ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Вищий навчальний заклад Укоопспілки

Вищий навчальний заклад Укоопспілки

Полтавський університет економіки і торгівлі

Кафедра статистики

 

Статистика фінансів з основами економічної статистики

 

Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни за кредитно-модульною системою організації навчального процесу для студентів напряму 6.030508

“Фінанси і кредит”

програми професійного спрямування „Фінанси”

 

Полтава 2010

 

 

Автор: Цвєткова Л.О., к.е.н., доцент кафедри статистики ПУЕТ

 

Рецензенти: Іонін Є.Є. професор кафедри статистики ПУЕТ

Скибенко С. Т., к.е.н., доцент кафедри фінансів ПУЕТ

 

Навчально-методичний посібник обговорений та схвалений на засіданні кафедри статистики, протокол № 10

від 9 червня 2010 р.

 

 

Зав.кафедрою статистики _________________ доц. Строчихін Ю.Ф.     «Узгоджено» Декан факультету економіки і менеджменту _________________ проф. Вахтін С.Р. « _____» _________________ 2010 р.     «Узгоджено» Керівник НМЦ управління якістю освітньої діяльності ____________________ проф. Огуй Н.І. « _____» _________________ 2010 р.     «Узгоджено» Директор навчального центру ____________________ доц. Герман Н.В. « _____» _________________ 2010 р.

 

Вступ

Дисципліна “Статистика фінансів з основами економічної статистики” є однією з вибіркових навчальних дисциплін, рекомендованих для загальноекономічної підготовки фахівців напряму „Фінанси і кредит”,

Курс складається з двох модулів – основи економічної статистики (модуль 1) і статистика фінансів (модуль 2). Дисципліна вивчається в обсязі 180 годин, на завершення вивчення курсу студенти проходять підсумковий модульний контроль.

Вивчення даної дисципліни ставить своїм завданням навчити студентів прикладному застосуванню знань, отриманих ними в курсі статистики (теорії статистики), для розрахунку й аналізу конкретних статистичних показників на рівні економіки країни в цілому, окремих секторів економіки, а також на рівні окремих суб’єктів господарювання. У зв'язку з цим у складі курсу виділені два блоки укрупнених тем. У перший блок (модуль 1) включені теми, що охоплюють методологію розрахунку й аналізу статистичних показників на макрорівні (демографічної статистики і пов’язаної з нею статистики ринку праці, життєвого рівня населення, системи національного рахівництва та визначення найважливіших макроекономічних показників) та методологію обчислення і аналізу статистичних показників, пов’язаних з факторами виробництва і його результатами на мікрорівні. Другий блок (модуль 2) охоплює теми, у яких розкривається методологія обчислення й аналізу статистичних показників фінансово-кредитної сфери та фінансових показників нефінансових корпорацій.Вироблення навичок прикладних статистичних досліджень буде корисним і необхідним студентам у процесі їхнього формування як різнобічно підготовлених фахівців, здатних вирішувати ситуаційні задачі різного змісту і рівня складності, в майбутній роботі в установах фінансово-кредитної сфери та у фінансових підрозділах суб’єктів господарювання різних форм власності.

Навчальна дисципліна “Статистика фінансів з основами економічної статистики” вивчається студентами напряму 6.030508 “Фінанси і кредит” на другому курсі в четвертому семестрі у відповідності з наведеним далі тематичним планом.

Метою викладання курсу є надання студентам системних знань щодо методики застосування статистичного інструментарію для вивчення масових економічних процесів і явищ на макро- та мікрорівнях та у фінансово-кредитній сфері економіки.

Завданням дисципліни є формування у студентів здатності сприймати, узагальнювати і аналізувати професійну інформацію, обґрунтовувати вибір необхідних статистичних методів для обробки фінансових і економічних даних та здійснювати економічну інтерпретацію отриманих результатів.

В результаті вивчення курсу студент повинен знати: методику розрахунку і економічний зміст статистичних показників відповідних сфер економіки та порядок їх відображення у статистичній звітності, еволюцію, принципи і закономірності функціонування фінансової, бюджетної, податкової та кредитної систем та основні показники, які характеризують рівень їх розвитку та ефективність функціонування, взаємозв’язки і взаємозалежності показників на макро- та мікрорівнях, методику збирання, обробки і аналізу статистичних даних для вирішення завдань, поставлених у професійній діяльності.

Після завершення вивчення курсу студент повинен вміти: формувати необхідні масиви статистичної інформації, узагальнювати, аналізувати статистичні дані і надавати їх у вигляді, необхідному для інформаційного огляду або аналітичного звіту;на основі вивчення фінансово-економічних процесів і явищ будувати стандартні теоретичні і економетричні моделі, аналізувати і змістовно інтерпретувати отримані результати; аналізувати динаміку і тенденції економічних показників з урахуванням внутрішніх і зовнішніх факторів впливу; прогнозувати динаміку соціально-економічних явищ і процесів, розвиток банківського сектора, фінансових і страхових ринків, оцінювати ризики у їх розвитку; економічно грамотно і наочно оформлювати результати розрахунків, аргументувати висновки.

Зміст курсу відповідає навчальній програмі, затвердженій постановою Вченої ради ПУЕТ 1 липня 2010 року, протокол № 6.

 

Навчальна програма

Модуль 1.Основи економічної статистики

Тема 1.1. Об’єкт, предмет, метод і завдання економічної статистики та статистики фінансів

Особливості об’єкта і предмета економічної статистики і її найважливіші завдання в умовах переходу на міжнародні статистичні стандарти. Державний класифікатор видів економічної діяльності (КВЕД) та інші класифікатори, які використовуються в економічній статистиці.

Фінансова сфе­ра економіки як об’єкт вивчення статистики фінансів. Специфіка пред­мета і метода статистики фінансів. Система показників статистики фінансів. Фінансова діяльність в Класифікації видів економічної діяльності. Фінансовий сектор в секторній класифікації економіки. Організація статистики фінансів.

Тема 1.2. Статистика населення і ринку праці

Категорії населення, які застосовуються в статистичному обліку, їх взаємозв'язок. Способи розрахунку середньої чисельності населення. Статистичне вивчення складу населення за основними ознаками. Абсолютні і відносні показники природного і механічного руху населення і їх інтерпретація. Найважливіші методи розрахунку перспективної чисельності населення. Джерела статистичної інформації про населення.

Поняття трудових ресурсів і їх склад, показники природного і механічного руху трудових ресурсів. Економічно активне й економічно неактивне населення. Зайняті і безробітні як дві складові частини економічно активного населення. Види зайнятості і безробіття. Статистичні показники зайнятості і безробіття і аналіз їх динаміки і міжрегіональної варіації.

Тема 1.3. Статистика рівня життя населення

Поняття рівня життя населення і система показників для його оцінки. Показники обсягу доходів населення і їх взаємозв'язок. Показники реальної заробітної плати і реальних доходів населення, способи розрахунку. Індекс вартості життя. Статистика бюджетів домогосподарств.

Статистичне вивчення диференціації доходів населення. Статистичні показники споживання населенням матеріальних благ і послуг та індексний аналіз динаміки середнього рівня та загального обсягу споживання. Порівняльний аналіз рівня життя населення окремих регіонів і окремих країн.

Тема 1.4. Система національних рахунків та і методологія статистичного дослідження найважливіших макроекономічних показників

Основні поняття і класифікації системи національних рахунків (СНР). Система цін, застосовуваних у СНР. Побудова найважливіших зведених національних і секторальних рахунків.

Валовий внутрішній продукт (ВВП), методи визначення ВВП. Валовий національний дохід (ВНД). Статистичне вивчення динаміки ВВП, індекси-дефлятори ВВП, способи перерахунку ВВП у постійні ціни. Статистичний аналіз впливу найважливіших факторів на динаміку ВВП і ВНД.

 

Тема 1.7. Статистика праці

Статистичне вивчення складу працівників. Найважливіші обліково-статистичні категорії чисельності працівників. Чисельність персоналу в еквіваленті повної зайнятості. Показники середньої чисельності працівників і способи їх розрахунку. Абсолютні і відносні статистичні показники руху чисельності працівників.

Статистичний облік робочого часу працівників у людино-днях і людино-годинах. Фонди робочого часу, їх обчислення і статистичний аналіз використання і структури. Статистичні показники середньої тривалості робочого дня і робочого періоду, їх взаємозв'язок і побудова відповідних коефіцієнтів використання робочого часу. Побудова й аналіз балансу робочого часу.

Поняття продуктивності праці, її прямі й обернені показники і їх взаємозв'язок. Система показників середнього виробітку продукції і методика їх розрахунку. Натуральний, вартісний і трудовий методи виміру рівня і динаміки продуктивності праці (індексний аналіз динаміки рівня середньої продуктивності праці). Середній арифметичний індекс продуктивності праці за методологією С.Г. Струміліна.

Статистичне вивчення складу фонду оплати праці. Система показників рівня середньої заробітної плати і методика їх розрахунку. Взаємозв'язок показників середньої заробітної плати, середнього заробітку і середнього доходу працівників. Статистичний аналіз динаміки середньої заробітної плати і співвідношення росту продуктивності праці і заробітної плати. Статистичний аналіз використання фонду оплати праці.

Статистична звітність з праці і її основний зміст.

Модуль 2. Статистика фінансів

Теми рефератів

1.Роль економічної статистики в управлінні економікою.

2. Побудова національних статистичних класифікацій в Україні.

3. Місце статистики фінансів у єдиній інформаційній системі обліку і звітності України.

Література: 1, 2, 3, 6, 7, 8, 10, 12, 15, 16, 17, 20.

 

Термінологічний словник

Класифікація– систематизований поділ об’єктів на групи, класи за принципом їх подібності або розбіжності.

Класифікатор– систематизований перелік об’єктів, кожному з яких присвоюється код.

Предмет макроекономічної статистики – методологія кількісного вивчення на макрорівні масових економічних явищ і процесів, які характеризують розвиток економіки в цілому.

Предмет мікроекономічної статистики –методологія кількісного вивчення поведінки окремих ринків, галузей, груп фірм або домогосподарств.

Предмет фінансової статистики– розміри, кількісні співвідношення та закономірності масових фінансових процесів і фінансових відносин, відображених у системі статистичних показників.

 

Завдання для практичних занять

з цієї та наступних тем наведені в посібнику: Цвєткова Л.О., Калініченко О.В. Статистика фінансів з основами економічної статистики: Навчальні завдання для практичних занять та самостійної роботи, - Полтава: РВВ ПУЕТ, 2010.

Література: 1, 3, 4, 7, 10, 12, 15, 16..

Термінологічний словник

Наявне населення– чисельність осіб, які на момент реєстрації перебувають на території певного населеного пункту, незалежно від місця їх постійного проживання.

Постійне населення – чисельність осіб, які постійно, протягом тривалого часу проживають на території певного населеного пункту, незалежно від їх наявності на момент реєстрації.

Природний рух населення – зміна його чисельності, що пов’язана з народжуваністю та смертністю.

Механічний рух населення – зміна його чисельності, що пов’язана з міграціями.

Фертильний вік – дітородний вік жінок. Статистичні межі фертильності – від 15 до 49 років.

Економічно активне населення – особи, що створюють пропозицію на ринку праці. До таких осіб відносять як зайняте, так і безробітне населення.

Безробітне населення – особи, що не мали роботи протягом звітного періоду, але активно шукали роботу і були готові в будь-який момент приступити до неї.

Коефіцієнти зайнятості та безробіття – питома вага відповідно зайнятих та безробітних у загальній чисельності економічно активного населення. Так як економічно активне населення – це сукупність зайнятих і безробітних, то сума коефіцієнтів зайнятості і безробіття дорівнює 1 (100%).

Розв’язання

1. Для обчислення більшості коефіцієнтів руху населення необхідно знати середню чисельність населення . Оскільки в даному випадку наведені дані про чисельність населення на календарні дати, проміжки між якими однакові, то середню річну чисельність населення потрібно визначати за середньою хронологічною:

Далі обчислюємо коефіцієнти: а) народжуваності - = 7,9‰), б) смертності ( = 11,9‰), в) природного зменшення населення = –4,0‰), або (7,9–11,9= –4,0‰). Для обчислення коефіцієнта загального приросту (зменшення) населення потрібно спочатку визначити абсолютну загальну зміну (зменшення) населення ), а потім розрахувати вказаний коефіцієнт ( ‰). Коефіцієнт механічного приросту (зменшення) населення можна одержати двома способами: а) попередньо визначити механічне зменшення населення [ ], потім знайти однойменний коефіцієнт ‰); б) використати взаємозв’язок коефіцієнтів приросту (зменшення) [ ‰]. Коефіцієнт життєвості населення обчислюється також двома способами:

а) ; б) ≈ 0,666.

2. Прогнозована чисельність населення області через три роки при збереженні тенденції, що склалася в поточному році, становитиме:

Задача 2.Відомі наступні дані по регіону за два роки:

  Показник На початок року На кінець року
Чисельність трудових ресурсів, тис. осіб 4310,7 4254,2
в тому числі - економічно активного населення   3793,4   3828,6
- безробітних 265,2 191,3

Визначте: 1. За кожен рік: а) коефіцієнти економічної активності трудових ресурсів; б) коефіцієнти зайнятості населення; 2. Зміну чисельності зайнятих економічною діяльністю (в тис. осіб і процентах) у зв’язку зі зміною: а) чисельності економічно активного населення; б) рівня зайнятості населення.

Розв’язання

1. Коефіцієнт економічної активності трудових ресурсів регіону визначається як відношення чисельності економічно активного населення до чисельності трудових ресурсів:

; .

Враховуючи, що сума чисельності безробітних та зайнятих дорівнює чисельності економічно активного населення, коефіцієнти зайнятості можна визначити так:

(93,0%);

(95,0%).

2. Спочатку визначаємо загальну зміну числа зайнятих:

у тис. осіб: ;

у процентах: .

Потім визначимо, як збільшення чисельності економічно активного населення вплинуло на зміну числа зайнятих:

у тис. осіб ;

у процентах .

Далі визначимо вплив зміни коефіцієнта зайнятості на зміну чисельності зайнятих:

у тис. осіб: ;

у процентах: .

На завершення перевіримо правильність виконаних обчислень:

; .

Висновок: збільшення чисельності економічно активного населення на 35,2 тис. осіб викликало зростання числа зайнятих на 32,7 тис. осіб, або на 0,9%, а підвищення рівня зайнятості економічно активного населення на 2 процентних пункти (з 93% до 95%),тобто покращення ситуації на регіональному ринку праці, обумовило збільшення числа зайнятих на 76,4 тис. осіб, або на 2,2%.

Питання для обговорення на практичному занятті

1. Поняття рівня життя населення і система показників для його вивчення.

2. Показники номінальних та реальних доходів населення.

3.Статистичне вивчення диференціації населення за доходами.

Питання для самостійної підготовки

1. Статистичне вивчення споживання населенням матеріальних благ та послуг.

2. Індекс вартості життя.

3. Порівняльний аналіз рівня та якості життя населення окремих країн.

Література: 1, 3, 4, 15, 16.;

Термінологічний словник

Номінальні доходи – доходи, фактично одержані в поточному періоді.

Реальні доходи – обсяг товарів та послуг, що можуть бути придбані за отримані доходи. Як правило, реальні доходи одержують при перерахунку номінальних доходів у споживчі ціни минулого періоду: Межа малозабезпеченості – мінімальна заробітна плата, встановлена державою.

Прожитковий мінімум – вартість споживчого кошика, затвердженого державою (включає 425 видів життєво-необхідних товарів і послуг).

Децильний коефіцієнт диференціації доходів показує, у скільки разів найнижчий дохід найбагатших 10% жителів країни перевищував найвищий дохід 10% найбідніших жителів

,

де - відповідно дев’ятий та перший децилі в розподілі домогосподарств за доходами на одну особу.

Індекс інфляції або вартості життя визначається як індекс споживчих цін Ласпейреса (відповідні формули наведені в методичних рекомендаціях до теми 2.3)

 

Розв’язання

Спочатку перейдемо від наведених значень відносних змін до індексів:

- індекс номінальних доходів населення: ;

- індекс споживчих цін: ;

- індекс чисельності населення: .

Далі розраховуємо індекси, виходячи з того, що зв’язок між індексами такий же, як і між самими показниками:

- індекс реальних доходів населення: .

Таким чином реальні доходи населення скоротились на 6,3% ;

- індекс середньодушових реальних доходів: , тобто середньодушові реальні доходи зменшились на 3,9% .

Задача 2.Є наступні дані за звітний період по регіону про розподіл зайнятого населення за середньодушовими грошовими доходами на місяць:

Середньодушовий дохід на місяць, грн. Чисельність населення, тис. осіб   Чисельність населення
% до підсумку накопичені частки
До 250 411,0 12,0 12,0
250-300 513,9 15,0 27,0
300-400 719,5 21,0 48,0
400-500 616,6 18,0 66,0
500-600 465,4 13,6 79,6
600-700 274,2 8,0 87,6
700 та більше 425,7 12,4 100,0
Разом 3426,3 100,0 -

Визначте: 1) середньодушовий місячний дохід по всьому населенню регіону; 2) другий та восьмий децилі; 3) квінтільний коефіцієнт диференціації доходів населення.

Розв’язання

1. Середньодушовий місячний дохід обчислюється за формулою середньої арифметичної зваженої ( - серединні значення відповідних інтервалів):

2. Другий та восьмий децилі (D2 и D8) обчислюються за формулами, аналогічними до формули медіани (відомої студенту з курсу теорії статистики), однак, у даному випадку замість медіанного інтервалу використовують інтервали, яким належать варіанти, що відокремлюють по 20% чисельності частот на початку та в кінці досліджуваного ряду розподілу. Другому децилю відповідає накопичена частка, що дорівнює 20%, та частота . Восьмому децилю відповідає накопичена частка, що дорівнює 80%, та частота . Тому другий дециль знаходиться в другому інтервалі (250-300), а восьмий дециль – в передостанньому інтервалі (600-700). Після вибору інтервалу, до якого «прив’язується» розрахунок, визначають децилі:

 

Отже, 20% найбіднішого населення регіону мали середньодушовий місячний дохід менше 277 грн., а інші 80% населення – більше як 277 грн. (економічна інтерпретація другого дециля). Одночасно 80% населення регіону користувалися середньодушовим місячним доходом до 605 грн., а 20% найбагатших жителів – більше як 605 грн. (економічна інтерпретація восьмого дециля).

3. Квінтільні доходи населення – це граничні доходи 20-процентних груп населення. Квінтілі ( ) розбивають населення (всіх одержувачів доходів) на п’ять рівних частин. Таким чином, квінтільних значень доходів буде всього чотири. Квінтільний коефіцієнт диференціації доходів визначається як відношення крайніх квінтілів (четвертого до першого), але так як и , то цей коефіцієнт можна одержати іще як відношення восьмого дециля до другого дециля:

Таким чином, мінімальний середньодушовий місячний дохід 20% найбільш багатого населення в середньому в 2,2 рази перевищує максимальний дохід 20% самого бідного населення.

Питання для обговорення на практичному занятті

Заняття 1.

1. Поточні рахунки: схеми, методологія обчислення і аналізу показників рахунків.

2. Рахунки нагромадження: схеми, методологія обчислення і аналізу показників рахунків.

3. Особливості побудови рахунків на мезорівні (для секторів і галузей економіки).

4. Рахунок товарів (продуктів) і послуг і рахунки «решти світу»: схеми, методологія обчислення і аналізу показників рахунків.

Заняття 2.

1. Методи обчислення валового внутрішнього продукту (ВВП).

2. Методи переоцінки ВВП в порівнянні (постійні) ціни.

3. Основи методології міжнародних зіставлень ВВП.

4. Методика визначення впливу факторів на динаміку ВВП та інших макроекономічних агрегатів.

 

Питання для самостійної підготовки

1. Сутність, основні поняття, концепції та визначення в СНР.

2. Основні класифікації, використовувані в СНР.

3. Система цін, вживана в СНР.

 

Література: 1, 3, 4, 7, 10, 11, 12, 13, 14, 16.

 

Термінологічний словник

Система національних рахунків (СНР)– система взаємопов'язаних статистичних показників, що характеризують макроекономічні процеси і явища (виробництво, доходи, споживання, нагромадження капіталу, фінанси), представлена у вигляді набору балансових таблиць. Національні рахунки розробляються Державним комітетом статистики згідно зі стандартом СНР, прийнятим міжнародними організаціями у 1993 р.

Інституційна одиниця– господарська одиниця (включаючи домашні господарства), яка веде повний набір бухгалтерських рахунків і може самостійно приймати рішення і розпоряджатися своїми матеріальними і фінансовими ресурсами.

Резидент– господарська одиниця, що має центр економічного інтересу на економічній території країни.

Сектор економіки– група інституційних одиниць, що об'єднуються залежно від типу економічної поведінки. Відповідно до міжнародного стандарту у СНР інституційні одиниці групуються у п’ять секторів:

- нефінансові корпорації, до яких належать одиниці, які займаються ринковим виробництвом товарів і послуг для продажу за цінами, що покривають витрати і дають прибуток;

- фінансові корпорації – інституційні одиниці, що спеціалізуються на фінансово-посередницькій діяльності;

- сектор загального державного управління, до якого належать органи управління центрального та місцевого рівнів, некомерційні бюджетні організації та державні цільові фонди;

- сектор домашніх господарств, що об’єднує фізичних осіб як споживачів, а в деяких випадках як фізичних осіб-підприємців;

- сектор некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства, до якого входять інституційні одиниці, створені окремими групами домашніх господарств для забезпечення їх політичних, релігійних і професійних інтересів, а також для надання соціально-культурних послуг.

Галузь економіки– сукупність закладів з однорідним виробництвом.

Заклад– підприємство або його частина, зайняті переважно одним видом виробничої діяльності, по якому є статистична інформація про витрати і випуск продукції.

Проміжне споживаннявартість спожитих в процесі виробництва продуктів і послуг, які трансформуються або повністю споживаються в процесі виробництва (не включає споживання основного капіталу).

Споживання основного капіталусума амортизації основного капіталу за рік у всіх галузях економіки і недоамортизованої вартості вибулого основного капіталу.

Валовий випуск продуктів і послугвартість всіх вироблених резидентами за період продуктів і послуг.

Валова додана вартістьрізниця між валовим випуском продуктів і послуг і проміжним споживанням. Містить у собі первинні доходи, що створюються учасниками виробництва і розподіляються між ними.

У національних рахунках використовуються два рівні показників і два методи оцінки. Для економіки в цілому результати вимірюються випуском товарів і послуг та валовим внутрішнім продуктом у ринкових цінах, для секторів і видів економічної діяльності – випуском в основних цінах і валовою доданою вартістю.

Валовий регіональний продукт– узагальнюючий показник економічного і соціального розвитку регіону. Складається із суми валових доданих вартостей всіх видів економічної діяльності, скоригованої на величину непрямо вимірюваних послуг фінансового посередництва та податків за виключенням субсидій на продукти.

Валовий внутрішній продуктвартість всіх продуктів і послуг, створених на території даної країни резидентами за період, за вирахуванням проміжного споживання. Може визначатись також як сума валових доданих вартостей видів економічної діяльності і податків на продукти за виключенням субсидій на продукти.

Податки на продукти – включають податки, величина яких безпосередньо залежить від кількості чи вартості товарів і послуг, вироблених, реалізованих або імпортованих виробничою одиницею-резидентом.

Субсидії на продукти – відшкодування з державного бюджету підприємствам у порядку державного регулювання цін на сільськогосподарську та іншу продукцію, для покриття поточних збитків підприємств, поліпшення їх фінансового становища шляхом поповнення оборотних коштів або компенсації окремих витрат.

Податки на виробництво та імпорт включають податки на продукти та інші податки, пов’язані з виробництвом, а субсидії на виробництво та імпорт включають субсидії на продукти та інші субсидії, пов’язані з виробництвом.

Інші податки, пов’язані з виробництвом, включають платежі підприємств і організацій до державного та місцевих бюджетів, державних цільових фондів у зв’язку з використанням ресурсів (факторів виробництва) та одержанням дозволів на специфічні види діяльності.

Інші субсидії, пов’язані з виробництвом, надаються для здійснення певної економічної та соціальної політики щодо використання ресурсів.

Оплата праці найманих працівників – винагорода в грошовій або натуральній формі, яка має бути виплачена роботодавцем найманому працівникові за роботу, виконану у звітному періоді, незалежно від того, є цей працівник резидентом чи нерезидентом. Обчислюється на основі нарахованих сум (брутто) і містить також фактичні та умовні внески на соціальне страхування.

Валовий (чистий) прибуток – показник, що характеризує перевищення доходів над витратами, які підприємства мають у результаті виробництва. Для сектора домашніх господарств це змішаний дохід. Чистий прибуток визначається шляхом виключення з валового прибутку споживання основного капіталу.

Валовий змішаний дохідрізновид доходів інституційної одиниці, в якому поєднуються елементи оплати праці і прибутку.

Валовий національний дохідвалове сальдо первинних доходів, які складаються з доходів, що отримуються учасниками економічного виробництва (тобто оплати праці найманих працівників, чистих податків на виробництво і імпорт, валового прибутку і валових змішаних доходів), і чистих доходів від власності (отриманих від «решти світу» за мінусом переданих «решті світу»).

Доходи від власностідоходи, що отримуються одними інституційними одиницями від надання іншим інституційним одиницям в користування фінансових активів, землі і інших нефінансових невироблених активів.

Трансфертипередача доходів в грошовій або натуральній формі одними інституційними одиницями іншим інституційним одиницям на безвідплатній основі.

Кінцеві споживчі витрати складаються з витрат домашніх господарств на власне кінцеве споживання, витрат державних закладів для задоволення індивідуальних та колективних потреб суспільства, а також витрат на індивідуальне кінцеве споживання організацій, що обслуговують домашні господарства.

Валове нагромадження розраховується як сума валового нагромадження основного капіталу, зміни запасів матеріальних оборотних коштів та придбання за виключенням вибуття цінностей.

Чисте кредитування (чисте запозичення) – обсяг фінансових ресурсів, тимчасово наданих однією країною іншим країнам (тимчасово отриманих однією країною від інших країн).

Методи обчислення ВВПметоди розрахунку ВВП за даними СНР: виробничий метод (ґрунтується на показниках рахунку виробництва), розподільний метод (ґрунтується на показниках рахунку утворення доходів), метод кінцевого використання (ґрунтується на показниках рахунку товарів і послуг)

Індекс номінального ВВП (індекс вартості ВВП)відношення ВВП звітного періоду, вираженого в діючих цінах(поточних) до ВВП базисного періоду.

Індекс-дефлятор ВВП (індекс цін на продукти і послуги, що входять до складу ВВП)відношення ВВП звітного періоду, вираженого в діючих(поточних) цінах, до ВВП звітного періоду, вираженого в цінах базисного періоду.

Індекс реального ВВП (індекс фізичного обсягу ВВП)відношення ВВП звітного періоду, вираженого в цінах базисного періоду, до ВВП базисного періоду.

Приклади типових рішень

Задача 1. Є наступні умовні дані по економіці країни, що відносяться до випуску продуктів і послуг (млрд.гр.од.):

проміжне споживання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 230,8

оплата праці найманих працівників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . 72,3

чистий прибуток (включаючи змішаний дохід) . . . . . . . . . . . . . . . . 39,7

споживання основного капіталу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .30,1

чисті інші податки на виробництво . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .0,7

податки на продукти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . .27,4

субсидії на продукти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1,5

Визначте випуск товарів і послуг: 1) у факторних цінах; 2) у основних цінах; 3) у ринкових цінах.

Розв’язання

Відповідно до класифікації цін, використовуваних в СНР, випуск товарів і послуг можна визначити таким чином (у млрд.гр.од.):

1) у факторних цінах:

2) у основних цінах:

3) у ринкових цінах:

Задача 2.Є наступні показники результатів економічної діяльності країни в системі національних рахунків за рік (у поточних цінах, млрд.гр.од.):

1. Валовий випуск продуктів і послуг в основних цінах . . . . 4208,1

2. Проміжне споживання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ………1968,6

3. Податки на продукти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 294,6

4. Субсидії на продукти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . … 89,1

5. Оплата праці найманих працівників. . . . . . .. . . . . . . . . .. . . . 1061,7

6. Податки на виробництво і імпорт. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 368,1

7. Субсидії на виробництво і імпорт. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89,4

8. Доходи від власності, одержані від інших країн. . . . . . .27,3

9. Доходи від власності, сплачені іншим країнам. . . . . . . . . . . . . 48,3

10. Поточні трансферти, одержані від інших країн. . . . . . . . . . .5,2

11. Поточні трансферти, сплачені іншим країнам. . . . . . . . . . . . . . 4,1

12. Кінцеві споживчі витрати . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . 653,2

13. Валове нагромадження. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 574,2

14. Імпорт продуктів і послуг. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 543,9

15. Експорт продуктів і послуг. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 642,1

16. Валове нагромадження основного капіталу . . . . . . . . . . . . . . 494,1

17. Зміна запасів матеріальних оборотних коштів. . . . . . . . . . . . . .80,1

18. Капітальні трансферти, одержані від інших країн. . . . . 21,3

19. Капітальні трансферти, сплачені іншим країнам.. . . . . . . . 23,7

Побудуйте за відповідними схемами наступні зведені національні рахунки: 1) рахунок виробництва; 2) рахунок утворення доходів; 3) рахунок розподілу первинних доходів; 4) рахунок вторинного розподілу доходів; 5) рахунок використання наявного доходу; 6) рахунок операцій з капіталом; 7) рахунок продуктів і послуг.

Розв’язання

Використовуючи схеми національних рахунків, будуємо рахунки за вихідними даними (курсивом виділені показники, визначені на основі відповідного рахунку):

1. Рахунок виробництва (у поточних цінах, млрд.гр.од.)

Використання Сума Ресурси Сума
Проміжне споживання   1968,6 Валовий випуск продуктів і послуг в основних цінах   4208,1
Валовий внутрішній продукт в ринкових цінах (4413,6-1968,6)   2445,0 Податки на продукти   294,6

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти