Щодо проведення практичних (семінарських) занять

КРИМІНОЛОГІЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Щодо проведення практичних (семінарських) занять

та самостійної роботи студентів денної форми навчання

освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр”

Спеціальності 7.(8).03040101 «Правознавство»

Затверджено

на засіданні кафедри

кримінального права і процесу

Протокол № 1 від _._ .2014 р.

Львів-2014

Кримінологія: Методичні вказівки щодо проведення практичних (семінарських) занять та самостійної роботи студентів денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр”спеціальності 7.(8).03040101 «Правознавство» / Укл. С.В. Якимова. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2014. – 25 с.

Укладач:

доцент кафедри кримінального права

і процесу Якимова С.В., канд. юрид. наук, доц.

Відповідальний за випуск

Рецензенти:

завідувач кафедри кримінального права

і процесу Гумін О.М., доктор юрид. наук, проф.

I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ І САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Завданням наведених методичних рекомендацій до семінарських (практичних) занять і самостійної роботи з навчальної дисципліни «Кримінологія», для студентів є набуття практичних навичок обчислення показників злочинності, ознайомлення з видами латентності, з’ясування пріоритетних напрямів розвитку сучасної кримінології в Україні та світі, засвоєння теоретичних засад, вимог до розроблення планів та програм профілактики й запобігання злочинам на різних рівнях, щодо різних видів злочинів та різних категорій осіб.

Семінарські (практичні) заняття і самостійна робота студента є логічним продовженням лекційного курсу. Завдяки підготовки до даного виду занять та самостійної роботи поглиблюються, закріплюються та деталізуються знання, отримані під час лекції. Практичні (семінарські) заняття та самостійна робота студента спрямовані на підвищення теоретичного рівня знань у галузі кримінології, більш поглиблене вивчення складних або дискусійних питань відповідної теми, акцентується увага на поточний контроль засвоєння знань, умінь, навичок студентів.

Готуючись до практичних (семінарських) занять і самостійної роботи, студент вчиться аргументувати і змістовно викладати свої думки, правильно оцінювати стан криміногенної ситуації, розробляти плани запобігання злочинам, застосовувати найдоцільніші методи та засоби впливу на правопорушників. Для підготовки до практичних (семінарських) занять і самостійної роботи студентові пропонується тема, план та відповідна література. Окрім рекомендованої літератури, можна використати інші доступні джерела. На основі вивчення рекомендованої літератури студент повинен дати якомога вичерпні відповіді на всі запитання практичного (семінарського) заняття, належним чином виконати завдання самостійної роботи. Виступаючи на практичних (семінарських) заняттях, студент повинен чітко і лаконічно висловлювати свої думки, обґрунтовувати свою позицію щодо оцінки злочинності, узагальнення кримінологічної характеристики особи злочинця, виявлення детерміністичного комплексу злочинності. При усних відповідях дозволяється користуватися особистим конспектом. В ході обговорення теоретичних питань заохочується дискусія. З метою поглиблення практичних навиків запобігання злочинів допускається моделювання ситуації, рольові ігри.

Наприкінці практичного (семінарського) заняття викладач коротко формулює основні положення розглядуваної теми, оцінює виступи студентів та підводить загальний підсумок. На основі цього висновку студенти вносять у свої записи, відповідні доповнення та уточнення у робочі зошити для підготовки до практичних (семінарських) занять.

На практичних (семінарських) заняттях ведеться облік поточної успішності студентів.

Пропущений семінар, атакож незадовільну оцінку, отриману на відповідному занятті, студент повинен відпрацювати шляхом усної перездачі відповідної теми у повному обсязі, або написання реферату з проблемних питань теми заняття, розв’язати завдання.

Невиконання вказаних вимог щодо відпрацювання практичних (семінарських) занять є підставою для неатестації студента та недопущення його до складання поточного модульного контролю.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання – це форма організації навчального процесу, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. Індивідуальні завдання виконують студенти самостійно під керівництвом науково-педагогічних працівників.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання оформляється у формі реферату.

Реферат - короткий виклад у письмовому вигляді з публічним захистом змісту наукових праць, літератури з теми, конкретного питання. Теми рефератів відповідають загальним темам практичних (семінарських) занять, конкретизують окремі питання, ключові елементи тем. Перелік тем рефератів розміщений у розділі п’ятому даних методичних рекомендацій. На першому практичному (семінарському) занятті студенти можуть на власний вибір обрати тему реферату. За семестр кожний студент має можливість підготувати два реферати, по одному до кожного змістового модуля.

Структура реферату:

- тема-вступ, мета та завдання роботи та основні її положення;

- теоретичне обґрунтування – виклад базових теоретичних положень, законів, принципів, алгоритмів тощо, на основі яких виконується завдання;

- методи - вказуються і коротко характеризуються;

- основні результати роботи – подаються результати, схеми, малюнки, моделі, описи, систематизована реферативна інформація та її аналіз;

- висновки;

- список використаних джерел (нормативно-правових актів та літератури).

Загальні вимоги до оформлення реферату:

- обсяг реферату в середньому не має перевищувати десяти сторінок тексту виконаного власноручно студентом у писаному від руки вигляді на папері формату А4 (в друкованому вигляді реферат не оцінюється);

- титульну сторінку оформлюють відповідно до загальних вимог;

- на другій сторінці викладають план реферату;

- в тексті роботи слід виділяти і озаглавлювати відповідні розділи плану;

- сторінки роботи нумерують;

- при використанні літературних джерел у тексті реферату необхідно робити посилання;

- в разі необхідності можуть бути додатки до реферату;

- наприкінці роботи на окремому аркуші міститься список використаних джерел (не менше 10 спеціальних літературних наукових джерел та всі нормативно-правові акти, які необхідні для розкриття відповідного питання).

Посилання в рефераті на використані нормативно-правові акти чи спеціальну літературу робляться в порядку використання в тексті, або внизу сторінки.

Відповідно до обраного способу посилання і формується список використаних джерел в кінці реферату, відповідно до встановлених вимог щодо оформлення літератури.

Якщо зноски зроблені в порядку використання - список використаних джерел формується в єдиному списку (нормативно-правові акти та літературні джерела разом).

Якщо зноски зроблені в кінці сторінки - список використаних джерел формується двома списками:

1. нормативно-правові акти (подаються за юридичною силою) та міжнародні документи (за наявністю);

2. підручники, посібники, спеціальна література (подається в алфавітному порядку).

Основні вимоги до змісту реферату:

- в основі реферату має бути певна сукупність фактичних і теоретичних даних, що їх слід викладати відповідно до існуючого плану;

- особливу увагу необхідно приділяти пошуку необхідних нормативно-правових матеріалів, їх систематизації, з'ясуванню основних понять і категорій з теми;

- у кінці роботи, підбиваючи підсумки, слід узагальнити викладений матеріал і зробити власні висновки щодо досліджуваної проблеми.

ІІ. Плани семінарських (практичних) занять.

Модуль 1.

Тема 1. Кримінологія як наука та навчальна дисципліна. Становлення кримінології .

Питання для розгляду

1. Періодизація розвитку кримінології.

2. Особливості розвитку кримінології у радянський період.

3. Сучасні тенденції та завдання розвитку української кримінології.

4. Поняття, завдання, функції та предмет кримінології.

5. Методи кримінології.

6. Система кримінології як науки та навчальної дисципліни.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Ранній період в історії розвитку кримінологічної думки.

2.Основні положення Концепції розвитку кримінології

в Україні в ХХІ ст.

3. Біологічні течії розвитку кримінології.

4. Методологія кримінологічних досліджень.

5. Нові галузі кримінології.

Тематика рефератів:

1. Науковий доробок Ч. Беккаріа у розвиток кримінології.

2. Порівняльний аналіз кримінології у радянський та сучасний період.

3. Основні зарубіжні теорії щодо розвитку кримінології

4. Кримінологія та соціологія права.

Рекомендована література.

Додаткова література:

1. Голина В.В. Работа органов внутренних дел и прокуратуры по предупреждению преступности. Учебное пособие. – Харьков, 1981.

2. Джужа О.М. Яка кримінологія потрібна сьогодні? // Право України. – 2000. – №6.

3. Джужа О.М., Моісеєв Є.М., Третьякова Т.А. Стислий словник кримінологічних термінів: Навчальний посібник. / Під заг. ред. Джужи О.М.; НАВСУ. – К., 2000.

4. Иванов Л.О., Ильина Л. В. Пути и судьбы отечественной криминологии. – М., 1991.

5. Карпец И.И. Проблемы преступности. – М., 1969.

6. Лекарь А.Г. Профилактика преступлений. – М., 1972.

7. Михайленко П.П. Кримінальне право, кримінальний процес та кримінологія України. – К., 1999.

8. Ферри Э. Уголовная социология / Сост. и предисл. В.С. Овчинского. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 658 с.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ – 2 ГОД.

Питання для теоретичного опрацювання:

1. Поняття та ознаки злочинності. Співвідношення понять “злочинність” та “злочини”.

2. Кількісні показники злочинності.

3.Якісні показники злочинності.

4.Поняття, показники, види латентної злочинності та методи її обчислення.

Практичні завдання.

Задача 1. Дано: число зареєстрованих злочинів у регіоні А за 2006-2013 роки

Знайти: 1 - мінімальний рівень злочинів, 2 – середній рівень злочинів, 3 - обчислити абсолютний рівень динаміки зареєстрованих злочинів ланцюговим методом, .

Задача 2. Дано: число зареєстрованих злочинців у регіоні Б за 2009-2013 роки

Обчислити абсолютний рівень динаміки виявлених злочинців методом постійної бази, якщо постійна база - середнє число злочинців за період з 2009 по 2013 роки.

Задача 3. В Україні у 2004 р. було зареєстровано 520105 злочин і виявлено 260702 особи. Обчислити скільки злочинів в середньому на одну особу, що вчинила злочин.

Задача 4. Обчислити коефіцієнт злочинності в Донецькій області та Автономній Республіці Крим. Узагальніть висновок, де вищий рівень злочинності - в Автономній Республіці Крим чи у Донецькій області?

У Донецькій області, де проживає – 4,7 млн. населення було зареєстровано 58575 злочинів; в Автономній Республіці Крим (АРК), де проживає – 2,0 млн. населення було зареєстровано - 25976 злочинів.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Поняття злочинного прояву.

2. Механізм індивідуальної злочинної поведінки.

3. Причини й умови латентності.

4. Сучасні тенденції .

5. Види рядів динаміки злочинності.

Тематика рефератів:

1. Криміногенна ситуації в Україні.

2. Методологія дослідження латентної злочинності.

3. Стадії розвитку злочинної поведінки.

4. Структура кримінологічної ситуації.

Рекомендована література

Основна література:

1. Аналіз стану злочинності в Україні. // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – №5 (45). – С.25-32.

2. Гаврилишин А.П., Джужа А.Н. и др. Преступность и ее основные характеристики: Лекция / УАВД. – К., 1993.

3. Даньшин І.М. Усталені форми злочинності(кримінологічний нарис).-Х.:Атіка, 2002. – 110 с.

4. Долгова А.И. Системно-структурный характер преступности и ее причин. // Вопросы борьбы с преступностью. – М., 1984. – Вып.41.

5. Дубинин Н.П., Карпец И.И., Кудрявцев В.Н. Генетика, поведение, ответственность. 2-е изд., перераб. и доп. – М., 1989.

6. Кримінологічна ситуація в Україні. Оцінки, тенденції, прогнози // Головний штаб МВС України. – Київ, 2002. – 38 с.

7. Литвак О.М. Державний вплив на злочинність: кримінологічно-правове дослідження. – К.: Юрінком інтер, 2000. – 278 с.

8. Хохряков Г.В. Криминология: Учебник. / Отв. ред. В.Н. Кудрявцев. – М., 1999.

9. Шакун В.І. Суспільство і злочинність. – К.: Атіка, 2003. – 783 с.

10. Шелепенко Л.А. Преступность как система: попытка критического анализа: Монография/ Луганский гос. Ун-т внутренних дел. – Луганск: РИО ЛГУВД, 2006. – 93 с.

Додаткова література:

1. Джужа О.М., Голосніченко Д., Кирилюк А. Джерела кримінологічної інформації про стан злочинності в Україні // Право України. – 2003. - № 12. – C. 65-67.

2. Ігнатов О. Деякі фактори латентної злочинності працівників міліції та шляхи їх усунення // Право України. – 2005. - № 11. – C. 52-55.

3. Оболонцев В. Ф. Види латентних злочинів // Актуальні проблеми юридичної науки: Тези доп. та повід. наук. конф. молод. вчених та аспірантів. – Харків: НЮАУ - 2000. - C. 86 -87.

4. Оболонцев В.Ф., Даньшин І.М. Латентна злочинність: поняття, причини, негативні наслідки // Вісник Університету внутрішніх справ. – Харків: Університет внутрішніх справ України, 2000. – Вип. 10. – C. 29-34.

5. Оболонцев В.Ф. Исследование латентной преступности методом анкетирования населения // Проблеми законності: Республ. міжвід. наук. збірник. – Харків: НЮАУ, 2000. – Вип. 43. – C. 162-165.

6. Оболонцев В.Ф. Шляхи і способи зниження латентної злочинності // проблеми законності: Респуб. міжвідом. наук. збірник. / Відп. ред. В.Я.Тацій.- Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001.- Вип. 47. – C. 146-150.

7. Титаренко О.О. Шляхи виявлення латентних економічних злочинів у вугільній промисловості // Право і безпека. – 2005. - № 4. - C. 105-108.

8. Якимова С.В. Деякі питання вивчення злочинності на залізничному транспорті // Актуальні проблеми профілактики правопорушень підрозділами міліції громадської безпеки: Матеріали науково-практичної конференції. – Київ: НАВСУ, 2003. – С. 227-230.

Тема 3. ОСОБА ЗЛОЧИНЦЯ.

Рекомендована література

1. Антонян Ю.М. Изучение личности преступника: Учебное пособие. – М., 1982.

2. Ательцев С.Н. Личность преступника и проблемы криминологического анализа. – М., 2000.

3. Блувштейн Ю.Д. Понятие личности преступника. // Сов. государство и право. – 1979. – №8.

4. Бурлаков В.Н. Психологические особенности личности и механизм преступного поведения // Правоведение . – 2002. - № 1(240). – С. 139-148

5. Долгова А.И. Социально-психологические аспекты преступности несовершеннолетних. – М., 1981.

6. Дубинин Н.П., Карпец И.И., Кудрявцев В.Н. Генетика, поведение, ответственность. – М., 1989.

7. Дьоменко С. Кримінологічна характеристика вимагання. Аналіз даних про особистість злочинця. // Підприємство, господарство і право. – 2004. – №10. – Ст.25-28.

8. Емельянов В.П. Преступность несовершеннолетних с психическими аномалиями. – Саратов, 1980.

9. Игошев К.Е. Типология личности преступника и мотивация преступного поведения. – Горький, 1974.

10. Капустина Е. Ценности как основа формирования личности // Закон и жизнь. – 2004. - № 4. – С. 42-44

11. Кримінологія: Навч.-метод. посіб. / С.І.Нежурбіда, А.В.Шевчук, Г.П.Жаровська та ін.; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці: Рута, 2004. — 79 с

12. Личность преступника: методы изучения и проблемы воздействия. – М., 1986.

13. Миллер А.И. Противоправное поведение несовершеннолетних (генезис и ранняя профилактика). – К., 1985.

14. Процик А.Я. Кримінологічний аналіз особистісних особливостей неповнолітніх агресивних злочинців та основних класифікацій їх типів// Наше право. – 2004. - № 2. – С. 88-92

15. Савченко А.В. Мотив і мотивація злочину: Монографія. - К.: Атіка, 2002.- 144 с.

16. Синьоокий О. Прогнозування поведінки злочинця : прогнозування індивідуальної насильницько-сексуальної поведінки особи та корегування // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – №4. – Ст.65-69

Додаткова література:

1. Паламарчук Л. Криміналістична характеристика осіб, які скоюють злочини у сфері використання електронно-обчислюваних машин. // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2004. – №8 (34). – Ст.100-106.

2. Платонов К.К. О системе психологии. – М., 1972.

3. Тарасов К.Е., Черненко Е.К. Социальная детерминированность биологии человека. – М., 1979.

4. Тарарухін С.А. Вибрані твори Ч. 1: Юридична психологія. Мотивація злочинної поведінки. – 2004. – 211 с.

Рекомендована література

1. Кузнецова Н.Ф. Проблемы криминологической детерминации. – М.: изд-во Моск. ун-та , 1984. – 204 с.

2. Кудрявцев В.Н. причинность в криминологии (О структуре индивидуального преступного поведения). - М.: Юрид.лит, 1968. – 176 с.

3. Ярмиш Н. Н. Теоретические проблеми причишго-следственной связив уголовном праве (философско-правовой анализ). — Харьков, 2003.

4. Закалюк А. П. Удосконалення законодавчого забезпечення суспільнихперетворень в Україні засобами кримінологічної науки // Проблемиправового забезпечення економічної та соціальної політики в Україні:Матеріали наук. конф. (Харків, 24-25 трав. 2005 р.). — X., 2005.

Додаткова література:

1. Антоняп Ю. М. Криминология. Избр. лекции. — М., 2004.

2. Криминология: Учеб. / Под ред. Г. А. Аванесова. — Изд. 3-є, перераб. й доп. - М., 2005.

3. Бафия Е. Проблеми криминологии. — М., 1983.

4. Концепція розвитку кримінологічної науки в Україні на початку XXI століття // Інформ. бюлетень Координаційного бюро з кримінологічних проблем Акад. правових наук України. — 2002. — № 5.

5. Кримінологія. Загальна та Особлива частини / За ред. І. М. Даньшина. - X., 2003.

Тема 5. КРИМІНОЛОГІЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ

Рекомендована література

Основна література:

1. Бахин В., Карпов Н. О некоторых проблемах использования средств массовой информации в борьбе с преступностью// Закон и жизнь. – 2004. – №8.- С. 28-35

2. Белоглазов Е.Г. Информационные технологии аналитического обеспечения борьбы с преступностью // Весник Московского университета МВД России. – 2006. - № 1 . – С. 70-73

3. Закалюк А.П. Прогнозирование и предупреждение индивидуального преступного поведения. – М., 1986.

4. Звирбуль В.К. Роль социального планирования в предупреждении правонарушений. – М., 1977.

5. Зелинский А.Ф. Криминология. Курс лекций. – Харьков, 1996. – 260с.

6. Клейменов М. Уголовно-правовое прогнозирование // Соц. законность. – 1990. – №7.

7. Комплексное планирование профилактики правонарушений. – М., 1979.

8. Литвинов О.М. Сучасні проблеми управління профілактикою злочинів в Україні:Монографія. – Херсон, 2003 - 311 с.

9. Лунеев В.В. Преступность ХХ века. Мировой криминологический анализ. – М., 1997.

10. Маркин А.В., Яковлев В.В. Стратегия сдерживания преступности // Весник Московского университета МВД России. – 2006. - № 1 . – С.73-78

11. Литвинов О.М. Сучасні проблеми управління профілактикою злочинів в Україні. – Херсон: ОЛДІ-плюс, 2003. – 311 с.

12. Питання боротьби зі злочинністю: Збірник наукових праць/ Гол. ред. В.І. Борисов. – Х.: Право, 2000

13. Смирнов Г.Г. Понятие эффективности предупреждения преступности// Весник Московского университета МВД России. – 2006. - № 1. – С. 81-88

14. Токарев А.Ф. Криминологическое прогнозирование и планирование предупреждения преступлений. – М., 1990.

15. Фролова О. До проблем інформаційно-методичного забезпечення кримінологічних досліджень //Право України.- 2003.- №5.- С.108-110

16. Фроля В. Конституция и борьба с преступностью // Закон и жизнь. – 2004. – №8.- С. 25-27

17. Якимова С.В. Актуальні проблеми удосконалення організаційно-правового забезпечення профілактики злочинів на залізничному транспорті // Нові Цивільний і Кримінальний кодекси – важливий етап кодифікації законодавства України: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції 3-4 жовтня 2002 р. – Івано-Франківськ: Обласна друкарня, 2002. – С. 208-211.

Додаткова література:

1. Бірюков В. Використання комп’ютерних технологій для підвищення ефективності проведення порівняльних експертних досліджень. // Вісник ПАВС МВС імені 10-річчя незалежності України. – 2004. –№2. – Ст.211-220.

2. Буткевич С. Держфінмоніторинг: передумови виникнення та перспективи розвитку. // Право і Безпека. – 2004. – №3’3. – Ст.153-156.

3. Горяинов К.К., Кондратюк Л.В. Проблемы прогнозирования преступности в региональном разрезе. // Вопросы борьбы с преступностью. – М., 1983. – Вып.39.

4. Кравченко Ю.Ф. Міліція України. – К., 1999.

5. Литвак О.М. Державний вплив на злочинність. – К., 2000.

6. Литвак О.М. Злочинність, її причини та профілактика. – К., 1997.

7. Синьоокий О. Прогнозування поведінки злочинця : прогнозування індивідуальної насильницько-сексуальної поведінки особи та корегування // Прокуратура. Людина. Держава – 2004. – №4. – Ст.65-69.

Рекомендована література

Основна література:

1. Проект Закону України "Про профілактику злочинів" // Джужа О.М. Кримінологія. Загальна частина. – К. – 2001.

2. Аванесов Г.А. Криминология и организация предупреждения преступлений. – М., 1995.

3. Жалинский А.Э., Костицкий М.В. Эффективность профилактики преступлений и криминологическая информация. – Львов, 1980.

4. Коваленко О. П., Филонов В. П. Курс лекций по криминологии и профилактике преступлений. - Донецк: Донеччина, 1995. – 352 с.

5. Зеленецкий В.С. Предупреждение преступлений следователем. – Харьков, 1975.

6. Литвак О. Теоретичні основи попередження злочинності. // Вісник національного університету ВС – 2004 – №25. – Ст.136-146

7. Маркин А.В., Яковлев В.В. Стратегия сдерживания преступности // Весник Московского университета МВД России. – 2006. - № 1 . – С.73-78

8. Микитчик О.В. Філософія злочину: Монографія/ Київський національний ун-т внутрішніх справ. – К., 2006. – 187 с.

9. Правові проблеми боротьби зі злочинністю. Книга 1. – Харків; 2002. – 218 с.

10. Смирнов Г.Г. Понятие эффективности предупреждения преступности// Весник Московского университета МВД России. – 2006. - № 1. – С. 81-88

11. Стрельник О.Л. Значення превентної та виховної функцій юридичної відповідальності у профілактикці правопорушень // Проблеми правознавства та правоохрпонної діяльності. Збірник наукових статей Донецького інституту внутрішніх справ.- 2002. – № 4- С. 13-18

12. Шарихин А.Е. К вопросу о формах борьбы с преступностью в различных моделях государственного устройства // Российский следователь. – 2006. - № 6 . – С. 40-51

13. Яковлев А.М. Индивидуальная профилактика преступного поведения. – Горький, 1977.

14. Якимова С.В. Актуальні проблеми удосконалення організаційно-правового забезпечення профілактики злочинів на залізничному транспорті // Нові Цивільний і Кримінальний кодекси – важливий етап кодифікації законодавства України: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції 3-4 жовтня 2002 р. – Івано-Франківськ: Обласна друкарня, 2002. – С. 208-211.

Додаткова література:

1. Бандурка А. Давыденко П. Противодейсвие преступности: война терминов, понятие, общая характеристика. // Право і Безпека. 2004. – №3’3. – Ст.7-11.

2. Бигреу М. Види, форми і принципи координації профілактики злочинів // Вісник національного університету внутрішніх справ – 2004. – №25. – Ст.8-14.

3. Бирну М.М. Спеціальна профілактика як основа системи профілактики злочинів в Республіці Молдова. // Право і Безпека – 2004 – №3′1. – Ст.48-50

4. Клюєв О. Загальнотеоретичний аналіз профілактичної діяльності на місцевому рівні. // Право і Безпека. – 2004. – №3’3. – Ст.58-60.

5. Колб О. Високий рівень професійної культури – запорука ефективної спеціальної профілактики злочинності. // Вісник ЛІВС при НАВС України. – 2003 – №3. – Ст.25-32

6. Користін О. Макроекономічні аспекти попередження злочинності в сфері економічної діяльності. // Право і Безпека. – 2004. – №3’3. – Ст.167-171.

7. Макаренко О. Особливості правового регулювання профілактики правопорушень. // Вісник національного університету ВС. – 2004. – №25. – Ст.117-119

8. Макаренко О. Суб’єкти профілактики правопорушень. // Право і Безпека. – 2004. – №3’3. – Ст.68-70.

9. Омельченко О. Інформаційне забезпечення профілактичної дяльності слідчих. // Підприємство, господарство і право. – 2004. – №10. – Ст.8-11.

10. Предборський В. Сучасні засоби управління як фактор підвищення ефективності боротьби з економічною злочинністю. // Підприємництво, господарство і право. – 2004 – №10. – Ст.51-55.

11. Проблеми попередження злочинності в сучасних умовах: Матеріали Всеукраїнської 3-ї студентської конференції з кримінології 25 листопада 2003 року. – Х. : ХЮА, 2004. – 79 с.

12. Тамаев Р. Проблемы предупреждения преступлений в сфере международного сотрудничества государств в борьбе с преступностью // Уголовное право. – 2006. – № 2. – С.107-114.

13. Щербаков В. Понятие, содержание и стадии предупреждения преступлений в сфере экономики // Уголовное право. – 2003. – № 4. – С. 109-111.

Модуль 2.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ– 2 ГОД.

Питання для теоретичного опрацювання:

1. Поняття та сучасні тенденції злочинності неповнолітніх в Україні.

2. Кримінологічна характеристика злочинів, що вчиняють неповнолітні.

3. Кримінологічна характеристика неповнолітніх злочинців.

4. Детермінанти злочинності неповнолітніх.

5. Поняття, мета та завдання профілактики правопорушень дітей.

6. Суб’єкти профілактики правопорушень дітей: перелік, основні завдання та принципи їх діяльності.

7.Основні напрямки та заходи попердження злочинності неповнолітніх.

8.Індивідуальна профілактика злочинності неповнолітніх.

Питання для самостійного опрацювання:

1.Поняття злочинності неповнолітніх.

2.Вплив сім’ї на вчинення злочинів неповнолітніх.

3.Недоілки у діяльності освітніх закладів, як умови вчинення злочинів неповнолітніми.

4.Загальносоціальні заходи запобігання злочинам неповнолітніх.

5.Норпматвино-праове забезпечення профілактики правопорушень серед неповнолітніх.

Тематика рефератів:

1.Віктимологічна профілактика злочинів неповнолітніх.

2.Структурні особливості злочинності неповнолітніх.

3.Латентність злочинності неповнолітніх.

4.Біопсихологічні чинники злочинної поведінки неповнолітніх.

5.Державна політика в Україні щодо запобігання злочинним проявам неповнолітніх.

Рекомендована література

1. Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей: Закон України від 24 січня 1995 року із змінами від 11 грудня 1998р., 8 липня 1999р., 3 квітня 2003р., 3 лютого 2004р., 20 січня 2005р., 1 січня 2005р., 7 лютого .2007р., від 14 квітня .2009 р., 9 вересня 2010 р., // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №6. – Ст.36; 1999. – №4. – Ст.35; 1999. – №36. – Ст.318; 2003. – №28. – Ст.211; 2004. – №19. – Ст.251; 2005. – №1. – Ст.198; 2006. - № 12. - Ст.104; 2007. - № 15. - Ст.194; 2009. -N 36-37. - Ст.511; 2011. - N 4. - Ст.18.

2. Про охорону дитинства: Закон України від 16 червня 2003 р., № 364-р
// Урядовий кур'єр. - 6 червня 2001 р. - № 98

3. Концепція запобігання та викоренення найгірших форм праці дітей: Розпорядження Кабінету міністрів України від 16 червня 2003 р. № 364-р // Офіційний вісник України. 2003 р., № 25, Ст. 1214.

4. Про Рекомендації парламентських слухань "Про проблему бездомних громадян та безпритульних дітей і шляхи її подолання": Постанова Верховної Ради України від 3 лютого 2004 р. // Державний вісник України. - 2004.- №4. - С.15-16.

5. Борьба с вовлечением несовершеннолетних в преступную деятельность. – К., 1986.

6. Булатов Р. Подростково-молодежные группировки. // Сов. юстиция. – 1991. – №2.

7. Гоголева Л.Л., Женунтий В.И., Цибуленко Т.Д. Вовлечение несовершеннолетних в преступную деятельность: Виктимологический аспект. Учебное пособие. – К.: КВШ МВД СССР им. Ф.Э. Дзержинского, 1991. – 94с.

8. Миньковский Г.М., Тузов А.П. Профилактика правонарушений среди несовершеннолетних. – К., 1985.

9. Сучасні стратегії міліції щодо профілактики злочинності неповнолітніх: навчальний посібник / Л.І. Мороз, Р.Г. Коваль, Н.М. Прокопенко [та ін.]. – К. : ПАЛИВОДА А.В., 2008. – 210 с.

10.Якимова С.В. Окремі питання удосконалення профілактики злочинів неповнолітніх на залізниці в Західному регіоні України // Актуальні проблеми профілактики злочинності та правопорушень серед неповнолітніх: Матеріали науково-практичної конференції 22-23 листопада 2002 р. – Львів: ЛІВС при НАВСУ, 2004. – С. 138-142.

Додаткова література:

1. Благута Р.І. Взаємодія слідчого з експертами психологами в процесі вивчення особи неповнолітнього правопорушника. // Вісник ЛІВС при НАВС України. Додаток. – 2003 №1(1) – С.74-81.

2. Васильківська І. Запобігання злочинності неповнолітніх в Україні: деякі аспекти // Право України. – 2004 – №1 – С. 95-97

3. Волкова С. Прокурори опікуються правами дітей. // Прокуратура, людина, держава. – 2004. – №8 (38). – Ст.92-98.

4. Вугера О. Вплив засобів масової інформації на процес формування особистості неповнолітнього (за матеріалами соціального дослідження). // Підприємство, господарство і право. – 2004. – №6. – Ст.117-120.

5. Гушал В.Й. Бурий О.А. Аналіз правопорушень серед неповнолітніх в судово-психіатричній практиці у різних суспільно-економічних умовах. Вісник ЛІВС при НАВС України. Додаток. – 2003. – №1(1). – С.146-154.

6. Журавкова Л. Профилактика преступности несовершеннолетних. // Сов. юстиция. – 1990. – №18.

7. Заросинський Ю. Причини й умови злочинності неповнолітніх потребують теоретичного і практичного розроблення// Право України. – 2004 – №3 – С. 64-67

8. Коваленко І.І. Правові та соціальні аспекти злочину неповнолітніх в Україні. // Вісник ЛІВС при НАВС України. – 2003. – №3. – Ст.160-169.

9. Левицька Л. Захист неповнолітніх потерпілих : кримінологічний і кримінально-процесуальний аспекти. // Підприємство, господарство і право. – 2004. – №6. – Ст.113-116.

10. Мороз Л.І. Сучасні стратегії запобігання злочинності неповнолітніх: Метод. посіб. для тренерів / Л.І. Мороз, Ю.Б. Ірхін, О.А. Лев енець; За заг ред. С.І. Яковенка. – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2006. – 120 с.

11. Мойсеєва О. Віктимність неповнолітніх як психолого-правовва проблема// Право України. – 2000 – №7 – С. 999-101

12. Павлик О. Прагнення до "гострих" відчуттів як один з мотивів протиправної поведінки неповнолітніх. // Право і Безпека. – 2004. – №3’3. – Ст.205-208.

13. Петров Д.М. Причины и условия возникновения и развития наркотизма среди несовершеннолетних // Актуальні проблеми політики. Зб. наук. праць. – Вип. 20. – Одеса, 2004.

14. Смирнов А.А. Цели принудительных мер воспитательного характера как формы реализации уголовной ответственности // Право і безпека – 2004 – №3′2. – Ст.112-115

15. Стасюк Г.П. Злочинність неповнолітніх : вивчення і профілактика. // Вісник ЛІВС при НАВС України. – 2003. – №2(1). – Ст.274-276.

16. Дитячі об'єднання України: Спецвипуск // Шкільний світ. - 2004.- №21-23. - С.126-127.

17. Петрушенко Микола. У суспільстві не повинно бути чужих дітей // Урядовий кур'єр. - 2005.- 11 черв. - С.1-2.

18. Державна доповідь про становище дітей в Україні за підсумками 2002 року. - К.: Державний ін-т проблем сім'ї та молоді, 2003. - 232 с.

КРИМІНОЛОГІЯ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо практичних (семінарських) занять

для студентів базового напрямку «Право»

спеціальності ”Правознавство”

Укладач Якимова Світлана Валентинівна

Редактор

Комп’ютерне верстання

КРИМІНОЛОГІЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

щодо проведення практичних (семінарських) занять

та самостійної роботи студентів денної форми навчання

освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр”