ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Київський національний лінгвістичний університет

БАЗОВІ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

 

 

із «ЗАГАЛЬНОГО МОВОЗНАВСТВА»

Напрям підготовки «Філологія»

Спеціальність «Мова та література»(дві іноземні мови) 8. 02030302,

«Переклад» (дві іноземні мови) 8. 02030303

факультетгерманської філології, романської філології, сходознавства, перекладачів

кафедратеоретичної і прикладної лінгвістики та новогрецької філології

курсV семестр ІХ

усього годин / кредитів за навчальним планом:90 годин, 2,5 кредити

у тому числі: аудиторна робота30 годин,

позааудиторна самостійна робота студента60 годин

Екзамен ІХ семестр

 

 

КИЇВ – 2011

I. ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Основна метавивчення курсу «Загальне мовознавство» – розширити і поглибити знання з теорії й методології мовознавства майбутніх учителів та перекладачів іноземних мов. Ця дисципліна знайомить магістрів з основними напрямами, ідеями, проблемами сучасного мовознавства, навчає методології наукового дослідження мови, тобто поглиблює науково-теоретичний і професійний рівень учителя та перекладача іноземної мови. Ефективна методика викладання як рідної, так і іноземної мови може створюватися та впроваджуватися тільки за умови постійного і всебічного врахування досягнень про мову.

Основні завданнякурсу «Загальне та порівняльно-історичне мовознавство»: 1) знайомство з мовознавством як наукою; 2) розкриття природи мови, її суті як особливої знакової системи; 3) доказ системності й багаторівневої структури мови; 4) розкриття складного характеру взаємозв’язків між мовою та мисленням; 5) висвітлення складних процесів історичного розвитку мови, ознайомлення студентів із зовнішніми та внутрішніми законами розвитку мови; 6) розкриття соціальної природи мови, її зв’язків із суспільством; 7) ознайомлення студентів із різноманітними методами й методиками мовознавства; 8) з׳ясування мети, завдань та основних проблем порівняльно-історичного мовознавства.

Провідна ідеякурсу: мова – це складна, відповідно організована система, яка саморозвивається й саморегулюється.

Урезультаті вивчення дисциплінимагістр повинен уміти:характеризувати методи і прийоми мовознавства, застосовувати їх на практиці; відрізняти мову і мовлення; характеризувати парадигматичні й синтагматичні відношення між мовними одиницями; характеризувати мовну систему, її основні та проміжні рівні, типи системних відношень на кожному рівні, наприклад, типи відношень у лексико-семантичному полі: синоніми, омоніми, антоніми, пароніми тощо; характеризувати граматичні значення і критерії виділення різних частин мови різних мов світу; визначати морфологічні типи мов а також типи мов за іншими класифікаціями; аналізувати граматичні способи синтетичних та аналітичних мов; пояснювати відмінності між вільними і сталими словосполученнями, характеризувати основні одиниці мовних рівнів; аналізувати типи речень за різними ознаками; розрізняти актуальне та граматичне членування речень; давати аналіз та оцінку традиційним і сучасним теоріям походження мови, характеризувати взаємодію розвитку мови і суспільства, різні класифікації функцій мови; аналізувати новітні напрями лінгвістики, їх проблематику в різних лінгвістичних школах.

Урезультаті вивчення дисциплінимагістр повинен знати шляхи розв’язання основних проблем загального та порівняльно-історичного мовознавства, уміти: ілюструвати кожне теоретичне положення мовними прикладами; аргументувати своєрідність мови як знакової системи, специфіку мовного знака; визначати суспільні функції мови; з’ясовувати парадигматичні, синтагматичні та ієрархічні відношення між мовними одиницями; обґрунтувати психофізичні зв’язки мови і мислення; логічно та аргументовано викладати проблематику сучасних напрямів розвитку лінгвістики, дати визначення основних понять; синтезувати знання, отримані з попередніх теоретичних і практичних курсів, для характеристики та аналізу мовних одиниць і явищ, для виявлення типологічних рис виучуваних мов.

 

«Загальне мовознавство» – це завершальний, підсумковий курс, який систематизує знання, отримані магістрами протягом усіх років навчання в лінгвістичному університеті.

 

Оцінювання знань

Перевірка підготовленості студентів з навчальної дисципліни передбачає виявлення 1) рівня теоретичних знань; 2) ступеня оволодіння уміннями лінгвістичного аналізу; 3) обсягу відомостей про лінгвістичну карту світу.

Знання оцінюються за відомими критеріями: 1) відповідність змісту відповіді темі; 2) повнота розкриття теми; 3) фактична точність, точність терміновживання; 4) обізнаність у літературі з предмету; 5) вміння сформулювати свою точку зору на проблему, що розглядається; 6) послідовність викладу.

 

ОЦІНЮВАННЯ УСНИХ ВІДПОВІДЕЙ НА ТЕОРЕТИЧНЕ ПИТАННЯ

5 балів за усну відповідь на практичному занятті ставиться, якщо студент достатньо повно, правильно і послідовно розкрив тему, виявив обізнаність в літературі з предмету, переконливо виклав свою точку зору на проблему, що розглядається, проілюстрував власними прикладами, дотримуючись при цьому норм російської літературної мови.

4 баливиставляється за повну, в цілому вірну, проілюстровану і послідовну відповідь, в якій може бути допущено не більше одної неточності фактичного характеру, одної погрішності в терміновживанні і не більше одного порушення послідовності викладу.

3 бали оцінюється відповідь, в якій викладені основні положення теми, що розглядається (не менше 50% матеріалу). Допускається не більше двох погрішностей фактичного характеру, не більше двох неточностей терміновживання. Не більше порушень послідовності викладу.

2 бали ставиться, якщо тема розкрита менш ніж на 50%, допущено більше двох помилок фактичного характеру, більше двох помилок в терміновживанні.

1 балвиставляється за неповну, фрагментарну, не ілюстровану відповідь.

 

 

ОЦІНЮВАННЯ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Контрольна роботи з предмету включає теоретичні питання і практичні завдання. Критерії оцінювання відповіді на теоретичне питання аналогічні усній відповіді.

За практичні завдання виставляється 5 балів, якщо воно виконане цілком і правильно.

4 бали ставиться при виконанні практичного завдання не менш ніж на 75%, при цьому може бути допущено один недолік в виборі мовних засобів і одна неточність в оформленні.

3 бали ставиться, якщо практичне завдання виконане не менш ніж на 50%, при цьому допущено не більше двох неточностей в оформленні і не більше двох недоліків в виборі мовних засобів.

2 бали може бути виставлено, якщо практичне завдання виконане менше ніж наполовину і при цьому допущено погрішностей більше, ніж для оцінки „задовільно”.

1 балставиться, якщо практичне завдання виконано фрагментарно.

 

ОЦІНЮВАННЯ ПИСЬМОВОГО ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

5 баліввиставляється за ґрунтовне висвітлення проблеми, вдале цитування та ілюстрації, встановлення зв’язків з іншими дослідженнями, точне визначення всіх термінів з ілюстрацією вживання у словосполученні.

4 баливиставляється за повне висвітлення проблеми, але є окремі недоліки у оформленні посилань, цитуваннях, правильне визначення всіх термінів.

3 баливиставляється, якщо студент викладає основні положення проблеми, але послуговується одним джерелом, загалом достатнє визначення більшості термінів.

2 баливиставляється, якщо студент виклав окремі положення проблеми, скориставшись лише матеріалими мережі інтернет, визначення менше половини термінів з окремими похибками.

1 балвиставляється, якщо студент виклав поодинокі питання теми, оформлення не відповідає вимогам, визначено поодинокі терміни.

 

 

ОЦІНЮВАННЯ РЕФЕРАТІВ ТА СПОВІЩЕНЬ

Критерії оцінювання рефератів та сповіщень аналогічні критеріям оцінювання усної відповіді.

ОЦІНЮВАННЯ ТЕСТІВ

Тести оцінюються за п’ятибальною шкалою за аналогією до усних відповідей. Кожне питання тесту складає 0, 25 бала.

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КОНСПЕКТІВ ПЕРШОДЖЕРЕЛ

5 балівставиться за повний послідовний конспект першоджерела, в якому визначено основні проблеми, терміни та ключові слова.

4 бали ставиться якщо конспект є достатньо повним, але в ньому бракує основних тез теми, або не всі вони виділенні правильно, терміни та ключові слова подано не у повному обсязі.

3 бали студент отримує за неповний, поверховий конспект, у якому не підкреслено основні тези, терміни та ключові слова виділено з помилками.

2 бали ставиться студентові, якщо конспект схематичний, у ньому не визначено основні тези, терміни та ключові слова.

1 бал ставиться, якщо конспект фрагментарний.

 

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти