ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ЗМІСТ ТА УМОВИ ДІЇ АВТОРСЬКОГО ПРАВА

Відповідно до законодавства України автору належать особисті права, що виникають у зв’язку зі створенням і використанням будь-якого твору науки, літератури і мистецтва. Автор сповіщає про свої авторські права використовуючи знак охорони, який складається з латинської букви С у колі, імені, найменування і року першої публікації твору.

Державну реєстрацію твору, факту і дати його опублікування та договору, який стосується права на твір здійснює Державне агентство з авторських і суміжних прав. Факт державної реєстрації прав автора засвідчується свідоцтвом.

Особистими немайновими правами автора є право на:

- авторство;

- авторське ім’я;

- недоторканість твору;

- обнародування твору.

Право автора полягає в тому, що він справжній творець вправі називати себе автором, а всі інші особи, що використовують твір, зобов’язані зазначати його ім'я.

Право автора на ім’я дає можливість автору випустити його під своїм іменем, псевдонімом чи анонімно.

Право на недоторканість твору, це право протидіяти будь – якому перекручуванню, зміненню, спотворенню чи будь – якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора. Будь – які зміни твору

( додаткові ілюстрації, зміни назви, передмови, післямови, коментарії, пояснення, доповнення, скорочення і т.д.) забороняються без дозволу автора та його правонаступників.

Контроль за дотриманням вимог закону щодо недоторканості твору здійснює Державне агентство України з авторських і суміжних прав.

Право на обнародування твору, це дія, яка робить твір доступним для загального відома шляхом його опублікування, публічного показу, передачі в ефір або в будь – який інший спосіб, як самим автором так і з його згоди.

Закон надає виключне право автору чи іншій особі, що має авторське право, дозволяти або забороняти:

- відтворення творів;

- публічне використання і публічне сповіщення творів;

- публічний показ;

- повторне публічне сповіщення в ефір чи по проводах вже переданих в ефір творів за умови, що воно здійснюється іншою організацією;

- перегляд творів;

- переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;

- розповсюдження творів шляхом здачі в найом чи у прокат та іншої передачі до першого продажу примірників твору;

- здача в найом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів у нашій формі, а також творів, зафіксованих на фонограмі;

- імпорт примірників творів з метою розповсюдження, включаючи примірники виготовлені з дозволу автора або іншої особи, яка має авторське право.

Вільне використання творів без згоди автора або іншої особи, що має авторське право, але з обов’язковим зазначенням імені автора і джерела зазначення документації при:

- використанні цитат з опублікованих творів ;

- використання літературних і художніх творів як ілюстрації у виданнях, передачах мовлення, у записах звуку або зображення навчального характеру;

- відтворення у пресі, передачах в ефір творів такого ж характеру, коли це спеціально зазначено автором;

- відтворенні з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії , передача в ефір або інше повідомлення творів, побачених або почутих підчас перебігу таких подій;

Умови дії авторського права передачі Законом України « Про авторське право і суміжні права»

В першу чергу це строки дії авторського права, які передбачають наступне:

Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення і починає діяти від дня створення твору. Авторське право діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті. Аналогічна дія авторського права має місце при створенні у співавторстві.

Якщо твір публікується послідовно у часі томами, частинами, випусками, серіями тощо, строк дії авторського права визначається окремо для кожної частини твору.

Авторське право посмертно реабілітованих авторів діє після протягом 70 років після їх реабілітації.

Авторське право на твір, вперше опублікований протягом 30 років після смерті автора, діє протягом 70 років від дати його правомірного опублікування.

Будь – яка особа, яка після закінчення строку охорони авторського права по відношенню до не оприлюдненого твору вперше його оприлюднює, користується захистом, що є рівноцінним захисту майнових прав автора. Строк охорони цих прав – 25 років від часу, коли твір вперше оприлюднений.

Особисті немайнові права автора охороняються безстроково: визнання свого авторства;вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь – якому перекручуванню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь – якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації авторів та ін.

Закінчення строку дії авторського права на твори означає їх перехід у суспільне надбання. Твори, як суспільне надбання можуть використовуватися будь – якою особою, за умови дотримання особистих немайнових прав автора.

Автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права будь – якій іншій особі повністю або частково. Передача майнових прав оформляється авторським договором.

Автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь – яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору.

Майнові права виконавців охороняються протягом 50 років від дати першого захисту виконання. Права виробників фонограм і відеограм охороняються теж 50 років від тієї ж дати. Аналогічний термін 50 років установлений і для організації мовлення.

Закінчення строків захисту суміжних прав настає 1 січня року, наступного за роком, у якому закінчилися передбачені строки захисту.

ВИНИКНЕННЯ ТА ЗДІЙСНЕННЯ АВТОРСЬКОГО ПРАВА

Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь – яке інше спеціальне його створення оформлення, а також використання будь – яких інших формальностей.

Першим суб’єктом, якому належить авторське право, є автор твору.

Для сповіщення про свої права автор може використовувати знак охорони авторського права, який складається з таких елементів:

- латинська літера «С», обведена колом;

- ім’я особи, яка має авторське право;

- рік першої публікації твору.

Суб’єкт авторського права для засвідчення авторства на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь –який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах.

Про реєстрацію авторського права на твір видається свідоцтво. За видачу свідоцтва сплачується державне мито.

РОЗПОРЯДЖЕННЯ АВТОРСЬКИМИ ПРАВАМИ,

АВТОРСЬКИЙ ДОГОВІР

Розпоряджання майновими правами інтёлёктуальної власності здійснюється на пiдставi таких договорiв:
- ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власностi;
- лiцензiйний договiр;
- договiр про створення за замовленням i використання об'єкта права інтелектуальної власностi;
- договiр про передання виключних майнових прав інтелектуальної власностi;
- iнший договiр щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
Договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності укладається у письмовій формі.
У разі не додержання письмової форми договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власностi такийдоговiр є нiкчемним.
Законом можуть бути встановленi випадки, в яких договiр щодо рзпоряджання майновими правами інтелектуальної власностi може укладатись усно.

Особа, яка має виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власностi (лiцензiар), може надати iншiй особi (лiцензiату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об’єкта в певнiй обмеженiй сферi (лiцензiя на використання об'єкта права iнтелектуальної власностi). Лiцензiя на використання об’єкта права iнтелектуальної власностi може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною лiцензiйного договору. ліцензiя на використання об'єкта права iнтелектуальної власностi може бути виключною, одиничною, невиключною, а також iншого виду, що не суперечить закону.Виключна лiцензiя видається лише одному лiцензiату i виключає можливiсть використання лiцензiаром об'єкта права інтелектуальної власностi у сферi, що обмежена цiєю лiцензiєю, та видачi ним iншим особам лiцензiй на використання цього об'єкта у зазначенiй сферi.

Одинична лiцензiя видається лише одному лiцензiату i виключає можливiсть видачi лiцензiаром iншим особам лiцензiй на використання об'єкта права iнтелектуальної власностi у сферi, що обмежена цiєю лiцензiєю, але не виключає можливостi використання лiцензiаром цього об’екта у зазначенiй сферi.

Невиключна лiцензiя не виключає можливостi використання лiцензiаром об’екта права iнтелектуальної власностi у сферi, що обмежена цiєю лiцензiєю, та видачi ним iншим особам лiцензiй на використання цього обєкта у зазначенiй сферi. За згодою лiцензiара, наданою у письмовiй формi, лiцензiат може видати письмове повноваження на використання об’єкта права iнтелектуальної власностiiншiй особi (сублiцензiю)

За лiцензiйним договором одна сторона (лiцензiар) надає другiй сторонi (лiцензiату) дозвiл на використання об'єкта права інтелектуальної власностi (лiцензiю) на умовах, визначених за взаємною згодою сторiн з урахуванням вимог цього Кодексу та iншого закону. У випадках, передбачених лiцензiйним договором, може бути укладений сублiцензiйний договiр, за яким лiцензiат надає iншiй особi (сублiцензiату) сублiцензiю на використання об'єкта права інтелектуальної власностi. У цьому разi вiдповiдальнiсть перед лiцензiаром за дiї сублiцензiата несе лiцензiат, якщо iнше не встановлено лiцензiйним договором.

У лiцензiйному договорi визначаються вид лiцензi, сфера використання об’єкта права iнтелектуальної власностi (конкретнi права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об’єкта, теритоiя та строк, на якi надаються права, тощо), розмір, порядок i строки виплати плати за використання об’єкта права iнтелектуальної власностi, а також iншi умови, якi сторони вважають за доцiльне включити у договiр. Вважається, що за лiцейзiйним договором надається невиключна лiцензiя, якщо iнше не встановлено лiцензiйним договором.

Предметом лiцензiйного договору не можуть бути права на .використання об’єкта права iнтелектуальної власностi, якi на момент укладення договору не були чинними.

Права на використання об’єкта права iнтелектуальної власностi та способи його використання, якi не визначенi у лiцензiйному договорi, вважаються такими, що не наданi лiцензiату.

У разi вiдсутностi в лiцензiйному договорi умови про територiю, на яку поширюються наданi права на використання об’єкта права iнтелектуальної власностi, дiя лiцензiї поширюється на територiю України.

Якщо в лiцензiйному договорi про видання або iнше вiдтворення твору винагорода визначається у виглядi фiксованої грошової суми, то в договорi має бути встановлений максимальний тираж твору.

Умови лiцензiйного договору, якi суперечать положенням Кодексу, є нiкчемними.

Лiцензiйний договiр укладаеться на строк, встановлений договором, який повинен спливати не пiзнiше спливу строку чинностi виключного майнового права на визначений у договорi об’єкт права інтелектуальної власностi. Ліцензіар може відмовитися вiд лiцензiйного договору у разi порушення ліцензiатом встановленого договором термiну початку використання об’єкта права iнтелектуальної власностi. Лiцензiар або лiцензiат можуть вiдмовитися вiд лiцензiйного договору у разi порушення другоюстороною iнших умов договору. У разi вiдсутностi у лiцензiйному договорi умови про строк договору вiн вважається укладеним на строк, що залишився до спливу строку чинностi виключного майнового права на визначний у договорi об’єкт права iнтелектуальної власностi, але не бiльше нiж на пять років. Якщо за шiсть мiсяцiв до спливу зазначеного п'ятирiчного строку жодна iз сторiн не повiдомить письмово другу сторону про вiдмову вiд договору, договiр вважається продовженим на невизначений час. У цьому випадку кожна iз сторiн може в будь-який час вiдмовитися вiд договору, письмово повiдомивши про це другу сторону за шiсть мiсяцiв до розiрвання договору, якщо бiльший строк для повiдомлення не встановлений за домовленiстю сторiн. Уповноваженi вiдомства або творчi спiлки можуьб затверджувати типовi лiцензiйнi договори. . Лiцензiйний договiр може мiстити умови, не передбаченi типовим лiцензiйним договором. Умови лiцензiйного договору, укладеного з творцем об’єкта права інтелектуальної власностi, що погiршують його становище порiвняно з становищем, передбаченим законом або типовим договором, є нiкчемними i замiнюються умовами, встановленими типоим договором або законом.

За договором про створення за замовленням i використання об’єкта права iнтелектуальної власностi одна сторона (творець - письменник, художник тощо) зобов’язується створити об’єкт права iнтелектуальної власностi вiдповiдно до вимог другоi сторони (замовника) та в установлений строк. Договiр про створення за замовленням i використання об'єкта права iнтелектуальної власностi повинен визначати способи та умови використання цього об’єкта замовником.Оригiнал твору образотворчого мистецтва, створеного за замовленням, переходить у власнiсть замовника. При цьому майновi права iнтелектуальної власностi на цей твiр залишаються за його автором, якщо iнше не встановленодоговором. Умови договору про створення за замовленням i використання об’єкта права інтелектуальної власностi, що обмежують право творця цього об'єкта на створення iнших об'єктiв, є нiкчемними.

За договором про передання виключних майнових прав iнтелектуальної власностi одна сторона (особа, що має виключнi майновi права) передає другiй сторонi частково або у повному складi цi права вiдповiдно до закону та на визначених договором умовах. Укладення договору про передання виключних майнових прав iнтелектуальної власностi не впливає на лiцензiйнi договори, якi були укладенi ранiше. Умови договору про передання виключних майнових прав iнтелектуальної власностi, що погiршують становище творця вiдповiдного об'єкта або його спадкоємцiв порiвняно з становищем, передбаченим цим Кодексом та iншим законом, а також обмежують право творця на створення iнших об'єктiв, є нiкчемними.

Лiцензiя на використання об'єкта права iнтелектуальної власностi та договори, визначенi статтями 1109, 1112 та 1113 цього Кодексу, не пiдлягають о6ов'язковiй державнiй реєстрацiї.

Їхдержавна реєстрацiя здiйснюється на вимогу лiцензiара або лiцензiата у порядку, встановленому законом.

Вiдсутнiсть державної реєстрацiї не впливає на чиннiсть прав, наданих за лiцензiєю або iншим договором, та iнших прав на вiдоповiдний об'єкт права iнтелектуальної власностi, зокрема на право лiцензiата на звернення до суду за захистом свого права. Факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власностi, якi вiдповiдiно до цього Кодексу або iншого закону є чинними пiсля їхдержавної реєстрацiї, пiдлягає державнiй реєстрацiї.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти