ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Обчислення обсягу капіталовкладень

 

 

Процес планування (прогнозування) капітальних вкладень (КВ) на підприємствах складається з двох етапів [18]:

1) обчислення необхідного обсягу капітальних вкладень на ви­значений розрахунковий період (рік, місяць тощо);

2) визначення конкретних джерел фінансування капіталу.

Масштабність і складність розрахунків капіталовкладень зале­жать від можливих варіантів конкретної ситуації на рин­ку та підприємстві:

Ситуація 1. Попит ринку задовольняється повністю пропонова­ною для продажу продукцією за її кількісними та якісними характе­ристиками. Тенденцій до зростання попиту не очікується; тому це не потребує збільшення обсягу, виробництва на даному підприємстві.

Ситуація 2. Попит на ринку не задовольняється пропозицією про­дукції. Є тенденції до зростання попиту на дану продукцію, тому керів­ництво та трудовий колектив заінтересовані у відповідному збільшенні обсягу її виробництва шляхом введення в дію додаткових виробничих потужностей з метою одержання бажаного приросту прибутку.

Ситуація 3. Попит на ринку на даний вид продукції має тенден­цію до спаду. Продукція за своїми техніко-експлуатаційними показ­никами втратила конкурентоспроможність. За цієї умови підприєм­ство мусить або модернізувати її, або ж терміново організовувати виробництво нової продукції, здатної конкурувати на ринку.

За першим варіантом має здійснюватись лише просте відтворен­ня основних фондів переважно за рахунок амортизаційних відраху­вань. У цьому випадку розрахункова процедура обмежується визна­ченням акумулятивної суми амортизаційних відрахувань на реновацію основних фондів та її порівнянням з потребою, капіталу для за­міни застарілих видів устаткування на нові. Необхідний для просто­го відтворення основних фондів обсяг капіталовкладень обчислюєть­ся на підставі інформації про потребу нового устаткування в фізич­них одиницях та існуючої індивідуальної ціни на нього. При цьому враховується вартість монтажу та доставки:

, (2.31)

де Ці – повна вартість придбання нових основних фондів на заміну застарілим;

Ni кількість основних фондів і-го виду, яку необхідно придбати;

п – кількість необхідних видів основних фондів;

С – загальна сума витрат на ремонт і технічне обслуговування наявних основних фондів підприємства;

А – загальний амортизаційний фонд підприємства.

Другий варіант передбачає розширене відтворення основних фондів і об'єктів соціальної інфраструктури. Результатом цього про­цесу має бути нарощення до необхідних розмірів виробничої потуж­ності підприємства переважно шляхом його технічного переозброєння, реконструкції або розширення за попередньо розробленим проектом.

Для визначення необхідного обсягу капіталовкладень за цим ва­ріантом економічної ситуації залежно від стадії планування викори­стовують такі два методи:

1) попередні приблизні розрахунки (на основі показника пито­мих капіталовкладень на одиницю приросту виробничої потужності підприємства);

2) прямі розрахунки (за даними кошторису технічного переозбро­єння та реконструкції або розширення підприємства).

За першим методом розрахунки здійснюють за такою послідов­ністю:

1. Обчислюють необхідну середньорічну величину виробничої потуж-ності (N) виходячи, з очікуваного коефіцієнта її викорис­тання (k) в розрахунковому році та виявленого попиту ринку на продукцію:

, (2.32)

де Р – величина попиту на j-й вид продукції. Така величина розра­ховується за статистичними методами прогнозування попиту.

Величина коефіцієнта використання (k) виробничої потужності залежить від ступеня зносу основних фондів підприємства та форму­вання його резерву. У випадку, коли виробництво розширюється або реконструюється за допомогою тих фондів, що вже були в експлуа­тації відносно тривалий час, такий коефіцієнт буде значно меншим за одиницю (0,5; 0,6), бо такі фонди вимагатимуть додаткових ремонтів, а значить, і часу на їх здійснення. Якщо ж виробництво укомплекто­вується новими фондами, такий коефіцієнт приблизно дорівнює 0,9...0,95, тому що 5...10% від потужності основних фондів повинне при­падати на можливий резерв підприємства.

2. Визначають величину середньорічної виробничої потужності, якої не вистачає для задоволення ринкового попиту на продукцію:

 

, (2.33)

де Nб – базова виробнича потужність підприємства.

3. Розраховують абсолютну величину необхідного додаткового введення в дію виробничої потужності підприємства (DNабс), викорис­товуючи для цього спеціальний коефіцієнт перерахунку середньоріч­ного її приросту в абсолютний, який майже завжди дорівнює 0,5 за середніми даними тривалого періоду:

, (2.34)

де k/ – коефіцієнт перерахунку середньорічного приросту виробни­чої потужності в абсолютний.

4. На основі питомих капітальних витрат на одиницю приросту виробничої потужності визначають загальну суму необхідних капі­таловкладень (КВ1) на певний розрахунковий період:

 

, (2.35)

де Скв – питомі капітальні витрати на одиницю приросту виробничої потужності.

Приклад. Визначити загальну суму капіталовкладень у підприємство, якщо його базова виробнича потужність дорівнює 10 тис. одиниць за рік, а прогнозна величина попиту на наступний рік – 9,5 тис. одиниць. При цьому питомі капітальні витрати на одиницю приросту виробничої потужності становлять 80 тис. грн

1. Необхідна середньорічна величина потужності складає:

тис. грн

2. Визначимо величину середньорічної виробничої потужності, якої не вистачає для задоволення ринкового попиту на продукцію:

тис. грн

3. Розрахуємо абсолютну величину необхідного додаткового введення в дію виробничої потужності підприємства (DNабс):

тис. грн

4. Визначимо загальну суму необхідних капі­таловкладень:

тис. грн

Розрахований таким приблизним методом обсяг капіталовкладень потім, з появою необхідної інформації, має бути уточнений шляхом застосування другого методу – прямих обчислень за даними кош­торисної вартості всієї сукупності заходів, передбачених програмою (планом) технічного переозброєння підприємства.

Третій можливий варіант економічної ситуації на ринку та підприємстві потребує також не просто розширеного відтворення основних фондів, а докорінної перебудови техніко-технологічної бази виробництва. За цим варіантом розрахунки необхідного обсягу капі­таловкладень здійснюються переважно за розглянутою вище схемою другого варіанта. Проте при цьому треба додатково врахувати значні капіталовкладення, пов'язані з маркетинговими дослідженнями та проектуванням нових виробів, які повинні за своїми техніко-економічними характеристиками повністю задовольняти вимоги покупця.

 

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти