні товариства. Цей перелік є вичерпним. Найменування господарського товариства повинно містити зазначення виду товариства, для повних товариств і командитних товариств - прізвища (найменування) учасників товариства, які несуть додаткову відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, а також інші необхідні відомості. Найменування господарського товариства не може вказувати на належність товариства до органів державної влади чи органів місцевого самоврядування. Якщо в установчих документах не вказано строк діяльності господарського товариства, воно вважається створеним на невизначений термін. Господарське товариство може відкривати рахунки в банках, а також укладати договори та інші угоди лише після його державної реєстрації. Угоди, укладені засновниками товариства до дня його реєстрації, визнаються укладеними з товариством тільки за умови їх подальшого схвалення товариством в порядку, визначеному законом та установчими документами. Оскільки господарське товариство є юридичною особою, однією з необхідних його ознак є наявність у нього відособленого майна, що формує матеріальну базу його діяльності. Внесками учасників можуть бути: -рухоме та нерухоме майно, не заборонене до обігу на території України; -цінні папери, передача яких не заборонена законодавством України; -грошові кошти в національній валюті або в іноземній валюті; -майнові права, у тому числі права користування майном, природними ресурсами, право на здійснення господарської діяльності, права інтелектуальної власності. Частку учасника в статутному капіталі господарського товариства становить його внесок, оцінений у національній валюті України відповідно до порядку, який визначається в установчих документах товариства (якщо інше не встановлено законом). Існує заборона використання для формування статутного капіталу певних видів майна, як правило, це: кошти, отримані в кредит, :зику та під заставу, банківські метали, бюджетні асигнування і т. д. Розмір статутного капіталу визначений установчими документами, може бути змінений з дотриманням вимог, встановлених законом, за рішенням товариства, вступає в силу з дня внесення цих змін до державного реєстру. Прибуток господарського товариства становить всі надходження від його господарської діяльності за вирахуванням матеріальних витрат і витрат на оплату праці. Припинення діяльності господарського товариства відбувається шляхом його ліквідації або реорганізації відповідно до ст. 59 ГК. Ліквідація господарського товариства провадиться ліквідаційною комісією, призначеною його вищим органом, а у разі припинення діяльності товариства за рішенням суду - ліквідаційною комісією, сформованою відповідно до рішення суду. З дня утворення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження з управління справами господарського товариства. Ліквідаційна комісія в 3-місячний термін з моменту її утворення публікує інформацію про ліквідацію господарського товариства і здійснює інші дії відповідне до вимог ГК та інших законів. Ліквідація господарського товариства вважається завершеною, а товариство таким, що припинило свою діяльність, з дня внесення запису про його ліквідацію до державного реєстру. |
|
|