ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тема № 11. Загальні положення криміналістичної тактики.

 

Практичне заняття:Загальні положення криміналістичної тактики

Навчальна мета заняття:

Під час заняття, студенти повинні отримати знання, про поняття криміналістичної тактики, її предмет, система, завдання і взаємозв’язок з іншими розділами криміналістики. Правові, психологічні та етичні засади криміналістичної тактики.

Час проведення 1 година.

Навчальні питання:

1. Поняття і система криміналістичної тактики.

2. Тактичні прийоми і критерії їх використання.

3. Етапи проведення слідчих дій.

Методичні вказівки:

Криміналістична тактика – розділ криміналістики, що включає систему наукових положень і розроблених на їхній основі рекомендацій з організації, плануванню розслідування кримінальної справи і тактичних прийомів проведення окремих слідчих дій. Систему криміналістичної тактики складають загальні положення (планування, побудова версій, взаємодія слідчого з іншими працівниками правоохоронних органів, громадськістю й ін.) і тактика слідчих дій.

Одним з основних структурних елементів у тактиці є тактичний прийом. Він визначається як найбільш раціональний і ефективний спосіб дії при збиранні, дослідженні, оцінці і використанні доказів. Необхідно зрозуміти, що для застосування в слідчій практиці тактичні прийоми повинні відповідати ряду умов: допустимості, достовірності, науковій обґрунтованості, етичності. При підготовці до заняття студентам варто розглянути кожний із зазначених критеріїв.

Перед тим, як вивчати тактику окремих слідчих дій слід уяснити, що будь-яка слідча дія складається з трьох етапів: підготовчого, робочого, заключного. При підготовці визначаються задачі слідчої дії, здійснюються організаційні заходи, складається план її проведення. На робочому етапі реалізується намічений план і вирішаються ті задачі, що ставив перед собою слідчий. На заключному етапі проводиться фіксація слідчої дії шляхом опису її ходу і результатів у протоколі (основний спосіб), проведенням фото-, відеозйомки, складанням планів, схем (додатковий спосіб).

Теми для рефератів:

1. Тактичні прийоми і критерії їх використання.

2. Наукові основи та структура криміналістичної тактики.

Література.

1. Антипов В.П. Планирование следствия в проблемных ситуациях. М., 1983.

2. Баев О.Я. Тактика следственных действий. Воронеж, 1995.

3. Біленчук П.Д., Перкін В.І. Тактичні прийоми, тактичні комбінації та тактичні операції при розслідуванні злочинів. К., 1996.

4. Быховский И.Е. Допустимость тактических приемов при допросе /Быховский И.Е., Глазырин Ф.В., Питерцев С.К./ Учебное пособие.- Волгоград, 1989.

5. Васильев А.Н. Тактика отдельных следственных действий. М., 1981.

6. Васильев В.Л. Юридическая психология: 5-е издание. – Спб.: Питер,2002.

7. Глазырин Ф.В. Психология следственных действий. Волгоград, 1983.

8. Гончаренко В.Г., Сокиран Ф.М. Тактика психологічного впливу на попередньому слідстві. Київ, 1994.

9. Горшенин Л.Г. Основы теории криминалистического прогнозирования. М., 1993.

10. Кириченко В.В. Следственные ситуации и тактические комбинации при расследовании преступлений. Л., 1990.

11. Комиссаров В.И. Научные, правовые и нравственные основы следственной тактики. Саратов, 1980.

12. Комиссаров В.И. Теоретические проблемы следственной тактики. - Саратов, 1987.

13. Коновалова В.Е. Правовая психология. Харьков, 1990.

14. Коновалова В.Е. Правовая психология: учебное пособие. – Х.: Консум,1997.

15. Коновалова В.Е., Сербулов А.М. Криминалистическая тактика: принципы и функции. Киев, 1983.

16. Коновалова В.Е., Сербулов А.М. Криминалистическая тактика: принципы и функции. Киев, 1983.

17. Коновалова В.Е., Шепитько В.Ю. Криминалистическая тактика: теории и тенденции. Харьков, 1997.

18. Лившиц Е.М., Белкин Р.С. Тактика следственных действий. М., 1997.

19. Лукашевич В.Г. Тактика общения следователя с участниками отдельных следственных действий (Допрос, очная ставка, предъявление для опознания, проверка показаний на месте). Учебное пособие. – Киев: Киевская высшая школа МВД, 1989.

20. Поташник Д.П. Криминалистическая тактика. М., 1998.

21. Ратинов А.Р. Судебная психология для следователей. М., 2001.

22. Рыжаков А.П. Следственные действия и иные способы собирания доказательств. М., 1997.

23. Хайдуков Н.П. Тактико–психологические основы воздействия следователя на участвующих в деле лиц. – Саратов: Изд-во саратовского ун-та, 1984.

24. Чурилов С.Н. Криминалистическая тактика: учебное пособие в структурно-логических схемах. М., 2001.

25. Шейфер С.А. Следственные действия. Система и процессуальные формы. М., 2001.

26. Шепитько В.Ю. Теоретические проблемы систематизации тактических приемов в криминалистике.- Харьков: РИП «Оригинал», 1995.

 

Тема № 12. Тактика огляду.

 

Практичне заняття № 1:Поняття огляду, огляд місця події, негативні обставини.

Навчальна мета заняття:

Під час заняття, студенти повинні отримати знання, про принципи слідчого огляду, засоби і методи, які використовують при його здійсненні. Учасники слідчого огляду. Участь спеціаліста у слідчому огляді. Організаційні та тактичні прийоми окремих видів огляду.

Час проведення 1 година.

Навчальні питання:

1. Механізм відображення злочину в навколишній матеріальній обстановці. Види слідів.

2. Поняття огляду і його значення як способу одержання доказів. Види огляду.

3. Підготовка огляду місця події. Склад слідчо-оперативної групи.

4. Стадії огляду місця події. Тактичні задачі огляду.

5. Негативні обставини та їх значення в розслідуванні.

Методичні вказівки:

Студенти повинні засвоїти, що кожний злочин залишає в навколишньому середовищі певні сліди. Вони є носіями інформації, на основі якої можна встановити обставини злочину і осіб, що його скоїли. Огляд є слідчою дією, за допомогою якої виявляються і збираються докази на основі безпосереднього сприйняття обстановки скоєння злочину, відшукання і вилучення його слідів. Необхідно розглянути види слідчого огляду, виходячи з особливостей предметів, що оглядаються, послідовності його проведення. Особливу увагу приділити найбільш поширеному виду огляду – огляду місця події.

Готуючись до заняття, слід зрозуміти в чому складається сутність кожного з етапів проведення огляду місця події: підготовчого, робочого і заключного. З'ясувати особливості загального і детального огляду місця події, що проводяться на робочому етапі. Розглянути прийоми огляду: концентричний, ексцентричний, фронтальний, статичний, динамічний.

Варто засвоїти, що при огляді місця події можуть бути виявлені такі обставини, що суперечать висунутій версії про злочин, який скоєно. Такі обставини називаються негативними.

Звернути увагу на основні (протоколювання) і додаткові (фото-, відеозйомка, складання схем, планів і ін.) способи фіксації обстановки і результатів огляду місця події. Розглянути загальні принципи опису місця події, окремих предметів і слідів злочину в протоколі.

Після контрольного опитування студенти виконують завдання з учбового посібника “Практикум з криміналістики”. Рішення антів обговорюються і оцінюються викладачем.

Теми для рефератів:

1. Значення огляду мiсця подiї при розслiдуваннi злочинiв.

2. Негативні обставини та їх значення в розслідуванні злочинів.

Література.

1. Виницкий Л.В. Осмотр места происшествия: организация, процессуальные и тактические вопросы. Караганда. 1986.

2. Виницкий Л.В. Теория и практика освидетельствования на предварительном следствии. Караганда., 1993.

3. Грамович Г.И. Особенности осмотра неопознанных трупов. Минск, 1993.

4. Колмаков В.П. Следственный осмотр. М., 1969.

5. Коновалов Е.Ф. Осмотр места происшествия. Минск, 1987.

6. КПК України: ст.ст. 190-193, 195.

7. Медведев Е.И. Негативные обстоятельства и их использование в раскрытии преступлений. Волгоград, 1973.

8. Наказ МВС України № 745 (1992 р.).

9. Осмотр места происшествия. Справочник следователя. М., 1982.

10. Порубов Н.И., Солонец С.А. Эффективность осмотра места происшествия и его роль в раскрытии и расследовании преступлений. Минск, 1989.

11. Разумов Э.А., Молибога Н.П. Осмотр места происшествия. К., 1994.

12. Торбин Ю.Г. Освидетельствование на предварительном следствии. Минск, 1983.

13. Фиксация результатов осмотра места происшествия. Справочное пособие для следователей. Киев, 1981.

14. Шепітько В.Ю. Тактика огляду місця події. Харків, 1994.

Практичне заняття № 2:Завершальна стадія огляду місця події, основні та допоміжні способи фіксації результатів огляду місця події

Навчальна мета заняття:

Під час заняття, студенти повинні отримати знання, про принципи слідчого огляду, засоби і методи, які використовують при його здійсненні. Учасники слідчого огляду. Участь спеціаліста у слідчому огляді. Організаційні та тактичні прийоми окремих видів огляду.

Час проведення 2 години.

Навчальні питання:

1. Фіксація результатів огляду місця події.

2. Особливості огляду ділянки місцевості.

3. Особливості огляду приміщення.

4. Допоміжні способи фіксації результатів огляду місця події.

5. Завершальна стадія огляду місця події.

6. Структура протоколу огляду місця події.

7. Додатки до протоколу огляду та їх доказове значення

Методичні вказівки:

Заняття проводиться на криміналістичному полігоні, де інсценовано місце події (в приміщенні або на відкритій місцевості). Після короткого контрольного опитування студенти по фабулі, яку запропанує викладач, фіксують обстановку місця події у фрагменті протоколу огляду і складають його схематичний план в робочих зошитах.

Звернути увагу на основні (протоколювання) і додаткові (фото-, відеозйомка, складання схем, планів і ін.) способи фіксації обстановки і результатів огляду місця події. Розглянути загальні принципи опису місця події, окремих предметів і слідів злочину в протоколі.

Мета заняття полягає у відпрацюванні антами уміння дати загальну характеристику місця події (місце знаходження, його оточення, розміри та інші дані будівлі, наявність і кількість дверей, вікон, їх стан та ін.), а також об`єктів, що знаходяться на місці. Занесення відповідних даних в протокол додатково супроводжується складанням схематичного плану.

Мета заняття полягає у формуванні в антів цілісного уявлення про структуру такої складної слідчої дії, як огляд місця події та відпрацювання практичних умінь по його проведенню і складанню протоколу та додатків до нього.

Заняття проводиться на інсценованому місці події. Під керівництвом викладача з антів формується слідчо-оперативна група, яка проводить завершальну частину огляду місця події за фабулою визначеної кримінальної справи.

Завдання антів полягає у складанні повного протоколу огляду місця події з усіма додатками до нього, для чого використовуються фрагменти, виконані на попередніх заняттях.

Теми для рефератів:

1. Правові та етичні положення освідування

2. Фіксація результатів огляду місця події

Література.

1. Виницкий Л.В. Осмотр места происшествия: организация, процессуальные и тактические вопросы. Караганда. 1986.

2. Виницкий Л.В. Теория и практика освидетельствования на предварительном следствии. Караганда., 1993.

3. Грамович Г.И. Особенности осмотра неопознанных трупов. Минск, 1993.

4. Колмаков В.П. Следственный осмотр. М., 1969.

5. Коновалов Е.Ф. Осмотр места происшествия. Минск, 1987.

6. КПК України: ст.ст. 190-193, 195.

7. Медведев Е.И. Негативные обстоятельства и их использование в раскрытии преступлений. Волгоград, 1973.

8. Наказ МВС України № 745 (1992 р.).

9. Осмотр места происшествия. Справочник следователя. М., 1982.

10. Порубов Н.И., Солонец С.А. Эффективность осмотра места происшествия и его роль в раскрытии и расследовании преступлений. Минск, 1989.

11. Разумов Э.А., Молибога Н.П. Осмотр места происшествия. К., 1994.

12. Торбин Ю.Г. Освидетельствование на предварительном следствии. Минск, 1983.

13. Фиксация результатов осмотра места происшествия. Справочное пособие для следователей. Киев, 1981.

14. Шепітько В.Ю. Тактика огляду місця події. Харків, 1994.

 

Тема № 13. Тактика допиту.

 

Практичне заняття № 1:Поняття допиту, його види, етапи, стадії проведення, допит свідків і потерпілих.

Навчальна мета заняття:

Під час заняття, студенти повинні отримати знання, про етапи та тактичні прийоми допиту. Межі допустимості психологічного впливу на допитуваного і етика допиту. Особливості допит неповнолітнього і допит на очній ставці.

Час проведення 2 години.

Навчальні питання:

1. Поняття допиту і його види.

2. Підготовка допиту. Структура допиту.

3. Тактичні прийоми допиту в безконфліктній ситуації.

4. Особливості допиту свідків і потерпілих.

5. Фіксація результатів допиту.

Методичні вказівки:

Допит – найбільш складна (вербальна) слідча дія. У залежності від особи, що допитується (її процесуального положення, віку), послідовності допитів, кількості присутніх і допитуваних осіб існують різні види допитів. При допитах можуть бути використані різноманітні прийоми, але їхнє застосування обмежене визначеними принципами: процесуальними, етичними, науковими й ін.

Допит, як і інші слідчі дії, складається з підготовчого, робочого і заключного етапів. Ретельна підготовка до допиту забезпечує його ефективність. Студентам необхідно засвоїти зміст підготовчого етапу. Робочий етап допиту складається з наступних стадій: попередньої (вступної), вільної розповіді, поставлення питань (питально-відповідної). На заключному етапі складається протокол допиту. Додатковими способами фіксації показань є аудио-, відеозапис.

Після контрольного опитування студенти виконують завдання з навчального посібника “Тести з криміналістики”. Рішення антів обговорюються і оцінюються викладачем.

Для самостійної підготовки студенти одержують завдання за наведеною фабулою.

Фабула. На підставі заяви гр. Глущенко О.О. і даних ним пояснень порушено кримінальну справу про розбійний напад, в результаті якого у Глущенко О.О. одним чоловіком під загрозою ножа було відібрано золотий перстень і гроші. Потерпілий Глущенко на допиті дав показання про те, що на кінцевій зупинці автобуса № 30 до нього підійшов Попов (вони вчились колись в одній школі в паралельних класах) і попрохав дати йому в борг 10 грн. Глущенко відмовив. Тоді Попов вийняв з кишені ніж, почав ним погрожувати, а потім вийняв із внутрішньої кишені Глущенко гаманець, з якого забрав 30 грн. Після цього Попов зняв з руки Глущенко золотий перстень, сів в автобус і поїхав.

Робітниками карного розшуку Попов був затриманий за місцем проживання.

Завдання:

1) скласти письмовий план допиту потерпілого;

2) підготуватися до проведення допиту потерпілого на занятті (зі складанням протоколу допиту).

До наступного заняття викладачем визначаються 1-2 студенти на роль “потерпілого”.

Теми для рефератів:

1. Поняття допиту, його види, етапи та стадії.

2. Допит свідків і потерпілих.

Література.

1. Бахін В.П., Весельський В.К. Тактика допиту. Київ., 1997.

2. Быховский И.Е., Глазырин Ф.В., Питерцев С.К. Допустимость тактических приемов при допросе. Волгоград, 1989.

3. Весельський В.К. Сучасні проблеми допиту (процесуальні,організаційні і тактичні аспекти). Монографія. Київ, 1999.

4. Волобуєв А.Ф. Тактика допиту. Лекція. Харків: Ун-т внутр. справ, 1996.

5. Гончаренко В.Г, Сокіран Ф.М. Тактичні основи психологічного впливу на попередньому слідстві. К., 1994.

6. Коновалова В.Е. Допрос: тактика и психология: Учеб. пособие. – Харьков, 1999.

7. Порубов Н.И. Тактика допроса на предварительном следствии : учеб. пособие- М., БЕК, 1998.

8. Сафин Н.Ш. Допрос несовершеннолетнего подозреваемого в советском уголовном судопроизводстве. (Процессуальные и криминалистические проблемы). Казань: Изд-во Казан. унив-та, 1990. – 160 с.

9. Сокиран, Ф.М. Сучасні концепції психологічного впливу на досудовому слідстві: Моногр. - К., 2002.

10. Соловьев А.Б.Процессуальные, психологические и тактические основы допроса на предварительном следствии. М., 2002.

11. Шепитько В.Ю. Допит: науково-практичний посібник.- Харків: Національна юридична академія України, 1998. – 36 с.

12. Шепітьк В.Ю. Тактика допиту. Харків, 1992.

 

Практичне заняття № 2:Допит підозрюваних, обвинувачених, неповнолітніх. Тактика очної ставки.

Навчальна мета заняття:

Під час заняття, студенти повинні отримати знання, про етапи та тактичні прийоми допиту. Межі допустимості психологічного впливу на допитуваного і етика допиту. Особливості допит неповнолітнього і допит на очній ставці.

Час проведення 2 години.

Навчальні питання:

1. Тактичні прийоми допиту в конфліктній ситуації.

2. Особливості допиту підозрюваних і обвинувачених.

3. Тактичні особливості допиту неповнолітніх.

4. Поняття і структура очної ставки.

5. Тактичні прийоми одночасного допиту двох чи більше осіб.

Методичні вказівки:

У ході підготовки до заняття необхідно засвоїти, що тактика допиту залежить від конфліктної або безконфліктної ситуації, яка складається між слідчим і допитуваним. У залежності від позиції і поведінки допитуваного використовуються тактичні прийоми, які допомагають пригадати забуте; прийоми викриття неправдивих (помилкових) свідчень; прийоми, спрямовані на подолання відмови від свідчень.

Тактичними особливостями відрізняється допит неповнолітнього (малолітнього) і допит на очній ставці.

Після контрольного опитування на занятті проводиться учбовий допит потерпілого у формі ділової гри. Допит проводить “слідчий” з числа антів. Учбова група уважно стежить за ходом допиту і фіксує його результати в робочих зошитах. Після закінчення допиту “слідчим” антам надається можливість поставити “потерпілому” доповнюючи, уточнюючі та інші питання.

Хід та результати учбового допиту обговорюються, підводяться підсумки.

Теми для рефератів:

1. Проблеми встановлення психологічного контакту під час допиту.

2. Тактичні прийоми допиту в безконфліктній ситуації.

3. Тактичні прийоми допиту в конфліктній ситуації.

Література.

1.Бахін В.П., Весельський В.К. Тактика допиту. Київ., 1997.

2.Быховский И.Е., Глазырин Ф.В., Питерцев С.К. Допустимость тактических приемов при допросе. Волгоград, 1989.

3.Весельський В.К. Сучасні проблеми допиту (процесуальні,організаційні і тактичні аспекти). Монографія. Київ, 1999.

4.Волобуєв А.Ф. Тактика допиту. Лекція. Харків: Ун-т внутр. справ, 1996.

5.Гончаренко В.Г, Сокіран Ф.М. Тактичні основи психологічного впливу на попередньому слідстві. К., 1994.

6.Коновалова В.Е. Допрос: тактика и психология: Учеб. пособие. – Харьков, 1999.

7.Порубов Н.И. Тактика допроса на предварительном следствии : учеб. пособие- М., БЕК, 1998.

8.Сафин Н.Ш. Допрос несовершеннолетнего подозреваемого в советском уголовном судопроизводстве. (Процессуальные и криминалистические проблемы). Казань: Изд-во Казан. унив-та, 1990. – 160 с.

9.Сокиран, Ф.М. Сучасні концепції психологічного впливу на досудовому слідстві: Моногр. - К., 2002.

10. Соловьев А.Б.Процессуальные, психологические и тактические основы допроса на предварительном следствии. М., 2002.

11. Шепитько В.Ю. Допит: науково-практичний посібник.- Харків: Національна юридична академія України, 1998. – 36 с.

12. Шепітько В.Ю. Тактика допиту. Харків, 1992.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти