ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ЇЇ РОЛЬ У РОЗВИТКУ

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

З дисципліни

«Зовнішньоекономічна діяльність

Підприємства»

для студентів галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування»

напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент» усіх форм навчання

Затверджено на засіданні кафедри

зовнішньоекономічної та митної діяльності

Протокол №1 від 27.08.2012 р.

Львів 2012

Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: конспект лекцій для студентів галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування» напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент» усіх форм навчання / Укл.: О.Г. Мельник, Х.С. Передало, В.Й. Жежуха, К.О. Дзюбіна. – Львів: НУ «Львівська політехніка», ІНЕМ, каф. ЗМД, 2012. – 120 с.

ЗМІСТ

ВСТУП

Трансформація системи економічного навчання з ме­тою підготовки висококваліфікованих фахівців, здатних ефективно працювати не тільки на внутрішньому, але й на зовнішньому ринку, пе­редбачає вивчення низки фахових дисциплін, однією із яких є дисципліна «Зовнішньоекономічна діяльність підприємства». Вона є підґрунтям, що формує систему професійних навичок майбутніх фахівців у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Метою вивчення дисципліни «Зовнішньоекономічна діяльність підприємства» є отримання системних знань із об'єктивних закономірностей, умов, процесів і специфічних особливостей зовнішньоекономічної діяльності підприємства, а також набуття навичок їх практичного використання

Завданнями вивчення дисципліни є:

- розуміння сутності зовнішньоекономічної діяльності підприємства, цілей, мотивів і передумов її виникнення, правового та економічного середовища розвитку;

- вивчення видів та форм зовнішньоекономічної діяльності підприємства;

- усвідомлення економічної природи комерційних операцій на зовнішніх ринках;

- вивчення принципів укладання та виконання угод;

- проведення економічного аналізування зовнішньоекономічної діяльності підприємства, визначення її ефективності.

Результатом вивчення дисципліни є формування у студентів цілісної уяви про процеси у сфері зовнішньоекономічної діяльності; оволодіння культурою сучасного економічного мислення, методо­логічними підходами щодо аналізу та оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності; формування у студентів умінь і практичних навичок використання набутих знань у практиці здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємств щодо застосовування емпіричних та статистичних даних, інформаційної бази даних для аналізу стану світового економічного середовища з метою вибору стратегії виходу на зовнішні ринки; оволодіння методиками проведення аналізування щодо вибору найоптимальніших для підприємств умов співпраці з іноземним контрагентом; формування комплексного підходу до розуміння механізму проходження вантажів через митний кордон України; формування укладання зовнішньоекономічного контракту згідно з діючою нормативно-правовою базою.

ТЕМА 1

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ЇЇ РОЛЬ У РОЗВИТКУ

НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Характеристика категорій зовнішньоекономічної сфери та їх взаємозв'язки. Функції зовнішньоекономічної діяльності. Напрями впливу зовнішньоекономічного чинника на національну економіку. Сутність поняття «зовнішньоекономічна діяльність», основні види і форми зовнішньоекономічної діяльності. Причини і передумови розвитку зовнішньоеко­номічної діяльності. Принципи здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Поняття об'єктів та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Місце дисципліни в системі загальноосвітніх і професійно орієнтованих дисциплін. Актуальність та практична спрямованість дисципліни, її структура і послідовність вивчення.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємства є невід’ємною сферою господарської діяльності, яка при ефективному використанні всього комплексу сучасних форм і методів міжнародного бізнесу здатна позитивно впливати на ефективність виробництва, його технічний рівень, якість виробленої продукції.

Відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Згідно цього ж нормативно-правового акту передбачено такі основні види здійснення такої діяльності:

- експорт та імпорт товарів, капіталів і робочої сили;

- надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України; надання вищезазначених послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України;

- наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;

- міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;

- кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України та іноземними суб'єктами господарської діяльності; створення національними суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних та страхових установ за межами України; створення іноземними суб'єктами господарської діяльності зазначених установ на території України у випадках, передбачених законами України;

- спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України та іноземними суб'єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і за її межами;

- підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності; аналогічна діяльність національних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України;

- організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній основі, за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; організація та здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту у передбачених законами України випадках;

- товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

- орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

- операції з придбання, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку;

- роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб'єктами господарської діяльності як на території України, так і з її межами; роботи іноземних фізичних осіб на контрактній оплатній основі з національними суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності як на території України, так і за її межами;

- інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

- фізичні особи – громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність та дієздатність згідно з законами України та постійно проживають на території України;

- юридичні особи, що зареєстровані в Україні і мають постійне місце знаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно або капітал яких повністю перебуває у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;

- об'єднання фізичних, юридичних, фізичних та юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

- структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України;

- спільні підприємства за участю іноземних суб'єктів господарської діяльності, що зареєстровані в Україні;

- Україна в особі її органів - місцеві органи влади і управління в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій;

- інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

Усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, неза­лежно від форм власності та інших ознак. Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці. Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоеко­номічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набут­тя ними статусу юридичної особи.

Об’єктами зовнішньоекономічної діяльності є продукція та послуги, зокрема, результати науково-технічного та виробничого співробітництва, які набувають при міжнародному обміні вартість, тобто стають товаром.

Чинним законодавством передбачено також наступні принципи здійснення зовнішньоекономічної діяльності в Україні:

– принцип суверенітету народу України, який означає:

а) виключне право народу України самостійно та незалежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на території України, керуючись законами, що діють на території України;

б) обов'язок України неухильно виконувати всі договори і зобов'язання України в галузі міжнародних економічних відносин;

– принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, який означає:

а) право суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки і здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України;

б) обов'язок додержуватись при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України;

в) виключне право власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності;

– принцип юридичної рівності та недискримінації, який означає:

а) рівність перед законом всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

б) заборону будь-яких, дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб'єктів господарської діяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками;

в) неприпустимість обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб'єктів;

– принцип верховенства закону, який означає:

а) регулювання зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України;

б) заборону застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови, менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України;

– принцип захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, який полягає у тому, що Україна як держава:

а) забезпечує рівний захист інтересів всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності на її території згідно з законами України;

б) здійснює рівний захист всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України згідно з нормами міжнародного права;

в) здійснює захист державних інтересів України як на її території, так і за її межами лише відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права;

г) принципом еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

ТЕМА 2

ТЕМА 3

ТЕМА 4

ТЕМА 5

ДІЯЛЬНОСТІ

Види та функції податків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Сутність та порядок нарахування митних податків (ПДВ, мита, акцизного податку) у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Особливості оподаткування залежно від митного режиму. Порядок відшкодування ПДВ при експорті. Проблеми бюджетної заборгованості з ПДВ і шляхи їх вирішення. Операції, які звільняються від справляння ПДВ. Єдиний збір, що стягується у пунктах пропуску через митний кордон. Відображення митних платежів у ВМД. Особливості оподаткування імпорту послуг.

Важливе значення при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності відіграють митні платежі, що їх сплачують резиденти і нерезиденти при переміщенні товарів через митний кордон України. До митних платежів відносять:

- митні збори;

- мито;

- єдиний збір, що стягується в пунктах перетину митного кордону України;

- акцизний збір;

- ПДВ.

Митні збори. Відповідно до чинного законодавства митні збори справляються за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, встановленим для митниці.

Розміри митних зборів встановлюються Кабінетом Міністрів України і на даний час регламентується постановою Кабінету Міністрів України «Про справляння плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів» від 18.01.03 р. №93. Цією постановою фактично були скасовані митні збори за оформлення товарів та інших предметів в межах митниці (вантажних відділів), а залишилися лише ті, які стягуються за митне оформлення товарів поза місцем розташування митних органів та за митне оформлення товарів і транспортних засобів у місцях розташування митних органів поза робочим часом (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Ставки митних зборів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.03 р. №93

Наказом Державної митної служби України №363 від 23.06.98 р. затверджений Порядок справляння митних зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією. Зокрема, відповідно до цього Порядку нарахування митних зборів проводиться у графі 47 ВМД у національній валюті України. Митні збори підлягають сплаті до або на момент здійснення митного оформлення. При сплаті митних зборів в іноземній валюті сума митних зборів, зазначена у колонці «Сума» графи 47 ВМД, перераховується за офіційним курсом НБУ, встановленим на день подання ВМД до митного оформлення.

Митні збори можуть бути сплачені шляхом перерахування суми митних зборів за безготівковим розрахунком на рахунок митної установи або внесенням суми митних зборів готівкою до каси митної установи або через касу банку. Сплатою митних зборів за безготівковим розрахунком вважається фактичне зарахування сум митних зборів на рахунок митниці на момент митного оформлення. Митні збори можуть сплачуватись внесенням авансових сум на рахунок митниці.

Мито. Головним нормативно-правовим актом, що визначає сутність мита та порядок його справляння, є Закон України «Про єдиний митний тариф» від 05.02.92 р. № 2097-XII. Так, у ст. 6 цього нормативно-правового акту зазначено, що мито, яке стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.

Від сплати мита звільняються:

а) транспортні засоби, що здійснюють регулярні міжнародні перевезення вантажів, багажу та пасажирів, а також предмети матеріально-технічного постачання і спорядження, паливо, продовольство та інше майно, необхідні для їх нормальної експлуатації на час перебування в дорозі, в пунктах проміжної зупинки, або придбані за кордоном у зв’язку з ліквідацією аварії (поломки) даних транспортних засобів;

б) предмети матеріально-технічного постачання та спорядження, паливо, сировина для промислової переробки, продовольство та інше майно, що вивозяться за межі митної території України для забезпечення виробничої діяльності українських та орендованих (зафрахтованих) українськими підприємствами і організаціями суден, які ведуть морський промисел, а також продукція їх промислу, що ввозиться на митну територію України;

в) валюта України, іноземна валюта, цінні папери та банківські метали;

г) товари та інші предмети, що підлягають оберненню у власність держави у випадках, передбачених законами України;

д) товари та інші предмети, що стали в результаті пошкодження до пропуску їх через митний кордон України непридатними для використання як вироби або матеріали;

е) предмети, що ввозяться в Україну для офіційного і особистого користування або вивозяться за кордон організаціями та особами, які відповідно до міжнародних договорів України і законів України користуються правом безмитного ввезення в Україну та безмитного вивезення з України таких предметів;

є) товари та інші предмети, які походять з митної території України і ввозяться назад на цю територію без обробки або переробки, а також товари та інші предмети іноземного походження, які вивозяться назад за межі митної території України без обробки або переробки;

ж) товари та інші предмети, що знову ввозяться на митну територію України і походять з іншої території, які були оплачені митом при первісному ввезенні на митну територію України та тимчасово вивозились за її межі;

з) товари та інші предмети, що знову вивозяться за межі митної території України і походять з цієї території, які були оплачені митом при первісному вивезенні за межі митної території України та тимчасово ввозились на цю територію тощо;

и) документи та видання, які надсилаються в рамках міжнародного обміну до освітніх, наукових або культурних закладів, у тому числі бібліотек. Перелік цих закладів визначається Кабінетом Міністрів України та ін.

Ставки митних зборів встановлені Законом України «Про Митний тариф України» від 05.04.01 р. №2371-ІІІ та іншим специфічним законодавством. Порядок справляння митними органами ввізного (вивізного) та особливих видів мита під час митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, регламентується наказом Державної митної служби України від 23.01.06 р. №30.

Обчислення суми ввізного (вивізного) мита щодо товарів, які обкладаються ввізним (вивізним) митом за ставками у відсотках до митної вартості товару, здійснюється за формулою:

де Сма – сума ввізного (вивізного) мита;

В – митна вартість товару (у грн.);

Ма – ставка ввізного (вивізного) мита, установлена у відсотках до митної вартості товару.

При нарахуванні сум увізного мита, справлених за специфічними ставками, установленими в грошовому виразі за кілограм маси товару, або комбінованими ставками зі специфічною складовою в грошовому виразі за кілограм маси товару, як розрахункова база використовується маса товару з урахуванням первинної тари (упаковки) цього товару, яка невіддільна від товару до його споживання і в якій товар подається для роздрібного продажу.

Щодо товарів, які обкладаються ввізним (вивізним) митом за ставками в євро за одиницю товару, основою для нарахування є відповідна кількість товару або фізична характеристика товару в натуральному виразі.

Обчислення суми ввізного (вивізного) мита щодо товарів, які обкладаються ввізним (вивізним) митом за ставками в євро за одиницю товару, здійснюється за формулою:

де Смс – сума ввізного (вивізного) мита;

Н – кількісна або фізична характеристика товару в натуральному виразі;

Мс – ставка ввізного (вивізного) мита в євро за одиницю товару;

Кє – курс євро, установлений НБУ на день прийняття ВМД.

Нарахування ввізного (вивізного) мита щодо товарів, які обкладаються ввізним (вивізним) митом за комбінованими ставками, здійснюється в три етапи:

- обчислюється сума ввізного (вивізного) мита за адвалерною ставкою у відсотках до митної вартості;

- обчислюється сума ввізного (вивізного) мита за специфічною ставкою в євро за одиницю товару;

- для визначення суми ввізного (вивізного) мита, що підлягає сплаті, використовується, як правило, найбільша величина, про що зазначено в Законі України «Про Митний тариф України».

Сума ввізного (вивізного) мита за комбінованою ставкою визначається за формулами:

якщо

якщо

де Смк – сума ввізного (вивізного) мита за комбінованими ставками;

Сма – сума ввізного (вивізного) мита, обчислена за ставками у відсотках до митної вартості;

Смс – сума ввізного (вивізного) мита, обчислена за ставками в євро за одиницю товару.

При нарахуванні антидемпінгового, компенсаційного та спеціального мита у відсотках до митної вартості товару, що є об’єктом антидемпінгового, антисубсидиційного або спеціального розслідувань, митна вартість цього товару обчислюється відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон України.

Обчислення суми антидемпінгового, компенсаційного та спеціального мита здійснюється за формулою:

де Смо – сума антидемпінгового, компенсаційного та спеціального мита;

В – митна вартість товару (у грн.);

Мо – ставка антидемпінгового, компенсаційного та спеціального мита, установлена у відсотках до митної вартості товару.

При нарахуванні антидемпінгового та компенсаційного мита як різниці між мінімальною ціною та митною вартістю товару, що є об’єктом антидемпінгового або антисубсидиційного розслідувань, обчислення суми антидемпінгового та компенсаційного мита здійснюється за формулою:

де Смо – сума антидемпінгового, компенсаційного мита;

Ц – мінімальна ціна на імпорт в Україну товару згідно з відповідним рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових або компенсаційних заходів;

Кє – курс євро, установлений НБУ на день прийняття ВМД;

В – митна вартість товару (у грн.);

Н – кількісна або фізична характеристика товару в натуральному виразі.

Мито підлягає сплаті до завершення оформлення ВМД, тимчасової чи неповної декларацій за ставками, що діють на день подання ВМД до митного оформлення. Сплата мита може бути здійснена шляхом перерахування суми коштів за безготівковим розрахунком або готівкою на відповідний рахунок митного органу.

Єдиний збір, що стягується в пунктах перетину митного кордону України. Порядок справляння єдиного збору регламентується Законом України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України» від 04.11.99 р. № 1212-XIV. Так, відповідно до цього Закону єдиний збір встановлюється щодо транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, які перетинають державний кордон України, і справляється за здійснення у пунктах пропуску через державний кордон України відповідно до законодавства України митного при транзиті вантажів і транспортних засобів, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю вантажів і транспортних засобів, за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України та за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.

Єдиний збір справляється одноразово залежно від режиму переміщення (ввезення, транзит) за єдиним платіжним документом в залежності від виду, місткості або загальної маси транспортних засобів у національній валюті України за офіційним (обмінним) курсом НБУ на день сплати цього збору.

Порядок справляння єдиного збору визначається Кабінетом Міністрів України. Єдиний збір не може перевищувати вартість витрат, пов’язаних із здійсненням митного при транзиті вантажів і транспортних засобів, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю вантажів і транспортних засобів, та витрат, пов’язаних з відновленням автомобільних доріг. Єдиний збір перераховується до Державного бюджету України у повному обсязі. Ставки єдиного збору наведені у табл. 5.2.

Таблиця 5.2

Ставки єдиного збору

Умовні позначення: L – довжина маршруту; М – фактична маса великовагового автотранспортного засобу; О – фактичне осьове навантаження, що перевищує максимальну згідну законодавства; N – кількість параметрів з перевищенням габаритних розмірів згідно законодавства для даного виду транспорту; V – кількість залізничних вагонів; К – кількість контейнерів.

Для автомобільних транспортних засобів та контейнерів, які перетинають державний кордон України без вантажів, ставка єдиного збору встановлюється у розмірі 20% ставки, визначеної у табл. 2.7 для відповідного автомобільного транспортного засобу та контейнеру. При цьому плата за проїзд автомобільними дорогами України (за кожен кілометр проїзду), у тому числі за перевищення встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів, справляється повністю.

У разі перетинання державного кордону України залізничними вагонами без вантажів єдиний збір не справляється. Єдиний збір з транспортних засобів не справляється у випадку транзиту вантажу, що не підлягає пропуску через митний кордон України та перевантажується на інший транспортний засіб у зоні митного контролю пункту пропуску, який є одночасно пунктом в’їзду та виїзду цього вантажу. Єдиний збір також не справляється з транспортних засобів, якими перевозяться вантажі гуманітарної допомоги, якщо товаросупровідні документи оформлені на отримувачів гуманітарної допомоги в Україні, що внесені до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги.

З перевізників-нерезидентів, діяльність яких здійснюється на підставі міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, єдиний збір справляється відповідно до цих договорів.

З перевізників-резидентів, які сплатили податок з власників транспортних засобів згідно із Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», плата за проїзд автомобільними дорогами України справляється лише у разі перевищення встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.

Допустимі розміри осьових навантажень та (або) габаритних параметрів автомобільних транспортних засобів, за перевищення яких встановлюється додаткова плата, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Процедура справляння єдиного збору детально описана у затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.02 р. №1569 Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон. Відповідно до цього Порядку єдиний збір не справляється у разі:

- перетинання державного кордону авіаційними та водними транспортними засобами, залізничними вагонами без вантажу, залізничними пасажирськими вагонами, легковими автомобілями;

- транзиту вантажу, що не підлягає пропуску через митний кордон та перевантажується на інший транспортний засіб у зоні митного контролю пункту пропуску, який є одночасно пунктом ввезення та вивезення цього вантажу;

- в’їзду та виїзду транспортного засобу в межах одного пункту пропуску через державний кордон без перетинання митного кордону;

- переміщення товарів трубопровідним транспортом та лініями електропередачі.

Єдиний збір складається з:

- плати за здійснення передбачених чинним законодавством видів контролю вантажу і транспортного засобу;

- плати за проїзд транспортного засобу автомобільними дорогами;

- додаткової плати за проїзд автомобільного транспортного засобу з перевищенням встановлених загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.

Також у Порядку визначений вичерпний перелік товарів, що підлягають контролю у разі здійснення транзиту та їх ввезення на митну територію України, та види контролю, яким підлягає кожний товар (митний, санітарний, ветеринарний, фітосанітарний чи радіологічний).

Акциз. Відповідно до ст. 1 декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

Порядок справляння акцизного збору регламентується Інструкцією про порядок справляння акцизного збору в разі ввезення товарів суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності на митну територію України, затвердженою наказом Державної митної служби України від 21.01.00 р. №33. Відповідно до цієї Інструкції об’єктами обкладення акцизним збором є:

- вартість товарів (продукції), які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості чи із частковою оплатою;

- вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які ввозяться на територію України, включаючи виготовлені за межами митної території України з давальницької сировини, реімпортовані, а також митна вартість продукції, яка повертається на митну територію України із зони митного контролю (магазинів безмитної торгівлі), перерахована у валюту України за валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на дату митного оформлення товарів (продукції).

До об’єктів обкладення акцизним збором не належать: