Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретного завдання. В залежності від конкретних завдань семінару, використовуються такі форми поточного контролю, як усне та письмове опитування, вирішення практичних завдань, обговорення зроблених студентами докладів та реферативних повідомлень і колоквіум.

Модульний контроль здійснюється з метою перевірки залишкових знань студентів після закінчення вивчення загальної частини курсу кримінології. Письмова контрольна робота виконується за варіантами, що складаються з двох питань і розрахована на час, що не перевищує двох академічні години. Результати контрольної роботи є основою оцінювання успішності студента на період проведення проміжного контролю.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання після закінчення вивчення дисципліни (семестровий контроль). Формою підсумкового контролю засвоєння знань з курсу «Кримінологія» є екзамен, який проводиться в письмовій формі за затвердженими кафедрою кримінально-правових дисциплін екзаменаційними білетами і оцінюється за п’ятибальною шкалою. Екзаменаційна оцінка є основним критерієм за яким визначається рівень підготовленості студента. Однак на остаточне оцінювання можуть позитивно вплинути попередня активність студента, успішне проходження ним проміжного контролю, виконання індивідуальних завдань, а також відповідь на додаткові питання запропоновані викладачем.

Контрольні завдання

Тестові завдання

Для контролю знань студентів з дисципліни розроблено та затверджено у встановленому порядку:

1. Кримінологія – це

2. Предметом дослідження у кримінології є:

3. Завданням кримінологічних досліджень є:

4. Об’єктом кримінальної віктимології є:

5. Об’єктом кримінологічної віктимології є:

6. Предметом віктимологічних досліджень механізму конкретного злочину є:

7. Віктимність – це:

8. Під кримінологічним прогнозуванням розуміється

9. Основними методами кримінологічного прогнозування є:

10. Роль кримінологічного прогнозування у плануванні боротьби зі злочинністю можна охарактеризувати як:

11. Під попередженням злочинності у кримінології розуміються:

12. До спеціально-кримінологічних заходів попередження злочинності можна віднести:

13. Рання індивідуальна профілактика злочинів – це:

14. До методів загальної профілактики злочинів належать:

15. До методів здійснення індивідуальної профілактики належать:

16. Кримінологічна експертиза – це:

17. До спеціальних суб’єктів попередження злочинності відносяться:

18. Профілактичні функції громадських формувань полягають у:

19. За змістом кримінологічний рецидив – це

20. Найбільш рецидивними є:

21. Найчастіше спеціальний рецидив спостерігається якщо перший злочин був скоєний з:

22. Ознаками злочинного професіоналізму є:

23. Які з наступних видів злочинів домінують у структурі професійної злочинності:

24. Поняттям організованої злочинності охоплюється співучасть у вигляді:

25. За характером злочинної діяльності організована злочинність є сьогодні переважно:

26. Провідна роль у діяльності організованих злочинних груп та організацій належить:

27. Поняттям «гангстеризм», який прийшов до нас з США визначають:

28. Кримінологічним поняттям насильницької злочинності охоплюються:

29. Яким чином співвідносяться поняття агресії та насилля:

30. Рабство – це:

31. Гендерне насилля – це:

32. Як правило, найчастіше суб’єктами насильницьких злочинів є:

33. Найбільш розповсюдженими мотивами насильницьких злочинів є

34. Кримінологічною підставою виділення злочинності неповнолітніх як окремої структурної одиниці злочинності є:

35. Характер злочинності неповнолітніх є:

36. В механізмах злочинної поведінки неповнолітніх переважають таки мотиви, як:

37. Основою формування злочинних груп неповнолітніх, насамперед, є:

38. Об’єктами спеціального попередження, що проводиться кримінальною міліцією по справам неповнолітніх є неповнолітні які:

39. Під мотивом злочинної поведінки у кримінології розуміється:

40. Застосовуваний іноді термін «безмотивний злочин» вказує на те, що мотив:

41. До чинників індивідуальних проявів злочинної поведінки відносять:

42. Ситуація скоєння злочину – це

43. Які з наступних елементів утворюють соціально-демографічну підсистему вивчення особи злочинця:

44. Які з наступних елементів утворюють соціально-психологічну підсистему вивчення особи злочинця:

45. Методологічною основою пізнання кримінологічних явищ є:

46. До загальних методів пізнання предмету кримінології відносяться:

47. Соціологічними методами кримінологічних досліджень є:

48. Які з перерахованих ознак характерні для метода анкетування порівняно з інтерв’ю:

49. Об’єктом кримінальної віктимології є:

50. Об’єктом кримінопенології є:

51. Об’єктом кримінофамілістики є:

52. Злочинність – це:

53. Існування злочинності обумовлено:

54. Під злочинністю у кримінології розуміється:

55. Поняттям «латентна» охоплюється та частина злочинів:

56. Високий рівень латентності характерний для таких злочинів, як:

57. Показник рівня злочинності на практиці насамперед використовується для:

58. Відмінність абсолютного показника рівня злочинності (Ар) від індексу або коефіцієнта злочинності (Кф) полягає у тому, що:

59. Для більш точного визначення рівня (Кф) злочинності, відношення числа злочинів до кількості населення розраховують з огляду на:

60. Динаміка злочинності – це

61. Під базисним способом порівняння у процесі вивчення динаміки злочинності, розуміється:

62. Під структурою злочинності розуміється:

63. Як правило, характеристика структури злочинності виражається у

64. Під прямою «ціною» злочинності розуміються:

65. Географія злочинності – кримінологічна характеристика яка:

66. Під статистичним спостереженням у кримінології розуміється:

67. Загальними вимогами до кримінологічної інформації яка є предметом статистичного спостереження є:

68. Застосування методу варіаційного групування в ході статистичного спостереження, полягає у:

69. Метод вибіркового статистичного спостереження полягає у вивченні:

70. За загальним правилом, вибірка буде репрезентативною, якщо, при відхиленні у 5% вона буде складати:

71. Спосіб вибору сукупності за нерегулярною ознакою має назву:

72. Формами упровадження даних статистичних та інших кримінологічних досліджень є:

73. Криміногенність – це:

74. Під криміногенними детермінантами злочинності у сучасній кримінології розуміють:

75. Згідно із соціологічним підходом, причини злочинності слід шукати у:

76. Теорія «множинності факторів» пов’язує існування злочинності із дією:

77. Згідно психоаналітичного підходу причини злочинної поведінки бачаться у:

78. Засновником антропологічної теорії злочинності був:

79. Теорія соціальної дезорганізації (аномії) розроблялася:

80. Делінквент – це:

81. Поняттям «особа злочинця» у кримінології охоплюються:

82. «Випадковий» злочинець – це людина яка:

83. Основними джерелами формування морально-психологічних якостей особи злочинця є:

84. Рівень жіночої злочинності у порівнянні з чоловічою в середньому:

85. Сучасними тенденціями жіночої злочинності є:

86. Витоками формування мотивації скоєння злочинів у жінок насамперед є:

Задачі, завдання та кейси для контролю знань

Задача 1

Семенюк після закінчення Київського інституту фізкультури за спеціальністю працювати не став. Зійшовся з компанією хлопців та дівчат, для яких чесна праця та життя за законом були не в пошані, хотілося жити безтурботно та ще й на широку ногу. Невдовзі Семенюка та ще декілька його нових друзів було засуджено за розбійний напад на квартиру. Семенюка засудили до 5 років позбавлення волі. У виправній установі тягнувся до злодійського осередку, відрізнявся непослухом, небажанням працювати та дотримуватися правил внутрішнього розпорядку. В особовій справі Семенюку давалася невтішна характеристика людини грубої, цинічної, самовпевненої, невитриманої. Відмічалися його жадібність, прагнення до влади над іншими, підступність характеру.

У виправній установі Семенюк опанував картярське шахрайство, яке після звільнення на волю стало основним джерелом життя. Дуже швидко набув авторитету в злочинному середовищі. З початком перебудовчої доби під началом Семенюка шулерством та новим видом обману громадян – наперстництвом – промишляли близько двадцяти чоловік. В рідному місті Н., обласному центрі, усе впевненіше поширює свій вплив за межами району, в якому проживає. Прибирає до рук авто – та залізничний вокзали. Запускає сюди своїх шахраїв, виганяючи чужинців. Збирає «данину» із повій, торговців наркотиками, антикваріатом та виробами мистецтва, книгарів, таксистів. З розвитком кооперативного руху опановує досить прибутковий вид злочинного промислу – вимагання.

Нарівні зі зніманням фінансової данини ним широко практикується впровадження в комерційні структури своїх представників на будь-які посади: заступника директора, начальника служби безпеки, експедитора, а то й рядового вантажника. Таким шляхом члени злочинного об’єднання, фіктивно числячись у штаті фірм, забезпечувалися прикриттям своєї злочинної діяльності та ще й одержували реальну зарплату. Крім того, це створювало можливість контролю фінансового стану фірм, а з часом – їх переходу у бригадну власність. Приводів для зміни форми власності комерційних структур знаходилося безліч.

Угруповання Семенюка росло і розвивалося, підминаючи під себе більш дрібні та слабкі. На початок 90-х у його складі було за 300 бойовиків, котрі утворювали 12 бригад, озброєних холодною, газовою та вогнепальною зброєю. Головними видами злочинної діяльності були крадіжки автомобілів, грабежі, вимагання, спекуляція золотими виробами, збут наркотиків, скупка та перепродаж гостродефіцитних товарів. Практично всі фірми у рідному районі Семенюка, а також чимало в інших районах та в інших містах ділилися прибутками. Угруповання було захищене від переслідувань правоохоронних органів. Колишній працівник міліції Нікольський, який мав багато знайомих у цих органах, успішно вирішував усі проблеми, котрі виникали з ними.

У вимаганнях та інших злочинах Семенюк участі вже не брав. Обмежувався загальним керівництвом, яке здійснював через відданих йому осіб, бригадирів. До рядових членів угруповання відносився як до своєї власності і пильно стежив за їх поведінкою, не прощаючи найменшої провини. Не задумуючись, приміром, наказав убити свого вірного охоронця, котрого було викрито у привласнені бригадних грошей.

Завдання: Дати оцінку особистості Семенюка, правильності вибору ним способу життя. На наведеному прикладі показати специфіку організованого злочинного угруповання, зокрема, структуру та характер стосунків між його членами, визначити фактори, котрі зумовлюють його розвиток. Розкрити етапи еволюції такого злочинного об’єднання, механізм спеціалізації та диференціації його злочинної діяльності. Охарактеризувати тенденції, притаманні злочинному середовищу.

Задача 2

Перший злочин – крадіжку мотоцикла – Павлов вчинив у 16 років. Всього за плечима має 6 судимостей – за крадіжки, хуліганство, зґвалтування. Зона для Павлова – що мати рідна. Тут він відчуває себе серед своїх. Користується особливою пошаною у засуджених, ходить в авторитетах. Інші за нього працюють, виконують всі його примхи, забезпечують всім необхідним для життя. При бажанні може дістати і спиртне, і наркотики. Непогано він почувається і на волі. Друзі завжди готові допомогти – чи то «підйомними» після відсидки, чи то житлом. Без роботи також не залишиться. У нього непогана спеціальність квартирного злодія. Недавно мав розмову з Ковалем, той запропонував йому працювати у його бригаді. Раніше Павлов категорично відмовився б від такої пропозиції, тепер інші часи, у бригаді працювати краще, аніж самому.

Іншого життя Павлову не потрібно. На ресторан та на дівчат гроші завжди знайдуться. Друзів – хоч відбавляй. Його заняття цілком його влаштовують. Він не рівня тим тюхтіям, що батрачать на державу, чи якогось іншого хазяїна, ледве зводячи кінці з кінцями. Не потрібна йому і сім’я. Зайвий тягар.

Завдання: Охарактеризувати особистість Павлова. На прикладі його злочинної діяльності показати особливості розвитку рецидиву залежно від того, у якому віці починає особа свою злочинну «кар’єру». Охарактеризувати вплив злочинного середовища на формування особистості злочинця-рецидивіста та його спосіб життя. Чому Павлов зацікавився пропозицією увійти у бригаду Коваля?

Задача 3

18 березня 2002 до чергової частини ДПС від гр. Саліхова Рафаеля Ріфкатовіча проживає в м. Умань, вул. Пархоменко, будинок 154, кв. 17, за телефоном «102» надійшло повідомлення про те, що в 10 годин 20 хвилин на вул. Ферін, навпроти будинку № 12 автомобіль «ВАЗ 2110» збив громадянина Виборнова А.Л., який в несвідомому стані відправлений на попутному транспорті до лікарні.

Черговий, ст. лейтенант міліції Мінаєв С.С. прийняв цю інформацію, зареєстрував її і уточнив, де знаходиться автомобіль і його номерні знаки. В 10 годин 35 хв. на місце ДТП була направлена слідчо-оперативна група у складі: старшого слідчого, майора юстиції Ямалетдінова А.М., інспектора ДАІ по виїзду на ДТП ст. лейтенанта міліції Скляміна С.Д. та інспектора ДПС сержанта міліції Зирянова Н.Є. для огляду місця події.

Свідок аварії Міндібаев Р.К. вказав місце, де знаходився потерпілий перед тим, як його відправили до лікарні. На цьому місці встановили знак аварійної зупинки. Виборнов А.Л. був збитий на проїжджій частині вул. Ферін на відстані 1,5 м від кромки тротуару. На дорожньому полотні у 5 метрах від рогу будинку № 12 починається гальмівний слід. Загальна довжина гальмівного сліду, виміряна на прямій лінії між початком і кінцем сліду, становить 20 м. Закінчується гальмівний слід близько тротуару, в 25 метрах від рогу будинку 12, зверненого до центру. Автомобіль «ВАЗ 2110» білого кольору стоїть, врізавшись у стовп освітлення на тротуарі, з пом'ятим капотом, розбитими лобовими і бічними стеклами, пошкодженими фарами, радіатором, що протікає, і картером двигуна.

Очевидець Міндібаев Р.К. розповів, що помітив потерпілого на проїзній частині в безпосередній близькості перед рухомим автомобілем на відстані не більше 30 метрів. Він почав переходити вулицю, де був збитий і відкинутий на середину проїжджої частини. Потім автомобіль, який скоїв наїзд, в'їхав в стовп освітлення на тротуарі. Автомобіль рухався зі швидкістю приблизно 65 км / год.

Водій Гурьянов В.К. показав, що 18 березня 2002 р. в 10 годин 20 хв. він, керуючи технічно несправним автомобілем «ВАЗ 2110» д / н І 462 ЕН 02, що належить йому на правах особистої власності, рухався по вулиці Ферін з боку вулиці Сільсько-Богородска в сторону вулиці Тухвата Янабі. Автомобіль вів вздовж тротуару на відстані 1,5-2 метри. Швидкість була близько 60 км / год. Дорожнє полотно було слизьким, тому що йшов проливний дощ. Погода стояла похмура, видимість в умовах зливових потоків води була погана. Зустрічного транспорту в момент події не було. Під'їжджаючи до будинку № 12 він побачив пішохода, який переходив проїжджу частину вул. Ферін справа наліво по ходу руху його автомашини. Відстань до пішохода була приблизно 30-40 метрів. Він натиснув різко на педаль гальма, рульове колесо повернув різко вправо, щоб не допустити зіткнення з пішоходом. Автомобіль занесло і вдарило об стоїть на тротуарі стовп освітлення. Наїзду уникнути не вдалося.

Під час огляду місця ДТП слідчий зафіксував загальний вид місця аварії з прилеглим до нього ділянкою дороги, накреслив схему події і сфотографував місце розташування машини великим планом. Фотозйомку зробив фотоапаратом «Зеніт-ТТL» з об'єктивом «Индустар-61 ЛД», при діафрагмі – 11, витримці 1/30 сек., Світлочутливість плівки 130 од.

Огляд розпочато в 10 годин 55 хв. при похмурій погоді, дощових опадах і температурі плюс 10^о С.

Завдання № 1: Письмово сконструювати версії по фабулі завдання і вивести з кожної версії наслідки.

Завдання № 2: Письмово визначити обставини, що підлягають встановленню в ході розслідування дорожньо-транспортної пригоди.

Завдання № 3: На основі висновків, викладених у завданнях 1 і 2, письмово розробити єдиний узгоджений план (ЄСП) слідчих дій і оперативно-розшукових заходів (ОРЗ) по порушеній кримінальній справі.

Задача № 4

24 липня 2004 в 12 годин 25 хв. водій Юсов А.Р., керуючи власним автомобілем «ВАЗ 2106», рухався по вул. Сивина з боку вул. Ставропольської в сторону вул. Горького і на нерівнозначному нерегульованому перехресті з вул. Миру допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ-21099 під керуванням водія Синицина М.Д., який рухався по вул. Миру з боку вул. Суворова в сторону вул. Красної. В результаті дорожньо-транспортної пригоди тілесні ушкодження отримав пасажир автомобіля ВАЗ-21099 – Карпухін Владислав Сергійович, 1957 р.н., у вигляді: струс головного мозку, перелом тазостегнових кісток і був госпіталізований до лікарні. Водій Юсов А.Р. отримав травму у вигляді забою грудної клітки і йому наказано амбулаторне лікування.

В ході пред'явлення звинувачення, обвинувачений Юсов заявив клопотання про виконання наступних дій:

Витребувати медичні документи з поліклініки, де він проходив лікування, і призначити судово-медичну експертизу.

Завдання № 1:

1. Які дії слідчого по заявленому клопотанню?

2. Чи необхідне проведення судово-медичної експертизи обвинуваченого, якщо тілесні ушкодження були отримані ним з його вини?

Незважаючи на послідовне і грамотне розслідування кримінальної справи, адвокат обвинуваченого Юсова зробив заяву, що його підзахисний при в'їзді до перехрестя вул. Сивина та вул. Миру не знизив швидкість руху, так як він був переконаний, що світлофор працює, і йому горить зелений, що дозволяє рух, сигнал світлофора.

Завдання № 2: Які слідчі дії необхідно провести слідчому для вирішення заявленого клопотання.

Завдання № 3: Які види взаємодії слідчого з іншими службами повинні бути використані:

А) в стадії порушення кримінальної справи;

Б) при напрацювання первинних слідчих дій;

В) в ході подальшого розслідування:

Завдання № 5

Чи залежить динаміка злочинності в області протягом двох років від наступних обставин? Якщо залежить, то як саме?

1) Підвищення цін на товари широкого вжитку.

2) Зміни температури повітря у різні пори року.

3) Посилення кримінальної відповідальності за найбільш поширені злочини – крадіжку, хуліганство, пограбування, самогоноваріння тощо.

4) Призначення нового прокурора області.

5) Тимчасове припинення роботи деяких великих промислових підприємств.

6) Мораторій на призначення та виконання смертної кари.

7) Послаблення оперативно-розшукової діяльності служби боротьби з економічною злочинністю.

8) Посилення відповідальності за посадові злочини.

9) Підвищення сонячної активності.

10) Несвоєчасна виплата пенсій.

11) Посилення митного і прикордонного контролю.

12) Фактична декриміналізація спекуляції.

Завдання № 6

До яких видів латентності відносяться такі випадки:

1. У відділення міліції прийшла заява від виховательки дитячого садку про те, що у неї зі службового приміщення хтось вкрав норкову шапку. В порушенні кримінальної справи було відмовлено, посилаючись на те, що, по-перше, заявниця сама винна в неналежному зберіганні шапки, а по-друге, у неї не могло бути такої дорогої шапки, з огляду на малу заробітну платню.

2. Троє друзів напідпитку зустріли в безлюдному місці незнайому жінку і двоє з них, А і Б, учинили напад на потерпілу, силоміць завели в кущі і зґвалтували. Третій, В, у злочині участі не брав, але й не сповістив правоохоронні органи про злочин. Потерпіла також не звернулась до міліції з заявою.

3. Пасажир К. програв сусідам по купе велику суму грошей і хоча він і мав підозру, що його обібрали шулери, але нікого про це не сповістив. Згодом цих людей було притягнуто до відповідальності за професійне шахрайство Під час слідства вони зізнались, поряд з іншими, також у цьому епізоді своєї злочинної діяльності.

4. Виконроб С. викрав і продав приватним особам будівельні матеріали на більш як 300 млн. крб. Ці матеріали шляхом підробки документів були оформлені ним як використані на будівництві. Розкрадання не було виявлено.

Завдання № 7

За крадіжку магнітофона та іншого майна з майстерні, де він працював, 19-річний К. був засуджений згідно з ч. 2 ст. 31 КК України до двох років ув'язнення. Було встановлено, що К. ріс в дезорганізованій сім'ї, без батька. Мати вела аморальний спосіб життя і вихованням сина не займалась. Хлопець погано вчився, рано почав пити спиртне, стояв на профілактичному обліку в кримінальній міліції у справах неповнолітніх. Був засуджений за крадіжку майна з квартири сусіда. Після звільнення з виховно-трудової колонії, працював у майстерні «Побутова техніка». Ніхто не цікавився життям та проблемами молодого робітника. А жилось йому нелегко: мати відбувала покарання у місцях позбавлення волі, жив один, заробітку не вистачало на життя. До того ж зустрівся з одним знайомим по колонії і той вимагав повернути гроші, які К, програв йому в карти. Щоб уникнути розправи, якою чому погрожував знайомий, скориставшись безладдям і безконтрольністю, що панували в майстерні, К. викрав магнітофон та цінні деталі до нього.

Проаналізуйте цю справу, назвіть причини та умови злочину.

Завдання № 8

Напишіть опитувальний лист для проведення стандартизованого інтерв'ю з батьками (або з особами, що їх замінюють) неповнолітніх засуджених правопорушників або тих, що навчаються а загальноосвітніх школах та професійних училищах соціальної реабілітації – з метою виявлення криміногенних обставин формування особі підлітків.

Завдання № 9

Вивчається роль п'янства у злочинах на автотранспорті. Якою повинна бути кількість спостережень і вибірка, щоб результати дослідження з відхиленням 4% відображали відповідні показники в Україні, якщо відомо, що принаймні 30% автомобільних аварій вчинили п'яні водії?

4.3.2.3. Методичні вказівки для виконання контрольних робіт для студентів-заочників

Тематика контрольних робіт для студентів-заочників

1. Основні етапи розвитку кримінологічної думки.

2. Особливості розвитку кримінології в Україні.

3. Предмет сучасної науки кримінології.

4. Методологія кримінології.

5. Кримінологія серед інших наук.

6. Поняття та основні ознаки злочинності.

7. Якісні та кількісні показники злочинності.

8. Сучасні тенденції та особливості злочинності в Україні.

9. Причини та умови злочинності.

10. Причини злочинності на сучасному етапі в Україні і в світі.

11. Що таке особистість злочинця і її відмітні риси.

12. Типологія і класифікація злочинців.

13. Структура особистості злочинця.

14. Суб'єктивні і об'єктивні причини.

15. Роль конкретної життєвої ситуації в злочині.

16. Мотивація злочинної поведінки.

17. Основи вчення про попередження злочинності.

18. Види та етапи попереджувальної діяльності.

19. Кримінологічне прогнозування та його види.

20. Методи кримінологічного прогнозування.

21. Кримінологічне планування і його види.

22. Об'єкти і суб'єкти попереджувальної діяльності.

23. Організація попередження злочинності.

24. Загальна характеристика злочинів проти власності.

25. Причини злочинів проти власності.

26. Попередження злочинів проти власності.

27. Злочини всередині сім'ї.

28. Злочини проти сім'ї та неповнолітніх.

29. Кримінологічна характеристика дітовбивства.

30. Попередження сімейно-побутових злочинів.

31. Загальна характеристика злочинності неповнолітніх.

32. Причини злочинності неповнолітніх.

33. Попередження злочинності неповнолітніх.

34. Поняття професійної злочинності.

35. Історія професійної злочинності.

36. Характеристика кримінального професіоналізму.

37. Причини професійної злочинності.

38. Попередження професійної злочинності.

39. Загальна характеристика рецидивної злочинності.

40. Причини рецидивної злочинності.

41. Попередження рецидивної злочинності.

42. Показники злочинності в місцях позбавлення волі.

43. Причини та умови пенітенціарної злочинності.

44. Профілактика пенітенціарної злочинності.

45. Стан жіночої злочинності.

46. Причини та умови жіночої злочинності.

47. Попередження жіночої злочинності.

48. Загальна характеристика насильницької злочинності.

49. Причини насильницької злочинності та хуліганства.

50. Попередження насильницької злочинності та хуліганства.

51. Загальна характеристика злочинів проти власності.

52. Причини злочинів проти власності.

53. Попередження злочинів проти власності.

54. Загальна характеристика злочинів у сфері економічної діяльності.

55. Причини злочинів у сфері економічної діяльності.

56. Попередження злочинів у сфері економічної діяльності.

57. Загальна характеристика організованої злочинності.

58. Причини організованої злочинності.

59. Попередження організованої злочинності.

60. Загальна кримінологічна характеристика необережних злочинів.

61. Причини та умови необережних злочинів.

62. Попередження необережних злочинів.

63. Предмет та методологія кримінології.

64. Причини злочинності.

65. Поняття особистості злочинця.

66. Основи вчення про попередження злочинності.

67. Віктимологія.

68. Історія розвитку науки кримінології.

69. Кількісні показники злочинності.

70. Якісні показники злочинності.

71. Кримінологічне планування.

72. Кримінологічне прогнозування

73. Злочинність неповнолітніх.

74. Рецидивна злочинність.

75. Насильницька злочинність.

76. Пенітенціарна злочинність

77. Організована злочинність.

78. Злочини проти власності.

79. Злочини у сфері економічної діяльності.

80. Необережна злочинність.

81. Жіноча злочинність.

82. Побутова злочинність.

83. Наркоманія, алкоголізм і проституція - як умови вчинення злочинів.

4.3.3. Контрольні завдання для проведення підсумкового контролю

Теоретичні проблемні питання для екзаменаційних білетів (заліку, ПМК):

1. Поняття кримінології та її предмет

2. Функції та система кримінології

3. Сучасні завдання кримінології

4. Історія розвитку кримінологічної думки

5. Місце кримінології у системі інших юридичних наук

6. Сучасний стан та методологічні основи кримінологічних досліджень в Україні

7. Поняття злочинності та її показники

8. Коефіцієнт злочинності

9. Структура злочинності

10. Динаміка злочинності

11. «Ціна» злочинності

12. Поняття та види латентної злочинності

13. Детермінація злочинності

14. Класифікація причин та умов (детермінантів) злочинності за рівнем та природою

15. Поняття особи злочинця

16. Співвідношення соціального і біологічного в особі злочинця

17. Структура кримінологічної характеристики особи злочинця

18. Класифікація (типологія) злочинців

19. Методи кримінологічного вивчення особи злочинця

20. Поняття та класифікація причин і умов конкретного злочину

21. Елементи механізму конкретного злочину

22. Ситуація та її роль у механізмі конкретного злочину

23. Класифікація криміногенних ситуацій

24. Поняттята система попередження злочинності

25. Класифікація заходів попередження злочинності

26. Поняття та види суб'єктів попередження злочинності

27. Поняття та види кримінологічного прогнозування

28. Методи кримінологічного прогнозування

29. Індивідуальне кримінологічне прогнозування

30. Кримінологічне планування

31. Поняття і загальна характеристика насильницьких злочинів

32. Причини і умови насильницьких злочинів

33. Система попередження насильницьких злочинів

34. Боротьба з економічною злочинністю: поняття, структура, причини

35. Основні напрями боротьби з корупцією

36. Поняття і загальна характеристика організованої злочинності

37. Кримінологічна характеристика особи учасника організованих злочинних груп та злочинних організацій

38. Причини та умови організованої злочинності

39. Попередження організованої злочинності

40. Кримінологічна характеристика професіональної злочинності

41. Поняття і кримінологічна характеристика рецидивної злочинності

42. Кримінологічна характеристика особи рецидивістів

43. Особливості причин та умов рецидивної злочинності

44. Попередження рецидивної злочинності

45. Пияцтво, наркоманія та злочинність

46. Кримінологічні аспекти наркоманії та токсикоманії

47. Співвідношення понять особи злочинця й суб'єкту злочину

48. Кримінологічні завдання кримінального покарання

49. Особливості жіночої злочинності

50. Причини та умови жіночої злочинності

51. Попередження жіночої злочинності

52. Кримінологічна характеристика корисливої злочинності. Причини та умови

53. Вивчення й усунення причин і умов злочинності слідчим та судом

54. Вікові особливості та їх урахування у профілактиці злочинності неповнолітніх

55. Роль громадськості у попередженні злочинності

56. Кримінологічна характеристика особи насильницьких злочинів

57. Загальнонаукові методи кримінологічного дослідження

58. Окремі наукові методи кримінологічного дослідження

59. Поняття, завдання та методи кримінально-правової статистики

60. Злочинність як системно-структурне утворення

61. Соціально-правова природа злочинності

62. Основні риси злочинності сучасної України

63. Віктимологічні аспекти конкретного злочину

64. Поняття та принципи попередження злочинності

65. Рівні попередження злочинності

66. Правоохоронні органи та суд як суб’єкти запобігання злочинам

67. Правове регулювання попередження злочинності

68. Основні теорії причин злочинності

69. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю

70. Попередження незаконного обігу наркотичних засобів

Завдання (зразки завдань) для екзаменаційних білетів (заліку, ПМК):

Варіант 1

Складіть анкету, за допомогою якої ви змогли б провести опитування осіб, що відбувають покарання у вигляді позбавлення волі за неодноразове скоєння умисних злочинів, для збирання інформації на тему «Причини рецидивної злочинності та умови, що їй сприяють».

Варіант 2

Для вивчення процесу соціальної адаптації осіб, що звільнились із місць позбавлення волі, вибірково вивчено 300 звільнених. Якою буде помилка репрезентативності, якщо відомо, що протягом року після звільнення 20% раніш засуджених знову вчинили злочини?

Варіант 3

У наведених нижче умовних прикладах з’ясуйте подальші роль і співвідношення / взаємодію / конкретної життєвої ситуації і властивостей особистості.

1. Петров жив в старому аварійному будинку, відремонтувати який було неможливо. Опинившись разом з родиною, в якій крім дорослих, перебуває ще шестеро неповнолітніх дітей, у важких житлових умовах, він вирішив самовільно збудувати новий будинок. За самовільне будівництво Петров був засуджений до виправних робіт.

2. Сидоров вдарив калькулятором начальника СМУ за те, що той відмовився виплатити належну йому заробітну плату.

3. Сорокін намагався побити дружину, але народний дружинник Федоров запобіг цьому. За свої дії Сорокін був заарештований, через що затаїв неприязнь до Федорова. Одного разу, зустрівши останнього в парку, він образив його. А коли дружинник у відповідь назвав Сорокіна хуліганом, він вийняв шведський ніж і завдав йому смертельного удару.

Предыдущая 1 2 3 4 567 8 Следующая