ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ОБ’ЄКТИ ТА СУБ’ЄКТИ АВТОРСЬКОГО ПРАВА

 

Об’єктами авторського права є твори, а саме:

1) літературні та художні твори, зокрема:

- романи, поеми, статті та інші письмові твори;

- лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

- драматичні, драматичні, музично - драматичні твори, пантоміми, хореографічні, інші сценічні твори;

- музичні твори( з текстом або без тексту);

- аудіовізуальні твори;

- твори живопису, архітектури, скульптури та графіки;

- фотографічні твори;

- твори ужиткового мистецтва;

- ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки;

- переклади, адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів;

- збірники творів, якщо вони за доробком або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;

2) комп’ютерні програми;

3) компіляція даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатами інтелектуальної діяльності;

4) Інші твори.

Твори є об’єктами авторського права без виконання будь яких формальностей щодо них та незалежно від їх завершеності, призначення, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження. Авторське право не поширюється на ідеї, процеси, методи діяльності або математичні концепції як такі.

Комп’ютерні програми охороняються як літературні твори.

Компіляція даних (бази даних) або іншого матеріалу охороняються як такі. Охорона не поширюється на дані або матеріал як такі та не зачіпає авторське право на дані, або матеріал, що є складовими компіляції.

Не є об’єктами авторського права:

- акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування

( закони, укази, постанови, рішення тощо),а також їх офіційні переклади;

- державні символи України, грошові знаки, емблеми тощо, затверджені органами державної влади;

- повідомлення про новини дня або інші факти, що мають характер звичайної прес – інформації;

- інші твори, встановлені законом.

Таким чином до об’єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать:

- літературні та художні твори;

- комп’ютерні програми;

- компіляція даних (бази даних);

- виконання;

- фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;

- наукові відкриття;

- винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

- компонування (топографії) інтегральних мікросхем;

- раціоналізаторські пропозиції;

- сорти рослин, породи тварин;

- комерційні (фірмові) найменування, торгівельні марки( знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;

- комерційні таємниці.

Об’єктом авторського права не може бути будь-який твір, а лише твір, який є результатом творчої праці автора. Не вважається об'єктом авторського права суто технічна робота, наприклад, передрук чужого твору, літературна обробка - редагування, коректура тощо.

Твір може бути найрізноманітнішої форми: креслення, схеми, фотографії, запис на магнітну плівку і т.д. Він може бути усним чи письмовим, але це не задум, який ще не виражений зовні в будь - якій формі і не визнається об’єктом авторського права.

Сучасний рівень науки і техніки дає можливість створювати складні твори, наприклад, музично – драматичні твори, кіно- , теле-, відеофільми та інші і вони є об’єктом авторського права при умові , що цей твір є єдине ціле.

Твір як об’єкт авторського права втілений у певну матеріальну форму: картина, скульптура, літературний рукопис тощо. Але авторське право на твір (як нематеріальний об’єкт авторського права) не завжди співпадає з правом власності на річ, в якій втілено цей твір як об’єкт авторського права картиною і скульптурою і т.д. На річ в яку матеріально втілюється твір, може існувати право власності, право користування тощо, але не авторське право. Але продаж своєї картини не позбавляє художника авторського права.

Як вказано вище, певна категорія творів не визначається об’єктами авторського права, але автори проектів офіційний документів мають право авторства.

Право на твір належить його дійсному творцеві, справжньому авторові – тому хто написав картину, створив скульптуру і т.д., або правонаступнику.

Суб’єкт авторського права – це автор твору, а також інші фізичні і юридичні особи, для яких авторське право може виникати у силу закону, договору або спадкування.

Авторське право на збірники та інші складові твори належить їх упорядникам. Вони мають авторське право на здійснений ними добір і витрачення матеріалів, що є результатом творчої праці (упорядкування). Автори творів, включених до збірника мають право використання своїх незалежно від авторів других творів включених в цей збірник, якщо інше не передбачено авторським договором. В усіх випадках за автором зберігаються його особисті немайнові права. Отже, суб'єкти авторських прав - не автори – не можуть мати прав, які можуть мати автори творів. Особисті немайнові права автора є невід'ємними.

Суб’єктами визнаються видавці енциклопедій, енциклопедичних словарів, періодичних збірників і збірників, що продовжуються, колективних наукових праць, газет, журналів та інших періодичних видань. Зазначеним суб’єктам авторського права належать авторські права на використання таких у цілому. Самі видавці, безумовно, авторами творів, що включені до колективного видання, не визнаються. Автори творів, що включені в це видання, зберігають і своє авторство, і виключні права на використання своїх творів незалежно від видання в цілому, якщо авторським договором передбачене інше.

Вважається, що інтерв’ю є спільним твором особи, що дала його, і особи, що взяла інтерв’ю. Так що авторське право на запис інтерв’ю належить їм обом, якщо інше не передбачено угодою між ними. Опублікування інтерв’ю допускається лише зі згоди особи, що дала його.

Специфіка аудіовізуального твору полягає в тому, що авторами його вважаються автори сценаріїв, діалогів, музичних творів, режисерів постановників, операторів тощо. Автори додатково використаних творів є також співавторами аудіовізуального твору. При цьому майнові права на твір вони передають організації чи продюсеру не мають права заперечувати щодо будь-якого використання, крім авторів музичного твору, в якій можуть заперечувати проти публічного сповіщення їх музичних творів, вони зберігають також право на винагороду за публічне використання.

Автори творів, що увійшли складовою частиною до аудіовізуального твору зберігають за собою права авторства на свій твір та право використання самостійно на свій розсуд, якщо інше не передбачено договором.

Авторське право (ст. 54 закону) діє протягом усього життя автора і 50 років після його смерті.

Винятками цього правила є :

- строк охорони творів, створених співавторами, діє протягом усього життя і 50 років після смерті останнього співавтора;

- строк охорони творів посмертно реабілітованих авторів діє протягом 50 років після їх реабілітації;

- строк охорони твору, який в перше було опубліковано після смерті автора, але в межах 30 років після смерті, діє 50 років від дати опублікування твору;

- для творів, які були обнародувані анонімно або під псевдонімом, авторське право діє протягом 50 років від дати обнародування твору.

В усіх випадках чинність авторського права починається з 1 січня року, наступного за роком в якому мали місце зазначенні юридичні факти.

Безстроково охороняються право авторства, право на ім'я і право протидіяти перекручуванню, спотворенню чи іншим змінам твору.

Твори з зазначеним терміном авторського права, що не охороняються цим правом, вважаються суспільним надбанням і можуть використовуватися будь-якою особою з дотриманням авторства, права на ім'я, права протидіє будь-якому перекручуванню, спотворенню чи іншій змінні твору.

Авторське право виникає з моменту створення твору. Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати спеціальний знак, встановлений законом.

Автору твору належать особисті немайнові права, встановлені ст. 423 Цивільного Кодексу України, а також право:

- вимагати зазначення свого імені у зв’язку з використанням твору, якщо це практично можливо;

- забороняти зазначення свого імені у зв’язку з використанням твору;

- обирати псевдонім у зв’язку з використанням твору;

- на недоторканність твору.

Автор має право протидіяти будь – якому перекрученню, спотворенню або іншій зміні твору чи будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі та репутації автора, а також супроводженню твору без його згоди ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями тощо.

У разі смерті автора недоторканність твору охороняється особою, уповноваженою на це автором. За відсутності такого уповноваження недоторканність твору охороняється спадкоємцями автора, а також іншими заінтересованими особами.

 

Майновими правами інтелектуальної власності на твір є:

- право на використання твору;

- виключне право дозволяти використання твору;

- право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;

- інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Використанням твору є:

- публікування (випуск у світ);

- відтворення будь-яким способом у будь-якій формі;

- переклад;

- переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни;

- включення складовою частиною до збірників баз даних, антологій, енциклопедій тощо;

- публічне виконання;

- продаж, передання в найм (оренду) тощо;

- імпорт його примірників, примірників його перекладу, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії встановлені законом.

Твір вважається опублікованим (випущеним у світ), якщо він будь-яким способом повідомлений невизначеному колу осіб, у тому числі виданий, публічно виконаний, публічно показаний, переданий по радіо чи телебаченню, відображений у загальнодоступних електронних системах інформації.

Твір не може бути опублікований, якщо він порушує права людини на таємницю її особистого і сімейного життя, завдає шкоди громадському порядку, здоров'ю та моральності населення. Ніхто не має права опубліковувати твір без згоди автора, крім випадків, встановлених ЦК України та іншим законом. У разі смерті автора його правонаступники мають право на опублікування твору, якщо це не суперечить волі автора.

Особистими немайновими правами інтелектуальної власності є:

- право на визначення людини творцем ( автором, виконавцем, винахідником тощо ) об’єкта права інтелектуальної власності;

- право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності;

- інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановленні законом.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності творцеві об’єкта права інтелектуальної власності. У випадках передбачених законом, особисті немайнові права інтелектуальної власності можуть належати іншим особам, вони не залежать від майнових прав інтелектуальної власності, не можуть відчужуватися ( передатися ), за винятками, встановленими законами.

Майновими правами інтелектуальної власності є:

- право на використання об’єкта права інтелектуальної власності;

- виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності;

- виключне право перешкоджати неправомірному використанню об’єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;

- інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Законом можуть бути встановлені винятки та обмеження в майнових правах інтелектуальної власності за умови, що такі обмеження та винятки не створять істотних перешкод для нормальної реалізації майнових правах інтелектуальної власності для здійснення законних інтересів суб’єктів цих прав.

Майнові права інтелектуальної власності відповідно до закону бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов'язань, а також використовуватися в інших цивільних відношеннях. Вони є чинними протягом строків, встановлених Кодексом іншим законом чи договором.

Майнові права інтелектуальної власності можуть бути припинені достроково у випадках, встановлених Кодексом, іншим законом чи договором.

До суб’єктивних авторських прав відносяться:

- особисті немайнові права авторів;

- право авторства;

- право автора на ім'я;

- право на недоторканість твору;

- право на обнародування твору;

До майнових прав автора та іншої особи, що має авторське право відносяться:

- відтворення творів;

- публічне виконання і публічне сповіщення творів;

- публічний показ;

- будь- яке повторне сповіщення в ефір чи по проводах вже переданих в ефір творів за умови, що здійснюється іншою організацією;

- переклад творів;

- переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;

- розповсюдження творів шляхом продажу, відчуження іншим способом або шляхом здачі в найом чи у прокат та іншої передачі до першого продажу примірників твору;

- здача в найом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп’ютерних програм, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих на фонограмі;

- імпорт примірників творів з метою розповсюдження, включаючи примірники, виготовлені з дозволу автора або іншої особи, яка має авторське право.

Використання творів без згоди автора.

Вільне використання творів допускається:

- використання цитат з опублікованих творів;

- використання літературних і художніх творів як ілюстрації у виданнях, у передачах мовлення, у записах звуку або зображень навчального характеру;

- відтворення у персі, передача в ефір або інше публічне повідомлення опублікованих у газетах або журналах статей і с поточних економічних, політичних релігійних питань або передача в ефір творів такого ж характеру, коли це спеціально заборонено автором;

- відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, передача в ефір або інше повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій;

- видання випущених у світ творів рельєфно – крапковим шрифтом для сліпих.

- відтворення творів для судового і адміністративного провадження;

- публічне виконання музичних творів під час офіційних і релігійних церемоній, а також похорон;

- відтворення з інформаційною метою у газетах і інших періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів;

- відтворення твору в особистих цілях за умов, передбачених статтями 16 і 19 закону.

Право на авторську винагороду – це основне майнове право автора чи іншої особи, що має авторське право. Конкретним юридичним фактом виконання цього права можуть бути:

- авторський ліцензійний договір;

- факт позадоговірного використання твору, коли за законом не вимагається згода, але передбачена виплата авторської винагороди

( ст. 19 закону);

- неправомірне використання твору.

Мінімальні ставки авторської винагороди постановою Кабінету Міністрів України « Про мінімальні ставки авторської винагороди за використання творів літератури і мистецтва» від 18 листопада 1994р.№ 784.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти