Показник 3. Витратоємкість продукції

Даний показник характеризує величину собівартості на одиницю продукції та розраховується як відношення собівартості до чистого доходу.

Таблиця 3.3

Статистичні характеристики витратоємкості продукції

Дата	Значення (ВЄ), грн./грн.	Індекс (I)	Середнє значення ( ), грн./грн.	Середній індекс ( )	Середньо квадратичне відхилення (s), грн./грн.	Коефіцієнт варіації (&)
t0	0.930	1.000	0.916	0.985	0.024 s/2= 0.012	0.026
t1	0.893	0.960
t2	0.933	1.003
t3	0.949	1.020
t4	0.888	0.955

Рис. 3.3. Витратоємкість продукції

Висновок. Відповідно до розрахованих вище показників необхідно оцінити рівень витратоємкості протягом звітного періоду і порівняти його з базовим.

Для показників – витратоємкість продукції, матеріалоємкість, енергоємкість та ін., а також рентабельність необхідно розрахувати індекси (табл. 3.4) і скласти матрицю якісного аналізу (табл. 3.5).

Таблиця 3.4

Ємкісні значення показників ефективності виробництва

Таблиця 3.5

Матриця якісного аналізу ефективності

Висновок. По відхиленню індексів витратоємкості від одиниці робиться висновок про зміну рівня ефективності виробництва. Якщо індекс менше одиниці – ефективність підвищилася, якщо більше
одиниці – понизилася. Відхилення індексу від одиниці, виражене у відсотках, характеризує відносна зміна відповідного показника. Для показника рентабельності спостерігається зворотна закономірність.

Факторний аналіз

Факторний аналіз визначає фактори першого порядку, що вплинули на зміну витратоємкості продукції:

-зростання або зниження доходу від реалізації продукції;

-зростання або зниження загальної собівартості.

Усе різноманіття співвідношень індексів зміни доходу і витрат формалізоване на рис 3.3. На вертикальній осі відкладаються індекси доходу ( I_Д), на горизонтальної – індекси абсолютних значень витрат (I_В)_. Кожна зона відповідає визначеним факторам, що вплинули на зміну рівня ефективності виробництва.

Для побудови діаграми необхідно розрахувати індекси аналізованих показників і звести їх значення в таблицю 3.6.

Таблиця 3.6

Індекси вихідних показників

Зони 2,7, 8, 9 відповідають неефективному здійсненню витрат: у зоні 2 темпи збільшення витрат випереджають темпи зростання доходу, зони 8 і 9 характеризуються зниженням обсягів продаж продукції при збільшенні витрачених ресурсів, а в зоні 7 темпи зниження випуску продукції випереджають темпи зниження витрат. Зони 3, 4, 5, 6 свідчать про ефективне виробництво. При цьому у зоні 3 темпи зростання витрат нижче темпів збільшення доходу, зони 4 і 5 характеризуються зростанням обсягів продаж продукції при зниженні витрат на її виробництво, а в зоні 6 – темпи зниження витрат випереджають темпи зниження доходу.

I _Д > 1

4 3

-1.5

t2

5 1 t32

I_В < 1 0.5 t1 1.5 I_В > 1

t4

6 9

-0.5

7 8

I _Д < 1

Рис. 3.3. Послідовність етапів системи «ДОХОД – ВИТРАТИ»

Номери зон, які відповідають сполученню факторів, що вплинули на зміну рівня ефективності, зводяться у матрицю факторного аналізу (табл. 3.7).

Таблиця 3.7

Матриця факторного аналізу ефективності виробництва

Примітка. Зони неефективного виробництва (2, 7, 8, 9) позначити червоним кольором, ефективного (3, 4, 5) – зеленим, а зону 6 – жовтим.

Висновки.У звітному році витрати здійснювалися більш ефективно в порівнянні з витратоємкістю продукції базового року. Так, у першому кварталі темпи зниження загальної суми витрат випереджали темпи зниження доходу – зона 6. Дана ситуація була характерна і для останнього кварталу звітного періоду. А в другому і третьому кварталах темпи збільшення витрат випереджали темпи зростання обсягу продукції, що випускається. Це призвело до зниження ефективності виробництва – зона 2.

Кількісний аналіз

Ціль кількісного аналізу – визначити величину економії (Е) або втрат (В) коштів унаслідок зміни рівня ефективності витрат. Формула для розрахунку величини одержання додаткового прибутку або недоодержання прибутку наступна:

Е(В)^t = (С⁰ /Д⁰ – С ^t / Д^t) Д^t,

де С⁰ і С^t – базова та аналізована собівартість продукції;

Д⁰ і Д^t – величина доходу в базовому та звітному періодах.

Розрахуємо для першого кварталу значення економії чи втрат.

Е(В)^t1 = (9670/10400 – 8935/10000 ) х 10000 = +370 грн.

Аналогічно розраховується економія (втрати) коштів за всіма складовими витрат. Результати зводяться в матрицю (табл. 3.8).

Таблиця 3.8

Матриця кількісного аналізу

Висновки. За рахунок підвищення ефективності поточних витрат загальна сума економії за звітний рік складає 414 грн. З них у першому та четвертому кварталах спостерігалася економія в розмірі 370 грн. і
336 грн. відповідно, у другому та третьому кварталах – втрати коштів склали 934 і 114 грн. Втрати відбулися за рахунок зниження ефективності використання: матеріалів – ... грн., перевищення витрат на утримання і експлуатацію обладнання – ... грн. Економія коштів спостерігалася в першому кварталі за рахунок підвищення ефективності використання ... тощо.

Висновки за розділом.На підставі результатів розрахунку статистичних характеристик показників, якісного, факторного і кількісного аналізів необхідно дати загальну оцінку ефективності виробництва протягом аналізованого року щодо базового.

CVP-АНАЛІЗ