ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Добавки до гіпсового розчину, їх призначення.

При виготовленні керамічних виробів способом лиття, гіпс займає одне з найважливіших місць.

Гіпс використовують для виготовлення гіпсових моделей, капів та робочих гіпсових форм.

Гіпс - це водний сульфат кальцію:

CaSO4 * 2Н2О (природний гіпс).

У кераміці використовують формувальний гіпс:

СаSO4 * 0,5Н2О( 130-170° С ) → Са

Технологічний процес приготування гіпсового розчину:

1. Набираємо необхідну кількість води.

2. Засипаємо просіяний гіпс у підготовлену воду. Ні в якому разі не можна лити воду в гіпс.

3. Швидко перемішуємо гіпсовий розчин протягом 1 хв. і використовуємо за призначенням.

Схвачування гіпсового розчину можна як прискорити так і уповільнити за допомогою введення різних добавок.

Прискорюють схвачування:

1. Сірчана та соляна кислота.

2. Аміак.

3. Крохмаль.

4. Са2SіО3

5. Поварена сіль.

Уповільнюють схвачуванняможна невеликою добавкою слабого розчину укусу.

При виготовленні гіпсових форм користуються різними добавками для полегшення відслоювання форми від капу та ін. Користуються водно-мильною та мильно-масляною емульсією.

Для приготування водно-мильної емульсії використовують господарське або дитяче мило, яке мілко натирають, додають невелику кількість води і збивають в густу піну. Наносять водно-мильну емульсію густою щіткою на необхідну поверхню, потім обережно збирають піну з поверхні, обтираючи щітку об ганчірку.

 

БІЛЕТ 12

Питання №1 Способи декорування керамічних виробів. Суть і призначення декорування.

Декорування є відповідальним етапом в загальному циклі технологічного процесу при виготовленні художніх кер. вир. Воно надає виробам закінченого вигляду.

Художні якості виробів залежать від виду декорування.

На керамічних заводах і фабриках всі роботи по декоруванню кер. вир. виконують у живописному і формувальномуцехах.

 

Способи декорування

Живописний: ручний розпис; механізовані способи декорування   Скульптурний: рельєф; контррельєф; ажур; скульптура малих форм

 

Декор художніх кер. вир. має свої особливості. При цьому велику роль має випалення,під час якого закріплюються фарби нанесені на виріб. Робота художників-керамістів різко відрізняється від роботи художника станкового профілю.

Художник-кераміст, перш ніж розпочати роботу, повинен обов'язково підготувати фарби. Наносячи живописний малюнок на художній кер. вир., він працює „ніби всліпу'", і не може бути впевнений до кінця випалення в отриманні потрібного ефекту. Це пояснюється тим, що керамічні фарби і кольорові поливи після випалення у більшості випадків різко міняють свій колір. Вони стають більш сочними в процесі складних хімічних процесів.

Призначення декору - підвищити ефект, що дають колір черепка та його форма.

Способи декорування

Існують слідуючі способи декорування:

1. Текстурне (рельєфне)

2. Фактурне (гладке)

До текстурного декоруваннявідносять випукле і заглибленедекорування виробів.

Випукле декоруваннявиробів у вигляді рельєфу і приставних деталей характерне для майоліки, теракоти, гончарних виробів, фаянсу і в меншому ступені для фарфору.

Техніка створення рельєфів визначається пластичністю матеріалу, що декорується.

Перед приклеюванням деталей на поверхню виробу в місці приклеювання необхідно зробити насічки, які змазують шлікером, потім приставляють деталь. Місце сполучення деталі з виробом загладжують пензликом. Таким чином можна приклеювати штучні прикраси у вигляді рельєфу, які оформлені окремо в гіпсових формах і підготовлені до приклеювання. При виготовленні складних виробів, орнамент у вигляді рельєфу або скульптурні деталі наносять прямо на гіпсову модель виточену на модельному станку. На моделі намічають місце декору і наносять з пластиліну, після чого з неї роблять гіпсову форму.

Іноді декор рельєфом здійснюється за допомогою штампів,виготовлених з випаленої маси або з дерева. Щоб маса не прилипала до штампика, його поверхню змочують водою або змазують маслом. Існують способи кольорового рельєфного декорування, за допомогою різних кольорових керамічних мас - ангобів.

Рельєфний контурнаносять ріжком, піпеткою або гумовою грушою на поверхню сирого виробу. Після такого розпису вироби випалюють, а потім поливають поливою.

Заглиблений декор виконують такими способами:

1. Молетаж

2. Ажур

3. Інкрустація

4. Сграфіто

5. Різьба

Інструментом для текстурного декорування у вигляді заглибленого декору служить штампик.Надавлюючи штампиком у певній послідовності на поверхню ще сирого виробу, складають одноментальний малюнок.

Молетаж- це спосіб нанесення на виріб ритмічного орнаментального малюнка, вдавлюванням спеціального коліщатка. Заглиблення заповнюють кольоровим ангобом. В керамічному виробництві молетаж наносять переважно на бордюри.

Ажур- різновид заглибленого декорування виробів. Для виконання цього виду декорування, малюнок наносять на виріб у вигляді тонкої лінії. По контуру малюнка вирізають сквозний орнамент. Декоративний ажур використовують в основному на фаянсових, а іноді на фарфорових виробах.

Інкрустація- вирізання малюнка під певним кутом, не наскрізь, як при ажурі. А в утворені заглиблення запресовують кольорові маси, склад яких близький до складу черепка. Інкрустацію використовують на фаянсових і близьких за властивостями до них кер. вир.

Сграфіто- за прийомами роботи аналогічний гравіруванню. Поверхню виробу призначену для гравірування покривають тонким слоєм ангоба світлішого тону ніж сам черепок, підсушують ( вологість 18-20%) і починають працювати. Спочатку наносять малюнок на поверхню виробу через кальку, потім беруть гравірувальний інструмент (олівець, голка, лопатка зстальної проволоки) і прошкрябують нанесений малюнок. Цей спосіб один з найважчих у художньому декоруванні кераміки.

Різьбавідрізняється від сграфіто більш глибокими лініями проведеними гострим олівцем або іншим інструментом. Вироби після різьблення декорують кольоровими або прозорими поливами. При випаленні полива затікає у зроблені заглибини, а отже утворюється більш товстий шар поливи на черепку в результаті малюнок проявляється.

Фактурне декорування виконують фарбуванням матеріалу керамічними фарбами, ангобами, а також покриттям кольоровими поливами, нанесенням розпису та ін.

Фактурне декорування включає такі способи:

1. Лощення

2. Мармуризація

3. Фляндрівка

4. Пастилаж

5. Резерваж

6. Естампаж

7. Підполивяне

8. Розпис розчинами солей

Лощення- один з найдавніших способів фактурного декорування кер. вир.. При лощені поверхню напівсухого черепка загладжують гладенькою каменюкою, дровенячкою або кісткою, для ущільнення верхнього слою черепка. Лощенні вироби зазвичай піддають морінню внаслідок чого отримують чорнолощенні вироби, при температурі випалення 900-950С в горні. Кінцевий етап випалення проводять без доступу повітря, що надає виробам чорного кольору.

Мармуризація- декорування кольоровими ангобами. Одержують „мармур" декількома способами , в основі якого лежить живописне розтікання кольорових ангобів в сполошному свіжо нанесеному слої однокольорового ангобу. Лінії, що переплітаються при вільному розтіканні утворюють специфічну мармурову поверхню. Виріб покривають прозорою поливою.

Фляндрівка- різновид мармуризації, який виконують за допомогою простого інструменту, дерев'яної палички або сталевої проволоки. Виріб покривають однокольоровим ангобом, ставлять на круг, беруть груші з різнокольоровими ангобами і наносять їх на виріб при обертанні круга, отримують хвилясті лінії, потім в заглибинах цих ліній іншим ангобом ставлять штрихи або крапочки по всій поверхні, яка декорується. Потім за допомогою стальної проволоки або палички наносять вертикальні лінії.

Пастелаж- живописна прикраса ангобами, яка виконується шляхом їх нанесення на виріб за допомогою резинових груш або піпетки.

Резерваж - спосіб, оснований на нанесенні жирового або воскового слою по нанесеному на виріб малюнку перед його поливанням. Після поливання жировий або восковий слой замивається на виробі.

 

Естампаж- спосіб, що дає багатокольоровий орнаментальний малюнок, при великій товщині ангобного слою. Цей спосіб використовується при виготовленні облицювальних плиток. Для нанесення малюнка використовують сухі ангоби або масу, вологістю 4 - 6%. В одногніздову форму вставляють виготовлений по малюнку шаблон, накривають трафаретом, в отвір якого засипають ангоби або кольорові маси. Коли шаблон буде заповнений порошками, його обережно виймають з форми. Форму засипають порошком основної маси і пресують гідравлічним пресом. Плитку випалюють один раз.

БІЛЕТ 12

Питання №2 Сушка та її призначення. Фізична основа процесу сушки.

Фізичною основоюпроцесу сушки є випаровування вологи, сконцентрованої на поверхні виробу. З внутрішніх шарів виробу направляються до поверхні виробу нові порції вологи, які випаровуються з неї.

Фізичні фактори, що обумовлюють швидкість сушки:

1. Теплота повітря.

2. Відносна вологість повітря.

3. Швидкість обміну повітря.

В процесі сушки в результаті видалення вологи, частинки глинистої речовини зближуються - виникає повітряна усадкавиробу.

Тріщини в результаті сушки утворюються в наслідок значного перепаду вологості зовнішніх і внутрішніх шарів сирцю. В товстостінних виробах ймовірність виникнення тріщин більша, ніж у тонкостінних, так як швидкість передачі вологи з внутрішніх шарів до поверхні тут відстає від швидкості випаровування вологи на поверхні виробу.

Розрізняють три стадії сушки:

1. Перша стадія - прогрів сирцю достатньо вологим повітрям.(60-70°С)

2. Друга стадія - поступове зменшення вологості повітря для підсилення випаровування з поверхні.

3. Третя стадія - енергійна сушка за допомогою гарячого сухого повітря.

Сушка керамічних виробів ділиться на два періоди:

1. Підв’ялка керамічних виробів (вологість виробів становить 18%)

2. Кінцева сушка (вологість 2-6%).

Сушка призначена для видалення вологи у керамічних виробах.

 

БІЛЕТ 13

Питання №1 Декорування виробів у сирому вигляді (текстурне і Фактурне декорування)

Існують слідуючи способи декорування:

1. Текстурне (рельєфне)

2. Фактурне (гладке)

До текстурного декоруваннявідносять випукле і заглибленедекорування виробів.

Випукле декоруваннявиробів у вигляді рельєфу і приставних деталей характерне для майоліки, теракоти, гончарних виробів, фаянсу і в меншому ступені для фарфору.

Техніка створення рельєфів визначається пластичністю матеріалу, що декорується.

Перед приклеюванням деталей на поверхню виробу в місці приклеювання необхідно зробити насічки, які змазують шлікером, потім приставляють деталь. Місце сполучення деталі з виробом загладжують пензликом. Таким чином можна приклеювати штучні прикраси у вигляді рельєфу, які оформлені окремо в гіпсових формах і підготовлені до приклеювання. При виготовленні складних виробів, орнамент у вигляді рельєфу або скульптурні деталі наносять прямо на гіпсову модель виточену на модельному станку. На моделі намічають місце декору і наносять з пластиліну , після чого з неї роблять гіпсову форму.

Іноді декор рельєфом здійснюється за допомогою штампів,виготовлених з випаленої маси або з дерева. Щоб маса не прилипала до штампика, його поверхню змочують водою або змазують маслом. Існують способи кольорового рельєфного декорування, за допомогою різних кольорових керамічних мас - ангобів.

Рельєфний контурнаносять ріжком, піпеткою або гумовою грушою на поверхню сирого виробу. Після такого розпису вироби випалюють, а потім поливають поливою.

Заглиблений декор виконують такими способами:

1. Молетаж

2. Ажур

3. Інкрустація

4. Сграфіто

5. Різьба

Інструментом для текстурного декорування у вигляді заглибленого декору служить штампик. Надавлюючи штампиком у певній послідовності на поверхню ще сирого виробу, складають одноментальний малюнок.

Молетаж - це спосіб нанесення на виріб ритмічного орнаментального малюнка, вдавлюванням спеціального коліщатка. Заглиблення заповнюють кольоровим ангобом. В керамічному виробництві молетаж наносять переважно на бордюри.

Ажур- різновид заглибленого декорування виробів. Для виконання цього виду декорування, малюнок наносять на виріб у вигляді тонкої лінії. По контуру малюнка вирізають сквозний орнамент. Декоративний ажур використовують в основному на фаянсових, а іноді на фарфорових виробах.

Інкрустація- вирізання малюнка під певним кутом, не наскрізь, як при ажурі. А в утворені заглиблення запресовують кольорові маси, склад яких близький до складу черепка. Інкрустацію використовують на фаянсових і близьких за властивостями до них кер. вир.

Сграфіто- за прийомами роботи аналогічний гравіруванню. Поверхню виробу призначену для гравірування покривають тонким слоєм ангоба світлішого тону ніж сам черепок, підсушують ( вологість 18-20%) і починають працювати. Спочатку наносять малюнок на поверхню виробу через кальку, потім беруть гравірувальний інструмент (олівець, голка, лопатка з стальної проволоки) і прошкрябують нанесений малюнок. Цей спосіб один з найважчих у художньому декоруванні кераміки.

Різьба відрізняється від сграфіто більш глибокими лініями проведеними гострим олівцем або іншим інструментом. Вироби після різьблення декорують кольоровими або прозорими поливами. При випаленні полива затікає у зроблені заглибини, а отже утворюється більш товстий шар поливи на черепку в результаті малюнок проявляється.

Фактурне декоруваннявиконують фарбуванням матеріалу керамічними фарбами, ангобами, а також покриттям кольоровими поливами, нанесенням розпису та ін.

Фактурне декорування включає такі способи:

1. Лощення

2. Мармуризація

3. Фляндрівка

4. Пастилаж

5. Резерваж

6. Естампаж

7. Підполивяне

8. Розпис розчинами солей

Лощення - один з найдавніших способів фактурного декорування кер. вир.. При лощені поверхню напівсухого черепка загладжують гладенькою каменюкою, дровенячкою або кісткою, для ущільнення верхнього слою черепка. Лощенні вироби зазвичай піддають морінню внаслідок чого отримують чорнолощенні вироби, при температурі випалення 900-950С в горні. Кінцевий етап випалення проводять без доступу повітря, що надає виробам чорного кольору.

Мармуризація- декорування кольоровими ангобами. Одержують „мармур" декількома способами , в основі якого лежить живописне розтікання кольорових ангобів в сполошному свіжо нанесеному слої однокольорового ангобу. Лінії, що переплітаються при вільному розтіканні утворюють специфічну мармурову поверхню. Виріб покривають прозорою поливою.

Фляндрівка- різновид мармуризації, який виконують за допомогою простого інструменту, дерев'яної палички або сталевої проволоки. Виріб покривають однокольоровим ангобом, ставлять на круг, беруть груші з різнокольоровими ангобами і наносять їх на виріб при обертанні круга, отримують хвилясті лінії, потім в заглибинах цих ліній іншим ангобом ставлять штрихи або крапочки по всій поверхні, яка декорується. Потім за допомогою стальної проволоки або палички наносять вертикальні лінії.

Пастелаж- живописна прикраса ангобами, яка виконується шляхом їх нанесення на виріб за допомогою резинових груш або піпетки.

Резерваж- спосіб, оснований на нанесенні жирового або воскового слою по нанесеному на виріб малюнку перед його поливанням. Після поливання жировий або восковий слой замивається на виробі.

Естампаж- спосіб, що дає багатокольоровий орнаментальний малюнок, при великій товщині ангобного слою. Цей спосіб використовується при виготовленні облицювальних плиток. Для нанесення малюнка використовують сухі ангоби або масу, вологістю 4 - 6%. В одногніздову форму вставляють виготовлений по малюнку шаблон, накривають трафаретом, в отвір якого засипають ангоби або кольорові маси. Коли шаблон буде заповнений порошками, його обережно виймають з форми. Форму засипають порошком основної маси і пресують гідравлічним пресом. Плитку випалюють один раз.

БІЛЕТ 13

Питання №2 Фізичні фактори, які обумовлюють швидкість сушки. Стадії і періоди сушки.

Фізичною основоюпроцесу сушки є випаровування вологи, сконцентрованої на поверхні виробу. З внутрішніх шарів виробу, направляються до поверхні виробу нові порції вологи, які випаровуються з неї.

Фізичні фактори, що обумовлюють швидкість сушки:

1. Теплота повітря.

2. Відносна вологість повітря.

3. Швидкість обміну повітря.

Розрізняють три стадії сушки:

1. Перша стадія - прогрів сирцю достатньо вологим повітрям.

2. Друга стадія - поступове зменшення вологості повітря для підсилення випаровування з поверхні.

3. Третя стадія - енергійна сушка за допомогою гарячого сухого повітря.

Сушка керамічних виробів ділиться на два періоди:

1. Підв'ялка керамічних виробів (вологість виробів становить 18%)

2. Кінцева сушка (вологість 2-6%).

БІЛЕТ 14

14.1 Глазурі, їх класифікація та призначення.

В склад глазурей, незалежно від виду і способу виробництва кер. вир., завжди входять 82- 90%:

- Кремнезему SiО2

- Глинозему Аl2ОЗ

При чому SіО2 > А12ОЗ в 10 разів. Останні оксиди, які входять у склад полив в невеликій кількості, коректують властивості полив відповідно до виробів і способів випалення.

Поливи містять слідуючи оксиди:

(СаО , Na2О , Мg0 , SbО , РlО , ZnО , В2ОЗ , СuО)-Оксиди лужних , лужноземельних , важких металів , які по різному впливають на властивості полив. Властивості полив характеризують в розплавленому і твердому стані.

Властивості глазурей

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти