ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Соціальне середовище визначає різне виховання в різних класів

Загрузка...

123. Уся суть відмінності в окремих станів полягає в організації елементарно-освітних засобів до природного розвитку і розширення їх здібностей, знань та навичок. В селянському і міському промисловому стані суть цієї відмінностівипливає з вищої міри розвитку прикладних здібностей, у вищих станах — з потреби в ширших правильних знаннях та відомостях, а у вчених станах — з задоволення потреби у вищому розвитку його розумових здібностей, щоб глибше розуміти і досліджувати предмети пізнання. Благо всього промислового стану, як міського, так і сільського, цілком залежить від розвитку прикладних здібностей. Усякий промисловий успіх потребує вміння; розширення знань мало цьому сприяє. Навпаки, вищі стани потребують як відмінної ознаки оригінальності їх способу розвитку, значного розширення знань, до того ж лише солідних (завдяки спостереженню) знань. Власне прикладна здібність, необхідна для них, грунтується на обсязі та солідності їх знань, тобто пізнанні речей і способі виготовлення предметів, для фактичного і реального виготовлення яких у них є руки інших людей, якими вони можуть і повинні користуватися. Ті, хто належить до науково-освіченого стану, потребують як відмінної ознаки своєї станової освіти більших і глибшихзасобів до розвитку духовного і допитливого поглиблення у внутрішню суть предметів, бо їх життєве призначення потребує їх наукового дослідження і духовної обробки. Вони потребують ширшої розробки засобів художнього розвитку і логічного мислення.

124. Тепер запитуємо: що робить щодо цього природа для досягнення цієї оригінальності, переважного розвитку якої потребує кожний з цих станів? Ясно, що головні освітні засоби для цього полягають в об'єктах діяльності, що існують навколо них і ближче стосуються індивідів цих станів, діяльності, яка властива їх різним достаткам, становищам і навіть умовам.

У науково-освічених станів це тільки тоді трапляється, коли в домі або поблизу практично займаються професійною справою, яка має найближче відношення до того наукового відділу, що до нього призначена яка-небудь людина.

125. Людське мистецтво призначене допомагати природному ходові розвитку наших здібностей, до того ж в усякому напрямі, в якому піде природа, і неодмінно у згоді зостанньою і їй підлягаючи. Щоб це зробити, воно в будь-якому разі потребує глибокого знання та живого розуміння самого шляху, яким воно повинно йти слідуючи природі. В усякому разі воно завжди здатнедо цього лише тією мірою, якою його засоби не вбиті в ньому самому сучасним згубним мудруванням, і в цьому стані випливають не зі сваволі та неприродного зловживання художньою здібністю, а з вічних законів, що лежать в основі вічного, істинного мистецтва. Одночасно з цього випливає, що де тільки мистецтво повинно таким чином допомагати природному процесові розвитку та розширення наших здібностей, там на елементарні засоби розвитку наших здібностей слід дивитись як на основу засобів, що сприяють розвиткові практичних навичок, так само як кожного спеціального їх відділу і всього своєрідного, чого ці відділи потребують. Це властиво їх природі, і вони лише тому справді елементарні, що в усьому обсязі свого застосування та вжитку являють істинні і вічні основи для засобів розвитку всіх спеціальних навичок, яких потребує кожний відділ мистецтва; цим найкраще пояснюється і природне зростання засобів розвитку окремих здібностей, наскільки ці останніпотрібні в різних станах і становищах. Якщо знатна дитина, якій треба дати елементарне виховання, володіє цілком тим, що примушує визнавати елементарне виховання найбіднішої дитини в найостаннішій хатині за достатнє для неї, то, виходить, у неї є цілком добрий ґрунт для всякого росту освітніх засобів, яких вона потребує задоволення вищих вимог, що ставляться її становищем та умовами. Збільшення освітніх засобів, яких вона потребує, взагалі випливає із принципів та вправ, пов'язаних з елементарною освітою дітей навіть у нижчих станах, і саме від простих і нехитрих, загальних, але істотних елементарних вправ, які повинні бути і в нижчих станах; від них тільки й можуть природно походити засоби збільшення та розвитку художніх здібностей, необхідних для вищих станів. Безперечно, коли на елементарне керівництво дітьми з нижчих станів при розвитку їх здібностей спостереження, мови та мислення дивитись як на задовільне і для них достатнє, то його засоби в справі розвитку цих здібностей у всякому разі доведуть дитину до того пункту, з якого сам собою випливає вищий ступінь здібності спостереження, мови та мислення, потрібний для вищого стану, оскільки цей вищий ступінь є результат штучних засобів до розвитку цієї здібності і одночасно, власне, є тільки невеликий додаток, чим вона вже володіє в дійсності завдяки цьому розвиткові. Отже, солідніше обґрунтування ширших знань, потрібних для вищих станів, слід визнавати лише додатком, досягненим шляхом тривалої елементарної освіти, додатком до того, чим справді володіли б нижчі стани, якби елементарне піклування про них було добре. Ці стани солідністю початкових загальних відомостей, які повинні бути їм так само дані, як і нижчим станам, були б правильно підготовлені до ширшого кола знань та навичок, потрібних для них в їх вищих відношеннях, і до освітнього та природного застосування своїх здібностей з метою повного користування ширшим колом предметів, здобутим за допомогою спостереження при їх сприятливому для цього становищі та умовах.

127. Але якщо, з одного боку, внутрішня суть розвитку всіх елементарних засобів сама по собі вічна і незмінна, то з другого,— не тільки об'єкти і предмети застосування здібностей, до якого кожний індивід повинен бути підготовлений відповідно до свого становища і своїх обставин, дуже різні, але різна і міра, якою повинні бути розвинені елементарні розумові та художні сили в індивідах, що належать до цих неоднакових станів. Задовільний розвиток усіх людських здібностей має в усіх станах ширше або більш обмежене коло.

Розвиток розумових та художніх сил, достатній для селянина, недостатній для міського промисловця, а достатній для міського промисловця та ремісника — недостатній для вищих ділових кіл і науково-освічених станів та індивідів.

128. Тоді як діти в нижчих, ремісничих станах щодо цього обмежені становищем та умовами і ніяк не можуть здобути освіту зайву і більшу, ніж скільки вимагають від них потреба й обстановка, у вищих і науково-освічених верствах вони не повинні бути освічені менше, ніж вимагають цього їх становище та умови. До речі, коло необхідних відомостей, які справді дають їм освіту, почерпнутих із спостережень, у нижчих станів при їх становищі та умовах живіше закріплюється, ніж у вищих.

129. Сама природа не допомагає цим останнім у зміцненні необхідного їм у цьому випадку розвитку, як часто вона робить це в нижчих станах. Але тому й підготовка до освіти, яка потрібна для вищих станів і призначених для вченої діяльності класів, у кожному разі потребує більшої допомоги мистецтва для того, щоб розширити їх відомості, набуванні спостереженням, їх лінгвістичні відомості та їх розумові здібності, так само як і для того, щоб засвоїти всі навички діяльного життя, яке потребує напруження сил, що так само серйозно вимагається становищем та умовами вищих станів, як і нижчих. І дуже важливо задовольнити цю потребу вищих станів з усією психологічною вмілістю та ретельністю, до пізнання чого прагне ідея елементарної освіти. Але хоч як це справедливо, з другого боку, справедливо й те, що син праху з цього погляду так само мало повинен бути занедбаний, як син блиску у своїх високих мармурових палацах. Знання, набуті зі спостереження, лінгвістичні відомості, розумові здібності та навички до зовнішньої діяльності, чого потребує син праху в найбідніших хатинах, можуть і повинні бути йому дані такою ж необхідною при його достатках і умовах мірою (що розвиває його розум, серце і руку), якою вони необхідні синові блиску для ширших вимог його становища і долі і якою мірою йому бажано їх мати.

 

Загрузка...

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти