Програмування кнопок. Об’єкт – кнопка

Лабораторна робота №1

Вивчення інструментального середовища Delphi.
Об’єкти: форма, текстове поле

1.1 Мета роботи.

Теоретичні відомості.

Об’єкт форма використовується програмою для створення нового вікна. Властивості об’єкта зведені в таблицю 1.1.

Таблиця 1.1 – Основні властивості компонента TForm

Об’єкт Label використовується для створення написів (полів з текстом) у вікні програми. До його властивостей, окрім наведених в таблиці 1.1 Caption, Color, Cursor, Enabled, Font, Left, Name, Top, Width, слід додати ще й наступні п’ять властивостей, які показані у таблиці 1.2

Таблиця 1.2 – Властивості компонента TLabel

Хід роботи

1.4.1 Завантаження середовища Delphi

Завантаження можна виконати клацанням по відповідній піктограмі, або через меню: Start (Пуск)ðPrograms (Програми)ðBorland Delphi 7.0ðDelphi 7.0.

В результаті відкриються 4 вікна: головне вікно – Project1, в ньому головне меню, палітра компонентів та панель інструментів; вікно заготовки форми майбутньої програми - Form1, вікно інспектора об’єктів – Object Inspector, де вказуються властивості об’єктів; вікно редактора тексту програми (Unit1.pas) (рисунок 1.1).

Рисунок 1.1 – Вікна середовища візуального програмування Delphi

Окрім клацання мишкою кожне вікно можна активізувати за допомогою відповідних клавіш:

F10 – для активізації головного меню;

F11 – для активізації вікна інспекторів об’єкта;

F12 – для переходу між вікнами;

Esc – для повернення від активного головного меню до попереднього активного вікна програми.

1.4.2 Запуск програми

Запуск програми можна виконати через команду Run, яка є першою в спадному списку команд Run головного меню, або натиснувши клавішу F9 на клавіатурі, або натиснувши кнопку 4 панелі інструментів.

Запустивши програму можна побачити певні зміні: у вікні форми - зникне координатна сітка, зникне вікно інспектора об’єктів. Для переривання роботи запущеної програми можна скористуватись командою Program Reset із спадаючого вікна Run Головного меню (Project 1), або використати комбінацію клавіш Ctrl+F2. Після цього вікна інтегрованого середовища Delphi набувають початкового вигляду.

1.4.3 Переміщення і зміна розмірів вікон програми

Переміщення вікон програми можна здійснювати за допомогою миші, або викликавши системне меню комбінацією клавіш Alt + пропуск, активізувати в ньому команду Move (при цьому курсор змінить свій вигляд) і переміщати активне вікно програми за допомогою клавіатурних клавіш ←,↑,→,↓.

Зміну розмірів вікон можна здійснювати за допомогою миші. Для цього слід підвести курсор до одного з країв активного вікна програми (при цьому курсор змінить вигляд на “двосторонюю стрілку” і після цього потягнути в одному з напрямків, куди вказує курсор. Більш точно змінюють розмір вікна при допомозі команди Size із системного меню, що викликається комбінацією клавіш Alt + пропуск. Після активізації команди Size курсор змінить свій вигляд, а зміна розміру відбудеться після натискання на одну із клавіш “стрілка”.

Мінімізацію вікон можна здійснити викориcтовуючи команду Minimize із системного меню, яке викликається клавішами Alt + пропуск.

1.4.4 Збереження створеної програми

Для збереження створеної програми з головного меню вибирають команду File ð Save All (зберегти все), або натиснути відповідну кнопку (Save All) на панелі інструментів. З’явиться вікно “Save Unit as”. Під заголовком “Save in:”(Зберегти в:) з допомогою випадаючого списку можна вибрати ім’я робочого диска, де створена відповідна папка для цієї роботи. Слід задати назву файла тексту програми, витерши наперед запропоновану назву Unit1.pas і далі підтвердити обрану назву, клацнувши на кнопці “Save” вікна “ Save Unit As”. Відразу після цього з’явиться вікно “Save Project1 As”. Слід дати нову назву проекту, перед тим стерши наперед запропоновану назву Project1.dpr, і клацнути мишею на кнопці “Save” даного вікна. При цьому слід пам’ятати, що файл проекта і текста програми повинні мати різні назви.

1.4.5 Зміна властивостей Color, Height, Left, Top, Width форми

Задля зміни кольору фона вікна форми (Form1) треба зробити його активним (на його полі клацнути мишою) і далі перейти до вікна інспектора об’єктів (Оbject Inspector) де в рядку Color вибирається значення кольору. Для цього подвійним клацанням миші на слові Сolor активізують назву (значення) діючого кольору (в правому рядку форми Object Inspector). Натиснувши на поруч розміщену кнопку 6, можна вибрати із списку один з базових кольорів (Basic colors), або встановити свій власний (Define Custom Colors). Далі треба підтвердити вибір (OK).

Для повернення в початкове значеня кольору фона вікна форми слід задати його початкове значення – clBtnFase.

1.4.6 Встановлення текстового поля у вікно форми (об’єкт типу Label)

Встановлення тексту можна провести в такому порядку:

- на головному вікні Delphi – Proect1 з допомогою миші підводять курсор до закладки “Standart” палітри компонентів (в цей момент букви змінять свій колір). Слід клацнути по вказаній кнопці, тим самим активізувавши палітру компонентів “Стандартні”.

- Нижче розміщена кнопка А. Слід підвести курсор до неї (в той момент появиться підпис – “Label”) і клацнути на ній при допомозі лівої клавіші миші. Кнопка А стане активною (навколо неї з’явиться рамка).

- На полі вікна форми (Form1) з допомогою натиснутої лівої клавіші миші створюють прямокутник потрібних розмірів. Розміри з’являються разом з рухом курсора. Після припинення руху курсора на полі форми залишається виділений квадратними чорними маркерами прямокутник з позначкою “Label1” – назвою об’єкта.

- У вікні інспектора об’єктів (Object Inspector) можна змінити властивість Caption з назви Label1 на назву “Паспорт верстата”. Для цього активізують властивість Caption і поруч справа змінюють текстове поле.

- В такий же спосіб змінюють властивість Color (при цьому змінюватиметься колір саме виділеного маркерами прямокутника).

- В такий же спосіб змінюють властивість Font (Шрифт). У випадаючому вікні можна змінити як сам шрифт, так і його стиль (Font Style), його розмір (Size), його колір (Сolor).

Увага! У вікні інспектора об’єктів відображається список властивостей тільки активного на даний момент об’єкта.

1.4.7 Встановлення іншого текстового поля (Label2)

Для встановлення ще одного текстового поля (Label2) знову слід зробити активною кнопку А (Label) палітри компонентів Standart і з допомогою натиснутої лівої клавіші миші на тому ж вікні зробити ще один прямокутник потрібних розмірів із назвою Label2.

1.4.8 Згідно з отриманим завданням слід ввести в дане текстове поле певний текст – відповідні паспортні дані верстата.

Лабораторна робота №2.

Таблиця 2.1 – Основні властивості компонента TImage

Об’єкт кнопка (Button) використовують для створення кнопок на формі. Кнопки мають наступні властивості: Caption, Color, Cursor, Enabled, Font, Height, Left, None, Top, Visible, Width.

Хід роботи

2.4.1 Встановлення у вікно форми (Form1) об’єкта типу Image (зображення).

Для встановлення фото верстату слід діяти за таким алгоритмом:

- На головному вікні програми Delphi (Proect1) серед палітри компонентів знаходять закладку Аdditional (додаткові) і активізують її з допомогою клацання лівою клавішою миші.

- На нижньому рядку закладки повільно проводять курсором по компонентах і зупиняються на одному з них з підписом Іmage.

- Клацнувши по компоненту Іmage – активізують його

- На вікні (Form1) в потрібному місцї при натиснутій лівій клавіші миші обводять контур майбутньої встановленої в нього фотографії.

- З допомогою маркерів (чорних квадратиків) можна змінити розміри контура.

- За замовчуванням об’єкт отримає назву Image1.

2.4.2 Встановлення фотографії верстату в виділене для цього у вікні форми місце.

- Активізують (якщо воно не активізоване) виділене під майбутнє фото місце. (Активізація супроводжується появою чорних квадратних маркерів, що зникатимуть, наприклад, якщо клацнути лівою клавішою миші в будь якому іншому місці).

- У вікні інспектора об’єктів (Object Inspector) активізують властивість Picture.

- Клацнувши лівою клавішою по кнопці що справа, викликають діалогове вікно для вибору малюнка чи фото, яке слід встановити.

- Клацають на кнопці Load (завантажити), а далі у вікні Load Picture зазначають шлях пошуку відповідної фотографії.

- Вибір підтверджують натисканням кнопки ОК.

- Даному об’єкту можна в вікні інспектора об’єктів змінити властивість Stretch з значення False на значення True.

В такий же спосіб встановлюють поверх існуючого фото зображення іншого верстату, виконавши усі етапи пунктів 2.4.1 і 2.4.2. За замовчуванням даний об’єкт матимиме назву Image2.

Для можливості перегляду попереднього фото можна скористатись командою Send to Back із контекстового меню, що викликається клацанням правою клавішою миші в будь-якомі місці вікна форми (Form1).

2.4.3. Для обох зображень можна змінити властивість Visible із значення True на значення False.

2.4.4. Встановлення у вікно форми кнопок для відкриття фотографій верстатів.

- На закладці “Стандартні” шукають компоненту Button (вона має вигляд квадратної кнопки з написом ОК). Активізують її з допомогою миші.

- Натиснувши ліву клавішу миші і, не відпускаючи її, обведіть контури програмованої кнопки на вікні форми (Form1).

- У вікні інспектора об’єктів змінюють властивість Caption з Button1 на відповідну назву верстата, для прикладу “Токарний верстат”.

- У такий же спосіб створюють другу кнопку зі зміною властивості Caption із Button2 на, наприклад, “Фрезерний верстат”.

2.4.5. Програмування кнопки “Tокарний верстат” так, щоб натискання на кнопку відкривало зображення цього верстата.

- двічі клацнувши лівою клавішою миші по програмованій кнопці “Токарний верстат” активізують вікно тексту програми (Unit1). У вікні розміщена заготовка процедури Вutton1Click, що опрацьовуватиме подію клацання на даній кнопці:

procedure Tform1.Button1Click (Sender: TОbject);

Begin

end;

між begin і end вставляють текст програми, яка дозволить робити видимим зображення токарного верстату:

procedure Tform1.Button1Click (Sender: TОbject);

Begin

Image1.Visible:=True;

Image2.Visible:=False;

end;

2.4.6. Програмування кнопки “Фрезерний верстат” роблять в такий же спосіб, тільки властивість Visible для зображення Image1 повинно отримати значення False, а для зображення Image2 – True.

procedure Tform1.Button2Click (Sender: TОbject);

Begin

Image1.Visible:=False;

Image2.Visible:=True;

end;

2.4.7. З допомогою команди Run здійснюють виконання програми, перед тим записавши її у відповідній папці, як це рекомендовано в пункті 1.4.4 лабораторної роботи №1.

2.4.8. При потребі з допомогою команди Program Reset із спадного вікна Run (пункт 1.4.2 лабораторної роботи №1) повертаються назад у середовище Delphi.

2.4.9 Завершення програми як готового програмного продукту.

Для надання можливості споживачам використовувати створену тут програму поза середовищем Delphi створюють exe-файл програми. Для цього у головному вікні активізують лівою клавішою миші пункт меню Project і у спадному вікні вибирають і запускають команду Build All Project.

2.4.10. Для демонстрації створеної програми можна запустити exe-файл з іменем даної програми.

Лабораторна робота №3

Теоретичні відомості

Об’єкт Edit (Поле редагування) служить для введення з клавіатури рядка символів. Набраний рядок можна перетворити у число з допомогою властивості Text. Поля редагування (Edit) володіють наступними властивостями, окрім згаданих в попередніх лабораторних роботах:

Об’єкт RadioButton використовують як перемикач, тобто як засіб для урізноманітнення певного вибору. До його властивостей відносять:

– Сhecked (стан перемикача: True – вибраний, False – не вибраний);

– TabOrder (порядок вибору об’єкта клавішою Tab)

– TabStop (доступ до об’єкта : True – буде доступним, False – не буде доступним).

Хід виконання роботи

3.3.1 Завантажують середовище Delphi (див п.1.4.1 лабораторної роботи №1).

3.3.2 Змінюють назву вікна форми на “Склад металів”.

Для цього треба змінити значення властивості Caption форми у інспекторі об’єктів. Клацнувши лівою клавішою миші, активізують цю властивість і у рядку пишуть замість Form1 нову назву форми.

3.3.3 У форму вводять нові об’єкти: перемикачі (RadioButton) із закладки Standart палітри компонентів головного вікна Delphi, клацнувши на піктограмі RadioButton палітри компонентів а далі в потрібному місці на формі. Встановлений перемикач має назву RadioButton1. Заголовок перемикача на формі задають, користуючись властивістю Caption (як у пункті 3.3.2). Введемо заголовок “Гуртова ціна”. Аналогічним чином вводять другий перемикач (RadioButton2), надаючи для властивості Caption значення “Роздрібна ціна”, а для властивості Checked – True.

3.3.4 Наступним новим об’єктом будуть поля редагування типу Edit. Щоб встановити вказані об’єкти у вікно форми клацають лівою клавішою миші, коли курсор миші буде підведений до піктограми на закладці Standart палітри компонентів головного вікна Delphi (з’явиться підказка Edit). При цьому компонента Edit стане активною.

Далі клацають у потрібному місці на вікні форми “Склад металів” і отримують поле редагування - Edit1. Для встановлення ще одного поля редагування Edit2 знову клацають на піктограмі (в момент підведення до неї курсора з’являтиметься підказка Edit) і після клацають на потрібному місці у вікні форми. Аналогічно вставляють у вікно форми поля редагування Edit3 i Edit4.

3.3.5 Для зручності використання прикладної програми “Склад металів” створюють підписи, тобто у вікно форми вставляють текстові поля – об’єкти Label. Для цього підводять курсор до піктограми на закладці Standart палітри компоненнтів головного вікна Delphi і, клацнувши лівою клавішою миші, активізують цю компоненту. Далі розміщають курсор над полем редагування Edit1 і клацають лівою клавішою миші.

3.3.6 Встановлений об’єкт має назву Label1. Для зміни підпису на формі використовують властивість Caption, активізувавши її в інспекторі об’єктів (Object Inspector) і змінивши в рядку значення Label1 на “Матеріал в гурті”.

3.3.7 Поруч із об’єктом Label1 встановлюють об’єкт Label2, а значення його властивості Caption змінюють на “Ціна грн/тон”.

3.3.8 Над полем редагування Edit2 вставляють об’єкти Label3 i Label4, відповідно надавши значення властивості Caption “Матеріал в роздріб” і “Ціна грн/кг”.

3.3.9 Над полем редагування Edit3 встановлюють текстове поле Label5, надавши його властивості Caption значення “Кількість матеріалу”.

3.3.10 Над полем редагування Edit4 встановлюють текстове поле Label6, надавши його властивості Caption значення “Вартість матеріалу”, а властивості Font у випадаючому вікні задають значення розміру шрифта Size – 18, FontSize – Bold (жирний шрифт) і Color – Yellow (Жовтий).

3.3.11 Для надання можливості запуску і виключення прикладної програми створюють кнопки “Розрахувати” і “Закрити”. Для цього в закладці Standart палітри компонентів підводять курсор на піктограму (на момент підведення курсора появляється підказка “Button”). Клацнувши по піктограмі, активізують її. Клацнувши у потрібному місці на вікні форми, вставляють на неї об’єкт Button1. В такий же спосіб вставляють об’єкт Button2. Властивість Сaption обидвох кнопок змінюють на “Розрахувати” і “Завершити”.

3.3.12 Програмують кнопку “Завершити” (Button2) в такий спосіб:

- підводять курсор до кнопки і подвійним клацанням по ній створюють заготовку процедури у вікні тексту програми (Unit1).

- У заготовці коду процедури записують назву процедури закриття вікна Close.

procedure TForm.Button1Click(Sender: TObject);

Begin

Close

end;

- запускають програму за допомогою команди Run. Переконавшись, що програма запущена, підводять курсор до кнопки “Завершити” і клацають на ній лівою кнопкою миші. Як наслідок програма повинна вернути вікно тексту програми до попереднього вигляду.

3.3.13 Програмують кнопку “Розрахувати” в такий спосіб:

- підводять курсор до кнопки і подвійним клацанням активізують вікно тексту програми (Unit1);

- у розділі змінних Var вводять змінні price1 (ціна гуртова), price2 (ціна роздрібна), sum (сума).

- Для оперування даними в числовай формі із змінними типу real користуються процедурою Val. Для оперування даними текстового типу користуються процедурою Str.

- У розділі змінних вводять додаткові змінні cd i res. Остання змінна використовуватиметься для висвітлювання результату розрахунку (число з заданою кількістю знаків після коми).

- Отже у вікні тексту програми повинно бути наступне:

procedure TForm1.Button2Click(Sender: TObject);

Var

Price1, Price2, Sum: real;

Cd: integer; res: string[7];

Begin

Val (Edit1.Text, Price1, cd);

Val (Edit2.Text, Price2, cd);

Val (Edit3.Text, Sum, cd);

if RadioButton2.Checked=True then Sum := Sum*Price2

else Sum := Sum*Price1;

Str(Sum:7:2, res)

Edit4.Text := res.

end;

3.3.14 Зберігають створену програму.

3.3.15 Для перевірки дієвості програми запускають її з допомогою команди Run i вводять будь-які дійсні числа в поля редагування Edit1, Edit2, Edit3. Натиснувши кнопку ”Розрахувати” отримують дійсне цифрове семизначне значення з двома знаками після коми.

Лабораторна робота №4

Теоретичні відомості

Об’єкт RadioGroup використовують як групу перемикачів, наприклад для вибору виду матеріалу із певного переліку матеріалів. До властивостей цього об’єкту слід віднести властивість Items (підписи) і IndexItems (контроль вибору певного індексу). До прикладів застосування останнього можна віднести цілі числа: -1 – не вибраний жодний підпис, 0 – вибраний перший з переліку підпис, 1 – вибраний другий з переліку підпис, 2 – третій… і т.д.

Властивості об’єктів RadioButton (перемикач) i Edit (Поле редагування) описані в лабораторній роботі №3 (пункт 3.2.).

Хід роботи

4.3.1 Для встановлення в вікно форми групи перемикачів підводять курсор до піктограми (в момент підведення з’являтиметься підказка “RadioGroup”) і клацають на ній. Після цього клацають у потрібному місці вікна форми.

4.3.2 Змінюють значення властивісті Caption із значення RadioGroup1 на “Перелік матеріалів”.

4.3.3 Для внесення до цього переліку потрібних назв матеріалів користуюються властивістю Items. При активізації цієї властивості клацанням по пікограмі , що розміщена правіше від значення властивості Items в інспекторі об’єктів, з’явиться діалогове вікно String List Editor. При допомозі клавіатури вносять у текстове поле цього вікна назви потрібних матеріалів. Наприклад:

Сталь40Х

ЧавунСЧ18

Сталь5Кп.

При цьому у діалоговому вікні змінюватиметься повідомлення про те, скільки написів введено. Наприклад, в даному випадку 3 написи - отже буде повідомлено: ”3 lines”.

4.3.4 Щоб у прикладній програмі була можливість швидкої зміни ціни в залежності від вибору матеріалу можна запрограмувати групу перемикачів, використавши властивість IndexItems, задавши кожному матеріалу (тобто індексу відповідного матеріалу) починаючи з першого (індекс 0) відповідно гуртову (гривень за тону) і роздрібну (гривень за кілограм) ціну. Для цього, клацнувши двічі по об’єкту RadioGroup, активізують вікно тексту програми і програмують його так:

procedure TForm1.RadioGroup1Click(Sender: TОbject);

Begin

case RadioGroup1.IndexItems of

0: Edit1.Text: = ’1500’;

1: Edit1.Text: = ’2000’;

2: Edit1.Text: = ’15000’;

3: Edit1.Text: = ’17000’;

4: Edit1.Text: = ’6500’;

5: Edit1.Text: = ’15500’;

end;

case RadioGroup2.IndexItems of

0: Edit2.Text: = ’2’;

1: Edit2.Text: = ’3’;

2: Edit2.Text: = ’20’;

3: Edit2.Text: = ’25’;

4: Edit2.Text: = ’9’;

5: Edit2.Text: = ’26’;

end;

end;

4.3.5 Для перевірки того, змінюватимуться чи ні ціни при виборі різних матеріалів із переліку групи перемикачів, запускають програму з допомогою команди Run.

4.3.6 Для досконалішої роботи із програмою додатково запрограмовують перемикачі так, щоб разом із їх включенням змінювалась назва текстового поля (Label5) із простого тексту “кількість матеріалу” на “кількість тон”, або кількість кілограм”. Разом з тим запрограмовують активізацію полів редагування Edit1 i Edit2, використовуючи властивість SetFocus. Отже, відкривають тіло процедури за допомогою подвійного клацання на перемикачі “ціна гуртова” і в готову заготовку процедури вписують дії:

procedure TForm1.RadioButton1Click (Sender: TОbject);

Begin

Label5.Caption: = ‘кількість тон’;

Edit1.SetFocus

еnd;

4.3.7 Подібним чином запрограмовують перемикач RadioButton2.

procedure TForm1.RadioButton2Click (Sender: TОbject);

Begin

Label5.Caption: = ‘кількість кілограм’;

Edit2.SetFocus

еnd;

4.3.8 Для того, щоб поля редагування були вільні на початку роботи з прикладною програмою, змінюють їх властивість Text із “Edit” на “ “(порожнє).

4.3.9 З метою недопущення самовільного внесення тексту в поле редагування Edit4 (“Вартість матеріалу”) використовують властивість цього об’єкта Enabled (доступність), задавши значення False.

4.3.10 Задають однакові розміри для всіх полів редагування, текстових полів, перемикачів та кнопок. Для цього одночасно виокремлюють всі об’єкти з лівої сторони в один із способів:

- утримуючи в натиснутому положення клавішу Shift, почергово активізують об’єкти, клацаючи на них лівою клавішою миші.

- Обводять навколо цих об’єктів контур при постійно натиснутій лівій клавіші миші.

Задають однакову для всіх об’єктів значення властивості Width (ширина) і Left (відступ від лівого поля) в інспекторі об’єктів.

Далі те саме можна зробити для об’єктів, що розміщені правіше. Аналогічно вирівнюють об’єкти зверху-вниз, використовуючи властивість Top.

4.3.11 Записують програму і створюють її exe-файл.

Теоретичні відомості

Тягове зусилля протяжного верстата повинно бути не меншим, ніж сила різання при протягуванні. Сила різання може бути порахована за формулою:

P = QbzК,

де: Q – сила різання, яка діє вздовж протяжки на 1 мм довжини різальної кромки;

b – ширина зрізуваного шару, тобто сумарна довжина різальних кромок одного зуба;

z – кількість одночасно працюючих зубів;

К – поправочний коефіцієнт, що враховує вплив окремих факторів, наприклад, вплив охолоджувальної рідини, величини спрацювання протяжки, величини переднього кута і т.д.

Як уже згадувалось вище, питому силу різання можна підібрати за експериментальними даними, що визначають залежність сили різання на 1 мм довжини різальної кромки від твердості матеріалу і підйому на зуб - а, користуючись таблицею 4.4.

Визначення кількості одночасно працюючих зубів може проводитись з допомогою формули з подальшим заокругленням до найближчого більшого цілого числа: Z = L/t+1,

де L – довжина отвору, що протягують,

t – крок між зубами протяжки, який розраховується за формулою:

t =(2,5..2,8)h,

де h – глибина стружкової впадини протяжки. Її розраховують за формулою:

h = 1,13ÖkaL,

де k - коефіціент заповнення стружкової канавки, який вибирається в межах від 2,5 до 5,0.

Величину а (подача на зуб) і величину Q можна, залежно від характеристики матеріалу заготованки, підібрати, користуючись таблицею 5.1

Таблиця 5.1 – Сила різання при протягуванні в залежності від оброблюваного матеріалу та підйому на зуб

Тягове зусилля протяжного верстата повинне перевищувати сумарну силу різання на 10-20%.

Лабораторна робота №5

Мета роботи

Cтворити форму для розрахунку кількості одночасно працюючих зубів протяжки і необхідного тягового зусилля протяжного верстату шляхом введення у форму полів редагування необхідних змінних величин, і багаторядкового поля редагування із виведенням результатів розрахунку (Об’єкт типу Memo). Створити у формі головне меню (об’єкт типу MainMenu) з командами на розрахунок (табуляцію) і закінчення роботи з програмою, і контекстове меню (Об’єкт типу PopupMenu) з командами очистки поля виведення результатів.

Теоретичні відомості

Об’єкт Memo (багаторядкове поле редагування) застосовується для створення багаторядкового тексту. Окрім звиклих властивостей об’єкт має ще і наступні:

За допомогою об’єкта MainMenu створюють головне меню програми. До властивостей об’єкта слід віднести Items – комплексну властивість, яка задається в діаловогому вікні.

За допомогою об’єкта PopupMenu створюють контекстове меню. До його властивостей відносяться:

Хід роботи

5.3.1 Завантажують середовище візуального програмування Delphi.

5.3.2 Перейменовують заголовок вікна форми (властивість Caption) із значення Form1 на “Визначення тягового зусилля протяжного верстату”.

5.3.3 Розташовують у вікні форми поля редагування Edit1, Edit2, Edit3, Edit4, Edit5, Edit6, Edit7. Розташовують над ними текстовi поля (об’єкти Label – Label7) і перейменовують їх на – “min”, ”max”, ”крок табуляції”, “довжина протягування”, “діаметр протягування”, “поправочний коефіціент”, “запас потужності”.

5.3.4 З метою кращої візуальної організації форми поля редагування Edit1 – Edit3 i відповідні їм текстові поля розташовують окремою групою, вставивши ще одне текстове поле з назвою “Коефіціент стружкозаповнення”.

5.3.5 З метою кращого керування прикладною програмою вводять властивість Hint (підказка) для полей редагування. Для цього при виділеному об’єкті Edit1 на інспекторі об’єктів виділяють властивість Hint і надають йому значення “min 2”, яка вказує на те, що мінімально можливий коефіцент стружкозаповнення становить – 2.

5.3.6 Для того, щоб дана підказка з’являлась під час роботи з прикладною програмою, слід при виділеному об’єкті Edit1 в інспекторі об’єктів вибрати властивість ShowHint і надати їй значення True.

5.3.7 Для того, щоб переконатись в виконанні підказки, виконують команду Run і підводять мишкою курсор до об’єкта Edit1. В той момент повинна з’явитись підказка – “мін 2”.

5.3.8 Для усіх інших текстових полів – Edit2, Edit3, Edit4, Edit5, Edit6, Edit7 за аналогічним порядком вводять відповідні підказки – “max 5.5”, “введіть крок в мм.”, “введіть довжину протягування в мм.”, “введіть діаметр протягування в мм”, “введіть безрозмірний коефіціент”, “введіть коефіціент 1.1< К >1.2.”

5.3.9 Для подальшого вільного введення числових даних можна очистити поля редагування, використовуючи їх властивість Text. Для цього змінюють значення цієї властивості, наприклад з Edit1 на ”-“ (пропуск).

5.3.10 Вводять у форму об’єкт Memo (багаторядкове поле редагування). Піктограма даного об’єкта розміщена сьомою зліва на закладці Standart палітри компонентів головного вікна Delphi.

5.3.11 Для розміщення у об’єкті Memo лінійок прокручування можна скористуватись властивісю ScrollBars, надавши їй значення ssBoth.

5.3.12 Клацнувши справа від значення властивості Lines об’єкта Memo (тобто на піктограмі …) відкривають діалогове вікно String List Еditor, де ліквідовують запис Memo, або при потребі змінюють іншим записом. Вибір підтверджують клацнувши на кнопці OK.

5.3.13 Створюють у формі головне меню. На закладці Standart це піктограма . Активізувавши вказану піктограму, клацають мишкою, поставивши курсор де-небудь на вікні форми. Далі двічі клацають по створеному на формі об’єкту MainMenu1 для того, щоб відкрилось діалогове вікно – Form1.MainMenu1. У вікні активний прямокутник задання назви команди меню синього кольору. Для внесення назви на поле зазначеного прямокутника використовують властивість Caption, надаючи значення - “Протабулювати”. Підтверджують, натиснувши клавішу Enter. Далі у діалоговому вікні активізують наступний прямокутник і поіменовують його, надавши значення властивості Caption – “Вийти”.

5.3.14 Створюють у формі контекстове меню. На закладці Standart це піктограма . Подібно, як із головним меню вводять значення властивості Caption – “Очистити” (для очистки тексту в об’єкті Memo) і “Вийти” (дублює команду виходу з програми).

5.3.15 Для того, щоб контекстове меню з’являлось при клацанні правою клавішою миші на формі, слід привя’язати контекстове меню до форми за допомогою зміни значення властивості саме форми – PopupMenu, надавши йому значення PopupMenu1. Для автоматичного виведення контекстового меню можна скоритуватись властивістю AutoPopup.

Лабораторна робота №6

Мета роботи

Запрограмувати команди закінченння роботи з програмою – “Вийти” і очистки багаторядкового поля редагування – “Очистити”. Запрограмувати розрахунок і табулювання значень глибини стружкової канавки h в залежності від вибору величини подачі (підйому) на зуб – а. Результати табулювання ввести в багаторядкове поле редагування. Передбачити можливість виведення результатів не тільки на екран, але і у файл. Напрямок виведення задати за допомогою прапорців (об’єкт CheckBox), розташованих на панелі групи об’єктів GroupBox.

Теоретичні відомості

Об’єкт CheckBox використовують для створення дво- чи трипозиційного прапорця: увімкнено/вимкнено чи недоступний. Для цього об’єкта існують такі властивості:

Панель групи об’єктів GroupBox призначена для розміщення на ній групи із декількох об’єктів. Властивості цього об’єкта такі ж, як і у об’єкта CheckBox.

Хід роботи

6.3.1 Вводять в вікно форми об’єкт RadioGroup, надаючи значення Caption – “Підйом на зуб”. Для того, щоб ввести всі запропоновані в таблиці 5.1 значення а, використовують властивість Items (детально це розглядається в комплексній лабораторній роботі – “Склад металів”). Отже, вносять до переліку групи перемикачів RadioGroup1 значення: 0.02, 0.05, 0.08, 0.10, 0.15, 0.20, 0.25, 0.30.

6.3.2 Програмують команду “Вийти” головного меню. Для цього двічі клацають лівою клавішою миші по кнопці “Вийти” і з’явиться заготовка процедури, яка після введення команди Close набуде такого вигляду:

procedure TForm1.N2Click (Sender: TObject);

{Тут №2 може бути іншим};

Begin

Close

end;

6.3.3 Програмують команду “Вийти” контекстового меню аналогічно як попередню.

6.3.4 Програмують команду “Очистити” контекстового меню, двічі клацнувши на ній. Відкриється заготовка процедури, в яку вкладають команду виклику методу Clear. Отже вказана процедура набутиме такого вигладу:

procedore Tform1.N4Click (Sender: TObject);

{№4 може бути іншим}

Begin

Memo1.Clear

end;

6.3.5 Програмують команду “ Протабулювати”. Д