ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тема 1.3. Статистика рівня життя населення

З даної не планується лекція і передбачене одне практичне заняття. Отже значну частину питань студент розглядатиме самостійно. Підсумком вивчення теми є домашня самостійна робота за індивідуальними варіантами.

Питання для обговорення на практичному занятті

1. Поняття рівня життя населення і система показників для його вивчення.

2. Показники номінальних та реальних доходів населення.

3.Статистичне вивчення диференціації населення за доходами.

Питання для самостійної підготовки

1. Статистичне вивчення споживання населенням матеріальних благ та послуг.

2. Індекс вартості життя.

3. Порівняльний аналіз рівня та якості життя населення окремих країн.

Література: 1, 3, 4, 15, 16.;

Термінологічний словник

Номінальні доходи – доходи, фактично одержані в поточному періоді.

Реальні доходи – обсяг товарів та послуг, що можуть бути придбані за отримані доходи. Як правило, реальні доходи одержують при перерахунку номінальних доходів у споживчі ціни минулого періоду: Межа малозабезпеченості – мінімальна заробітна плата, встановлена державою.

Прожитковий мінімум – вартість споживчого кошика, затвердженого державою (включає 425 видів життєво-необхідних товарів і послуг).

Децильний коефіцієнт диференціації доходів показує, у скільки разів найнижчий дохід найбагатших 10% жителів країни перевищував найвищий дохід 10% найбідніших жителів

,

де - відповідно дев’ятий та перший децилі в розподілі домогосподарств за доходами на одну особу.

Індекс інфляції або вартості життя визначається як індекс споживчих цін Ласпейреса (відповідні формули наведені в методичних рекомендаціях до теми 2.3)

 

Методичні рекомендації до самостійного вивчення теми та розв’язання типових задач

Методичні рекомендації кафедри до вивчення даної теми наведені в [4 , с. 4-23].

 

Приклади типових рішень

Задача 1. Номінальні доходи населення регіону збільшились протягом досліджуваного періоду на 5,8%. За цей же період ціни на споживчі товари і послуги зросли на 12,9%, а чисельність населення регіону скоротилась на 2,5%.

Визначте, як змінились середньодушові реальні доходи населення.

Розв’язання

Спочатку перейдемо від наведених значень відносних змін до індексів:

- індекс номінальних доходів населення: ;

- індекс споживчих цін: ;

- індекс чисельності населення: .

Далі розраховуємо індекси, виходячи з того, що зв’язок між індексами такий же, як і між самими показниками:

- індекс реальних доходів населення: .

Таким чином реальні доходи населення скоротились на 6,3% ;

- індекс середньодушових реальних доходів: , тобто середньодушові реальні доходи зменшились на 3,9% .

Задача 2.Є наступні дані за звітний період по регіону про розподіл зайнятого населення за середньодушовими грошовими доходами на місяць:

Середньодушовий дохід на місяць, грн. Чисельність населення, тис. осіб   Чисельність населення
% до підсумку накопичені частки
До 250 411,0 12,0 12,0
250-300 513,9 15,0 27,0
300-400 719,5 21,0 48,0
400-500 616,6 18,0 66,0
500-600 465,4 13,6 79,6
600-700 274,2 8,0 87,6
700 та більше 425,7 12,4 100,0
Разом 3426,3 100,0 -

Визначте: 1) середньодушовий місячний дохід по всьому населенню регіону; 2) другий та восьмий децилі; 3) квінтільний коефіцієнт диференціації доходів населення.

Розв’язання

1. Середньодушовий місячний дохід обчислюється за формулою середньої арифметичної зваженої ( - серединні значення відповідних інтервалів):

2. Другий та восьмий децилі (D2 и D8) обчислюються за формулами, аналогічними до формули медіани (відомої студенту з курсу теорії статистики), однак, у даному випадку замість медіанного інтервалу використовують інтервали, яким належать варіанти, що відокремлюють по 20% чисельності частот на початку та в кінці досліджуваного ряду розподілу. Другому децилю відповідає накопичена частка, що дорівнює 20%, та частота . Восьмому децилю відповідає накопичена частка, що дорівнює 80%, та частота . Тому другий дециль знаходиться в другому інтервалі (250-300), а восьмий дециль – в передостанньому інтервалі (600-700). Після вибору інтервалу, до якого «прив’язується» розрахунок, визначають децилі:

 

Отже, 20% найбіднішого населення регіону мали середньодушовий місячний дохід менше 277 грн., а інші 80% населення – більше як 277 грн. (економічна інтерпретація другого дециля). Одночасно 80% населення регіону користувалися середньодушовим місячним доходом до 605 грн., а 20% найбагатших жителів – більше як 605 грн. (економічна інтерпретація восьмого дециля).

3. Квінтільні доходи населення – це граничні доходи 20-процентних груп населення. Квінтілі ( ) розбивають населення (всіх одержувачів доходів) на п’ять рівних частин. Таким чином, квінтільних значень доходів буде всього чотири. Квінтільний коефіцієнт диференціації доходів визначається як відношення крайніх квінтілів (четвертого до першого), але так як и , то цей коефіцієнт можна одержати іще як відношення восьмого дециля до другого дециля:

Таким чином, мінімальний середньодушовий місячний дохід 20% найбільш багатого населення в середньому в 2,2 рази перевищує максимальний дохід 20% самого бідного населення.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти