ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ЕЛЕКТРИЧНА ЧАСТИНА ОСВІТЛЮВАЛЬНИХ І ОПРОМШЮВАЛЬНИХ УСТАНОВОК

 

Системи напруг, класифікація електричних освітлювальних

мереж.

Компоновка освітлювальної мережі. Захист освітлювальних

мереж.

Апаратура керування мережами освітлювальних і опромінювальних установок. Розрахунок і вибір проводів і кабелів освітлювальних і опромінювальних установок. Експлуатація освітлювальних і опромінювальних установок .

Заходи із захисту від ураження електричним струмом.

Прочитайте і опрацюйте

Л-1, с. 231-246; Л-3, с. 184-206.

Короткі теоретичні відомості та методичні вказівки

Системи напруг, класифікація електричних освітлювальних

мереж.

Для живлення освітлювальних і опромінювальних установок

сільськогосподарських приміщень і будівель приймаються переважно трифазні чотирипровідні мережі змінного струму з напругою 380/220 В із заземленою нейтраллю та 220 В при ізольованій нейтралі.

Нормами допускається відхилення напруги в освітлювальних мережах у межах - 5....+ 5 %. У сільських мережах ці границі не витримуються, оскільки в тих же нормах допустиме відхилення напруги для них складає -7,5...+ 7,5 %. При таких умовах підтримувати

напругу в освітлювальних мережах можна тільки спеціальними пристроями - обмежувачами і стабілізаторами напруги.

Електричну мережу від споживчого трансформатора до електроприймачів прийнято ділити на мережу живлення - від джерела до групового щитка і групову - від групового щитка до електроспоживача. Світильники і опромінювачі розділяють на групи, живлення до яких подають від групових щитків по лініях різних видів: двопровідна (фазний і нульовий провід), трипровідна (два фазних проводи і нульовий або три фазних проводи без нульового) і чотирипровідна (три фазних проводи і нульовий).

Запам'ятайте

Зниження напруги знижує потік ламп і виводить освітленість і опроміненість за межі норм, порушуючи технологічний процес. Для газорозрядних ламп зниження напруги живлення призводить до скорочення строку їх служби, а при зниженні напруги на десять відсотків і більше запалювання ламп не гарантується.

Підвищення на десять відсотків напруги від номінального значення призводить до скорочення строку служби ламп розжарювання майже в чотири рази.

У приміщеннях з особливо важкими умовами середовища (вологих, жарких, запилених) при висоті підвісу світильників меншій ніж 2,5 м рекомендується приймати напругу до 42 В для живлення загального освітлення світильника будь-якої конструкції.

Для живлення ручних світильників у приміщеннях з підвищеною і особливо підвищеною небезпекою слід використовувати напругу не більшу ніж 42 В, а при особливо несприятливих умовах - не більшу ніж 12 В.

Компоновка освітлювальної мережі.

При компонуванні освітлювальної мережі світильників і опромінювачів їх розподіляють на групи, розмічають на плані приміщення місця установки групових щитків, траси мережі живлення і групових мереж. Групові щитки розміщують по можливості в центрі електричного навантаження і в місцях, доступних для обслуговування. Висота встановлення щитків повинна бути не більша ніж 2 м (до верху щитка

Траса групової освітлювальної мережі визначається розташуванням світильників. При прокладанні траси враховуються такі вимоги та особливості:

максимальне скорочення довжини лінії; архітектурно-будівельні особливості приміщення; зручність подальшої експлуатації обладнання. Кожна групова лінія повинна бути захищена запобіжниками або автоматичними вимикачами з електромагнітними розчіплювачами, розрахованими на струм не більший ніж 25 А при живленні ламп розжарювання потужністю до 500 Вт і люмінесцентних ламп. Загальне навантаження освітлювальної чи опромінювальної установки бажано рівномірно розподіляти між фазами мережі живлення.

Світильники розбивають на групи з урахуванням обмежень за допустимою потужністю і кількістю світильників.

При наявності штепсельних розеток приймається потужність

0,6 кВт на одну розетку.

Найбільша допустима встановлена потужність у групових

мережах на напругу 380/220 В складає:

двопровідні мережі (фаза і нуль) - 4,4 кВт для ламп розжарювання; 3,3 кВт для люмінесцентних ламп;

чотирипровідні мережі (три фази і нуль) - 8,8 кВт для ламп розжарювання і 6,6 кВт для люмінесцентних ламп.

При напрузі 220/127 В відповідно:

двопровідні мережі - 2,3 кВт для ламп розжарювання і 1,9 кВт

для люмінесцентних ламп;

чотирипровідні мережі - 7,6 кВт для ламп розжарювання і 5,7 кВт

для люмінесцентних ламп.

Допустима кількість світильників у груповій лінії складає: двопровідна мережа - 20 шт. з лампами розжарювання і 50 шт. з

люмінесцентними лампами;

чотирипровідна мережа - 60 шт. з лампами розжарювання і

150 шт. з люмінесцентними лампами.

На чергове освітлення виділяється десять відсотків від загальної кількості світильників у приміщенні, а в родильних відділеннях - 15 відсотків. Світильники чергового освітлення рівномірно розміщуються на плані приміщення.

Захист освітлювальних мереж.

Проводи електричних мереж залежно від їх типу, способу прокладання і умов роботи розраховані на протікання певних тривало допустимих струмів навантаження. Протікання по проводах струмів,

що перевищують допустимі величини, викликає їх надмірне нагрівання, яке веде до прискореного старіння ізоляції, виходу проводки з ладу, аварійного режиму. Такими аномальними струмами є струми короткого замикання і струми перевантажень.

Електричні мережі у всіх випадках повинні бути захищені від струмів короткого замикання. Захист повинен у найкоротший час вимкнути пошкоджену ділянку лінії при виникненні струмів короткого замикання.

Для будівель і приміщень, у яких необхідно створити особливо надійну і безпечну роботу освітлювальних проводок або де відсутній кваліфікований персонал, крім захисту від струмів короткого замикання, необхідний захист і від струмів перевантажень.

Розрахункові струми груп визначаються за формулами:

для трифазних груп з люмінесцентними лампами

/ = 1-25^1°3 ; (5.1)

для однофазних груп з люмінесцентними лампами

. 1,25/у03 ; (52)

* иФсоз<р

для трифазних груп з лампами розжарювання

(5-3)

для однофазних груп з лампами розжарювання

> _^.. (5.4)

Розрахунковий струм магістралі , що живить освітлювальний щиток:

1,25|Х,103 2Х„1°3

/ =________ %___ + _!_ !_ • (5.5)

■У3ї/4созр 4г\],

Типи освітлювальних щитків вибирають залежно від кількості груп, розрахункових струмів груп, а також захищеності від впливу навколишнього середовища. Технічні характеристики освітлювальних щитків наведено в табл. 8, 9, 10

 

Для роботи опромінювальних установок складають графік-розклад режиму опромінення. При відхиленні напруги мережі більше ніж на п'ять відсотків у режим опромінення повинні вноситись відповідні поправки для забезпечення заданої дози опромінення. По мірі старіння ламп потрібно відповідно збільшувати тривалість опромінення. Опроміненість, створювану джерелами УФ випромінювання, необхідно періодично перевіряти уфіметром. По мірі старіння ламп необхідно відповідно збільшувати тривалість опромінення. При зниженні опроміненості в результаті старіння ламп більш ніж на ЗО відсотків їх необхідно замінити новими.

Зворотно-поступальний рух опромінювачів в установках для УФ опромінювання повинен здійснюватись автоматично. При зупинці опромінювачів напруга повинна автоматично вимикатись.

При роботі з ввімкненими джерелами УФ випромінювання персоналу необхідно одягати окуляри з димчастого або товстого безколірного скла і запобігати опроміненню незахищених частин тіла. Приміщення, у яких працюють джерела УФ випромінювання, необхідно вентилювати для видалення озону і окислів азоту.

Заходи із захисту від ураження електричним струмом

Заходи із захисту від ураження електричним струмом в освітлювальних мережах та опромінювальних установках визначаються "Правилами з техніки безпеки при експлуатації електрообладнання споживачем".

Споживання електроенергії освітлювальним та опромінювальним обладнанням повинно здійснюватись від окремого розподільного освітлювального щитка шафового типу з дверцятами, які закриваються.

Щиток повинен мати вхідний рубильник або автоматичний вимикач для вимикання всієї мережі, а також автоматичні вимикачі або запобіжники, які забезпечують захист від перевантажень або коротких замикань окремих груп.

У щитках потрібно вказувати номер освітлювальної (опромінювальної) групи чи установки та номінальний струм розчіплювача автоматичного вимикача або плавкої вставки запобіжника.

Найменша висота підвісу світильників з лампами розжарювання допускається 2,5...З м, а світильника з люмінесцентними лампами 2,5 м за умови, що контактні частини захищені від випадкового доторкування.

При підключенні патронів світильників та опромінювачів до електричної мережі гвинтову різьбу приєднують до нульового проводу.

До апаратів управління та арматури світильника проводи або кабелі дозволяється приєднувати за допомогою наконечників або спеціальних затискачів.

Приєднання проводів або кабелю з алюмінієвими жилами дозволяється за наявності у світильників контактної арматури, спеціально призначеної для алюмінієвих проводів. Одножильні проводи перерізом до 10 мм та багатожильні з перерізом 2,5 мм дозволяється приєднувати без наконечників, однак кінці багатожильних проводів необхідно обпаювати.

З'єднання та відгалуження проводів, прокладених у трубах, виконується в з'єднувальних коробках.

Основним заходом захисту від ураження електричним струмом в освітлювальних і опромінювальних установках служить занулення. До частин, що підлягають зануленню, відносяться: корпуси світильників, понижувальних трансформаторів, каркаси освітлювальних щитків, металеві оболонки і броня кабелів, металеві рукави і труби електропроводки, лотки, короби, троси.

Питання для самоперевірки

1. Яка система напруг використовується для живлення
освітлювальних і опромінювальних установок?

2. Як класифікуються електричні освітлювальні мережі?

3. Які допустимі відхилення напруги в сільських електричних
мережах?

4. Як впливає відхилення напруги на роботу ламп
розжарювання?

5. Як впливає відхилення напруги на роботу газорозрядних ламп?

6. Які пристрої використовуються для підтримання напруги в
• освітлювальних мережах?

7.Яка напруга використовується для живлення світильників при
висоті їх підвісу меншій ніж 2,5 м ?

8.Яка напруга використовується для живлення ручних
світильників?

9.Що необхідно враховувати при розміщенні освітлювальних
Щитків?

10. Які вимоги враховуються при прокладанні трас
освітлювальних проводок

11.Що необхідно враховувати при розподілі світильників на
групи?

12.Скільки світильників виділяється на чергове освітлення?

13. До чого може призвести протікання по проводах
освітлювальної проводки струмів, що перевищують допустиме
значення?

14. Які вимоги ставляться до захисту освітлювальних проводок?

15.Які апарати застосовуються для захисту освітлювальних
проводок?

16.Як визначаються розрахункові струми для трифазних і
однофазних груп з лампами розжарювання?

17.Як визначаються розрахункові струми для трифазних і
однофазних груп з газорозрядними лампами?

18. Як визначається розрахунковий струм для магістралі
освітлювальної проводки, що живить групи ламп розжарювання і
газорозрядних ламп?

19.Які ви знаєте типи освітлювальних щитків?

20.Назвіть типи автоматичних вимикачів, що застосовуються в
освітлювальних щитках.

21. Які марки проводів і кабелів використовують для
освітлювальних проводок?

22.Від яких умов залежить вид проводки і спосіб прокладання
проводів і кабелів?

23.Як вибрати площу поперечного перерізу проводу або кабелю?

Тести

1. Системи напруг, які використовуються для живлення
освітлювальних і опромінювальних установок:

• 660/380 В;

• 1000/660 В;

• 380/220 В.

2. У сільських мережах допускається відхилення напруги в
межах:

• 7,5 ...+ 7,5 %;

• 10 ...+ 10 %;

• 12,5 ...+ 12,5 %.

3. Залежність строку служби ламп розжарювання від підвищення
напруги на десять відсотків:

• зменшується майже в чотири рази;

• збільшується майже в чотири рази;

• не змінюється.

4. Для живлення ручних світильників у приміщеннях з
підвищеною небезпекою використовується напруга не більша ніж:

• 42 В;

• 127 В;

• 220 В.

5. Висота встановлення освітлювальних щитків повинна бути не
більша ніж:

• 3 м (до верху щитка);

• 2,5 м (до верху щитка);

• 2 м (до верху щитка);

6. Допустима кількість світильників у двопровідній мережі
складає:

• 20 ламп розжарювання і 50 люмінесцентних ламп;

• 60 ламп розжарювання і 150 люмінесцентних ламп;

• 40 ламп розжарювання і 100 люмінесцентних ламп.

7. Кожна групова лінія освітлювальної мережі повинна бути
захищена автоматичним вимикачем з номінальним струмом
розчіплювача не більшим ніж:

• 6 А;

• 16 А;

• 25 А.

8. Типи освітлювальних щитків вибираються залежно від:

• кількості груп, розрахункових струмів груп, впливу
навколишнього середовища;

• типу ламп і світильників та їх кількості;

марки проводів і кабелів та їх перерізу

9. Умови вибору проводів за нагрівом тривалим допустимим струмом:

доп розр'

доп розр '

І41 доп ^Ірозр-

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти