ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ТЕМА : Ліки для новонароджених та дітей віком до 1

ТЕМА : Ліки для новонароджених та дітей віком до 1

Року. Ліки з антибіотиками.

Мета: Ознайомлення з класифікацією і характеристикою ліків для новонароджених та дітей віком до 1 року;

-ознайомлення з класифікацією та характеристикою ліків з антибіотиками;

-ознайомитись з державною системою нормування виробництва та якості ліків для новонароджених та дітей віком до 1 року та ліків з антибіотиками;

-сформувати теоретичні знання і набути практичні вміння та навички з аналізу рецептури і вибору раціональні технології приготування, випробування та маркування ліків для новонароджених та дітей віком до 1 року та ліків з антибіотиками.

 

Знати: – класифікацію і характеристику ліків для новонароджених та дітей віком до 1

року та ліків з антибіотиками за ДФ України;

--вимоги до ліків для новонароджених та дітей віком до 1 року та ліків з

антибіотиками ; – вимоги щодо виробництва, випробування та маркування ліків для

новонароджених та дітей віком до 1 року та ліків з антибіотиками;

– оптимальні варіанти технології приготування ліків для новонароджених та

дітей віком до 1 року та ліків з антибіотиками;

--вимоги щодо контролю якості ліків для новонароджених та дітей віком до 1

року та ліків з антибіотиками.

 

Вміти:

– характеризувати та класифікувати ліки для новонароджених та дітей віком до

1 року та ліки з антибіотиками ; –користуватися Державною Фармакопеєю України, іншою нормативною та

довідковою літературою для пошуку необхідної інформації щодо технології

та оцінки якості ліків для новонароджених та дітей віком до 1 року та ліків з

антибіотиками

--розраховувати кількості лікарських і допоміжних речовин при виготовленні

ліків для новонароджених та дітей віком до 1 року та ліків з антибіотиками;

--вибирати та обґрунтовувати оптимальний варіант технології ліків для

новонароджених та дітей віком до 1 року та ліків з антибіотиками ;

--оцінювати якість ліків для новонароджених та дітей віком до 1 року та ліків з

антибіотиками та оформляти паспорт письмового контролю;

--вибирати відповідну упаковку і оформляти ліки для новонароджених та дітей

віком до 1 року та ліків з антибіотиками до відпуску.

 

План:

1.Ліки для новонароджених та дітей віком до 1 року. Характеристика.

2.Особливості приготування ліків для новонароджених та дітей віком до 1 року.

3.Зберігання, випробування та маркування ліків для новонароджених та дітей

віком до 1 року.

4.Антибіотики, виписування їх в рецептах.

5.Номенклатура ліків з антибіотиками.

6.Особливості технології ліків з антибіотиками відповідно до фізико-хімічних

властивостей.

7.Зберігання, випробування та маркування ліків з антибіотиками.

 

Лікарські форми для дітей.

До дитячих лікарських форм належать лікарські речовини, дозовані наказом Міністерство охорони здоров’я України для застосування в дитячій практиці у відповідних віку дозах і лікарських формах, що забезпечують терепевтичний ефект і зручність використання.

 

Анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму вимагають ство-рення лікарських форм, які мають високу біодоступність, фармако-тере-певтична ефективність і мінімальний побічний ефект.

Лікувальна терапія в дитячому віці суттєво відрізняється від лікування дорослих.

Розрізняють такі періоди дитинства:

Немовля (перші 28днів життя)

Грудний (до 1,5 року)

Дошкільний (до 7 років)

Шкільний (17 років).

 

Лікарські препарати для дітей виписуються на окремих бланках рецептів з позначкою “Д” і вказівкою точного віку дитини і маси. При прийманні рецепта необхідно перевіряти дози отруйних і сильнодіючих речовин, сумісність інгредієнтів враховуючи раціональність поєднання антибіотиків, сульфаміламідів та інших лікарських речовин.

 

Дози отруйних і сильнодіючих речовин, прописаних в супозиторіях і в клізмах, зрівнюють з дозами для перорольного приймання.

 

Підготовка персоналу, приміщень, обладнання, флаконів, допоміжних матеріалів і умови приготування лікарських форм для немовлят повинні відповідати вимогам, викладеним у наказі МОЗ України №812 (25.11.2012р).

Приготування, контроль якості, зберігання і використання лікарських препаратів для дітей в аптеках і лікувально-профілактичних закладах здійснюється згідно з методичними вказівками, розробленими ДНЦЛЗ і наказом №812 МОЗ України.

Усі лікарські форми немовлят повинні бути стерильними незалежно від вказівок лікаря, який прописав ліки.

Розчини лікарських речовин для внутрішнього застосування для дитячих стаціонарів і дітей першого року життя за індивідуальними рецептами також повинні бути стерильними.

 

Розчини для внутрішнього застосування готують масооб’ємним спо-собом без додавання стабілізаторів і консервантів. Їх фільтрують, розли-вають у флакони з нейтрального скла, закупорюють гумовими пробками і металевими ковпачками “під обкатку”.

 

Стерилізують розчини насиченою водяною парою під тиском 120хв. Стерилізація текучою парою при 1000С допускається тільки тоді, коли в діючій НТД цей метод вказаний як єдино можливий. Термолабільні речовини додають в лікарські форми асептично, а розчини піддають бактеріальній фільтрації.

 

Фасування розчинів проводять в об’ємах по 10-20мл, розрахованих на одноразове годування але не більше 200мл в індивідуальній упаковці. Вони зберігаються в відділенні згідно з визначеними термінами придатності.

Для рідких лікарських форм внутрішнього застосування в банках і фла-конах з сиропами, суспензіями і розчинами передбачається комплек-таціях їх дозованими ложками, кришками з мірними стаканчиками.

Порошки для внутрішнього застосування готують в асептичних умовах згідно з вимогами ДФ.

 

Розчини для зовнішнього застосування, що містять термолабільні речо-вини, готують на стерильній очищеній воді, і розливають в асептичних умовах у стерильні флакони (розчини KMnO4 5%, коларгол 2% і Н2О2-3%). Сроки придатності розчинів KMnO4 і Н2О2 – 15 діб, а колорголу-3- діб.

Розчини термостабільних речовин (етакридину лактат 0,1%, фураци-ліну 0,02% на ізотонічному NaCL, натрію тетраборату 10% на глі-церині) стерилізуються в автоклаві при t0 1200 С-8хв.

Фасування лікарських форм для зовнішнього прийому виконують у кількості не більше 30,0г для індивідуального користування.

 

За амбулаторними рецептами розчини для немовлят відпускаються з аптек в об’ємі не більше 100мл. Після відкриття вони повинні бути використані протягом 2 діб за умови зберігання їх у холодильнику, про що фармацевт робить позначку на етикетці.

 

Для обробітку шкірних покривів немовлят або приготування олійних розчинів використовують олії: персикова, маслинова, соняшникова і вазелінова. Відпускаються вони в фасовці не більше 30,0г для одно-разового використання. Стерилізують їх при t0 1800С-30хв у флаконах для крові місткістю 50мл, герметрично закупорених гумовими проб-ками під обкатку. Зберігають такі олії 30діб (при кімнатній t0).

 

Присипки готують шляхом подрібнення порошків з наступною їх стери-лізацією. При приготуванні мазей для дітей, якщо немає інших вказівок у рецепті, використовують стерильну очну основу, що складається з суміші 10,0г ланоліну б/в і 90 частин вазеліну сорту “для очних мазей”.

 

Приготування розчинів для ін’єкцій для немовлят здійснюється згідно з вимогами ДФ, а також діючими наказами та інструкціями.

Усі лікарські форми, що готуються для дітей, особливо для новона-роджених, піддаються повному хімічному контролю. Завідувач аптекою або аналітик (фармацевт) проводять повний хімічний контроль всіх рідких лікарських форм для внутрішнього вживання, для новонароджених. При відсутності методик кількісного аналізу вони повинні бути перевірені якісним аналізом.

 

При контролі лікарських форм для дітей особливу увагу звертають на лікарські форми, застосовувані в очній практиці, що містять наркотичні і отруйні речовини, а також розчини для лікування клізм. При відпуску ліків для дітей звертають увагу батьків на час і особливості їх прий-мання, а також умови зберігання.

 


ХАРАКТЕРИСТИКА АНТИБІОТИКІВ

Антибіотики - низькомолекулярні хіміотерапевтичні речовини, про­дуковані мікроорганізмами чи отримані з природних джерел, а також їх синтетичні аналоги чи похідні, що мають здатність пригнічувати в організмі хворого збудників захворювання або затримувати розвиток злоякісних новоутворень.

Термін «антибіотик» запропонований у 1942 р. американським ученим Ваксманом для позначення речовин, що утворені мікроорганізмами і мають антимікробну дію (слово антибіотик походить від двох грецьких слів анти - проти, біос - життя).

Зараз виділено і описано понад 3000 антибіотиків, причому для багатьох з них уста­новлена хімічна структура. Практичне застосування знайшли близько 70, а найчасті­ше зустрічаються в екстемпоральній рецептурі аптек пеніцилін, стрептоміцин, тетра­циклін, левоміцетин, гризеофульвін, еритроміцин, кана-міцин та ін.

Антибіотики, на відміну від інших лікарських речовин, мають особливості у фізико-хімічних властивостях: недостатньо високу стабільність при збері-ганні; недостатню кислотостійкість (особливо пеніциліни); мають порівняно короткий період напіврозпа­ду; взаємодіють з багатьма допоміжними речови-нами; погано розчиняються у воді (а водні розчини деяких антибіотиків недо-статньо стабільні); термолабільні (що цілком виключає їх термічну стерилі-зацію); здатні виявляти хімічну чи фармакологічну не­сумісність при поєднанні з іншими лікарськими речовинами.

 

Таблиця 7

Streptocidi

Sulfadimezini āā 2,0

Misce fiat pulvis subtilissimus

Da. Signa. Для вдмухування в порожнину носа кожні 2 години.

Дана лікарська форма – порошок для вдування з термолабільним антибіотиком.

У стерильній ступці розтирають 2,0 г стрептоциду з 20 краплями спирту, потім до­дають 2,0 г сульфадимезину. Суміш висипають на капсулу, залишивши в ступці при­близно 0,2 г. Потім у ступку вносять 0,2 г ефедрину гідрохлориду, ретельно перемішу­ють і в кілька прийомів при ретельному розтиранні змі-шують з раніше відсипаною на капсулу сумішшю. Отриману суміш стерилі-зують при 150°С протягом 1 години, після чого в асептичних умовах додають 0,12 г бензилпеніциліну натрію (термолабільна ре­човина), дотримуючи правил змішування.

Технологія рідких лікарських форм. Рідкі ліки з антибіотиками призна-чають для внутрішнього (розчини, суспензії, рідше - емульсії) і зовнішнього застосування (краплі в ніс, примочки, очні краплі). З ліків для зовнішнього застосування 1/3 приходиться на очні краплі.

Як розчинники використовують воду очищену, спирт, гліцерин, рослинні олії. Розчини готують за загальними правилами виготовлення. Особливість - дотримання асептичних умов.

Левоміцетин - антибіотик із широким спектром дії. Проте його не завжди можна застосовувати одночасно з іншими антибіотиками. При одночасному застосуванні левоміцетину і бутаміду відзначено випадки гіпоглікемічного шоку. Протипоказане застосування левоміцетину при псоріазі, екземі, гриб-кових та інших захворюваннях шкіри, вагітності.

 

Rр.: Laevomycetini 0,02

Novocaini 0,1

Solutionis Acidi borici 2% 10 ml

Misce. Da. Signa. По 2 - 3 краплі 3 рази в день в обидва ока.

Пропис сумісний завдяки присутності кислоти борної, яка поліпшує роз-чинність ле­воміцетину і підвищує стійкість новокаїну. Борну кислоту і левоміцетин (термостабіль­ну речовину) розчиняють у теплій воді для ін'єкцій, розчин охолоджують і в ньому розчиняють новокаїн. Стерилізують текучою парою при 100°С - 30 хвилин. Для підви­щення стійкості розчину можна додати як стабілізатор 1 краплю 0,1 М розчину кисло­ти хлористоводневої.

В офтальмології левоміцетин часто комбінують з рибофлавіном, аскор-біновою кис­лотою і глюкозою. Для поліпшення розчинності левоміцетину та ізотонування крапель з левоміцетином можна використовувати стерильний борнобуферний розчин наступного складу: натрію тетраборату 0,02 г, натрію хлориду 0,02 г, кислоти борної 0,11 г, води для ін'єкцій до 10 мл. У при-готовленому борнобуферному розчині розчиняють левоміцетин. Водний розчин левоміцетину довго зберігає стійкість (близько 2 років), якщо збері­гається при температурі +5°С.

Спиртові розчини. Левоміцетин застосовують також у вигляді спиртових розчинів, часто в поєднанні із сульфаніламідними препаратами.

Rр.: Laevomycetini

Norsulfazoli-ntrii āā 2,0

Spiritus aethylici 100 ml

Misce. Da. Signa. Для протирання шкіри.

У стерильний флакон для відпуску поміщають по 2,0 г простерилізованого норсульфазол-натрію і левоміцетину і відмірюють 100 мл 90 % спирту етило-вого, збовтують до повного розчинення.

Rр.: Laevomycetini 3,0

Solutionis Natrii borici 2% 40,0

Spiritus aethylici 50 ml

Misce. Da. Signa. Протирати шкіру обличчя.

Левоміцетин розчиняють у спирті, потім додають розчин борної кислоти. Суспензії. Більш стабільними порівняно з водними розчинами антибіотиків є олійні суспензії, призначені для внутрішньом'язових ін'єкцій. При виготовленні суспензій вирі­шальне значення має ступінь дисперсності твердої фази.

Технологія м'яких лікарських форм. Мазі При виготовленні мазей з антибіо­тиками особливу увагу варто звертати на склад основи і спосіб введення антибіотиків.

Найстабільнішими є мазі, виготовлені на безводних основах. Вважається, що найбільш придатна основа для очних мазей - суміш, що складається з вазе-ліну - 9,0 г («для очних мазей») і ланоліну безводного - 1,0 г.

Мазі з антибіотиками готують в асептичних умовах з дотриманням за-гальних пра­вил виготовлення мазей.

Мазі із солями бензилпеніциліну готують по типу тритураційних мазей, тому що в водному розчині антибіотик швидко інактивується.

Rр.: Unguenti Benzylpenicillini-natrii 20,0

Da. Signa. Закладати за повіку через 3 - 4 години.

Мазь необхідно готувати по затвердженому пропису (ФС 42-84-72): 0,65 г бензилпеніциліну-натрію, 20,0 г ланоліну безводного, вазеліну до 100,0 г.

Флакон з пеніциліном, попередньо протертий 10% спиртом, розкривають стериль­ним пінцетом і 0,13 г бензилпеніциліну натрієвої солі переносять у стерильну злегка підігріту ступку. Препарат розтирають у дрібний порошок, потім розтирають з невели­кою кількістю стерильної основи (4,0 г ланоліну безводного і 16,0 г вазеліну), розплав­леної й охолодженої до 40°С, яку далі додають до пеніциліну невеликими порціями при постійному помішуванні до утворення однорідної маси. Поміщають у стерильну ба­ночку з нагвинчуваною кришкою і стерильною прокладкою. Оформляють до відпуску. Термін збері-гання мазі 10 днів.

Пеніцилінові мазі на самому вазеліні готувати не рекомендується, бо вони мало­ефективні через погану всмоктуваність пеніциліну шкірою.

Rр.: Веnzylpenicillini-natrii 500000 ЕВ
Оlеі Реrsicorum 90,0

Сеtасеі 0,5

Lanolini 10,0

Misce, fiat unguentum

Da. Signa. Для змазування уражених ділянок шкіри.

До розплавленого спермацету додають ланолін водний, олію персикову і змішують. У ступці розтирають пеніцилін, потім частинами додають основу при перемішуванні. Мазі на безводній основі витримують більш тривале зберігання (до 4 місяців), ніж мазі, приготовлені на основі, що містить воду (до 1 місяця) при температурі не вище 10°С. Не рекомендується розтирати анти-біотик з олією через погіршення вивільнення його з мазі. Введення жирів у мазі з антибіотиками небажане, оскільки перекисні сполуки, що містяться в них, можуть бути причиною руйнування антибіотиків. Нераціональним є також прописування в їх складі дьогтю й іхтіолу.

Мазі тетрациклінові очні (тетрациклінова 1%, дитетрациклінова 10% та ін.) готують в асептичних умовах на стерильній основі. Застосовують їх при ліку-ванні трахоми, кера­титів, виразок роговиці, гострих кон'юнктивітів та інших запальних захворюваннях очей.

Rр.: Unguenti Tetracyclini hydrochloridi 1% 10,0

Da. Signa. Змазувати краї повік 2 - 3 рази в день.

У попередньо простерилізовану ступку вносять 0,1 г (100000 ОД) тетра-цикліну гідрохлориду, ретельно розтирають, а потім частинами додають розплавлену напівостиглу осно­ву (до температури 40°С). Мазь зберігають у прохолодному захищеному від світла місці. При лікуванні шкірних захво-рювань, наприклад, вугрової висипки, стрептостафілодермії, фурункульозу, фолікулітів, екзем, трофічних виразок, рекомендується застосу­вання 3% тетра-циклінової мазі.

 

 

Склад: дибіоміцину 1,389 г

ланоліну безводного 40,0 г

вазеліну медичного до 100,0 г

Мазь очна, що містить дибіоміцину 10000 ОД у 1,0 г.

Склад: еритроміцину 1,111 г

ланоліну безводного 40,0 г

натрію метабісульфіт 0,01 г

вазеліну до 100,0 г

Мазь амфотерицину (ВФС 42-545-76):

Склад: амфотерицину 4,3 г

олії вазелінової 20,0 г

твіну 1,0 г

вазеліну до 100,0 г

Леворинова мазь (ФС 42-1144-78):

Склад: леворину 2,15 г

ланоліну безводного 10,0 г

олії вазелінової 5,0 г

вазеліну до 100,0 г

 

Супозиторії. У практичній медицині призначення антибіотиків у вигляді супози­торіїв має велике значення.

Супозиторії з пеніциліном. Пеніцилін розтирають з невеликою кількістю молочного цукру й у вигляді тонкого порошку вводять у супозиторну основу. Вміст пеніциліну одному ректальному супозиторії від 100000 до 500000 ОД. При зберіганні в прохо­лодному місці активність готових супозиторіїв може зберігатися 2 місяці. Іноді для прискорення дії пеніциліну його розчиняють у розчині натрію цитрату (1:1000) і змішу­ють із супозиторною основою. Стій-кість таких супозиторіїв не більше 10 днів.

ТЕМА : Ліки для новонароджених та дітей віком до 1

Року. Ліки з антибіотиками.

Мета: Ознайомлення з класифікацією і характеристикою ліків для новонароджених та дітей віком до 1 року;

-ознайомлення з класифікацією та характеристикою ліків з антибіотиками;

-ознайомитись з державною системою нормування виробництва та якості ліків для новонароджених та дітей віком до 1 року та ліків з антибіотиками;

-сформувати теоретичні знання і набути практичні вміння та навички з аналізу рецептури і вибору раціональні технології приготування, випробування та маркування ліків для новонароджених та дітей віком до 1 року та ліків з антибіотиками.

 

Знати: – класифікацію і характеристику ліків для новонароджених та дітей віком до 1

року та ліків з антибіотиками за ДФ України;

--вимоги до ліків для новонароджених та дітей віком до 1 року та ліків з

антибіотиками ; – вимоги щодо виробництва, випробування та маркування ліків для

новонароджених та дітей віком до 1 року та ліків з антибіотиками;

– оптимальні варіанти технології приготування ліків для новонароджених та

дітей віком до 1 року та ліків з антибіотиками;

--вимоги щодо контролю якості ліків для новонароджених та дітей віком до 1

року та ліків з антибіотиками.

 

Вміти:

– характеризувати та класифікувати ліки для новонароджених та дітей віком до

1 року та ліки з антибіотиками ; –користуватися Державною Фармакопеєю України, іншою нормативною та

довідковою літературою для пошуку необхідної інформації щодо технології

та оцінки якості ліків для новонароджених та дітей віком до 1 року та ліків з

антибіотиками

--розраховувати кількості лікарських і допоміжних речовин при виготовленні

ліків для новонароджених та дітей віком до 1 року та ліків з антибіотиками;

--вибирати та обґрунтовувати оптимальний варіант технології ліків для

новонароджених та дітей віком до 1 року та ліків з антибіотиками ;

--оцінювати якість ліків для новонароджених та дітей віком до 1 року та ліків з

антибіотиками та оформляти паспорт письмового контролю;

--вибирати відповідну упаковку і оформляти ліки для новонароджених та дітей

віком до 1 року та ліків з антибіотиками до відпуску.

 

План:

1.Ліки для новонароджених та дітей віком до 1 року. Характеристика.

2.Особливості приготування ліків для новонароджених та дітей віком до 1 року.

3.Зберігання, випробування та маркування ліків для новонароджених та дітей

віком до 1 року.

4.Антибіотики, виписування їх в рецептах.

5.Номенклатура ліків з антибіотиками.

6.Особливості технології ліків з антибіотиками відповідно до фізико-хімічних

властивостей.

7.Зберігання, випробування та маркування ліків з антибіотиками.

 

Лікарські форми для дітей.

До дитячих лікарських форм належать лікарські речовини, дозовані наказом Міністерство охорони здоров’я України для застосування в дитячій практиці у відповідних віку дозах і лікарських формах, що забезпечують терепевтичний ефект і зручність використання.

 

Анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму вимагають ство-рення лікарських форм, які мають високу біодоступність, фармако-тере-певтична ефективність і мінімальний побічний ефект.

Лікувальна терапія в дитячому віці суттєво відрізняється від лікування дорослих.

Розрізняють такі періоди дитинства:

Немовля (перші 28днів життя)

Грудний (до 1,5 року)

Дошкільний (до 7 років)

Шкільний (17 років).

 

Лікарські препарати для дітей виписуються на окремих бланках рецептів з позначкою “Д” і вказівкою точного віку дитини і маси. При прийманні рецепта необхідно перевіряти дози отруйних і сильнодіючих речовин, сумісність інгредієнтів враховуючи раціональність поєднання антибіотиків, сульфаміламідів та інших лікарських речовин.

 

Дози отруйних і сильнодіючих речовин, прописаних в супозиторіях і в клізмах, зрівнюють з дозами для перорольного приймання.

 

Підготовка персоналу, приміщень, обладнання, флаконів, допоміжних матеріалів і умови приготування лікарських форм для немовлят повинні відповідати вимогам, викладеним у наказі МОЗ України №812 (25.11.2012р).

Приготування, контроль якості, зберігання і використання лікарських препаратів для дітей в аптеках і лікувально-профілактичних закладах здійснюється згідно з методичними вказівками, розробленими ДНЦЛЗ і наказом №812 МОЗ України.

Усі лікарські форми немовлят повинні бути стерильними незалежно від вказівок лікаря, який прописав ліки.

Розчини лікарських речовин для внутрішнього застосування для дитячих стаціонарів і дітей першого року життя за індивідуальними рецептами також повинні бути стерильними.

 

Розчини для внутрішнього застосування готують масооб’ємним спо-собом без додавання стабілізаторів і консервантів. Їх фільтрують, розли-вають у флакони з нейтрального скла, закупорюють гумовими пробками і металевими ковпачками “під обкатку”.

 

Стерилізують розчини насиченою водяною парою під тиском 120хв. Стерилізація текучою парою при 1000С допускається тільки тоді, коли в діючій НТД цей метод вказаний як єдино можливий. Термолабільні речовини додають в лікарські форми асептично, а розчини піддають бактеріальній фільтрації.

 

Фасування розчинів проводять в об’ємах по 10-20мл, розрахованих на одноразове годування але не більше 200мл в індивідуальній упаковці. Вони зберігаються в відділенні згідно з визначеними термінами придатності.

Для рідких лікарських форм внутрішнього застосування в банках і фла-конах з сиропами, суспензіями і розчинами передбачається комплек-таціях їх дозованими ложками, кришками з мірними стаканчиками.

Порошки для внутрішнього застосування готують в асептичних умовах згідно з вимогами ДФ.

 

Розчини для зовнішнього застосування, що містять термолабільні речо-вини, готують на стерильній очищеній воді, і розливають в асептичних умовах у стерильні флакони (розчини KMnO4 5%, коларгол 2% і Н2О2-3%). Сроки придатності розчинів KMnO4 і Н2О2 – 15 діб, а колорголу-3- діб.

Розчини термостабільних речовин (етакридину лактат 0,1%, фураци-ліну 0,02% на ізотонічному NaCL, натрію тетраборату 10% на глі-церині) стерилізуються в автоклаві при t0 1200 С-8хв.

Фасування лікарських форм для зовнішнього прийому виконують у кількості не більше 30,0г для індивідуального користування.

 

За амбулаторними рецептами розчини для немовлят відпускаються з аптек в об’ємі не більше 100мл. Після відкриття вони повинні бути використані протягом 2 діб за умови зберігання їх у холодильнику, про що фармацевт робить позначку на етикетці.

 

Для обробітку шкірних покривів немовлят або приготування олійних розчинів використовують олії: персикова, маслинова, соняшникова і вазелінова. Відпускаються вони в фасовці не більше 30,0г для одно-разового використання. Стерилізують їх при t0 1800С-30хв у флаконах для крові місткістю 50мл, герметрично закупорених гумовими проб-ками під обкатку. Зберігають такі олії 30діб (при кімнатній t0).

 

Присипки готують шляхом подрібнення порошків з наступною їх стери-лізацією. При приготуванні мазей для дітей, якщо немає інших вказівок у рецепті, використовують стерильну очну основу, що складається з суміші 10,0г ланоліну б/в і 90 частин вазеліну сорту “для очних мазей”.

 

Приготування розчинів для ін’єкцій для немовлят здійснюється згідно з вимогами ДФ, а також діючими наказами та інструкціями.

Усі лікарські форми, що готуються для дітей, особливо для новона-роджених, піддаються повному хімічному контролю. Завідувач аптекою або аналітик (фармацевт) проводять повний хімічний контроль всіх рідких лікарських форм для внутрішнього вживання, для новонароджених. При відсутності методик кількісного аналізу вони повинні бути перевірені якісним аналізом.

 

При контролі лікарських форм для дітей особливу увагу звертають на лікарські форми, застосовувані в очній практиці, що містять наркотичні і отруйні речовини, а також розчини для лікування клізм. При відпуску ліків для дітей звертають увагу батьків на час і особливості їх прий-мання, а також умови зберігання.

 


ХАРАКТЕРИСТИКА АНТИБІОТИКІВ

Антибіотики - низькомолекулярні хіміотерапевтичні речовини, про­дуковані мікроорганізмами чи отримані з природних джерел, а також їх синтетичні аналоги чи похідні, що мають здатність пригнічувати в організмі хворого збудників захворювання або затримувати розвиток злоякісних новоутворень.

Термін «антибіотик» запропонований у 1942 р. американським ученим Ваксманом для позначення речовин, що утворені мікроорганізмами і мають антимікробну дію (слово антибіотик походить від двох грецьких слів анти - проти, біос - життя).

Зараз виділено і описано понад 3000 антибіотиків, причому для багатьох з них уста­новлена хімічна структура. Практичне застосування знайшли близько 70, а найчасті­ше зустрічаються в екстемпоральній рецептурі аптек пеніцилін, стрептоміцин, тетра­циклін, левоміцетин, гризеофульвін, еритроміцин, кана-міцин та ін.

Антибіотики, на відміну від інших лікарських речовин, мають особливості у фізико-хімічних властивостях: недостатньо високу стабільність при збері-ганні; недостатню кислотостійкість (особливо пеніциліни); мають порівняно короткий період напіврозпа­ду; взаємодіють з багатьма допоміжними речови-нами; погано розчиняються у воді (а водні розчини деяких антибіотиків недо-статньо стабільні); термолабільні (що цілком виключає їх термічну стерилі-зацію); здатні виявляти хімічну чи фармакологічну не­сумісність при поєднанні з іншими лікарськими речовинами.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти