ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тема 1.6 «Звіт про власний капітал»

План лекції:

  1. Визначення власного капіталу, його функції та мета складання звіту про власний капітал.
  2. Статті власного капіталу та їх зміни.
  3. Розкриття інформації про власний капітал у Примітках до фінансової звітності.
  4. Зміст статей звіту про власний капітал та методика його складання.

Література

[1, 5, 11, 12-15]

Зміст лекції

 

1. Наступною після Звіту про рух грошових коштів аналітичною формою фінансової звітності є Звіт про власний капітал.

Необхідність наявності цієї звітності обумовлена визначальною роллю власного капіталу в господарській діяльності підприємства. Адже власний капітал - це основа успішності та незалежності будь-якої юридичної особи.

Зміст, структура, форма і методика складання Звіту про власний капітал визначені НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" та Наказом Мінфін від 28.3.2013 № 433 «Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності». Цей звіт є складовим елементом річної фінансової звітності підприємств. Він складається за формою № 4 за звітний період (календарний рік) за даними з початку року до кінця звітного періоду усіма підприємствами крім СМП.

Звіт про власний капітал— це звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Метою складання звіту про власний капітал є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Власний капітал утворюється за рахунок двох джерел:

• внесення власниками (засновниками) грошей чи інших активів;

• накопичення суми прибутку, що залишається на підприємстві;

Іншими словами власний капітал — це власні джерела фінансування діяльності підприємства, які без визначення строку повернення внесені його власниками (засновниками), або зали­шені ними на підприємстві із чистого прибутку.

За рівнем відповідальності власний капітал поділяється на дві частини:

• статутний (реєстрований) капітал, розмір якого визна­чається установчими документами і обов'язково підлягає реєстрації;

• додатковий капітал, який ще називають нереєстрований,— це додаткові внески засновників (учасників), резервний капітал та нерозподілений прибуток

Складові власного капіталу наступні:

- складові, що формують власний капітал

статутний капітал

пайовий капітал

додатковий капітал

резервний капітал

нерозподілені прибутки

- складові, що зменшують власний капітал

неоплачений капітал

вилучений капітал

непокриті збитки

Таблиця 6.1

Характеристика складових власного капіталу

В Л А С Н И Й К А П І Т А Л Елементи власного капіталу Характеристика елементів
Статутний капітал Зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, що являються внеском власників (учасників) у капітал підприємства
Пайовий капітал Пайові внески членів спілок та інших підприємств, що передбачені установчими документами
Додатковий капітал Сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість
Інший додатковий капітал Сума дооцінки необоротних активів, вартість необоротних активів , безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб , та інші види додаткового капіталу
Резервний капітал Сума резервів, створених , відповідно до чинного законодавства або установчих документів, за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) Сума прибутку , яка реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу.
Неоплачений капітал Сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Сума вилученого капіталу наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу.
Вилучений капітал Фактична собівартість акції власної емісії або часток , викуплених товариством у його учасників. Сума вилученого капіталу наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу.

 

За формамивласний капітал поділяється на:

• інвестований капітал;

• нерозподілений прибуток.

Інвестований капітал— це сума простих чи привілейованих ак­цій за їх номінальною (об'явленою) вартістю, а також додатково вкла­дений капітал, який може бути поділений за джерелами утворення.

Нерозподілений прибуток— це частина прибутку, яка не була розподілена між акціонерами та реінвестована у підприємство.

Роль власного капіталу підприємства розкривається через його функції:

- інвестування діяльності;

- управління підприємством;

- регулювання відносин власності;

- компенсації понесених збитків;

- платоспроможності;

- кредитоспроможності;

- фінансування ризиків.

• інвестування діяльності підприємства, адже кошти знахо­дяться у розпорядженні підприємства довгостроково;

• управління підприємством, адже кількість голосів кожно­го учасника дорівнює його частці (вкладу) або про­порційна до нього;

• регулювання відносин власності, адже частка окремих власників у капіталі є основою розподілу прибутку та май­на при ліквідації підприємства;

• компенсації понесених збитків, збитки повинні погашати­ся за рахунок власного капіталу;

• платоспроможності перед кредиторами та захисту їх прав, адже саме розмір власного капіталу, зазначений в Балансі є для зовнішніх користувачів гарантом відносин відповідальності і захистом кредиторів від втрати капіталу;

• кредитоспроможності, адже при отриманні кредитів перевага надається, за інших рівних умов, підприємствам з більшим вла­сним капіталом та меншою кредиторською заборгованістю;

• фінансування ризику, адже власний капітал може викори­стовуватися і для ризикових інвестицій, на що можуть не погодитися кредитори.

Таким чином, підприємство створюється з метою отримання прибутку за умови збереження свого власного капіталу. Тобто, збе­реження капіталу і його збільшення можливо за рахунок прибутку та при умові, що сума чистих активів на кінець періоду перевищує суму чистих активів на початок періоду після вилучення будь-яких виплат власником або внесків власників протягом цього періоду.

Звіт про власний капітал складається за рік усіма підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності крім банків, бюджетних установ і суб'єктів малого підприємництва. У цій формі звітності наведено перелік статей за рахунок яких може здійснюватися збільшення або змен­шення окремих показників. Для заповнення Звіту про власний капітал необхідно використати дані аналітичного й синтетичного обліку (обороти) рахунків 4 класу Плану рахунків, Баланс, Звіт про фінансові результати, установчі документи, свідоцтва про реєстрацію випуску акцій тощо.

Звіт про власний капітал складається у тисячах гривень. Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства повинні додавати до річного Звіту про власний капітал Звіт за попередній період.

2.Заповнення Звіту про власний капітал дозволяє провести детальний аналіз динаміки власного капіталу. Інформація звіту надає можливість проаналізувати величину власного капіталу та його складових, тобто оцінити "якісний" склад власного капіталу.

Ця звітна форма містить інформацію простан і зміну складових власного капіталу, а також відображає причини змін (збільшення, зменшення) кожної з цих складових.

Тобто у Звіті відображаються джерела поповнення власного капіталу, а також операції, внаслідок здійснення яких власний капітал зменшився.

У Звіті про власний капітал наводяться зміни власного капіталу двох видів:

а) зовнішні, тобто зміни складових власного капіталу за рахунок інших об'єктів бухгалтерського обліку. Наприклад, внаслідок дооцінки необоротних активів відбувається збільшення додаткового капіталу;

б) внутрішні - зміни відбуваються в межах загальної величини власного капіталу: одна його складова зменшується за рахунок збільшення іншої. Так, при спрямуванні нерозподіленого прибутку на поповнення резервного капіталу відбуваються такі зміни: збільшується резервний капітал і зменшується нерозподілений прибуток.

Інформація про стан власного капіталу на початок і кінець звітного періоду відображається у І розділі пасиву Балансу

За даними І розділу пасиву Балансу можна з'ясувати лише стан власного капіталу за його видами на початок та кінець звітного періоду, та загальну його зміну за звітний період, але не можливо з'ясувати за рахунок чого сталися зміни. Для контролю за змінами власного капіталу введено спеціальну форму звітності "Звіт про власний капітал" за формою № 4.

Цей звіт має форму таблиці, де в першій колонці зазнача­ються статті можливих причин змін власного капіталу, в колонці другій — код рядка, а в колонках 3-10 перелік власного капіталу , який відповідає статям І розділу пасиву Балансу. В графах 3-10 показники наводяться зі знаком + або (-), що означає збільшення або зменшення залишку відповідного елемента власного капіталу. В графі 11 показується загальна сума змін збільшення + або змен­шення (-) за графами з 3 по 10.

Зареєстрований капітал характеризує суму грошових вкладів чи іншого майна, що їх власник надає в повне господарське во­лодіння, користування, розпорядження підприємства, яке він створює (що зареєстровано у статутних документах), пайові внески та інший зареєстрований капітал.

Акціонерні товариства мають статутний капітал, поділений на певну кількість акцій однакової номінальної вартості. Акціоне­ри відповідають по боргах акціонерного товариства в межах на­лежних їм акцій.

Учасники та засновники товариств з обмеженою відповідальністю відповідають по боргах товариства в межах їх вкладу в статутний капітал, тобто їх частки.

Учасники товариства з повною відповідальністю несуть солідарну відповідальність по зобов'язаннях товариства усім своїм майном.

Згідно з Законом України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 № 1576-XII та Господарським кодексом України від 16.01.2003 № 436-IV акціонерне товариство має статутний капітал, який складається із визначеної кількості акцій однакової номінальної вартості. Розмір статутного капіталу АТ не повинен бути менше суми, еквівалентної на момент створення товариства 1250 мінімальних заробітних плат. Ця сума капіталу повинна відображатися в бух­галтерському обліку та фінансовій звітності і дорівнювати загальній номінальній вартості випущених акцій, зазначених в уста­новчих документах.

Капітал у дооцінках – це сума дооцінки необоротних активів і фінансових інструментів

Додатковий капітал — це сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість (емісійний дохід), вартість безкоштовно отриманих необоротних активів, сума внесків укладених засновниками понад статутний капітал, а також накопичені курсові різниці, які відповідно до П(С)БО відображаються у складі власного капіталу , та інші складові додаткового капіталу.

Резервний капітал — це сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів. Резервний капітал створюється за рахунок нерозподіленого прибутку. Ре­зервний капітал це той, що не зареєстрований у складі статутно­го капіталу.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) — це при­буток який залишається у розпорядженні підприємства після ви­плати доходів власникам, формування резервного капіталу.

Непокритий збиток — це сума збитку, одержана в результаті діяльності підприємства.

Непокриті збитки минулого року списуються за рішенням уповноваженого органу за рахунок відповідних джерел, а саме: не­розподіленого прибутку, резервного, пайового чи додаткового капіталу, а в окремих випадах статутного капіталу.

Неоплачений капітал— це сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу.

До неоплаченого капіталу включається також номінальна вартість розміщених але неоплачених акцій.

Розмір неоплаченого капіталу зменшується при погашенні заборгованості за внесками до статутного капіталу і сплаті номінальної вартості розміщених акцій.

Вилучений капітал — це фактична собівартість акцій влас­ної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників.

Зменшення вилученого капіталу здійснюється на суми вкладів, які повертаються учаснику товариства, на вартість ви­куплених у акціонерів власником акцій за покупною ціною, та на суми, на які зменшується розмір вкладів і номінальна вартість акцій.

Збільшення вилученого капіталу здійснюється на вартість анульованих і перепроданих акцій.

Можливі зміни складових власного капіталу наведено в таб­лиці

3. Інформація про власний капітал наводиться в Балансі (І розділ пасиву) та доповнюється Звітом про власний капітал, що дозволяє з'ясувати основні причини його змін. Але цих даних для зовнішніх і внутрішніх користувачів недостатньо. Адже з наведе­них даних не відомо скільки і яких акцій має підприємство, яка їх ціна тощо.

Тому національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" передбачається розкриття у Примітках до фінансових звітів призначення та умов використан­ня кожного елементу власного капіталу крім статутного капіталу.

Так акціонерні товариства зобов'язані наводити в Примітках до фінансових звітів таку інформацію:

1. Загальну суму активів, одержаних у ході передплати на акції, у такому розрізі:

1.1. Сума грошей, внесених як плата за акції, із зазначенням кількості акцій.

1.2. Вартісна оцінка майна, внесеного як плата за акції, із зазначенням кількості акцій.

1.3. Загальна сума іноземної валюти, внесеної як плата за акції, із зазначенням кількості акцій та курсу, за яким валюту зараховано в обліку.

2. Акції у складі статутного капіталу за окремими типами і категоріями:

2.1. Кількість випущених акцій із зазначенням неоплаченої частини статутного капіталу.

2.2. Номінальна вартість акції.

2.3. Зміни протягом звітного періоду у кількості акцій, що перебувають в обігу.

2.4. Права, привілеї та обмеження, пов’язані з акціями, у тому числі обмеження щодо розподілу дивідендів та повернення капіталу.

2.5. Акції, що належать самому товариству, його дочірнім і асоційованим підприємствам.

2.6. Перелік засновників і кількість акцій, якими вони володіють.

2.7. Кількість акцій, які перебувають у власності членів виконавчого органу, та перелік осіб, частки яких у статутному капіталі перевищують 5%.

2.8. Акції, зарезервовані для випуску згідно з опціонами та іншими контрактами, із зазначенням їх термінів і сум.

3. Накопичену суму дивідендів, не сплачених за привілейованими акціями.

4. Суму, включену (або не включену) до складу зобов’язань, коли дивіденди були передбачені, але формально не затверджені.

Усі інші підприємства наводять у примітках до фінансової звітності інформацію про:

1. Розподіл часток зареєстрованого капіталу між власниками.

2. Права, привілеї або обмеження щодо цих часток.

3. Зміни у складі часток власників у зареєстрованому капіталі.

4.Підприємства у графах звіту про власний капітал, в яких зазначаються складові власного капіталу, наводять лише ті з них, які зазначені у балансі. У консолідованому звіті про власний капітал також наводиться інформація про зміни у власному капіталі в розрізі неконтрольованої частки.

Для забезпечення порівняльного аналізу інформації до річного звіту звіт про власний капітал підприємства додають звіт про власний капітал за попередній рік.

У статтях «Залишок на початок року» та «Залишок на кінець року» відображають суми власного капіталу на початок (не скоригований залишок) і кінець року.

У статтях «Зміна облікової політики», «Виправлення помилок» та «Інші зміни» відображаються суми коригувань, передбачених Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 1999 року №137.

У статті «Скоригований залишок на початок року» відображається залишок власного капіталу на початок звітного року після внесення відповідних коригувань.

У статті «Чистий прибуток (збиток) за звітний період» відображається сума чистого прибутку (збитку) зі звіту про фінансові результати.

У статі «Інший сукупний дохід за звітний період» відображається сума іншого сукупного доходу за звітний період зі звіту про фінансові результати. У додаткових статтях може наводитися інформація про складові іншого сукупного доходу, у разі якщо така інформація відповідає критеріям суттєвості.

У статтях розділу «Розподіл прибутку» наводяться суми виплат власникам (дивіденди), дані про спрямування прибутку до зареєстрованого капіталу та відрахування до резервного капіталу. Суб’єктами державного (комунального) сектору економіки у додаткових статтях наводиться інформація про суму чистого прибутку, що має бути сплачена до бюджету відповідно до законодавства, дані про спрямування прибутку до спеціальних (цільових) фондів, та на матеріальне заохочення.

У статтях розділу «Внески учасників» наводяться дані про внески до зареєстрованого капіталу підприємства та погашення заборгованості з капіталу (зміни неоплаченого капіталу в результаті збільшення або зменшення дебіторської заборгованості учасників за внесками до зареєстрованого капіталу підприємства).

У статтях розділу «Вилучення капіталу» наводяться дані про зменшення власного капіталу підприємства внаслідок викупу акцій (часток) власної емісії, перепродаж чи анулювання викуплених акцій (часток), вилучення частки в капіталі, зменшення номінальної вартості акцій, або інші зміни в капіталі, зокрема придбання (продаж) неконтрольованої частки в дочірньому підприємстві.

У статті «Разом змін у капіталі» наводиться підсумок змін у складі власного капіталу за звітний період.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти