ПАТЕНТНО-ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Патентно-інформаційна діяльність в Україні регулюється Конституцією України, законом України «Про інформацію», законом України «Про науково-технічну інформацію» та іншими актами законодавства.

Науково-технічна інформація – це документовані або публічно оголошувані відомості про вітчизняні та зарубіжні досягнення науки, техніки і виробництва, одержані в ході науково-дослідної, дослідно-конструктивної, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності.

Науково-інформаційна діяльність – це сукупність дій, спрямованих на задоволення потреб громадян, юридичних осіб і держави у науково-технічній інформації, що полягає в її збиранні, аналітико-синтетичній обробці, фіксації, зберіганні, пошуку і поширенні.

Під патентною інформацією, як складовою науково-технічної інформації, розуміють сукупність відомостей про результати науково-технічної діяльності, які містяться в описах заявок на винаходи або охоронних документів, про правовий статус патентних документів, а також про умови реалізації прав, які випливають з патентних документів. Патентна інформація широко використовується в процесі планування, при проведенні НДР, при визначені можливостей здійснення і розвитку зовнішньо-економічних операцій.

Одержання патентної та патентно-асоційованої інформації забезпечується інформаційними ресурсами, довідково-інформаційним фондом, інформаційні ресурси спільного користування та довідково-пошуковий апарат.

До інформаційного ресурсу відносяться науково-технічна література і документації, а до інформаційного фонду – первинні документи і довідково-пошукові матеріали (першоджерела). Інформаційні ресурси спільного користування – це державні органи науково-технічної інформації, науково-технічні бібліотеки та комерційні форми, центри, організації, які займаються науково-технічною діяльністю.

На основі закону України «Про науково-технічну інформацію» об’єктами відносин в цій науковій сфері є документована на будь-яких носіях або публічно оголошена вітчизняна і зарубіжна науково-технічна інформація, а суб’єктами відносин – державні органи місцевого і регіонального самоврядування, юридичні особи та громадяни України, міжнародні організації, іноземні юридичні особи і громадяни, і особи без громадянства. Фізичні та юридичні особи у сфері дії цього закону виступають як творці і накопичувачі науково-технічної, в тому числі і патентної інформації, власники, виробники, зберігачі і споживачі інформаційної продукції та послуг, а також як посередники у сфері науково-технічно діяльності.

Підготовка і використання патентної інформації здійснюється в рамках національної системи інформації, яка є організованістю-правовою структурою здійснюючою формування державної інформаційної політики та координації робіт по створенню, користуванню, зберіганню та поширенню національних ресурсів науково-технічної інформації з урахуванням інтересів національної безпеки.

Національна система науково-технічної інформації складається з:

- спеціалізованих державних підприємств, організацій, державних органів науково-технічної інформації, наукових і науково-технічних бібліотек;

- підприємств будь-яких організовано-правових форм, заснованих на приватній чи колективній власності, предметом діяльності яких є інформаційне забезпечення народного господарства і громадян України.

Відносини між національною системою науково-технічної інформації України та системи науково-технічної інформації інших держав будуються на основі угод і договорів.

Основними завданнями національної системи патентної інформації і науково-технічної інформації в цілому є:

- формування джерел довідково-інформаційних фондів;

- одержання, обробка, зберігання, поширення і використання інформації;

- організація надходження до України, обробка, зберігання і поширення зарубіжної науково-технічної інформації на основі вивчення світового інформаційного ринку;

- підготовка аналітичних матеріалів, необхідних для прийняття державними органами, органами місцевого і регіонального самоврядування рішень з питань науково-технічного, економічного і соціального розвитку країни;

- аналітично-синтетична обробка першоджерел, реферування опублікованих і не опублікованих на території України джерел науково-технічної та економічної інформації, створення на цій основі і поширення інформаційної продукції та послуг;

- розроблення і впровадження сучасних технологій в науково інформаційну діяльність;

- організація пропаганди і сприяння широкому використанню досягнень науки і техніки, передового виробничого досвіду;

- створення загальнодоступної мережі бібліотек та інших інформаційних центрів громадського користування.

Український інститут промислової власності Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України в офіційних Бюлетенях висвітлює інформацію про нові патенти, заявки на винаходи, промислові зразки та товарні знаки забезпечуючи патентно-правову сторону патентних документів. Публікації про винаходи в цих виданнях утримують повні бібліографічні дані, як правило, креслення, схеми і текст.

У виданнях галузевих органів науково-технічної інформації, задачею яких є диференційоване забезпечення спеціалістів галузі необхідної їм патентної інформації, публікуються відомості про відібрані найбільш важливі винаходи.

В комплекс сигнальної патентної інформації входять також поточні і річні указники, які полегшують пошук необхідної інформації.

Патентна інформація находить широке використання в процесі створення нової техніки. Основними напрямками використання інформації є:

- прогнозування тенденції розвитку нових напрямків, об’єктів техніки і технологічних процесів;

- оцінка технічного рівня розробок шляхом їх порівняння з останніми запатентованими об’єктами;

- перевірка патентоспроможності виконаних розробок;

- перевірка патентної чистоти виконаних розробок і можливості патентування їх за кордоном.

Прогнозування на базі використання патентної інформації стало особливо актуальним і одержало розвиток в останні десятиріччя. Методи науково-технічного прогнозування дозволяють виявити, які ідеї є в даний момент прогресивними і перспективними, і які виживають себе. Таким чином, можна визначати, в якому напрямку повинні бути направлені творчі сили, матеріальні і трудові ресурси для прискорення науково-технічного процесу. Прогнозування є однією із найбільш ефективних областей використання патентної інформації.

Шлях розвитку того чи іншого напрямку техніки – це спочатку тихий, а потім швидкий ріст і подальший спад росту технічного прогресу. Після зародження нової ідеї і появи перспективного винаходу має місце концентрація винахідницької діяльності на розробку цієї ідеї. З’являються нові і нові винаходи, які стосуються способів, пристроїв і конструкцій для реалізації ідеї. З часом, винахідницька активність поступово падає, так як можливості ідеї починають вичерпуватись. Потрібний новий якісний стрибок, імпульс якому дає новий Масив заявок і патентів характеризує тенденцію науково-технічного прогресу, є як би аналогом колективного опитування творців нової техніки і результатом їх творчості, що дає можливість оцінювати по якому напрямку слід розвивати конструктивні, технологічні і методичні процеси виробництва. Сьогоднішній патент – це інформація про завтрашні дослідно-конструктивні роботи та про об’єкти і засоби виробництва.

Значимість винаходу повинна обов’язково враховуватися при аналізі розвитку областей техніки Визначення значимості є складною задачею і потребує відповідно більш глибоких досліджень. Для винаходів, які мають велике значення є:

- охорона винаходу за границею;

- підтримка патенту в силі шляхом сплати щорічної пошліни;

- подача заявок, взаємопов’язаних в правовому і технічному відношеннях;

- пропозицію про продаж ліцензій і заключення ліцензійних угод;

- наявність позивів по нових заявках конкурентами;

- публікація проспектів, каталогів рекламних виробів;

- публікація статей.

Поява патентів-аналогів свідчить про рівень даного винаходу, є основним підтвердженням високої значимості винаходу.

Якщо винахід реалізується в виробництві, це характеризується:

- подачею заявки на промисловий зразок або корисну модель і товарний знак;

- подачею ходатайства про проведення експертизи (в країнах з відкладеною експертизою);

- переуступною патентних прав, заключенням ліцензійних угод, об’явою про продажі ліцензії;

- публікацією проспектів, каталогів та інших рекламних матеріалів;

- публікацією статей і подачею нових заявок;

- демонстрацією на виставках і ярмарках і т. ін.

Процес оцінки технічного рівня з залученням патентної інформації можна розділити на такі етапи:

- складання передня відносно самостійних елементів об’єкта (деталей, конструкцій, операцій в технологічному процесі і т. д.);

- вибір еталона для складання логічної моделі світового досягнутого технічного рівня;

- порівняння існуючих ознак окремих елементів оцінюваного об’єкту з ознаками моделі для виявлення відмінностей;

- аналіз різних елементів об’єкта і еталона для визначення позитивних і негативних сторін;

- який технічний ефект, названий в еталоні, не може бути одержаним при використанні об’єкта та інші.

При розробці технічних прогнозів вирішуються такі задачі:

- визначення степеню матеріалізації наукових і технічних ідей в прикладних дослідженнях і розробках;

- виявлення основних технічних напрямків в вирішенні проблеми і динаміка їх розвитку;

- обґрунтування найбільш перспективних шляхів удосконалення об’єктів техніки.

Якість проведення патентних досліджень залежить не тільки від рівня організації, але і від оснащеності довідково-пошуковим апаратом патентного фонду, а також довідково-інформаційних фондів, які утримують другі види науково-технічних і кон’юктурно-економічних документів. З ростом оснащеності рівень патентних досліджень безумовно зростає, підвищується точність прогнозів і якість всіх дій, які характеризують кінцевий результат патентної роботи в процесі створення і освоєння нової техніки.

Пошук інформації в галузі патентної власності є різновидність інформаційного пошуку, який здійснюється в фондах патентної документації з ціллю визначення рівня технічного рішення, границь прав власника патентного документу і умов реалізації цих прав.

Цілі патентного пошуку визначаються задачами використання технічних рішень, які утримуються в патентних документах, на різних етапах створення, освоєння і реалізації нової техніки. Відрізняються три основних групи цілей патентного пошуку:

- визначення рівня технічних рішень;

- визначення об’єму прав власника (винахідника, заявника);

- визначення умов здійснення прав патентовласника.

Визначення рівня технічних рішень проводиться при експертизі заявок на винаходи, а також при плануванні науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт. Такий пошук, як правило, проводиться по документації останніх років, але не менше середнього терміну оновлення основних технічних рішень. При проведенні пошуку для виявлення новизни технічного рішення часто обмежуються надходженням першого документу, який може бути протипоставленим поданій заявці, так як цього достатньо для непризнання заявленого технічного рішення винаходом. Пошук на новизну проводиться в фонді патентних документів для вивчення прикладених до заявки креслень, схем і їх описів. Якщо законодавством передбачений пошук на новизну, а також при експорті промислової продукції і передбачена перевірка на патентну чистоту, тоді пошук ведеться в фондах відповідних країн. Особливостями такого пошуку є обмеження числа країн і глибини фонду документів, в яких ведеться пошук.

До визначення рівня технічних рішень відноситься також пошук винаходів, перспективних в науково-технічному і комерційному відношеннях. Для цього використовують різні формальні методи (визначені числа патентів-аналогів, пошук по найменуванню патентовласника і т.д.), а також визначення масштабів використання по галузевих, фірм енних і спеціалізованих виданнях.

Визначення об’єму прав власника патенту, які виникають при його видачі є специфічною для патентної документації задачею пошуку. Найбільш розповсюдженою пошуковою процедурою є пошук по прізвищах або назві патентовласника, винахідника, заявника по відомому номеру документа. Для цього використовуються періодичні публікації. Після установлення суб’єкта права виясняють блок належних йому патентів. Спеціальними цілями патентного пошуку для визначення прав патентовласника є виявлення раніше виданих даному патентовласнику патентів, а також патентів, які втратили силу із-за несплати пошлін або анульованих.

Визначення умов здійснення прав патенто-власника тісно пов’язано з економікою експортних і патентно-ліцензійних операцій. Так пошук для визначення правомірності видачі патенту як правило проводиться перед заключенням угоди про передачі ліцензії і т. д. В ряді випадків для визначення умов здійснення угоди про передачу ліцензії і т. д. В ряді випадків для визначення умов здійснення винаходу важливі дані про патенти, втягнуті в судові суперечки, дані про блоки паралельно конкуруючих патентів, які належать конкуруючій формі, а також про ступені патентного «захисту» основних технічних рішень, які використані в об’єкті техніки.

Види патентного пошуку здійснюються основними і додатковими процедурами. До основних видів пошуку відносяться:

- тематичний (предметний);

- іменний;

- пошук по формальних ознаках документів: пошук по номеру документу, датам (пріоритету, публікації і т. д.) і виду документа (патент, заявка, авторське свідоцтво і т. д.). Його називають нумераційним пошуком.

При пошуках документів по його тематичних аспектах, в якості пошукового елемента можуть виступати перелік ключових слів, відповідні індекси різних систем класифікації, заголовок документа або його вагомі елементи і т. д.

При пошуку по прізвищу або назві в якості пошукового елемента використовуються відповідні власні імена.

Для визначення порядкового місця документу у фонді використовується його порядковий номер (номер патенту або номер заявки).

При ідентифікації патентних документів використовують такі дані, які виконують функцію пошукового елемента при проведенні відповідних видів пошуку.

Крім вказаних основних видів пошуку використовується також пошук по коду виду документа. В ряді випадків, наприклад, при пошуку патентів-аналогів проводиться пошук по номеру конвенційної заявки і дані конвенційного пріоритету.

Тематичний (предметний) пошук є головною і найбільш поширеною процедурою, так як більша частина описаних вище задач може бути вирішена тільки при виявлені опису винаходу. Процедура пошуку залежить від того до якої категорії винаходів (речовина, пристрій, спосіб та ін.) відноситься об’єкт пошуку. Основна трудність тематичного пошуку в тому, що в різних країнах по різному визначається область пошуку по тому чи іншому питанню.

При використанні тих чи інших засобів тематичного пошуку необхідно керуватися такими основними правилами:

- при тематичному пошуку, який здійснюється з цілю видачі патенту після перевірки заявки на світову новизну, слід використовувати міжнародну патентну класифікацію;

- при пошуку в патентному фонді країни, де ведеться патентування винаходу, слід використовувати пошукові засоби патентного відомства даної країни;

- для опротестування патенту слід використовувати різні допоміжні пошукові процедури, які потребують значних затрат праці.

Тематичний пошук може проводитися не тільки по фонду описів винаходів, а і по фондам описів до заявок на винаходи, а також по фондах корисних моделей і промислових зразків. Пошуковим образом документа є звичайно індекс рубрики класифікації або перелік ключових слів (в тому числі найменування винаходу).

Для тематичного (предметного) пошуку використовують різні інформаційно-пошукові системи (ІПС), зокрема, системні показчики (поточні, річні, підсумкові).

Основним елементом системи тематичного пошуку є інформаційно-пошукова мова (ІПМ). В якості ІПМ для тематичного патентного пошуку використовують класифікації винаходів (див. «Системи класифікацій»).

По показчику класів МПК виявляються назви рубрик, вони порівнюються з запитом для уточнення змістовної близькості, після чого остаточно корегується перелік з найденими прямими і зворотними посиланнями, і визначаються ті, які відповідають запиту.

Перелік шуканих документів визначається по систематичних указчиках (підсумкових і річних), а також по поточних, які мають місце у випусках офіційного бюлетеня «Промислова власність».

Одержаний перелік номерів патентів уточнюється з даними врахування змін та описок і виправляється, якщо вони мають місце.

Іменний пошук широко використовується для контролю діяльності конкурента, а також в якості одного із попередніх етапів предметного пошуку (по назві фірми - патенто-утримувача визначаються номери виданих патентів і їх приналежність до визначеної рубрики класифікацій винаходів).

В якості шуканого образа при іменному пошуку використовується найменування (прізвище) патенто-утримувача, заявника, дійсного автора (авторів), представника заявника і т. д.

При проведенні іменного пошуку важливо вміти орієнтуватися у фірменних показчиках і других торгово-економічних довідниках. В ряді випадків ідентифікація фірми, змінившої назву, може бути проведена по прізвищу дійсного винахідника.

Нумераційний пошук, пошук по номеру документа здійснюється для установлення тематичної належності його, зв’язку з другими документами і правового статусу на момент перевірки.

Нумераційні пошукові системи утримують слідуючі елементи:

- код країни, номер документа (патенту, заявника і т.д.);

- код виду патентного документа, індекс рубрики класифікації винаходів, до яких віднесений документ;

- відомості про термін дії охоронного документа;

- відомості про наявність документа в фонді та інші.

Якщо патентний фонд розміщений по рубрикам класифікації, то для надходження потрібного номера документа необхідно по нумераційному указчику знайти присвоєний йому індекс класифікації, а уже потім шукати його в фонді. В нумераційному указчику заявок для кожного номера заявки указаний номер охоронного документа, виданим патентним відомством.

Аналітично-синтетична обробка науково-технічної інформації – це процес обробки інформації шляхом аналізу і синтезу змісту документів з метою одержання необхідних відомостей, а також шляхом їх класифікації, оцінки, співставлення і узагальнення.

Системи пошуків для реалізації різних пошукових процедур: від простих інвентарних систем типу нумераційного указчика до складних пошукових систем з використанням методів змістовного аналізу документів. Використання тих чи інших засобів пошуку визначається можливістю одержання необхідних результатів при мінімальних затратах.

Тому порівняно прості види пошуку – номерний і іменний – здійснюються, як правило, з використанням простих пошукових систем. Тематичний пошук, при якому потрібний змістовний аналіз документів, здійснюється з допомогою більш складних пошукових систем здебільшого залежить від числа документів в пошуковому масиві і в області техніки.

Всі інформаційно-пошукові системи (ІПС) можна розділити на документальні, фактографічні і комбіновані (гібридні).

В документі системи вводяться відомості, які відбивають зміст документу. В більшості пошукових систем документ зберігається у вигляді пошукового образу, який представляє собою перелік найбільш характерних слів або індексів рубрик класифікації, відбиваючих зміст документа. Точність відбивання змісту документа в пошуковому образі, введеному в пошукову систему, визначається використаним в системі ІПМ і критерієм змістовної відповідності.

В фактографічних системах пошуку зберігаються відомості, вилучені з документа, які дозволяють при простому критерії відповідності одержати сукупність однорідних відомостей (наприклад, механічних даних легких бетонів). Тому в фактографічних системах (наприклад, в алфавітно-іменному показчику) зберігаються, як правило тільки формальні дані, які дозволяють швидко ідентифікувати запит і відомості, введені в пошуковий масив.

Комбіновані (гібридні) пошукові системи дозволяють вести пошук як по формальних елементах, так і з використанням метода аналізу змісту документа.

По типу використання ІПМ системи підрозділяються на пошукові системи, які використовують мови класифікаційного, фасетно-класифікаційного, дескрикторного типу і т. д.

Ефективність пошукової системи залежить від правильного вибору пошукової області і технологічних засобів реалізації системи. В залежності від області використання ІПС випускаються централізовано.

Засоби реалізації пошукових систем залежать в основному від розмірів пошукової маси, типу використовуємої ІПС і числа поступаючи запитів. Так для простих ІПС з фінансовими границями області пошуку найбільш придатні книжкові каталоги, які забезпечують доступ до необхідних даних, легко можуть бути розмножені і не потребують внесення поточних змін. В той же час пошукову систему документального типу, яка має великий об’єм пошукового масиву, який піддається частому коректуванню, доцільно створювати як автоматизовану систему на базі ЕВМ.

В залежності від типу засобів пошуку, що використовуються, які застосовуються в цей час ІПС поділяються на ручні, механізовані і автоматизовані.

До системи ручного пошуку, в яких пошукова процедура здійснюється спеціалістами без участі механізованих пошукових засобів, відносяться різні систематичні і другі указчики, які можливо і створювались з допомогою ЕВМ, але використовуються для візуального необхідного розділу указчика.

В механічних пошукових системах процедура пошуку полегшена лише частковим використанням допоміжних пошукових пристроїв. Такими пристроями є різноманітні механічні селектори, які дозволяють швидко знайти необхідну інформацію в невеликих пошукових масах реалізованих на картах з кураєвою інформацією і мікрофішах різного формату і ємності (наприклад, селектори для карт з краєвою )

Пошукові системи в яких процедура пошуку здійснюється автоматично з врахуванням заданих попередньо критеріїв змістовної відповідності, називаються автоматизованими пошуковими системами. До таких систем відносяться, зокрема, пошукові системи, які розробляються в рамках міжнародних програм і реалізовані на ЕВМ в патентних відомствах різних країн світу.

Контрольні питання

1. Поняття про науково-технічну, патентну інформації та науково-інформаційну діяльність?

2. Використання патентної інформації?

3. Одержання патентної та патентно-асоційованої інформації?

4. Об’єкти, суб’єкти, фізичні і юридичні особи у сфері науково-інформаційної діяльності?

5. Національна система науково-технічної інформації?

6. Основні завдання національної системи науково-технічної, в тому числі і патентної інформації?

7. Використання патентної та патентно-асоційованої інформації? Напрямки використання?

8. Пошук інформації в галузі патентної власності?

9. Види патентного пошуку?

10. Інформаційно-пошукова мова?

11. Аналітично-синтетична обробка документів?

12. Системи пошуків?

13. Засоби реалізації пошукових систем?

14. Патентно-інформаційні органи України та їх функції?

15. Інформаційні ресурси науково-технічної інформації?

Рекомендована література:

Основна:

1. Добриніна Г.П., Пархоменко В.Д. Патентна інформація та документація. Патентні дослідження: конспект лекцій. – К.:Ін-т ін тел. Власності і права, 2000. – 84с.

Додаткова

1. Патентні дослідження: Методичні рекомендації / За ред.. В.Л. Петрова. – К.: Видавничий Дім «Ін-Юре», 1999. – 264с.

2. Виявлення порушення прав власників чинних охоронних документів та заявників на об’єкти промислової власності. Порядок складання та одержання патентного формуляра: Методичні рекомендації / За ред.. В.Л. Петрова – К.: Видавничий Дім «Ін-Юре», 1999.

3. Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 р. №2657 – ХІІ у редакції закону від 09.06.2004.

4. ДСТУ 3294-95. Маркетинг. Терміни та визначення основних понять: Чинний від 01.01.1996р. – К.: Держстандарт України, 1997. – 7с.

5. ДСТУ 3574 – 97. Патентний формуляр. Основні положення. Порядок складання та оформлення: Чинний від 01.01.19998р. – К.: Держстандарт України, 1997р.

6. ДСТУ 3575 – 97. Патентні дослідження. Основні положення та порядок проведення: Чинний від 01.01.1998р. – К.: Держстандарт України, 1997. – 14с.

7. ДСТУ 2392 – 94. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення: Чинний від 01.01.1998.

8. ДСТУ 2398 – 93. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення: Чинний від 01.01.1998.

Зміст