Основні напрямки застосування ЕОМ в медицині такі: автоматизовані системи управління і контролю, експертні медичні системи, інформаційно-довідкові системи на основі банків даних тощо.

Автоматизовані системи управління і контролю в медицині – системи управління, засновані на застосуванні сучасних математичних методів і комп’ютерних засобів обробки інформації та обліку, аналізу, планування, організації діяльності медичних установ.

ПРИКЛАД: АСУ “Міська охорона здоров’я” розв’язує задачі оптимізації управління ресурсами міської системи охорони здоров’я. Дані АСУ враховують обсяг медичного обслуговування (кількість відвідувань, ліжко-днів, процедур, зроблених аналізів); аналізують фінансову діяльність установ міської системи охорони здоров’я; планують профілактичну діяльність.

Без такої комп’ютерної системи нині неможливо вирішувати задачі управління установами системи охорони здоров’я всіх рівнів.

Інформаційно-довідкова система на основі банків даних – програмно-технічний комплекс, що забезпечує збір, зберігання, обробку, аналіз і видачу медичної інформації різного профілю на запит спеціаліста-медика при розв’язанні конкретних задач. У практику втілено низку медичних інформаційних систем (МІС), які використовуються при масових обстеженнях населення, коли необхідно обробити великий обсяг однотипної інформації: безліч електрокардіограм, рентгенограм тощо.

ПРИКЛАД: МІС “Аспон” дозволяє виявити захворювання на ранніх стадіях за результатами огляду. У даній МІС для автоматизованого збору інформації за допомогою різних методів дослідження (електрокардіографія, пневмотахометрія, тонометрія органів зору тощо) використовуються мікро-ЕОМ. Збір анамнезу та скарг обстежених здійснюється в АСПОНІ за допомогою контролюючих або спеціальних діалогових МІС.

Під банком даних, що використовуються в МІС, розуміють системи програмних, технічних засобів, призначених для накопичення інформації і колективного користування нею. У банк даних ЕОМ можуть бути закладені архіви історій хвороб.

Експертні медичні системи – консультаційні комп’ютерні програми, які інтерпретують інформацію, одержану в лікаря, і ту, що допомагає поставити діагноз або вибрати методику лікування. Основним елементом будь-якої експертної системи є деяка модель досвіду і кваліфікації процесу прийняття рішення лікарем.

ПРИКЛАД: діагностична програма “INTERNIST” створена у медичному коледжі Пітсбурзького університету. Ця програма містить відомості про 337 захворювань і їх взаємозв’язок з ознаками, симптомами та іншими характеристиками пацієнта (детальніше з даною програмою можна ознайомитись на занятті “Вивчення основ інформаційно-ймовірнісного методу діагностики”). Ця програма при встановленні діагнозу в тяжких випадках відповідає рівню спеціаліста вищої медичної кваліфікації. Одна з кваліфікаційних вимог до сучасного лікаря – це вміння користуватись медичними програмами, що є в його розпорядженні, для своєї повсякденної роботи (ведення картотеки хворих, статистична обробка даних, робота з експертними системами при діагностиці і лікуванні тощо). Для вироблення вказаних навичок необхідно сформувати уявлення про роботу з персональною ЕОМ. У зв’язку з цим метою даної лабораторної роботи є практична робота на персональній ЕОМ з готовими навчально-практичними програмами, які демонструють найпростіші можливості ЕОМ для обробки та аналізу введеної інформації (статистичний аналіз, обробка текстової інформації тощо). У цьому випадку не потрібні знання мов програмування, але необхідно вивчити список команд, за допомогою яких можна спілкуватися з комп’ютером.

Практичне завдання

Після завантаження ЕОМ і запуску на виконання програми необхідно записати з екрана в зошит список імен навчальних програм, з якими Ви будете працювати. Кожна програма має своє індивідуальне завдання. Результати виконання завдань оформлюються Вами в зошит (результати обчислень, списки та висновки з даного завдання).

1. PMAX.BAS – знайти число з найбільшим значенням із такої послідовності 20-ти чисел: –3.4; –7.26; 8.26; 13.2; 14; 86; 104; 117.56; –146.4; 0.13; 2; 8; 16; –7; –14; –104; 26; 31; 17; 20.

2. ODN.BAS – визначити день тижня (понеділок, вівторок, ... неділя), що відповідає Вашому дню народження в різні роки (у минулому році, цього року, в майбутньому році). Запишіть дані в зошит.

3. SMAS.BAS – пересортувати в порядку зростання послідовність 20-ти чисел, приведену в завданні N1. Відповісти на питання: чи можна за допомогою програми SMAS.BAS знайти число з найбільшим значенням, тобто виконати завдання N1?

4. SPL.BAS – одержати 10 різних послідовностей по 5 чисел у кожній (аналогічно заповненню 10 карток спортлото). Підрахувати частоту появи різних чисел в цих 10 послідовностях, зробити висновок про ймовірність різних чисел.

5. PGRAF.BAS – побудувати графік параболи Y = K 77 0X 52 0 при 3-х різних значеннях коефіцієнта К (в інтервалі 0–1). У зошит записати висновок про характер зміни графіка при зміні коефіцієнта К.

6. MST.BAS – одержати значення дисперсії, середнього та середньоквадратичного відхилення (СКВ) для таких даних спостережень лікарів-педіатрів: зріст хлопчиків у віці 2-х років (у сантиметрах) – 92, 91, 96, 93, 97, 93, 91, 92, 90, 97, 95, 94, 92, 98, 96, 90, 95, 93, 97, 89, 91.

7. KKR.BAS – визначити коефіцієнт кореляції, зробити висновок (записати його в зошит) про характер статистичного зв’язку зросту (вибірка X) і ваги (вибірка Y) студентів Вашої групи. Дані X і Y отримайте за допомогою опитування у своїй групі.

8. ALF.BAS – заведіть у пам’ять ЕОМ список прізвищ студентів Вашої групи (у довільному порядку, але обов’язково кирилицею) і отримайте цей же список, але в алфавітному порядку. Вкажіть, як сортуються прізвища, що починаються з однієї і тієї ж літери.

Після виконання всіх 8-ми завдань і оформлення результатів у зошиті можете виконувати додаткові завдання для самостійної роботи (за вказівкою викладача).

Контрольні питання

1. Перерахуйте основні команди системної оболонки NC, що служать для таких операцій:

- перегляд каталогу файлів;

- завантаження оперативної пам’яті ЕОМ мовою програмування;

- запуск програми;

- переривання роботи програми.

2. Вкажіть основні команди мови програмування Бейсік, призначені для роботи з готовими програмами:

- виклик програми з дискети;

- запуск програми;

- перегляд тексту програми;

- запис набраної програми на дискету;

- вилучення окремих рядків програми.

Завдання для самостійної роботи

Вивести на екран монітора текст кожної з програм основного завдання, розібрати і виписати розрахункові формули.

2.5. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ “ПРОГРАМУВАННЯ НА АЛГОРИТМіЧНІЙ МОВІ BASIC”

Мета заняття: набути навичок у створенні найпростіших програм.

Забезпечення: дисплейний клас на базі ПЕОМ IBM, дискети з операційною системою.

Контрольні питання для підготовки до заняття

1. Які види змінних використовуються в алгоритмічній мові BASIC?

2. Який пріоритет мають арифметичні операції?

3. Які функції можуть використовуватися інтерпретатором?

4. З якими видами виразів оперує інтерпретатор?

5. Пояснити призначення оператора RESTORE.

6. Пояснити призначення оператора “GOTO N рядка”.

7. Пояснити обов’язкові вимоги до оформлення операторів READ, DATA.

8. Пояснити вимоги до оформлення оператора INPUT.

9. Як правильно оформити виведення результатів розрахунку?

10. Як буде працювати програма з вкладеним циклом?

Додаткова література

1. Светозарова Г.И., Мельников А.А., Козловский А.В. Практикум по программированию на языке Бейсик. – М.: Наука, 1988.

2. Кетков Ю.Л. Диалог на языке Бейсик для мини- и микро-ЭВМ. – М.: Наука, 1988.

Предыдущая 1 2 3 456 7 8 Следующая